Прага, 11 грудня 2002 року - «Майор Мельниченко став письменником. Герой «касетного скандалу» обіцяє розповісти усю правду про Кучму», - під таким заголовком опублікував статтю російський часопис «Известия». Однак, це лише одна з, так би мовити, українських тем, які у середу порушили московські газети.
«Книжка Мельниченка – перше українське видання, в якому нецензурних слів більше, ніж загальноприйнятих. За це майор сором’язливо вибачився у передмові», - пишуть «Известия», зауважуючи, що у книжці подано епіграф – цитату з висловлювань Леоніда Кучми: «Чому на державному рівні тільки я гавкаю на Росію?».
Політичний бестселер «Хто є хто на дивані президента Кучми» надруковано російською мовою, і його, очевидно, приурочено до закінчення Року України в Росії, - мовиться у статті. Водночас, автор публікації зауважує, що оскільки книга видана російською, то це було сприйнято київськими «правими» як те, що замовником «записів» була Росія.
«Поки Леонід Кучма урочисто закривав Рік України у Росії, його електорат освоював творіння Мельниченка... Перший український політичний бестселер детально описує «справжню сутність» нового прем’єра Віктора Януковича, першого віце-прем’єра Миколи Азарова, ініціатора «касетного скандалу» Олександра Мороза та лідерів, які перемогли конкурентів «донецької групи», - пише російський часопис.
Книжка доступно пояснює, що «кримінальні структури є для Януковича інструментами влади», - наголошують «Известия».
А інша московська газета «Трибуна» у середу вмістила свій коментар щодо підсумків Року України у Росії. «Важко відповісти, хто і з якою метою придумав це дійство – Рік України в Росії. Але те, що ніхто, окрім президентів і їхніх найближчих співробітників не зрозумів, що це таке і для чого – очевидно, є фактом». Прожили ще один рік українсько-російських недомовленостей. Упівголоса пересварювалися через газ, через Чорноморський флот, Севастополь і збитий українськими військовими російський літак. «Напевне, було б ще гірше, але, як мовиться, нещастя допомогло – в Кучми через убитих журналістів і потаємних поставок до Іраку зіпсувалися взаємини зі Заходом, і йому нічого не залишалося, як знову стати «великим другом Росії», - пише газета «Трибуна».
Схоже на те, що придумувати Рік України потрібно було лише для того, щоб на наступних президентських виборах переміг ставленик Кучми, а не хтось «прозахідний». А коли це завдання успішно вирішать, у Києві знову заговорять про «імперські амбіції Москви». Але Москва не залишиться у боргу і начавить на «газовий» мозоль... Але, все-таки, Рік удався! Київ робить вигляд, що радісно зближується з Москвою. А Москва – що їй це подобається. Як у старому паровозі: «Не важливо, що пара колеса не крутить. Зате який свисток!», - зауважує московська газета «Трибуна».
А відразу кілька інших російських часописів відгукнулися на запровадження Києвом у вівторок квоти на ввезення до України легкових російських автомобілів. Цю квоту обмежено до 15777 автомобілів на рік. Таке обмеження після урочистих проводів «Року України в Росії» і завірянь про зміцнення дружби, газета «Комсомольськая правда» розцінила як - запровадження українською владою «економічних санкцій щодо братньої Росії».
«Книжка Мельниченка – перше українське видання, в якому нецензурних слів більше, ніж загальноприйнятих. За це майор сором’язливо вибачився у передмові», - пишуть «Известия», зауважуючи, що у книжці подано епіграф – цитату з висловлювань Леоніда Кучми: «Чому на державному рівні тільки я гавкаю на Росію?».
Політичний бестселер «Хто є хто на дивані президента Кучми» надруковано російською мовою, і його, очевидно, приурочено до закінчення Року України в Росії, - мовиться у статті. Водночас, автор публікації зауважує, що оскільки книга видана російською, то це було сприйнято київськими «правими» як те, що замовником «записів» була Росія.
«Поки Леонід Кучма урочисто закривав Рік України у Росії, його електорат освоював творіння Мельниченка... Перший український політичний бестселер детально описує «справжню сутність» нового прем’єра Віктора Януковича, першого віце-прем’єра Миколи Азарова, ініціатора «касетного скандалу» Олександра Мороза та лідерів, які перемогли конкурентів «донецької групи», - пише російський часопис.
Книжка доступно пояснює, що «кримінальні структури є для Януковича інструментами влади», - наголошують «Известия».
А інша московська газета «Трибуна» у середу вмістила свій коментар щодо підсумків Року України у Росії. «Важко відповісти, хто і з якою метою придумав це дійство – Рік України в Росії. Але те, що ніхто, окрім президентів і їхніх найближчих співробітників не зрозумів, що це таке і для чого – очевидно, є фактом». Прожили ще один рік українсько-російських недомовленостей. Упівголоса пересварювалися через газ, через Чорноморський флот, Севастополь і збитий українськими військовими російський літак. «Напевне, було б ще гірше, але, як мовиться, нещастя допомогло – в Кучми через убитих журналістів і потаємних поставок до Іраку зіпсувалися взаємини зі Заходом, і йому нічого не залишалося, як знову стати «великим другом Росії», - пише газета «Трибуна».
Схоже на те, що придумувати Рік України потрібно було лише для того, щоб на наступних президентських виборах переміг ставленик Кучми, а не хтось «прозахідний». А коли це завдання успішно вирішать, у Києві знову заговорять про «імперські амбіції Москви». Але Москва не залишиться у боргу і начавить на «газовий» мозоль... Але, все-таки, Рік удався! Київ робить вигляд, що радісно зближується з Москвою. А Москва – що їй це подобається. Як у старому паровозі: «Не важливо, що пара колеса не крутить. Зате який свисток!», - зауважує московська газета «Трибуна».
А відразу кілька інших російських часописів відгукнулися на запровадження Києвом у вівторок квоти на ввезення до України легкових російських автомобілів. Цю квоту обмежено до 15777 автомобілів на рік. Таке обмеження після урочистих проводів «Року України в Росії» і завірянь про зміцнення дружби, газета «Комсомольськая правда» розцінила як - запровадження українською владою «економічних санкцій щодо братньої Росії».
