Н’ю Йорк, 20 червня 2002 - Це викликає занепокоєння прихильників громадянських свобод. Вони запитують – чи це сумісне з демократією, чи це не нагадує повсюдну присутність невсипущого ока орвелівського “старшого брата”, що на ньому, як відомо, трималася тоталітарна влада в знаменитому романі “1984-й рік”. На цю тему –замітка нашого нью-йоркського кореспондента.
У Нью-Йорку встановлено сотні відеокамер на площах, перед офіційними будинками, такими як муніципалітет, суд, управління пожежної охорони тощо, перед знаменитими пам'ятниками, наприклад, на площі Колумба, де стоїть колона з постаттю легендарного першовідкривача Америки, біля Тріумфальної арки на площі Вашингтон-сквер, біля входу до Емпайр-Стейт-билдінг на 5-й Авеню і так далі. Установлюють камери також на головних магістралях міста і на тих вулицях, де поліція реєструвала випадки торгівлі наркотиками. А крім того, відеокамерами спряджують школи, станції метро, навіть ліфти, як також жваві перехрестя, де відеострічка фіксує порушення правил руху. Мені одного разу надіслали листа з поліції, де на знімках, зроблених схованою камерою, було видно, як джип з моїм номерним знаком проїхав на червоне світло у Брукліні. Звичайно за таке порушення суд карає штрафом на доларів 150-200, але в даному випадку штраф мені запропонували платити лише 75 доларів – бо знімок зроблено автоматом, тож поліція не зможе довести, що це саме я керував тим джипом – а ну, як хтось вкрав мою машину і на ній порушив правила?
Стоять камери в супермаркетах та універмагах, допомагаючи виявляти дрібних злодіїв, що крадуть із полиць. На острові Свободи зі знаменитою статуєю всіх екскурсантів перевіряє новий спеціальний прилад, який порівнює обличчя гостей з комп'ютерною галереєю міжнародних терористів із банку даних, складених американськими спецслужбами та Інтерполом.
У Вашингтоні відеокамери подекуди замасковують під вуличні ліхтарі, наприклад, на площі перед кам'яною глибою на честь першого президента Сполучених Штатів, та перед меморіалом Лінкольна.
Як показують опитування громадської думки після ісламських терактів 11 вересня минулого року, американці ладні погодитись з певним обмеженням приватності та громадянських свобод заради більшої безпеки. Уряд виправдує широке застосування відеокамер тим, що вони допомагають запобіганню злочинів. Але активісти таких організацій, як Партнерство за громадську справедливість, Національна гільдія адвокатів, Американська спілка захисту громадянських свобод та інших подібних занепокоєні тим, що вони називають «шпигунством» з боку уряду, несумісним із демократичним ладом. Суперечка триває.
У Нью-Йорку встановлено сотні відеокамер на площах, перед офіційними будинками, такими як муніципалітет, суд, управління пожежної охорони тощо, перед знаменитими пам'ятниками, наприклад, на площі Колумба, де стоїть колона з постаттю легендарного першовідкривача Америки, біля Тріумфальної арки на площі Вашингтон-сквер, біля входу до Емпайр-Стейт-билдінг на 5-й Авеню і так далі. Установлюють камери також на головних магістралях міста і на тих вулицях, де поліція реєструвала випадки торгівлі наркотиками. А крім того, відеокамерами спряджують школи, станції метро, навіть ліфти, як також жваві перехрестя, де відеострічка фіксує порушення правил руху. Мені одного разу надіслали листа з поліції, де на знімках, зроблених схованою камерою, було видно, як джип з моїм номерним знаком проїхав на червоне світло у Брукліні. Звичайно за таке порушення суд карає штрафом на доларів 150-200, але в даному випадку штраф мені запропонували платити лише 75 доларів – бо знімок зроблено автоматом, тож поліція не зможе довести, що це саме я керував тим джипом – а ну, як хтось вкрав мою машину і на ній порушив правила?
Стоять камери в супермаркетах та універмагах, допомагаючи виявляти дрібних злодіїв, що крадуть із полиць. На острові Свободи зі знаменитою статуєю всіх екскурсантів перевіряє новий спеціальний прилад, який порівнює обличчя гостей з комп'ютерною галереєю міжнародних терористів із банку даних, складених американськими спецслужбами та Інтерполом.
У Вашингтоні відеокамери подекуди замасковують під вуличні ліхтарі, наприклад, на площі перед кам'яною глибою на честь першого президента Сполучених Штатів, та перед меморіалом Лінкольна.
Як показують опитування громадської думки після ісламських терактів 11 вересня минулого року, американці ладні погодитись з певним обмеженням приватності та громадянських свобод заради більшої безпеки. Уряд виправдує широке застосування відеокамер тим, що вони допомагають запобіганню злочинів. Але активісти таких організацій, як Партнерство за громадську справедливість, Національна гільдія адвокатів, Американська спілка захисту громадянських свобод та інших подібних занепокоєні тим, що вони називають «шпигунством» з боку уряду, несумісним із демократичним ладом. Суперечка триває.
