Прага, 18 жовтня 2002 – У сьогоднішньому нашому огляді ми зупинимося на двох головних міжнародних темах, які протягом тижня залишалися у центі уваги світової преси. Передусім це буде терористичний акт на індонезійському острові Балі, а також дискусії у Раді безпеки ООН у справі Іраку.
Почнемо від терористичного акту у дискоклубі на індонезійському острові Балі, унаслідок якого загинуло близько 190-та осіб, переважно молодих туристів із західних країн, найбільше з Австралії. Кілька сот осіб було також поранено. Ця трагедія, що сталася вночі із минулої суботи на неділю, викликала черговий шок і протягом тижня залишалася, зрештою, і далі залишається у центрі уваги західної преси.
Від початку тижня на острові Балі триває інтенсивне слідство, в якому беруть участь представники поліції і служби безпеки США, Австралії, Великобританії, Німеччини і Японії. Хоча поки що ніхто не взяв на себе відповідальності за терористичний акт, фахівці вважають, що це справа рук індонезійського екстремістського угруповання «Джамаа ісламія», близького до міжнародної терористичної мережі Аль-Кайда. Натомість індонезійські керівники і Сполучені Штати схильні думати, що теракт організувала організація Аль-Кайда. Протягом тижня допитано кількох запідозрених індонезійців, хоча жодних звинувачень їм поки що не пред’явлено. З восьми затриманих лише один є громадянином однієї із близькосхідних країн. Міністр оборони Індонезії Абдул Джаліл заявив, що у країні діє терористична мережа Аль-Кайда, хоча спікер парламенту Амєн Раміс закликав поки що стриматися з висновками до закінчення слідства.
Так чи інакше, оглядачі підкреслюють, що Індонезія, ця найбільша за кількістю населення в мусульманському світі країна, яка дотримується прозахідної орієнтації, тепер, як видно з усього, стала об’єктом провокацій і зусиль ісламських фундаменталістів з метою втягнути її у конфлікт ісламу із Заходом.
Ми не будемо зупинятися на деталях слідства, скажемо лише, що в теракті на Балі вжито пластикову вибухівку надзвичайної сили і того ж хімічного складу, що і в терористичному акті проти американського військового корабля «Коул» у Ємені. Відповідальність за тодішню атаку несе Аль-Кайда.
У четвер на острові Балі відбулася жалобна церемонія, на яку прибув і прем’єр-міністр Австралії Джон Говард. Напередодні у зв’язку з небезпекою нових терористичних актів Австралія відкликала з Індонезії всіх своїх громадян. За прикладом Австралії пішла і Нова Зеландія. Очікують що індонезійське керівництво ухвалить нові законодавчі акти, спрямовані на посилення боротьби з тероризмом.
До цього лише додаймо, що в четвер на півдні Філіппін влаштовано два нові терористичні акти, тобто два потужні вибухи, унаслідок яких загинуло 5 осіб і близько 150-ти було поранено. Теракти організовано у місті Замбоанґе, в якому переважає християнське населення. Як припускає поліція, теракти влаштувала ісламська екстремістська організація «Абу Саяф», теж близько пов’язана з Аль-Кайдою.
Днем раніше, тобто в середу три вибухи сталися в пакистанському місті Карчі, унаслідок яких було поранено 8 представників властей в особливому управлінні поліції і в будинку губернатора. Бандеролі з вибухівкою отримали три інституції, які розслідують діяльність терористів Аль-Кайди в Пакистані.
Далі дещо коротше ми скажемо про дискусії у Раді безпеки ООН, які розгорнулися там навколо Іраку. Дискусії, розпочаті з ініціативи неприєднаних країн, розпочалися саме після того, як президент США Буш підписав резолюцію, схвалену конгресом, яка дає йому право застосувати військову силу проти Іраку. Тим часом більшість учасників дискусій в ООН висловилися за надіслання до Іраку міжнародних інспекторів і проти воєнної акції, принаймні доти, поки місія інспекторів знову не провалиться.
На відміну від попередньої рішучості, з якою адміністрація Буша наполягала на проведені воєнної акції, тепер і сам президент США висловив сподівання, що, можливо, удасться обійтися без воєнної акції, якщо Багдад допустить інспекторів до всіх воєнних об’єктів і до всіх президентських палацових комплексів. Тим часом у США тривають дискусії і навколо можливих видатків на воєнну акцію. Згідно з калькуляцією фахівців, така операція може коштувати від ста до двохсот мільярдів доларів. Міністр фінансів США О’Ніл скритикував ці дані, заявивши, що, згідно з калькуляціями військових фахівців, усунення режиму Саддама Хусейна мало би коштувати приблизно 9 мільярдів доларів.
Ідеться саме про усунення від влади режиму Саддама. Тим часом минулого вівторка Саддам Хусейн влаштував, щоправда, не вибори, як це відбувається в усіх країнах світу, а референдум у справі продовження його президентських функцій ще на 7 років. Усі 100 відсотків виборців проголосували за Саддама, який суперників у референдумі не мав. Ця подія викликала у західній пресі радше саркастичні відгуки й ствердження, що багдадський режим зберігає над суспільством тотальний контроль.
У зусиллях відвернути воєнну акцію Багдад не лише погодився на повернення міжнародних інспекторів, а й демонструє деякі жести доброї волі, серед яких варто навести готовність режиму повернути Кувейтові державні архіви, зокрема міністерств внутрішніх справ і безпеки, захоплені й вивезені під час короткої окупації 90-го року. Представник уряду повідомив, що п’ять ватажних машин із документами вже у п’ятницю вирушили у бік кордону з Кувейтом. Багдад пообіцяв також цим разом не ставити жодних перешкод міжнародним інспекторам у перевірці іракських військових та інших об’єктів на предмет наявності зброї масового знищення.
Почнемо від терористичного акту у дискоклубі на індонезійському острові Балі, унаслідок якого загинуло близько 190-та осіб, переважно молодих туристів із західних країн, найбільше з Австралії. Кілька сот осіб було також поранено. Ця трагедія, що сталася вночі із минулої суботи на неділю, викликала черговий шок і протягом тижня залишалася, зрештою, і далі залишається у центрі уваги західної преси.
Від початку тижня на острові Балі триває інтенсивне слідство, в якому беруть участь представники поліції і служби безпеки США, Австралії, Великобританії, Німеччини і Японії. Хоча поки що ніхто не взяв на себе відповідальності за терористичний акт, фахівці вважають, що це справа рук індонезійського екстремістського угруповання «Джамаа ісламія», близького до міжнародної терористичної мережі Аль-Кайда. Натомість індонезійські керівники і Сполучені Штати схильні думати, що теракт організувала організація Аль-Кайда. Протягом тижня допитано кількох запідозрених індонезійців, хоча жодних звинувачень їм поки що не пред’явлено. З восьми затриманих лише один є громадянином однієї із близькосхідних країн. Міністр оборони Індонезії Абдул Джаліл заявив, що у країні діє терористична мережа Аль-Кайда, хоча спікер парламенту Амєн Раміс закликав поки що стриматися з висновками до закінчення слідства.
Так чи інакше, оглядачі підкреслюють, що Індонезія, ця найбільша за кількістю населення в мусульманському світі країна, яка дотримується прозахідної орієнтації, тепер, як видно з усього, стала об’єктом провокацій і зусиль ісламських фундаменталістів з метою втягнути її у конфлікт ісламу із Заходом.
Ми не будемо зупинятися на деталях слідства, скажемо лише, що в теракті на Балі вжито пластикову вибухівку надзвичайної сили і того ж хімічного складу, що і в терористичному акті проти американського військового корабля «Коул» у Ємені. Відповідальність за тодішню атаку несе Аль-Кайда.
У четвер на острові Балі відбулася жалобна церемонія, на яку прибув і прем’єр-міністр Австралії Джон Говард. Напередодні у зв’язку з небезпекою нових терористичних актів Австралія відкликала з Індонезії всіх своїх громадян. За прикладом Австралії пішла і Нова Зеландія. Очікують що індонезійське керівництво ухвалить нові законодавчі акти, спрямовані на посилення боротьби з тероризмом.
До цього лише додаймо, що в четвер на півдні Філіппін влаштовано два нові терористичні акти, тобто два потужні вибухи, унаслідок яких загинуло 5 осіб і близько 150-ти було поранено. Теракти організовано у місті Замбоанґе, в якому переважає християнське населення. Як припускає поліція, теракти влаштувала ісламська екстремістська організація «Абу Саяф», теж близько пов’язана з Аль-Кайдою.
Днем раніше, тобто в середу три вибухи сталися в пакистанському місті Карчі, унаслідок яких було поранено 8 представників властей в особливому управлінні поліції і в будинку губернатора. Бандеролі з вибухівкою отримали три інституції, які розслідують діяльність терористів Аль-Кайди в Пакистані.
Далі дещо коротше ми скажемо про дискусії у Раді безпеки ООН, які розгорнулися там навколо Іраку. Дискусії, розпочаті з ініціативи неприєднаних країн, розпочалися саме після того, як президент США Буш підписав резолюцію, схвалену конгресом, яка дає йому право застосувати військову силу проти Іраку. Тим часом більшість учасників дискусій в ООН висловилися за надіслання до Іраку міжнародних інспекторів і проти воєнної акції, принаймні доти, поки місія інспекторів знову не провалиться.
На відміну від попередньої рішучості, з якою адміністрація Буша наполягала на проведені воєнної акції, тепер і сам президент США висловив сподівання, що, можливо, удасться обійтися без воєнної акції, якщо Багдад допустить інспекторів до всіх воєнних об’єктів і до всіх президентських палацових комплексів. Тим часом у США тривають дискусії і навколо можливих видатків на воєнну акцію. Згідно з калькуляцією фахівців, така операція може коштувати від ста до двохсот мільярдів доларів. Міністр фінансів США О’Ніл скритикував ці дані, заявивши, що, згідно з калькуляціями військових фахівців, усунення режиму Саддама Хусейна мало би коштувати приблизно 9 мільярдів доларів.
Ідеться саме про усунення від влади режиму Саддама. Тим часом минулого вівторка Саддам Хусейн влаштував, щоправда, не вибори, як це відбувається в усіх країнах світу, а референдум у справі продовження його президентських функцій ще на 7 років. Усі 100 відсотків виборців проголосували за Саддама, який суперників у референдумі не мав. Ця подія викликала у західній пресі радше саркастичні відгуки й ствердження, що багдадський режим зберігає над суспільством тотальний контроль.
У зусиллях відвернути воєнну акцію Багдад не лише погодився на повернення міжнародних інспекторів, а й демонструє деякі жести доброї волі, серед яких варто навести готовність режиму повернути Кувейтові державні архіви, зокрема міністерств внутрішніх справ і безпеки, захоплені й вивезені під час короткої окупації 90-го року. Представник уряду повідомив, що п’ять ватажних машин із документами вже у п’ятницю вирушили у бік кордону з Кувейтом. Багдад пообіцяв також цим разом не ставити жодних перешкод міжнародним інспекторам у перевірці іракських військових та інших об’єктів на предмет наявності зброї масового знищення.
