Прага, 19 липня 2002 – Нинішній наш огляд знову буде пов’язаний із подіями на Близькому сході, в Афганістані і Кашмірі, тобто головно із конфліктами, відомими вже з минулих тижнів. До цих джерел неспокою протягом минулого тижня додалося іще одне: інцидент між Іспанією і Марокко у зв’язку з безлюдним островом Перехіль у Гібралтарській протоці. Щоправда, із кінцем тижня цей інцидент майже вдалося врегулювати.
Почнемо від Близького сходу, де після короткої, приблизно однотижневої перерви, незважаючи на міжнародні дипломатичні зусилля палестинські екстремісти відновили терористичні акти проти ізраїльського цивільного населення. У вівторок неподалік від єврейського поселення на західному березі Йордану підірвано пасажирський автобус. Терористи, одягнені в ізраїльські військові мундири, відкрили вогонь по людях, які намагалися вибратися з палаючого автобуса. У перебігу цієї терористичної акції загинуло 8 людей і 15 були поранені. Відповідальність за терористичний акт узяли на себе відразу аж 4 палестинські екстремістські угруповання. До речі, цей теракт здійснено перед самим відкриттям у Нью-Йорку спеціальної конференції у справі врегулювання близькосхідної кризи. Детальніше про цю нараду ми скажемо дещо пізніше.
Відразу ж наступного дня, у середу ввечері у дільниці Тель-Авіва, де живуть іноземні робітники, підірвано дві бомби. Унаслідок вибухів загинули 5 осіб, у тому числі два терористи-самовбивці. Понад 30 людей зазнали поранень.
За обидва терористичні акти ізраїльські власті звинуватили керівництво Арафата, яке не дотримало обіцянок і не змогло припинити терористичних актів.
Слід сказати, що обидва терористичні акти знову завдали шкоди репутації палестинців і ідеї створення палестинської держави. Учасники нью-йоркської зустрічі, яка відкрилася у вівторок, тобто представники США, ООН, Європейського союзу та Росії, які обговорюють шляхи врегулювання близькосхідного конфлікту, осудили вбивство цивільних людей, проте незважаючи на теракти і на серйозні розбіжності, протягом тижня продовжували свої зусилля, щоб вивести мирний процес із глухого кута.
Приміром, міністр закордонних спав Росії Іванов виступив проти зміщення палестинського лідера Арафата, на чому наполягає президент США Буш. Зрештою, країни ЄС підтримали позицію Росії. Тим часом міністри закордонних справ арабських країн, зокрема Єгипту, Йорданії і Саудівської Аравії, яких теж запрошено на нью-йоркську зустріч, вважають Арафата незаступним палестинським лідером і головною постаттю у мирному процесі на Близькому сході. Усі три поставили перед Ізраїлем вимогу вивести війська з палестинських територій. Проте міністр оборони Ізраїлю Бен-Елізер заявив у середу після другого терористичного акту, що за нинішньої ситуації виведення ізраїльських військ із західного берега Йордану неможливе. Ізраїль скасував також заплановані на середу переговори з палестинською делегацією у справі економічних проблем і водночас відновив пошуки організаторів останніх терактів.
Слід додати також, що всі учасники нью-йоркської зустрічі підтримали ідею створення палестинської держави протягом наступних трьох років. При цьому держсекретар США Пауел закликав спочатку покінчити з насиллям, а потім уже приступити до вирішення гуманітарної кризи на палестинських землях і до надання економічної допомоги палестинцям. Водночас, під час четвергової зустрічі в Білому домі з міністрами закордонних справ Єгипту, Йорданії і Саудівської Аравії президент Буш теж підтвердив рішучий намір США продовжити близькосхідний мирний процес.
Наступне джерело неспокою, яке цього тижня залишалося у центрі уваги світової преси – це індійський штат Кашмір, де переважає мусульманське населення. Терористичний акт ісламських екстремістів у Джафні – столиці штату, здійснений тиждень тому, унаслідок якого загинуло 28 осіб і приблизно стільки ж було поранено, цей теракт викликав нову хвилю напруження між Індією й Пакистаном, Тим часом цього тижня в Кашмірі влаштовано новий терористичний акт. Від вибуху двох гранат на базарі було поранено 13 осіб.
Щоправда, під тиском західних країн тепер обидві сторони стримуються від погроз із натяками на ядерну зброю, проте залишаються у стані воєнного конфлікту. Індійські керівники звинувачують Пакистан, зокрема генерала Мушаррафа у недотриманні обіцянок припинити проникання ісламських бойовиків і контрабанду зброї до Кашміру. Індія звернулася до світової спільноти із проханням оголосити Пакистан терористичною державою, якщо Ісламабад не припинить підтримки ісламських бойовиків у Кашмірі.
Мушарраф тим часом відкинув звинувачення і сам осудив терористичний акт у Джафні. Він заперечив також, що ісламські бойовики проникають до Кашміру з Пакистану. За його словами, це кашмірські мусульмани ведуть боротьбу за самовизначення їхнього штату. Водночас у четвер Пакистан розпочав досить широкі 10-денні військові маневри.
Тим часом Сполучені Штати після того, як Вашингтон скасував ембарго на достави зброї Пакистанові за його вклад в антитерористичну кампанію, нині планують продати Ісламабадові велику партію військової техніки на суму в 75 мільйонів доларів.
У рамках врегулювання індійсько-пакистанського конфлікту сюди знову прибув міністр закордонних справ Великобританії Джек Сто, який протягом тижня мав зустрічі з індійськими і пакистанськими офіційними особами. Оглядачі з неприхованим скептицизмом відгукуються на зусилля Джека Стро.
Далі коротко заторкнемо третє за чергою і нове джерело неспокою, яке постало із приводу безлюдного острівка в Гібралтарській затоці завбільшки з футбольне поле, який уже майже 400 років належить Іспанії. 11 липня на цьому острові висадилися марокканські військовослужбовці й установили на гірці марокканський національний прапор. Марокканці пояснили, що розміщений там підрозділ мав би боротися з перевезенням через Гібралтар до Європи нелегальних іммігрантів. Після невдалих спроб переконати марокканських керівників вивести підрозділ з острова, Іспанія відкликала свого посла з Марокко і попросила керівництво Європейського союзу втрутитися в суперечку. І врешті після того, як марокканські керівники зігнорували і заклик Європейського союзу, на острові висадилися іспанські солдати і прогнали марокканців. Міністр закордонних справ Марокко назвав цей крок «актом війни» і зі свого боку закликав Іспанію вивести свій підрозділ з острова. Врешті марокканські керівники пообіцяли не посилати своїх солдатів на острів, якщо іспанці теж заберуть звідти своїх військовослужбовців. Однак, інцидент поки що залишається відкритим.
На закінчення в кількох словах згадаємо про ситуацію в Афганістані. По-перше, новий афганський уряд на початку тижня розпустив збройні формування, не підпорядковані центральній владі в Кабулі. При цьому польові командири мали б перейти під командування урядових військ. Оглядачі висловлюють серйозні сумніви – чи вдасться урядові Карзая поставити під контроль збройні формування у провінціях, де влада нового керівництва поки що не поширюється.
Далі, під час відкриття в Кабулі у четвер конференції про розвиток торгівлі й залучення інвестицій в економіку Афганістану Карзай оголосив про створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в Афганістані. Він ствердив, що афганцям, які повертаються до дому, дуже тяжко починати будь який бізнес у зв’язку із бюрократією й підкупністю чиновників. Саме цей факт, як підкреслюють оглядачі, відлякує й іноземних інвесторів від вкладання грошей в економіку Афганістану.
Почнемо від Близького сходу, де після короткої, приблизно однотижневої перерви, незважаючи на міжнародні дипломатичні зусилля палестинські екстремісти відновили терористичні акти проти ізраїльського цивільного населення. У вівторок неподалік від єврейського поселення на західному березі Йордану підірвано пасажирський автобус. Терористи, одягнені в ізраїльські військові мундири, відкрили вогонь по людях, які намагалися вибратися з палаючого автобуса. У перебігу цієї терористичної акції загинуло 8 людей і 15 були поранені. Відповідальність за терористичний акт узяли на себе відразу аж 4 палестинські екстремістські угруповання. До речі, цей теракт здійснено перед самим відкриттям у Нью-Йорку спеціальної конференції у справі врегулювання близькосхідної кризи. Детальніше про цю нараду ми скажемо дещо пізніше.
Відразу ж наступного дня, у середу ввечері у дільниці Тель-Авіва, де живуть іноземні робітники, підірвано дві бомби. Унаслідок вибухів загинули 5 осіб, у тому числі два терористи-самовбивці. Понад 30 людей зазнали поранень.
За обидва терористичні акти ізраїльські власті звинуватили керівництво Арафата, яке не дотримало обіцянок і не змогло припинити терористичних актів.
Слід сказати, що обидва терористичні акти знову завдали шкоди репутації палестинців і ідеї створення палестинської держави. Учасники нью-йоркської зустрічі, яка відкрилася у вівторок, тобто представники США, ООН, Європейського союзу та Росії, які обговорюють шляхи врегулювання близькосхідного конфлікту, осудили вбивство цивільних людей, проте незважаючи на теракти і на серйозні розбіжності, протягом тижня продовжували свої зусилля, щоб вивести мирний процес із глухого кута.
Приміром, міністр закордонних спав Росії Іванов виступив проти зміщення палестинського лідера Арафата, на чому наполягає президент США Буш. Зрештою, країни ЄС підтримали позицію Росії. Тим часом міністри закордонних справ арабських країн, зокрема Єгипту, Йорданії і Саудівської Аравії, яких теж запрошено на нью-йоркську зустріч, вважають Арафата незаступним палестинським лідером і головною постаттю у мирному процесі на Близькому сході. Усі три поставили перед Ізраїлем вимогу вивести війська з палестинських територій. Проте міністр оборони Ізраїлю Бен-Елізер заявив у середу після другого терористичного акту, що за нинішньої ситуації виведення ізраїльських військ із західного берега Йордану неможливе. Ізраїль скасував також заплановані на середу переговори з палестинською делегацією у справі економічних проблем і водночас відновив пошуки організаторів останніх терактів.
Слід додати також, що всі учасники нью-йоркської зустрічі підтримали ідею створення палестинської держави протягом наступних трьох років. При цьому держсекретар США Пауел закликав спочатку покінчити з насиллям, а потім уже приступити до вирішення гуманітарної кризи на палестинських землях і до надання економічної допомоги палестинцям. Водночас, під час четвергової зустрічі в Білому домі з міністрами закордонних справ Єгипту, Йорданії і Саудівської Аравії президент Буш теж підтвердив рішучий намір США продовжити близькосхідний мирний процес.
Наступне джерело неспокою, яке цього тижня залишалося у центрі уваги світової преси – це індійський штат Кашмір, де переважає мусульманське населення. Терористичний акт ісламських екстремістів у Джафні – столиці штату, здійснений тиждень тому, унаслідок якого загинуло 28 осіб і приблизно стільки ж було поранено, цей теракт викликав нову хвилю напруження між Індією й Пакистаном, Тим часом цього тижня в Кашмірі влаштовано новий терористичний акт. Від вибуху двох гранат на базарі було поранено 13 осіб.
Щоправда, під тиском західних країн тепер обидві сторони стримуються від погроз із натяками на ядерну зброю, проте залишаються у стані воєнного конфлікту. Індійські керівники звинувачують Пакистан, зокрема генерала Мушаррафа у недотриманні обіцянок припинити проникання ісламських бойовиків і контрабанду зброї до Кашміру. Індія звернулася до світової спільноти із проханням оголосити Пакистан терористичною державою, якщо Ісламабад не припинить підтримки ісламських бойовиків у Кашмірі.
Мушарраф тим часом відкинув звинувачення і сам осудив терористичний акт у Джафні. Він заперечив також, що ісламські бойовики проникають до Кашміру з Пакистану. За його словами, це кашмірські мусульмани ведуть боротьбу за самовизначення їхнього штату. Водночас у четвер Пакистан розпочав досить широкі 10-денні військові маневри.
Тим часом Сполучені Штати після того, як Вашингтон скасував ембарго на достави зброї Пакистанові за його вклад в антитерористичну кампанію, нині планують продати Ісламабадові велику партію військової техніки на суму в 75 мільйонів доларів.
У рамках врегулювання індійсько-пакистанського конфлікту сюди знову прибув міністр закордонних справ Великобританії Джек Сто, який протягом тижня мав зустрічі з індійськими і пакистанськими офіційними особами. Оглядачі з неприхованим скептицизмом відгукуються на зусилля Джека Стро.
Далі коротко заторкнемо третє за чергою і нове джерело неспокою, яке постало із приводу безлюдного острівка в Гібралтарській затоці завбільшки з футбольне поле, який уже майже 400 років належить Іспанії. 11 липня на цьому острові висадилися марокканські військовослужбовці й установили на гірці марокканський національний прапор. Марокканці пояснили, що розміщений там підрозділ мав би боротися з перевезенням через Гібралтар до Європи нелегальних іммігрантів. Після невдалих спроб переконати марокканських керівників вивести підрозділ з острова, Іспанія відкликала свого посла з Марокко і попросила керівництво Європейського союзу втрутитися в суперечку. І врешті після того, як марокканські керівники зігнорували і заклик Європейського союзу, на острові висадилися іспанські солдати і прогнали марокканців. Міністр закордонних справ Марокко назвав цей крок «актом війни» і зі свого боку закликав Іспанію вивести свій підрозділ з острова. Врешті марокканські керівники пообіцяли не посилати своїх солдатів на острів, якщо іспанці теж заберуть звідти своїх військовослужбовців. Однак, інцидент поки що залишається відкритим.
На закінчення в кількох словах згадаємо про ситуацію в Афганістані. По-перше, новий афганський уряд на початку тижня розпустив збройні формування, не підпорядковані центральній владі в Кабулі. При цьому польові командири мали б перейти під командування урядових військ. Оглядачі висловлюють серйозні сумніви – чи вдасться урядові Карзая поставити під контроль збройні формування у провінціях, де влада нового керівництва поки що не поширюється.
Далі, під час відкриття в Кабулі у четвер конференції про розвиток торгівлі й залучення інвестицій в економіку Афганістану Карзай оголосив про створення сприятливих умов для розвитку підприємництва в Афганістані. Він ствердив, що афганцям, які повертаються до дому, дуже тяжко починати будь який бізнес у зв’язку із бюрократією й підкупністю чиновників. Саме цей факт, як підкреслюють оглядачі, відлякує й іноземних інвесторів від вкладання грошей в економіку Афганістану.
