Белград, 30 липня 2002 – Уряд Республіки Сербії не визнає постанови Конституційного суду Югославії; найближчі співробітники президента Воїслава Коштуніци відхиляють співробітництво з республіканським парламентом Сербії; Чорногорія залишилася без Конституційного суду; звільнений начальник Генштабу закликає військових вийти з послуху главі держави...
У Белграді триває сезон державних переворотів. Так преса називає низку скандалів і рішень державних органів, які виступають одні проти одних посилаючись на закони й Конституцію. Конституційний суд Югославії скасував постанову Парламенту Сербії про позбавлення мандатів депутатів від Демократичної партії Сербії, яку очолює югославський президент Воїслав Коштуніца. Лідери сербської правлячої коаліції заявляють, що союзний Конституційний суд немає права втручатися у внутрішні справи Сербії.
Найближчі співробітники президента Коштуніци відмовилися постати перед спеціальною комісією парламенту Сербії, яка розслідує справу у зв’язку із звинуваченнями про підслуховування глави держави. Вони цю комісію називають нелегальною. Начальник Генштабу Бранко Крґа не дав дозволу групі офіцерів свідчити перед згаданою комісією.
У зв’язку з цим відкритим листом до військовослужбовців звернувся генерал Небойша Павкович, якого президент Коштуніца наприкінці червня звільнив із посади начальника Генштабу. Він закликав своїх колишніх колег не допустити , щоб ті були іграшкою в руках Президента. Генерал Павкович ставить своїм колегам запитання: “Чиїми генералами й адміралами ви є? Народними чи президентськими?” й на завершення закликає їх не бути боягузами. Белградські мас-медіа цей лист передали без коментарів, неначе йшлося про звичайнісіньке листування, а не про заклик до армії відмовити послух главі держави.
Чорногорія тим часом залишилася без Конституційного суду, оскільки троє суддів вийшли на пенсію. Парламент відхилив кандидатів, яких запропонував президент республіки Міло Дюканович. Дострокові парламентські вибори призначено на 6 жовтня. Республіканський уряд у відставці. Більшість депутатів у парламенті має опозиція. Президент відмовився підписати низку виборчих законів та закон із питань інформації. Юристи ставлять запитання чи вибори будуть легальними поки немає інституції, яка була б арбітром між президентом, урядом і парламентською більшістю.
Окремі експерти з приводу усіх скандалів зазначають, що йдеться про свого роду Гордіїв вузол, який можна розв’язати лише за допомогою міжнародного арбітражу. На жаль, арбітражу для врегулювання внутрішніх справ немає. Їх можна врегулювати лише через стабільні політичні інституції, яких також немає.
У Белграді триває сезон державних переворотів. Так преса називає низку скандалів і рішень державних органів, які виступають одні проти одних посилаючись на закони й Конституцію. Конституційний суд Югославії скасував постанову Парламенту Сербії про позбавлення мандатів депутатів від Демократичної партії Сербії, яку очолює югославський президент Воїслав Коштуніца. Лідери сербської правлячої коаліції заявляють, що союзний Конституційний суд немає права втручатися у внутрішні справи Сербії.
Найближчі співробітники президента Коштуніци відмовилися постати перед спеціальною комісією парламенту Сербії, яка розслідує справу у зв’язку із звинуваченнями про підслуховування глави держави. Вони цю комісію називають нелегальною. Начальник Генштабу Бранко Крґа не дав дозволу групі офіцерів свідчити перед згаданою комісією.
У зв’язку з цим відкритим листом до військовослужбовців звернувся генерал Небойша Павкович, якого президент Коштуніца наприкінці червня звільнив із посади начальника Генштабу. Він закликав своїх колишніх колег не допустити , щоб ті були іграшкою в руках Президента. Генерал Павкович ставить своїм колегам запитання: “Чиїми генералами й адміралами ви є? Народними чи президентськими?” й на завершення закликає їх не бути боягузами. Белградські мас-медіа цей лист передали без коментарів, неначе йшлося про звичайнісіньке листування, а не про заклик до армії відмовити послух главі держави.
Чорногорія тим часом залишилася без Конституційного суду, оскільки троє суддів вийшли на пенсію. Парламент відхилив кандидатів, яких запропонував президент республіки Міло Дюканович. Дострокові парламентські вибори призначено на 6 жовтня. Республіканський уряд у відставці. Більшість депутатів у парламенті має опозиція. Президент відмовився підписати низку виборчих законів та закон із питань інформації. Юристи ставлять запитання чи вибори будуть легальними поки немає інституції, яка була б арбітром між президентом, урядом і парламентською більшістю.
Окремі експерти з приводу усіх скандалів зазначають, що йдеться про свого роду Гордіїв вузол, який можна розв’язати лише за допомогою міжнародного арбітражу. На жаль, арбітражу для врегулювання внутрішніх справ немає. Їх можна врегулювати лише через стабільні політичні інституції, яких також немає.
