Прага, 19 лютого 2003 – Іслам учить, що мусульмани, християни та юдеї – всі діти вітхозавітного патріарха Авраама. Християнство до того ж учить «любити свого ближнього, як самого себе», однак, релігійна нетерпимість провокує нові та глибші міжконфесійні конфлікти. На думку багатьох, вина лежить на фундаменталістах, які пропагують нетерпимість. Про те, хто ж такі фундаменталісти, і чи справді фундаменталізм веде до релігійного екстремізму?
Нещодавно в інтерв'ю американському телеканалу відомий американський священик сказав, що прочитавши дослідження мусульманських авторів, він дійшов висновку, що пророк Магомет був жорстокою людиною, людиною війни. І додав: «Гадаю, Магомет був терористом». Реакція, як і слід було очікувати, була шаленою. Іранський клерік виступив із вимогою смерті для американця, а в Бомбеї на знак протесту було оголошено страйк. Під час вуличного безладдя, що сталося пізніше, загинуло п’ятеро осіб. Американський священик після того вибачився, але погляди, які він висловив, поширені серед американців, особливо у середовищі так званих «християнських крайньо-правих».
У мусульманському світі ідеологія нетерпимості також не рідкість. Серед прикладів крайнього неприйняття чужої релігії є ваххабіти Саудівської Аравії, колишня влада Талібану в Афганістані, та нарешті – напад послідовників Аль Кайди на Сполучені Штати 11 вересня.
Журналісти, коментатори та політики дедалі частіше називають прихильників такого способу мислення «фундаменталістами». І на думку директора вашинґтонського Центру Християнсько-мусульманського Порозуміння, Джона Еспозіто, фундаменталісти всіх релігій схожі в одному – вони всі переконані, що мають рацію лише вони. «Гадаю, що якщо подивитися на ісламських фундаменталістів, християнських, чи юдейських, всі вони мають подібні погляди, звернуті на традицію, консервативні, пуританські. Ïхній погляд на світ дуже однобокий: "Я маю рацію, а якщо я маю рацію, то інші ні."» , – пояснює американський дослідник.
Слово «фундаменталізм» у релігійному контексті вперше почали вживати у Сполучених Штатах у 1920х роках стосовно консервативних релігійних груп у протестантській течії. Проте, зауважує Джон Еспозіто, між християнами та мусульманами у цьому зв’язку все ж є істотна різниця. У той час, як багато християн переконані, що вони не є фундаменталістами, більшість мусульман, навпаки вважають себе послідовниками засад своєї релігії, і з їхнього кута зору вони є фундаменталістами.
Проте дослідники ісламу вказують на те, що сповідування основ своєї релігії ще не робить з мусульманина релігійного екстреміста. Говорить афганський учений Абдул Джалалі: «Екстремізм в ісламі не є частиною фундаменталізму, і не може бути. Я би сказав, що екстремізм взагалі не пов’язаний з ісламом. Це політичне питання, яке створюють люди, що мають політичні та світські мотиви». І це однаково вірно як для Саудівської Аравії так і для Сполучених Штатів, вважають дослідники.
Нещодавно в інтерв'ю американському телеканалу відомий американський священик сказав, що прочитавши дослідження мусульманських авторів, він дійшов висновку, що пророк Магомет був жорстокою людиною, людиною війни. І додав: «Гадаю, Магомет був терористом». Реакція, як і слід було очікувати, була шаленою. Іранський клерік виступив із вимогою смерті для американця, а в Бомбеї на знак протесту було оголошено страйк. Під час вуличного безладдя, що сталося пізніше, загинуло п’ятеро осіб. Американський священик після того вибачився, але погляди, які він висловив, поширені серед американців, особливо у середовищі так званих «християнських крайньо-правих».
У мусульманському світі ідеологія нетерпимості також не рідкість. Серед прикладів крайнього неприйняття чужої релігії є ваххабіти Саудівської Аравії, колишня влада Талібану в Афганістані, та нарешті – напад послідовників Аль Кайди на Сполучені Штати 11 вересня.
Журналісти, коментатори та політики дедалі частіше називають прихильників такого способу мислення «фундаменталістами». І на думку директора вашинґтонського Центру Християнсько-мусульманського Порозуміння, Джона Еспозіто, фундаменталісти всіх релігій схожі в одному – вони всі переконані, що мають рацію лише вони. «Гадаю, що якщо подивитися на ісламських фундаменталістів, християнських, чи юдейських, всі вони мають подібні погляди, звернуті на традицію, консервативні, пуританські. Ïхній погляд на світ дуже однобокий: "Я маю рацію, а якщо я маю рацію, то інші ні."» , – пояснює американський дослідник.
Слово «фундаменталізм» у релігійному контексті вперше почали вживати у Сполучених Штатах у 1920х роках стосовно консервативних релігійних груп у протестантській течії. Проте, зауважує Джон Еспозіто, між християнами та мусульманами у цьому зв’язку все ж є істотна різниця. У той час, як багато християн переконані, що вони не є фундаменталістами, більшість мусульман, навпаки вважають себе послідовниками засад своєї релігії, і з їхнього кута зору вони є фундаменталістами.
Проте дослідники ісламу вказують на те, що сповідування основ своєї релігії ще не робить з мусульманина релігійного екстреміста. Говорить афганський учений Абдул Джалалі: «Екстремізм в ісламі не є частиною фундаменталізму, і не може бути. Я би сказав, що екстремізм взагалі не пов’язаний з ісламом. Це політичне питання, яке створюють люди, що мають політичні та світські мотиви». І це однаково вірно як для Саудівської Аравії так і для Сполучених Штатів, вважають дослідники.
