Київ, 27 січня 2003 – 21 січня 1978 року на Чернечій горі у Каневі, поблизу могили Тараса Шевченка, справжній український патріот спалив себе в ім’я незалежної, неокупованої України. Перед тим, як себе спалити, він розкидав у максимально можливому радіусі підготовлені ще вдома листівки, які тоді інакше, як антирадянські, не кваліфікували.
Про зміст листівок Олекси Гірника говорить його син, народний депутат України, член блоку “Наша Україна” Євген Гірник: “Це протест проти російської окупації України, батько називав владу Щербицького не українською, він протестував проти економічного закабалення України, називаючи Україну колонією Росії. І він протестував проти русифікації України. Завершальним лозунгом було –“Україна має бути для українців”.
До 25-річчя самоспалення Олекси Гірника створено організаційний комітет. Заходи передбачені на 22 січня, день Соборности України, адже Олекса Гірник, очевидно, планував віддати своє життя на вівтар України саме того дня, до 60-ї річниці проголошення 4 Універсалу Центральної Ради. Але, мабуть, щось перешкодило йому виконати задумане у той день. 22 січня відбудеться мітинг біля пам’ятного знаку на Чернечій горі у Каневі, куди приїдуть також і земляки Олекси Гірника з Калуша Івано-Франківської области, а вечір пом’яти пройде в Києві, в Українському домі.
За часів імперії інформації про Олексу Гірника майже не було. Першою згадкою про подвиг Олекси Гірника була стаття канівського краєзнавця Михайла Іщенка на початку 1990-х років у газеті “Літературна Україна”. Пізніше вийшла книжка Василя Бабія “Вогонь безсмертя”. Але чомусь досі мало хто знає про цей безпрецедентний для України акт.
Євген Гірник продовжує: “Тепер, коли цей комітет збирається вшанувати 25-річчя пам’яті загибелі батька, видно, що все-такий цієї інформації не вистачає, а вона дуже важлива для виховання українців. Тому заходи, які організовуються фондом імені Олекси Гірника, якраз спрямовані на те, щоб припинити русифікацію України, щоб сприяти розвиткові української мови і культури, не дати перетворити Україну знову на російську колонію, а щоб вона була соборною самостійною державою, про яку мріяв і за яку боровся мій батько”.
До речі, саме в ці дні Прага відзначила річницю свого героя, студента Карлового університету Яна Палаха, який самоспалився на знак протесту проти радянської окупації Чехословаччини у 1968 році. На відміну від України, Чехія пам’ятає своїх героїв.
Про зміст листівок Олекси Гірника говорить його син, народний депутат України, член блоку “Наша Україна” Євген Гірник: “Це протест проти російської окупації України, батько називав владу Щербицького не українською, він протестував проти економічного закабалення України, називаючи Україну колонією Росії. І він протестував проти русифікації України. Завершальним лозунгом було –“Україна має бути для українців”.
До 25-річчя самоспалення Олекси Гірника створено організаційний комітет. Заходи передбачені на 22 січня, день Соборности України, адже Олекса Гірник, очевидно, планував віддати своє життя на вівтар України саме того дня, до 60-ї річниці проголошення 4 Універсалу Центральної Ради. Але, мабуть, щось перешкодило йому виконати задумане у той день. 22 січня відбудеться мітинг біля пам’ятного знаку на Чернечій горі у Каневі, куди приїдуть також і земляки Олекси Гірника з Калуша Івано-Франківської области, а вечір пом’яти пройде в Києві, в Українському домі.
За часів імперії інформації про Олексу Гірника майже не було. Першою згадкою про подвиг Олекси Гірника була стаття канівського краєзнавця Михайла Іщенка на початку 1990-х років у газеті “Літературна Україна”. Пізніше вийшла книжка Василя Бабія “Вогонь безсмертя”. Але чомусь досі мало хто знає про цей безпрецедентний для України акт.
Євген Гірник продовжує: “Тепер, коли цей комітет збирається вшанувати 25-річчя пам’яті загибелі батька, видно, що все-такий цієї інформації не вистачає, а вона дуже важлива для виховання українців. Тому заходи, які організовуються фондом імені Олекси Гірника, якраз спрямовані на те, щоб припинити русифікацію України, щоб сприяти розвиткові української мови і культури, не дати перетворити Україну знову на російську колонію, а щоб вона була соборною самостійною державою, про яку мріяв і за яку боровся мій батько”.
До речі, саме в ці дні Прага відзначила річницю свого героя, студента Карлового університету Яна Палаха, який самоспалився на знак протесту проти радянської окупації Чехословаччини у 1968 році. На відміну від України, Чехія пам’ятає своїх героїв.
