Н’ю Йорк, 30 серпня 2002 - Після нападу ісламських терористів на Нью-Йорк і Вашингтон правоохоронні служби заарештували кількасот арабів за підозрінням у причетності до терору. Майже всі вони – громадяни інших країн, до Америки приїхали як туристи або студенти і залишилися тут. Серед них якийсь Рабіх Гадад, уродженець Лівану, за професією мулла, приїхав за туристичною візою кілька років тому, залишився й заснував у Мічигані мусульманську Глобальну допомогову фундацію. Слідство виявило, що пожертви, які фундація збирала серед американських мусульман, вона переправляла ісламським терористам, зокрема мережі Аль-Кайда. Фундацію закрили, гроші конфіскували, Гадада вирішили депортувати назад до Лівану. Слухання про депортацію божого чоловіка відбулося за зачиненими дверима, бо йшлося, як стверджував уряд, про національну безпеку. Тоді чотири мічиганські газети подали апеляцію, протестуючи проти закритого характеру слухань. Їх підтримав конгресмен Джон Коньєрс.
Федеральний апеляційний суд – одна з найвищих юридичних інстанцій у Сполучених Штатах - одностайно став на бік скаржників. Зауважимо, йдеться тут справді про національну безпеку країни. Понад три тисячі людей загинуло 11 вересня минулого року внаслідок найбільшого теракту за всю історію Америки. Досі даються взнаки інші наслідки: зазнала відчутного удару економіка Сполучених Штатів, поменшало пасажирів на авіалініях, бо люди стали боятися повітряного терору і дві найбільші авіакомпанії збанкрутували. Америка проголосила війну міжнародному тероризмові й війна ця, за всіма ознаками, лише починається. Здавалося б, виправдана утаємниченість слідства, коли допитують підозрюваних у причетності до терору.
Але апеляційний суд вважає, що жодні посилання на національну безпеку не виправдовують подібної тактики, бо вона шкодить демократичному характерові республіки. Гласність – понад усе, каже суд, бо на ній тримається демократія. Читаємо у постанові (я дозволю собі довгу цитату, але вона того варта): “Відкриті слухання найкраще відповідають громадським інтересам... Справжня демократія ґрунтується на вірі, з одного боку - що урядовці діють чесно й відкрито, а з другого - на вірі в те, що поінформовані громадяни здатні дійти логічних висновків. Це життєво важлива взаємність, що її Америка не мусить відкидати в наші важкі часи... За зачиненими дверима демократія вмирає. Коли уряд починає зачиняти двері, він вибірково контролює інформацію, яка за правом належить народові. Селективна інформація – це все одно що неправильна інформація. Автори Першої Поправки (до Конституції, де йдеться про свободу слова) не довіряли жодному урядові відокремлювати за нас правду від фальшу. Вони захищали народ від утаємниченого уряду.” Так говориться в ухвалі Федерального апеляційного суду, який вважає, що закриті слухання суперечать Конституції.
Барбара Комсток, представниця Міністерства юстиції, заявила, що уряд поки що не вирішив чи подавати апеляцію на судову ухвалу.
Федеральний апеляційний суд – одна з найвищих юридичних інстанцій у Сполучених Штатах - одностайно став на бік скаржників. Зауважимо, йдеться тут справді про національну безпеку країни. Понад три тисячі людей загинуло 11 вересня минулого року внаслідок найбільшого теракту за всю історію Америки. Досі даються взнаки інші наслідки: зазнала відчутного удару економіка Сполучених Штатів, поменшало пасажирів на авіалініях, бо люди стали боятися повітряного терору і дві найбільші авіакомпанії збанкрутували. Америка проголосила війну міжнародному тероризмові й війна ця, за всіма ознаками, лише починається. Здавалося б, виправдана утаємниченість слідства, коли допитують підозрюваних у причетності до терору.
Але апеляційний суд вважає, що жодні посилання на національну безпеку не виправдовують подібної тактики, бо вона шкодить демократичному характерові республіки. Гласність – понад усе, каже суд, бо на ній тримається демократія. Читаємо у постанові (я дозволю собі довгу цитату, але вона того варта): “Відкриті слухання найкраще відповідають громадським інтересам... Справжня демократія ґрунтується на вірі, з одного боку - що урядовці діють чесно й відкрито, а з другого - на вірі в те, що поінформовані громадяни здатні дійти логічних висновків. Це життєво важлива взаємність, що її Америка не мусить відкидати в наші важкі часи... За зачиненими дверима демократія вмирає. Коли уряд починає зачиняти двері, він вибірково контролює інформацію, яка за правом належить народові. Селективна інформація – це все одно що неправильна інформація. Автори Першої Поправки (до Конституції, де йдеться про свободу слова) не довіряли жодному урядові відокремлювати за нас правду від фальшу. Вони захищали народ від утаємниченого уряду.” Так говориться в ухвалі Федерального апеляційного суду, який вважає, що закриті слухання суперечать Конституції.
Барбара Комсток, представниця Міністерства юстиції, заявила, що уряд поки що не вирішив чи подавати апеляцію на судову ухвалу.
