Прага, 14 червня 2002 – Більшість помітних подій минулого тижня виявилися пов’язані зі Сполученими Штатами Америки чи з їхньою боротьбою з тероризмом.
Після того, як минулої неділі директор Управління внутрішньої безпеки США Том Ридж заявив, що тисячі агентів терористичної мережі Аль-Каєда далі діють у десятках країн світу, серед того й у самих Сполучених Штатах, у понеділок надійшло й підтвердження цих слів: американська влада оголосила, що ще місяць тому затримала свого громадянина, якого підозрюють саме в тому, що він є агент Аль-Каєди. Абдулла аль-Мухаджир (так назвав себе, навернувшись до ісламу, колишній чиказький вуличний бандит Хосе Падія, який уже має за собою вбивство) нібито планував улаштувати в США вибух так званої «брудної бомби» – вибухового пристрою, що мав би забруднити довкілля радіоактивними речовинами. Американська влада стверджує, що відвернула поважну небезпеку – Аль-Мухаджира – Падію затримано якраз після його повернення з Пакистану, де він, як кажуть, і обговорював свій план із чільними діячами Аль-Каєди. Як заявив міністр юстиції США Джон Ашкрофт, «Безпека всіх американців, інтереси національної безпеки Сполучених Штатів вимагають, щоб Абдуллу аль-Мухаджира тримало під вартою міністерство оборони – як ворожого учасника бойових дій». Така кваліфікація підозрюваного терориста і його ув’язнення й без офіційних звинувачень викликали протести правозахисників, але, схоже, намарне.
Тим часом Сполучені Штати Америки взялися минулого тижня й за іншу напружену ситуацію, в якій теж чимало говорять про тероризм, – за взаємини між Індією й Пакистаном. Індія стверджує, що Пакистан дозволяє ісламським терористам, зокрема й членам Аль-Каєди, потрапляти до індійської частини Кашміру, за який обидві держави сперечаються вже десятки років; Пакистан заявляє, що Індія накручує конфронтацію безпідставно. І в середу міністр оборони США Доналд Рамсфелд вирушив до цих країн із мирною місією; перебування і в Індії, і в Пакистані дало йому підстави заявити, що обидві держави відійшли від межі ядерної війни. Напруженість у реґіоні дійсно знизилася останнім часом – але прикордонні перестрілки все тривають. А в п’ятницю невідомий самогубець підірвав своє авто біля консульства США в пакистанському місті Карачі, забивши принаймні 11 осіб; оглядачі звертають увагу, що самовбивчий тероризм ніколи раніше не був притаманний Пакистанові – натомість він доволі поширений в арабському світі.
Напружено було минулого тижня і на Близькому Сході. Керівник Палестинської автономії Ясир Арафат минулої неділі дещо реформував свій кабінет міністрів і заявив: «Наступний крок – перебудувати міністерства й урядові органи, щоб забезпечити підзвітність і відкритість, щоб ми могли протистояти новим викликам». Але в Ізраїлі цю вістку сприйняли прохолодно. Так само й президент США Джордж Буш, на зустріч із яким прибув у понеділок прем’єр-міністр Ізраїлю Арієль Шарон, відкинув палестинську «реформу» як недостатню, а новий кабінет як не вартий довіри. Буш підтвердив право Ізраїлю на самозахист – і вже в вівторок ці слова набули нової актуальності, коли палестинський терорист підірвав себе в місті Герцлії й забив дівчинку-підлітка. І попри це ізраїльські війська зняли в середу чергову блокаду Арафатової штаб-квартири. Але в четвер американський тон дещо змінився: з вуст державного секретаря Колина Пауела пролунала думка про можливість створення «тимчасової» палестинської держави – без з’ясування подробиць. Білий Дім спершу уточнив, що про це говорити передчасно – Джордж Буш заявив: «Я збираюся викласти своє бачення десь у майбутньому. Це буде бачення, що допоможе дійти до того, щоб обидві держави (тобто Ізраїль і Палестина) жили поруч одне з одним». У п’ятницю щоденник Н’ю Йорк Таймз написав, що Буш має виголосити свої пропозиції щодо майбутньої палестинської державності, можливо, вже наступного тижня.
Дальший крок у загальносвітовій війні з тероризмом, що її ведуть Сполучені Штати, було зроблено в Афганістані, де велике зібрання представників усіх етнічних, політичних і суспільних верств – Лоя Джирґа – нарешті після низки зволікань обрало в четвер керівника країни: перехідну владу Афганістану поведе до загальних виборів, як і очікували, Хамід Карзай, що й дотепер очолював тимчасову адміністрацію Афганістану, утворену після скинення талібів. США, як уважають і афганські, і закордонні оглядачі, і тут доклали свою руку: задля збереження стабільності домоглися від колишнього короля Афганістану Мохаммеда Захера Шаха зняти свою кандидатуру на найвищу посаду. Карзай тим часом заявляє: «Я – скромна людина й громадянин Афганістану – волею Божою зроблю все можливе, щоб ґарантувати релігію, незалежність, честь і розвиток Афганістану, і служитиму всьому народові Афганістану». Він обіцяє відбудову країни, а головне – єдність, що не дала б змоги терористам повернутися до влади.
За всіма цими подіями менше уваги привернула ще одна, і в ній теж узяли участь Сполучені Штати Америки: в четвер набув чинності вихід США із угоди про протиракетну оборону, що її вони уклали ще з Радянським Союзом 1972 року; півроку тому, як то передбачала угода, президент Джордж Буш оголосив про цей вихід. За його твердженням, дійсність переросла цю угоду, яка тепер не дає змоги захищатися від новітніх загроз. У п’ятницю Росія в відповідь вийшла з угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь 1993 року – але нічого не сталося: світ устояв.
Після того, як минулої неділі директор Управління внутрішньої безпеки США Том Ридж заявив, що тисячі агентів терористичної мережі Аль-Каєда далі діють у десятках країн світу, серед того й у самих Сполучених Штатах, у понеділок надійшло й підтвердження цих слів: американська влада оголосила, що ще місяць тому затримала свого громадянина, якого підозрюють саме в тому, що він є агент Аль-Каєди. Абдулла аль-Мухаджир (так назвав себе, навернувшись до ісламу, колишній чиказький вуличний бандит Хосе Падія, який уже має за собою вбивство) нібито планував улаштувати в США вибух так званої «брудної бомби» – вибухового пристрою, що мав би забруднити довкілля радіоактивними речовинами. Американська влада стверджує, що відвернула поважну небезпеку – Аль-Мухаджира – Падію затримано якраз після його повернення з Пакистану, де він, як кажуть, і обговорював свій план із чільними діячами Аль-Каєди. Як заявив міністр юстиції США Джон Ашкрофт, «Безпека всіх американців, інтереси національної безпеки Сполучених Штатів вимагають, щоб Абдуллу аль-Мухаджира тримало під вартою міністерство оборони – як ворожого учасника бойових дій». Така кваліфікація підозрюваного терориста і його ув’язнення й без офіційних звинувачень викликали протести правозахисників, але, схоже, намарне.
Тим часом Сполучені Штати Америки взялися минулого тижня й за іншу напружену ситуацію, в якій теж чимало говорять про тероризм, – за взаємини між Індією й Пакистаном. Індія стверджує, що Пакистан дозволяє ісламським терористам, зокрема й членам Аль-Каєди, потрапляти до індійської частини Кашміру, за який обидві держави сперечаються вже десятки років; Пакистан заявляє, що Індія накручує конфронтацію безпідставно. І в середу міністр оборони США Доналд Рамсфелд вирушив до цих країн із мирною місією; перебування і в Індії, і в Пакистані дало йому підстави заявити, що обидві держави відійшли від межі ядерної війни. Напруженість у реґіоні дійсно знизилася останнім часом – але прикордонні перестрілки все тривають. А в п’ятницю невідомий самогубець підірвав своє авто біля консульства США в пакистанському місті Карачі, забивши принаймні 11 осіб; оглядачі звертають увагу, що самовбивчий тероризм ніколи раніше не був притаманний Пакистанові – натомість він доволі поширений в арабському світі.
Напружено було минулого тижня і на Близькому Сході. Керівник Палестинської автономії Ясир Арафат минулої неділі дещо реформував свій кабінет міністрів і заявив: «Наступний крок – перебудувати міністерства й урядові органи, щоб забезпечити підзвітність і відкритість, щоб ми могли протистояти новим викликам». Але в Ізраїлі цю вістку сприйняли прохолодно. Так само й президент США Джордж Буш, на зустріч із яким прибув у понеділок прем’єр-міністр Ізраїлю Арієль Шарон, відкинув палестинську «реформу» як недостатню, а новий кабінет як не вартий довіри. Буш підтвердив право Ізраїлю на самозахист – і вже в вівторок ці слова набули нової актуальності, коли палестинський терорист підірвав себе в місті Герцлії й забив дівчинку-підлітка. І попри це ізраїльські війська зняли в середу чергову блокаду Арафатової штаб-квартири. Але в четвер американський тон дещо змінився: з вуст державного секретаря Колина Пауела пролунала думка про можливість створення «тимчасової» палестинської держави – без з’ясування подробиць. Білий Дім спершу уточнив, що про це говорити передчасно – Джордж Буш заявив: «Я збираюся викласти своє бачення десь у майбутньому. Це буде бачення, що допоможе дійти до того, щоб обидві держави (тобто Ізраїль і Палестина) жили поруч одне з одним». У п’ятницю щоденник Н’ю Йорк Таймз написав, що Буш має виголосити свої пропозиції щодо майбутньої палестинської державності, можливо, вже наступного тижня.
Дальший крок у загальносвітовій війні з тероризмом, що її ведуть Сполучені Штати, було зроблено в Афганістані, де велике зібрання представників усіх етнічних, політичних і суспільних верств – Лоя Джирґа – нарешті після низки зволікань обрало в четвер керівника країни: перехідну владу Афганістану поведе до загальних виборів, як і очікували, Хамід Карзай, що й дотепер очолював тимчасову адміністрацію Афганістану, утворену після скинення талібів. США, як уважають і афганські, і закордонні оглядачі, і тут доклали свою руку: задля збереження стабільності домоглися від колишнього короля Афганістану Мохаммеда Захера Шаха зняти свою кандидатуру на найвищу посаду. Карзай тим часом заявляє: «Я – скромна людина й громадянин Афганістану – волею Божою зроблю все можливе, щоб ґарантувати релігію, незалежність, честь і розвиток Афганістану, і служитиму всьому народові Афганістану». Він обіцяє відбудову країни, а головне – єдність, що не дала б змоги терористам повернутися до влади.
За всіма цими подіями менше уваги привернула ще одна, і в ній теж узяли участь Сполучені Штати Америки: в четвер набув чинності вихід США із угоди про протиракетну оборону, що її вони уклали ще з Радянським Союзом 1972 року; півроку тому, як то передбачала угода, президент Джордж Буш оголосив про цей вихід. За його твердженням, дійсність переросла цю угоду, яка тепер не дає змоги захищатися від новітніх загроз. У п’ятницю Росія в відповідь вийшла з угоди про скорочення стратегічних наступальних озброєнь 1993 року – але нічого не сталося: світ устояв.
