Прага, 20 червня 2002 – Організація з Безпеки та Співпраці в Європі, виступила сьогодні з різкою критикою на адресу білоруської влади через відновлення у Мінську офіційної цензури. Президентська адміністрація Білорусі нещодавно опублікувала список заборонених письменників, яких не можна ані друкувати, ані читати в країні. Оглядачі зазначають, що такі дії влади призводять до подальшої самоізоляції Білорусі.
Спеціальний представник ОБСЄ з питань свободи преси заявив, що нічого подібного в Європі не було уже протягом багатьох років. «Це недопустимо для держави-члена Організації з Безпеки та Співпраці в Європі», - сказав Фраймут Дюве, представляючи у штаб-квартирі ОБСЄ звіт про стан свободи преси. «На мою думку, - сказав він, - інтелектуали та письменники висловлюють свої погляди на процеси, що відбуваються в країні». «І у Білорусі, яка проходить шляхом історичних змін, автори усіх типів можуть посприяти кращому порозумінню в середині нації», сказав Фраймут Дюве.
Але білоруська влада, вважає інакше. Після того, як літературні журнали перейшли під контроль влади, у середині травня головний редактор бюлетеню Президентської Адміністрації Білорусі Едуард Скобелєв закликав державні літературні журнали не публікувати авторів, що критично пишуть про нинішню білоруську владу. Цей заклик був почутий. Ніна Чайка, нова редакторка літературного часопису «Нєман», нещодавно призначена на цю посаду президентом Лукашенком, заявила в інтерв’ю для «Білоруської Ґазети», що вона не надрукує у часопису твори письменника Василя Бикова, поки той не напише щось таке про нинішню ситуацію в країні, що було би прийнятне для влади.
Як говорить директор Білоруської служби Радіо Свобода Алєсь Лукашук, у списку так званих «відсталих письменників» - найкращі білоруські автори: «Безпосередньо до «чорного списку» нових літературних начальників потрапили найвідоміші білоруські автори: Василь Биков, Ригор Барадулін, Ніл Гілєвіч та Сергій Законніков і Алєсь Рязанов. Лукашенко чомусь боїться білоруського національного і всього, що пов’язано з білоруською культурою. Він відчуває своїм сильним політичним інстинктом, що звідси для нього насувається небезпека».
Проте зараз у небезпеці опинилися самі письменники, які втрачають зв’язок із своїм читачем. Багато з відомих білоруських авторів еміґрували. Василь Биков та Алєсь Рязанов – у Німеччині, Володимир Нєкляєв – у Фінляндії, Світлана Алєксєєвіч – в Італії. Спробу відновити їхній зв’язок із читачами зробила Білоруська служба Радіо Свобода. Говорить її директор Алєсь Лукашук: «Після закриття літературних часописів, ми запропонували багатьом із цих письменників свої хвилі. І тепер у нас постійно звучать матеріали, що були зняті з друку. Читачі цих часописів стали нашими слухачами.»
Алєсь Лукашук говорить, що нещодавно закінчив роботу над своїми мемуарами Василь Биков, і наступного місяця його твори почнуть звучати в ефірі. Проте для менш відомих і молодих білоруських письменників заборона друкуватися у великих літературних часописах означає, що їм доведеться покладатися на незалежні видання, наклад яких зараз не перевищує колишні наклади самвидаву.
Спеціальний представник ОБСЄ з питань свободи преси заявив, що нічого подібного в Європі не було уже протягом багатьох років. «Це недопустимо для держави-члена Організації з Безпеки та Співпраці в Європі», - сказав Фраймут Дюве, представляючи у штаб-квартирі ОБСЄ звіт про стан свободи преси. «На мою думку, - сказав він, - інтелектуали та письменники висловлюють свої погляди на процеси, що відбуваються в країні». «І у Білорусі, яка проходить шляхом історичних змін, автори усіх типів можуть посприяти кращому порозумінню в середині нації», сказав Фраймут Дюве.
Але білоруська влада, вважає інакше. Після того, як літературні журнали перейшли під контроль влади, у середині травня головний редактор бюлетеню Президентської Адміністрації Білорусі Едуард Скобелєв закликав державні літературні журнали не публікувати авторів, що критично пишуть про нинішню білоруську владу. Цей заклик був почутий. Ніна Чайка, нова редакторка літературного часопису «Нєман», нещодавно призначена на цю посаду президентом Лукашенком, заявила в інтерв’ю для «Білоруської Ґазети», що вона не надрукує у часопису твори письменника Василя Бикова, поки той не напише щось таке про нинішню ситуацію в країні, що було би прийнятне для влади.
Як говорить директор Білоруської служби Радіо Свобода Алєсь Лукашук, у списку так званих «відсталих письменників» - найкращі білоруські автори: «Безпосередньо до «чорного списку» нових літературних начальників потрапили найвідоміші білоруські автори: Василь Биков, Ригор Барадулін, Ніл Гілєвіч та Сергій Законніков і Алєсь Рязанов. Лукашенко чомусь боїться білоруського національного і всього, що пов’язано з білоруською культурою. Він відчуває своїм сильним політичним інстинктом, що звідси для нього насувається небезпека».
Проте зараз у небезпеці опинилися самі письменники, які втрачають зв’язок із своїм читачем. Багато з відомих білоруських авторів еміґрували. Василь Биков та Алєсь Рязанов – у Німеччині, Володимир Нєкляєв – у Фінляндії, Світлана Алєксєєвіч – в Італії. Спробу відновити їхній зв’язок із читачами зробила Білоруська служба Радіо Свобода. Говорить її директор Алєсь Лукашук: «Після закриття літературних часописів, ми запропонували багатьом із цих письменників свої хвилі. І тепер у нас постійно звучать матеріали, що були зняті з друку. Читачі цих часописів стали нашими слухачами.»
Алєсь Лукашук говорить, що нещодавно закінчив роботу над своїми мемуарами Василь Биков, і наступного місяця його твори почнуть звучати в ефірі. Проте для менш відомих і молодих білоруських письменників заборона друкуватися у великих літературних часописах означає, що їм доведеться покладатися на незалежні видання, наклад яких зараз не перевищує колишні наклади самвидаву.
