Прага, 19 червня 2002 – Сьогодні ми знову зупинимося на останніх домовленостях країн ЄС у справі боротьби з нелегальною імміграцією до країн Європейського союзу. Ця тема наступної п’ятниці стане однією з головних під час наради європейських лідерів у Севільї. Майже всі європейські лідери зійшлися на потребі об’єднати зусилля у цій справі, проте розбіжності постали в поглядах на шляхи реалізації цих рішень.
У коментарях і повідомленнях про саміт ЄС журналісти пишуть, що прем’єр-міністр Іспанії Хосе-Марія Азнар своїми радикальними пропозиціями має намір оголосити війну нелегальній імміграції. Ці пропозиції, які ляжуть в основу дальших рішень ЄС, підтримала Великобританія, Італія і кілька інших країн ЄС. Пропозиції Азнара у справі боротьби з нелегальною імміграцією можна було би звести до трьох головних пунктів: створення спеціальної європейської прикордонної поліції, скасування допомоги тим бідним країнам ЄС, які відмовляються співпрацювати в боротьбі з нелегальною імміграцією, а також уніфікація імміграційного законодавства у країнах ЄС, тобто посилення покарань учасників злочинних груп, які організовують переправи нелегальних іммігрантів до країн ЄС, а також покарань самих нелегалів.
Незважаючи на заклики голови Європейської комісії Романо Проді до урядів ЄС не демонізувати іммігрантів, під час понеділкової зустрічі в Люксембурзі, що відбулася у рамках саміту, міністри закордонних справ країн ЄС теж погодилися, що боротьба з нелегальною імміграцією і дальші обмеження, пов’язані з цим завданням, повинні стати нині першочерговим завданням Європейського союзу.
Розбіжності викликали якраз погрози бідним країнам ЄС скоротити їм допомогу з каси ЄС, якщо вони не приєднаються до кампанії боротьби з нелегалами. Приміром, протяжність берегів Греції і її островів виміряються у тисячах кілометрів. Ця країна, через яку до Європи прибувають десятки тисяч нелегальних іммігрантів із близькосхідних арабських країн і навіть із Пакистану і Шрі Ланки, якраз залежить від фінансової допомоги Європейського союзу. Португалія, яка дотепер мала досить ліберальну імміграційну політику і не вимагала віз від бразильців і громадян інших латиноамериканських країн, теж служила транзитною територією для переїзду нелегалів до інших країн Європи.
Тим часом Великобританія виступила із пропозицією скоротити також фонди для тих країн, які відмовляються прийняти назад затриманих нелегальних іммігрантів.
Франція, Швеція й Люксембург відкидають такі каральні заходи проти бідніших членів ЄС. Навпаки, згідно з іншими пропозиціями, Європейський союз мав би створити спеціальні фонди допомоги, передусім технічної допомоги в охороні кодонів бідних країн ЄС, які найчастіше служать транзитними пунктами для нелегальних іммігрантів, що прибувають до інших країн Європейського союзу.
У коментарях і повідомленнях про саміт ЄС журналісти пишуть, що прем’єр-міністр Іспанії Хосе-Марія Азнар своїми радикальними пропозиціями має намір оголосити війну нелегальній імміграції. Ці пропозиції, які ляжуть в основу дальших рішень ЄС, підтримала Великобританія, Італія і кілька інших країн ЄС. Пропозиції Азнара у справі боротьби з нелегальною імміграцією можна було би звести до трьох головних пунктів: створення спеціальної європейської прикордонної поліції, скасування допомоги тим бідним країнам ЄС, які відмовляються співпрацювати в боротьбі з нелегальною імміграцією, а також уніфікація імміграційного законодавства у країнах ЄС, тобто посилення покарань учасників злочинних груп, які організовують переправи нелегальних іммігрантів до країн ЄС, а також покарань самих нелегалів.
Незважаючи на заклики голови Європейської комісії Романо Проді до урядів ЄС не демонізувати іммігрантів, під час понеділкової зустрічі в Люксембурзі, що відбулася у рамках саміту, міністри закордонних справ країн ЄС теж погодилися, що боротьба з нелегальною імміграцією і дальші обмеження, пов’язані з цим завданням, повинні стати нині першочерговим завданням Європейського союзу.
Розбіжності викликали якраз погрози бідним країнам ЄС скоротити їм допомогу з каси ЄС, якщо вони не приєднаються до кампанії боротьби з нелегалами. Приміром, протяжність берегів Греції і її островів виміряються у тисячах кілометрів. Ця країна, через яку до Європи прибувають десятки тисяч нелегальних іммігрантів із близькосхідних арабських країн і навіть із Пакистану і Шрі Ланки, якраз залежить від фінансової допомоги Європейського союзу. Португалія, яка дотепер мала досить ліберальну імміграційну політику і не вимагала віз від бразильців і громадян інших латиноамериканських країн, теж служила транзитною територією для переїзду нелегалів до інших країн Європи.
Тим часом Великобританія виступила із пропозицією скоротити також фонди для тих країн, які відмовляються прийняти назад затриманих нелегальних іммігрантів.
Франція, Швеція й Люксембург відкидають такі каральні заходи проти бідніших членів ЄС. Навпаки, згідно з іншими пропозиціями, Європейський союз мав би створити спеціальні фонди допомоги, передусім технічної допомоги в охороні кодонів бідних країн ЄС, які найчастіше служать транзитними пунктами для нелегальних іммігрантів, що прибувають до інших країн Європейського союзу.
