Доступність посилання

ТОП новини

Прямий Ефір: «Верховна Рада без спікера, Україна без нових законів. Спікеріада – 2, як довго вона триватиме. Перспективи вступу України до НАТО»


Прямий Ефір: «Верховна Рада без спікера, Україна без нових законів. Спікеріада – 2, як довго вона триватиме. Перспективи вступу України до НАТО»

Київ-Прага, 23 травня 2002 - Передачу з Києва ведуть Ірина Халупа та Надія Степула. Гості київської студії: В’ячеслав Кириленко – народний депутат від блоку “Наша Україна”, Йосип Вінський – народний депутат, перший секретар політради Соціалістичної партії та військовий оглядач Сергій Згурець.

Ірина Халупа

Сьогодні після тижневого переговорного процесу Верховна Рада відновила голосування пакетів керівництва. Після першого підрахунку голосів стало зрозуміло, що домовленості зірвалися і лідери фракцій знову мають починати від нуля. За перебігом подій в українському парламенті спостерігав наш колега Віктор Міняйло.

Віктор Міняйло

Після традиційних кількох перерв на розгляд народних депутатів було винесено 2 пакети керівництва парламенту, начебто узгоджених між представниками 4-ох фракцій – “Нашої України”, комуністів, соціалістів та блоку Юлії Тимошенко. КПУ пропонувала Адама Мартинюка головою Верховної Ради, його першим заступником Романа Безсмертного з “Нашої України” і заступником – Юлію Тимошенко. Цей пакет депутатам представив перший секретар ЦК КПУ Петро Симоненко.

Петро Симоненко

Ми, комуністи, враховували те, що більше 60% виборців проголосували проти курсу, який проводиться в державі. Ми виходили з того, що тут повинні знайти компроміс. Фракція комуністичної партії іде на компроміс і від тих рівних, паритетних умов, які ми висловлювали з самого початку, під час розмов у четвірці, ми знайшли компроміс і погодилися з компромісом представників фракції “Наша Україна”.

Віктор Міняйло

А представники “Нашої України” запропонували дещо інший перелік керівників парламенту. Спікером вони бачать члена своїх фракції Романа Безсмертного, першим заступником – комуніста Адама Мартинюка, заступником – соціаліста Станіслава Ніколаєнка. Пакет “Нашої України” представив Віктор Ющенко

Віктор Ющенко

Коли ми формували свій пакет, ми виходили з ряду важливих для нас моментів. Нам треба розпочати роботу парламенту, треба дати кандидатури, які готові прийняти відкритий діалог, і які не ділили зал на частини, а давали політичні компроміси.

Віктор Міняйло:

Однак компромісу не вийшло. За даними лічильної комісії, перший пакет, який пропонували комуністи, підтримало лише 149 депутатів із необхідних 226. Виявилося, що багато народних депутатів не встигли проголосувати. Після чергової перерви Віктор Ющенко звинуватив комуністів у порушенні домовленостей і зняв пакет “Нашої України” із голосування. Відповідно Петро Симоненко вважає, що угоду порушила “Наша Україна”. Коментуючи цю ситуацію, представник “Єдиної України” Катерина Ващук сказала, що суб’єкти домовленості так хитрували, що перехитрували самі себе.

Ірина Халупа

Чи можна погодитися з твердженням Катерини Ващук, що сторони так хитрували, що перехитрували самі себе?

Йосип Вінський

Думаю, що Катерина Ващук відповідає за те, що говорить. Можливо вона настільки близька до суб’єктів Верховної Ради, що може аргументувати свої підходи. Я вважаю, що відбулось технічне неузгодження процедури голосування. І доказом цього є те, що більша частина народних депутатів не проголосувала. Члени фракції “За єдину Україну” і СДПУ(о) не голосували - їм було заборонено. Їх бюлетені були зібрані керівництвом цих фракцій і вони були заблоковані. Тобто у Верховній Раді не відбувалось таємного голосування, а відбулася, так би мовити, чергова наруга над депутатами “За єдину Україну”. Що стосується відносин між “Нашою Україною” і комуністами, то там були певні роздуми перед голосуванням, і люди не встигли відповідним чином проголосувати. Не вважаю це трагедією. Треба провести повторне голосування по цих кандидатурах і, можливо, треба дати більше часу - 1.5 години, а не 45 хвилин, як передбачено регламентом. Те, що сьогодні відбулось у Верховній Раді є дуже позитивним сигналом для того, щоб опозиція отримала керівництво Верховною Радою. В ході переговорного процесу комуністи погодилися на другий пакет, в якому їх представник був другим у списку. Цей новий поворот у переговорному процесі розкривав чіткі перспективи, що представники 4-ох опозиційних фракцій одержали б посади в керівництві Верховної Ради.

Ірина Халупа

Пане Кириленко, чи погоджуєтесь Ви з баченням ситуації, що те, що на перший погляд може здаватися невдачею, насправді є позитивом?

В’ячеслав Кириленко

Значною мірою погоджуюсь. Довгі роки національні сили, які мали представництво у парламенті, боролися між собою. І поки вони боролися одне з одним із приводу своїх переконань, зростала третя сила – денаціоналізована, деідеологізована, антидемократична, яка виросла і контролює ситуацію. Ця сила зараз уособлена в парламенті фракцією “Єдина Україна”. Їм вигідна ситуація, коли ліві і праві переконані у своїй правоті, шмагають один одного, бо при цьому вирішують питання саме ці сили. Так довго продовжуватися не може, і існування ситуативних домовленостей між комуністами, соціалістами з одного боку та “Нашою Україною” і блоком Юлії Тимошенко з іншого боку грає на руку розвиткові демократії в Україні,

Надія Степула

Через що точиться така запекла боротьба за спікерство? Може посади спікера і його заступників мають якусь самодостатню цінність, і спікерство може стати плацдармом для розвитку нової політичної ситуації в Україні?

Йосип Вінський

Я категорично проти трактування, що в нас спікер. Конституцією визначено чітко – в нас голова Верховної Ради, і повноваження голови ВР України набагато ширші, ніж повноваження, скажімо, спікера Сейму Польщі. Голова Верховної Ради має крім функцій ведення засідань Верховної Ради ще багато інших, в тому числі представницькі, він реально і морально впливає на політичний процес у державі. Це по-перше. Другий момент – сили, які підтримав народ реально на виборах політично і які мали б проводити ту лінію, яку їм доручив проводити народ (маю на увазі 4 фракції, які стоять по різні боки ідеологічної орієнтації, але їх як опозиційні сили отримали підтримку людей), мають реалізувати своє право, вони мають вирішувати ті проблеми, які їм доручили люди. А є третя сила в особі «За єдину Україну», яка хоче вкотре узурпувати владу в Україні і зробити переворот результатів народного волевиявлення. Мені здається, що навколо такої політичної ситуації, коли йдеться про те, чи буде ця Верховна Рада відображатиме інтереси населення, чи ж дамо можливість президенту Кучмі, його оточенню вкотре узурпувати владу і творити наругу, найбільша гострота ситуації. Бо це в принципі визначає майбутнє держави. Чи цей процес припинення безглуздя в Україні почнеться сьогодні, чи через три роки – така ціна цього рішення має сьогодні бути у Верховній Раді.

В’ячеслав Кириленко

Посада голови Верховної Ради більш ніж важлива в нашій країні. Якби вона була не важлива, то президент Кучма, який добре знає ціну кожній з посад, не боровся б так затято, щоб головою Верховної Ради став його представник Литвин. Це очевидно. Тому зараз просто так віддати комусь цю посаду для того, щоб два роки законодавча діяльність була в контексті про-владному, ми не можемо. Тому будемо робити все для того, щоб демократичні сили, які, на мою думку, перемогли на виборах, взяли під свій вплив український парламент і сприяли розвитку законодавчої діяльності і взагалі політичної ситуації в розвитку демократичних та економічних реформ.

Йосип Вінський

На мій погляд, якщо б навіть у тому контексті результатів загальних виборів 447-х депутатів не було втручання президента і його оточення в діяльність Верховної Ради, шантажу, якби нам дали можливість вільно обрати голову Верховної Ради – я переконаний, що голова був би обраний. Верховна Рада працювала б в абсолютно конструктивному руслі. Тобто сьогодні деструктивною силою вкотре виступає саме президент України.

Ірина Халупа

Чи є хтось з оточення «За єдину Україну» інша особа, яка могла б бути альтернативою до пана Литвина?

Йосип Вінський

Ви ж розумієте, що в Україні впродовж останніх років питання кадрів вирішується в контексті вірної відданості «Гаранту». Більше ніж Литвин ніхто не відданий. Президенту треба вирішувати не тільки питання політичні, а й своєї пенсії, майбутнього – йому треба поставити людину, якій він абсолютно довіряє. Як на мене, сьогодні більше, ніж Литвину, у складі «За єдину Україну» він нікому не довіряє. Тому ніяких інших варіантів сьогодні не розглядається, і ніхто й не пропонує. Хоча всередині «За єдину Україну», я знаю, є багато прагматичних депутатів, які хотіли б бачити зовсім іншу людину, і тільки під силою примусу вони залишилися там і голосувати готові за Литвина.

В’ячеслав Кириленко

Це до певної міри умовне питання, бо ми ж не знаємо, що відбувається у закритих кабінетах на Банковій, в Адміністрації президента і якими прізвищами там оперують.

Ірина Халупа

Та ніби ж знаємо, інакше політологи не мали б що робити?

В’ячеслав Кириленко

А вони якраз оперують тими прізвищами, які відомі. Я думаю, що є якісь прізвища, про які ми зараз не говоримо. Ми всі говоримо про Литвина, що це представник від влади. Але мені здається, що він може бути не один. У будь-якому випадку блок «Наша Україна» буде змагатися у президентській кампанії з представниками влади, незалежно з яких позицій вони виступатимуть. Чи вони виступатимуть із позицій голови Верховної Ради, чи прем’єр-міністра України, чи це буде просто якийсь кандидат, який раптово з’явиться. і я думаю, що дуже багато чесних людей в Україні проголосують за нашого кандидата, яким буде Віктор Ющенко. А що буде насправді – покаже час і наша практична діяльність.

Надія Степула

Якщо однозначно вважається, що Литвин - це та фігура, яка означала би, що владі вдалося стабілізувати своє прагнення до порятунку, а хтось від, скажімо, тієї ж четвірки - опозиційний голова Верховної Ради - це означало б нові політичні реалії, певні зміни, якусь ланцюгову реакцію, яка б почалася з цим новим головою, то чому сьогодні не досягли домовленості між собою? Чому сьогодні говорять про крах чотирьох?

Йосип Вінський

Не знаю, хто говорить про крах.

Надія Степула

Преса говорить уже.

Йосип Вінський

Преса може говорити, ми поки що не можемо говорити про це. На мій погляд, саме після сьогоднішнього голосування в четвірки з’явилась перспектива навіть глибша, ніж посада голови Верховної Ради. І власне кажучи, для Соціалістичної партії, яку я тут представляю, навіть не стільки важлива посада голови (ви ж знаєте, ми не висували свого представника, і навіть сьогоднішня наша кандидатура була за наполяганням інших фракцій). Суть полягає в тому - треба змінити систему влади. Ця позиція розділяється сьогодні і представниками «Нашої України», і блоку Тимошенко, і комуністами, і соціалістами. Коли ми узгоджували пакет, який підготував Ющенко, з точки зору політичного контексту цього документу не виникло фактично ніяких відмінностей. Тобто у нас є сьогодні де-факто демократична опозиція. Якщо нам вдасться її структурувати, і не відвертати увагу на якісь речі, які нам підкидатимуть, щоб нас розділити (земля, проблема НАТО і т. і), а зосередитись на ключовій проблемі на сьогоднішньому етапі – демократизація суспільного життя й зміна системи влади, то тоді нас не вдасться роз’єднати. Так, сьогодні нема фігури, яка об’єднує, завтра вона з’явиться. Можливо, буде колективна структура, яка ці питання вирішуватиме. Але ще раз кажу: те, що відбувається сьогодні у Верховній Раді, я вважаю абсолютно позитивним моментом. Тому що якщо під час виборчої кампанії було видно, що між Ющенком, Морозом і Тимошенко є певна узгодженість дій, а комуністи були збоку і були побоювання, що вони займуть інші позиції, то сьогодні це дає дуже серйозну перспективу для держави.

Ірина Халупа

Це гарно, що знайшли спільну мову з комуністами бодай у певних питаннях. Пане Кириленко...

В’ячеслав Кириленко

Ще чотири роки тому не можливо собі уявити таку співпрацю, скажімо, Народного Руху України й Компартії України. Це було не можливо. Теперішня ситуація, коли «Наша Україна» і ліві - комуністи, соціалісти співпрацюють у напрямку власне не тільки обрання керівної трійки, а саме в контексті державно-політичних та економічних – як наслідок – реформ, говорить про те, що ситуація є не критична, а поза-критична. У тих сил, які представляють певні ідеології, далі немає можливості очікувати, вони повинні координувати свою діяльність для того, щоб узагалі лишити для себе якісь шанси далі перебувати на політичній арені. Бо якщо далі буде ось такий різнобій, то та третя сила, про яку я говорив – не ідеологічна, але дуже предметно-практична, зробить все для того, щоби на політичній арені не лишилося ні «Нашої України», ні Руху як її частини, ні комуністів, ні соціалістів, ні партій, які входять до блоку Юлії Тимошенко, нікого, окрім якихось ефемерних партій з призначеними у кабінетах керівниками. А це вже не демократія.

Ірина Халупа

Наскільки реальний сценарій, що якщо президент не отримає на посаді Литвина, чи може він розіграти свою карту (підписати указ про референдум, як свого часу Лукашенко)?

В’ячеслав Кириленко

Президент Кучма не має таких конституційних повноважень. Я думаю, якби він їх мав, то він зробив це і раніше. По-друге, мені видається неможливим з огляду на політичний контекст подій, які відбуваються в Україні, такий сценарій. Так само як з огляду на те, що ми декларуємо відданість курсу до європейських та євроатлантичних структур і таке інше. Зрозуміло, якою буде позиція усього вільного світу на такого роду дії президента Кучми. Третій момент – більш ніж достатньо в нашій країні політичних та громадських, не тільки парламентських, а й позапарламентських структур, які рішуче виступлять як представники опору такому підходу. Тому очевидно, що політична ситуація в Україні дестабілізується, а значить – дестабілізується економіка. а значить – можуть бути соціальні зрушення. Відповідальність за такі наслідки буде на тому, хто впровадить таке рішення.

Йосип Вінський

Варіант цей, по-моєму, абсолютно не продуктивний, він антиконституційний і незаконний, хоча в нашій державі при сьогоднішньому лідері може бути будь-яке безглуздя, в тому числі й таке. Якщо він провів референдум – ви знаєте яким чином, і тепер добивається 4 роки, знаючи, що люди не голосували, що то все брехня, тепер він призначив не менш як 200 депутатів до Верховної Ради, тому що розуміємо, що 12 відсотків за партію влади, якщо відкинути ті, що «на роботі» голосували, залишається хто – тюрми голосували, лікарні, відповідним напрямком сформовані, армія і таке інше. І тих, що провели в мажоритарних округах силою влади, то ми ж прекрасно розуміємо, що ні президент, ні адміністрація, ні уряд сьогоднішній, не мають абсолютно ніякої підтримки в населення. Якщо чесно, вони повинні підняти руки, покаятись й піти. Й не заважати людям жити. Повна політична поразка режиму! Вона очевидна для кожної людини, яка хоч трохи орієнтується в політиці. Якщо президент і вдався б до таких речей, він може сьогодні і почати масові розстріли, репресії...

Ірина Халупа

Ну, такого не буде, але погодьтеся, що цей режим дуже витривалий. Проти нього виступають різні люди, із різними свідченнями, пишуться в західній і українській пресі паскудні статті, звинувачення, але він тримається!

Йосип Вінський

Я не думаю, що він тримається на якихось моральних, правових чи законних засадах. Але, знаєте, є таке слово «вєлікорускій дєржиморда», отак у нас, сидить, дивиться, спостерігає за процесом, знає, що його всі ненавидять, знає, що йому пора йти, але він вважає, що так повинно бути. Зрозуміло, що суспільство ще не дозріло до таких речей, тому що в інших державах були б задіяні інші механізми, більш адекватні до цієї ситуації.

Ірина Халупа

Усі не задоволені цим режимом. Чи не можна розробити якусь «стратегію відходу» цієї влади, яка була б безболісна, де не було б кровопролиття?

Йосип Вінський

Ви знаєте, я від багатьох людей чув пропозиції й варіанти цього відходу, і в тому числі, від представників «За єдину Україну». Вони також думають, як би його випхати так, щоб було акуратно. Я думаю, що в Україні не знайдеться жодної людини, яка не була б задоволена цим. Ми готові острів йому купити десь у Середземному морі.

Ірина Халупа

Я боюся, що всі африканські диктатори захопили.

Йосип Вінський

Дати гарантію безпеки його сім’ї на тисячу років вперед, всі варіанти в принципі можуть бути, але я думаю, що там уже інші механізми задіяні, тому навряд чи про такі речі можна говорити. Владу треба брати, як це належить.

Надія Степула

Можливо, про певне послаблення позицій президента свідчить навіть визначальність того комуністичного фактору, про який кажуть, що не буде обрано голови Верховної Ради, допоки не відбудеться з’їзд комуністів, запланований на 25 травня. І можливо, це свідчення того, що Росія послабила свою увагу до президента. Це таке, а ми би хотіли почути когось з «За єдину Україну». Наша колега Марина Пирожук записала Олександра Волкова, який вважає, що запропонований комуністами пакет не міг набрати іншу кількість голосів через ідеологічні розбіжності між «Нашою Україною» та комуністами, а також він переконаний, що пакет від «Нашої України» мав шанси набрати відповідну кількість голосів, якби Ющенко не зняв цей пакет.

Олександр Волков

Цей пакет набрав би найбільше голосів, десь 222 голоси міг би набрати, але самим Ющенком він був знятий з голосування. Який вони виставлять пакет, тоді побачимо, тоді зможу сказати, скільки вони наберуть голосів. А найбільше шансів стати спікером має Литвин.

В’ячеслав Кириленко

З багатьох причин на сьогодні компроміс між «Нашою Україною» і «За єдину Україну» не можливий. Я знаю, що «Єдина Україна» такого компромісу прагне. З декількох причин. Перша – у них не вистачає голосів, скільки б перерв не оголошували, голосів не вистачає, вони сподіваються їх десь знайти, але це не так просто. Друга причина – сформувати всі керівні органи тільки у спілці двох фракцій («За Єдину Україну» та СДПУ(о)) – це, м’яко кажучи, не відображає всієї політичної палітри, яка вималювалась за результатами останніх парламентських виборів. У нашій фракції є різні думки, тому що вона складається з представників багатьох політичних партій. У нас є більші радикали щодо чинної влади і менші радикали, і я, не приховуючи, скажу, що є зовсім не радикали. Тобто люди, які вважають – і обґрунтовують це – що такий союз повинен бути. Я не думаю, що це можливо, ба більше, що він може мати якісь довгострокові наслідки. Розмови про те, що відбувається такий обмін - «Єдина Україна» обере голову Верховної Ради, а «Наша Україна» – уряд, не витримують жодної критики. оскільки такі розмови передбачають випереджуюче рішення з боку президента щодо відставки уряду Кінаха та призначення або подання на розгляд Верховної Ради представника «Нашої України». А це не більше, ніж утопія.

Ірина Халупа

Наша друга тема сьогодні – перспективи вступу України до НАТО. Сьогодні відбулося, сказати б, історичне рішення, Україна зробила певний крок в напрямку НАТО. Було ухвалено офіційну стратегію. Чому громадяни України мають вірити, що з того щось буде крім чергової заяви?

Сергій Згурець

Треба уточнити, було сказано, що в НАТО коментують можливість подання Україною заявки про вступ в НАТО. Насправді про це поки не йдеться. Треба дещо відрізняти. Сьогодні відбулось засідання Ради безпеки та оборони, на якому було обговорено документ під назвою «Стратегія відносин України з НАТО». Документ схвалено, передбачено, що він буде опрацьований і йдеться про те, що кінцева мета взаємин України з НАТО полягає в тому, щоб Україна набула повноправного членства в НАТО. До цього часу жодного разу виконавча гілка влади ніколи про це відкрито не говорила, про це шепталися в кулуарах, але до цього не доходило. Тобто ми маємо певним чином унікальну ситуацію в тому, що нарешті це визнано, що ми вже не чекаємо, коли нас запросять в НАТО, як Кучма казав декілька тижнів тому, а вже самі визнаємо, що ми хочемо бути в альянсі.

Ірина Халупа

Чому якраз тепер? Чи може тому, що Росія ледь не член НАТО вже?

Сергій Згурець

Можна виділити реально три чинники. Перше - змінилося дещо упереджене ставлення українського населення до НАТО.

Сергій Згурець

Змінилося упереджене ставлення українського населення до НАТО . Упродовж двох років, коли населення болісно переживало бомбування військами НАТО Югославії, 60% українського населення вважало НАТО агресивним блоком. Останнє квітневе опитування, яке проводив центр Розумкова, засвідчило: 37% населення України вважає НАТО абсолютно адекватним блоком, але це сталося після того, як НАТО ефективно показало себе в компанії проти талібів в Афганістані. Це мало значення для українського населення.

На тлі ситуації в Афганістані змінилася взаємини між НАТО і Росією, вони вже не дратують одне одного, допомагають, можливо, після переговорів Буша і Путіна в Москві Росія здобуде можливість впливати на формальні позиції НАТО. Тепер Київ відчув певну свободу дій, він не повинен озиратися на Росію, тому що вона так само близько до НАТО, може ще ближче, ніж Україна.

Ірина Халупа

Але це завжди так було. Росія щось зробила, Україна іде слідом...

Сергій Згурець

Зараз така ж сама ситуація. Є покращення взаємин з НАТО, є унікальний шанс. Друге, скоро самміт в Празі. Тобто, всі нормальні країни говорять про те, що вони щось здобули і мають якісь кроки зробити. Це рівень декларативний...

Ірина Халупа

Але, мабуть, така декларація гарантує запрошення на цей самміт?

Сергій Згурець

Як Ви знаєте, Кучма поїде на цей самміт, і він має запрошення, але не йдеться про подання заявки. Навіть бажання бути членом НАТО і відповідність критеріям ще не означає, що Україна стане членом НАТО. Це може бути 5-6 років, може бути інша влада, і після того, ми можемо говорити, що ситуація суттєво зміниться між Україною та НАТО. Але те, що визнано факт, який вже треба було визнати ще давно, - це позитив.

Ірина Халупа

Україна багато чого декларує, але ці декларації часто не підтверджуються діями. Тут я маю на увазі так звану європейську стратегію, теж кінцева мета визначена – вступ до Євросоюзу, але дуже мало конкретики у цій стратегії. Будь ласка, Сергію, переконай мені, що ця заява буде більш серйозною, ніж попередні.

Сергій Згурець

Мені ця заява подобається. З 1997 року, коли була ухвалена Хартія “Про особливе партнерство”, існувала невідповідність політичного і військового рівня. На військовому рівні відбувалися активні контакти.

Але, навіщо активізувати такі військові контакти, прямувати до стандартів НАТО, якщо немає політично визначеного мотиву – вступу до НАТО?

Україна була в унікальному стані, коли декларувала на військовому рівні адекватність, а на політичному рівні цього не робила. Сьогодні ми маємо співпадіння політичних і військових орієнтирів. Це позитив. Мене не цікавить, коли саме буде вступ до НАТО, я знаю, що проголошена мета. І якщо ця влада буде робити крок назад, то всі будуть дорікати, що вона це робить, так само, як і з європейськими ініціативами. Важливим є перший крок, який ми зробили цією заявою.

В’ячеслав Кириленко

Я погоджуюсь з тим, що Україною сказано слово. Слово, яке раніше вважалося просто неможливим. Наприклад, коли у парламенті 1999 року були останні слухання по проблемі “Україна –НАТО”, тодішній голова Ради національної безпеки та оборони Горбулін, підсумовуючи свою аналітику, сказав: ті, хто ставить питання про подачу заявки до НАТО вже зараз, є людьми, які не до кінця володіють ситуацією або провокують Україну на непродумані рішення. Це я м’яко переказую ті вирази, які вживав Горбулін. А тепер та сама структура ухвалює рішення, яке говорить про заявку. З цього приводу в мене два міркування.

Перше – про ЄС, а не про НАТО. Ми говоримо: НАТО – це політика, а Євросоюз – економіка, це те, що потрібно громадянам. Згоден. Але в контексті сучасної геополітичної ситуації, розмови про ЄС без розмови про активну участь України в НАТО є безпідставними. Ніхто не чекає нас в Євросоюзі без чіткого визначення про співробітництво з НАТО.

Ми в такій невизначеній військовій і геополітичній ролі не потрібні. Так що те, що сьогодні сказано, - це слово, наслідком якого є інтеграція української економіки до європейської.

Другий мотиваційний момент ( який, я оцінюю, був в РНБО) в цьому рішенні: усі можливі кроки щодо інтенсифікації співробітництва з НАТО зробила Росія. Причому зробила їх радикально і впевнено.

Тому, теперішня еліта, яка має звичку мавпувати за Росією, схаменулася і швидко сказала те, що раніше вона вважала навіть провокацією. Вітаємо, що це відбулося, хоча б у такий спосіб.

Йосип Вінський

У мене більш скептичний погляд на це рішення. Якби в нас була на місці генеральна прокуратура, то вже сьогодні повинні були відкрити кримінальну справу за фактом державної зради. Тому що відбувся референдум, який визнав, що ми - позаблокова держава і без референдуму, взагалі, це питання ставити неможливо. Тобто, це блеф. Це рішення – це політична гра, яка абсолютно прозора.

Те, що ці речі погоджуються з Росією, це також прозоро, тому що держава, яка таким чином вирішує свої проблеми, це не є держава, керівництво треба міняти.

По-третє, я переконаний, те, що відбулося, - просто оголошення того, що робилося. Тобто, в нас настільки підступна зовнішня і внутрішня політика – коли говориться одне, а робиться зовсім інше. Курс на вступ в НАТО проводиться Кучмою протягом усього його президентства, де-факто.

Це ховалося від населення, і люди просто вісім років оброблялися, була тільки одностороння інформація, яка не завжди відповідала дійсності, з метою підготовки населення до цього кроку. Очевидно, влада відчула, що сьогодні вже такий політичний контекст, що можна від брехні переходити до справи.

Я вважаю, те, що зроблено сьогодні, викликано тільки одним: Кучма намагається і в подальшому шукати собі політичних партнерів. Це рішення РНБО абсолютно адекватне рішенню, яке було ухвалено в ході домовленості між Кучмою і Путіним в Дніпропетровську. Для того, щоб втриматись при владі, щоб забезпечити собі політичне реноме і на Заході, він робить цей крок, який, по суті, є блефом, обманом і нашої держави і тих партнерів в Європі, які думають, що він іде в Європу. Як можна йти в НАТО чи Євросоюз, коли ми йдемо в Азію? Наше керівництво - політичні дикуни, які не здатні до ніякої демократії, які не здатні сприймати європейські цінності...

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG