Київ, 20 лютого 2003 - На початку лютого у Парижі, на базі Сорбонського університету і Центру Центральноєвропейських досліджень, відбулася цікава наукова конференція, присвячена міфам окраїн і пошукам ідентичності в центральноєвропейських культурах. Це вже друга з серії подібних конференцій. Минулого року темою була “Подорож до окраїн”. А на наступний рік вибрано тему “Руйнування окраїн”.
На цьогорічній конференції була присутня і тема України. Організатором цих наукових заходів була паризький науковець Дельфіна Бештель.
Говорячи про ідею цієї наукової конференції, Дельфіна Бештель зазначила, що міф околиць означає “кордон, межу, край імперії, Європи, тобто, місць, які, з погляду Західної Європи, далеко на сході... Це може бути Трансільванія, бачена з Угорщини, чи Галичина – з погляду колишньої Австро-Угорської імперії”.
Я запитав французьку дослідницю, чи знає вона, що в українському політичному контексті слово “окраїна” має радше негативне значення і що вона вкладає в це слово стосовно України. Дельфіна Бештель: “Звичайно, з історичного погляду вся ця зона була чимось на зразок захисних укріплень Європи проти турецьких, татарських та інших навал, які служили обороні меж західної цивілізації, також, по правді кажучи, і від росіян”.
Українська тематика на паризькій науковій конференції була репрезентована науковцем зі Львова Вітою Сусак та моєю співрозмовницею Дельфіною Бештель. Доповідь останньої називалася так: “Схрещені образи багатокультурної Галичини у творах німецькою, польською, українською мовами та мовою ідиш”. Дельфіна Бештель спробувала дослідити, як сприймався цей історичний регіон авторами, що писали різними мовами.
Дельфіна Бештель продовжує: “Тепер знову відновилося слово “Галичина”, вживане в цій частині України, з особливою ментальністю, можливо, більш європейською, більш повернутою до заходу. Карту Галичини нерідко розігрують з метою входження України в Європу”.
Дельфіна Бештель вважає також, що історія наклала свій відбиток на Галичину і тому немає нічого дивного, що вона дещо відрізняється від інших частин України.
На цьогорічній конференції була присутня і тема України. Організатором цих наукових заходів була паризький науковець Дельфіна Бештель.
Говорячи про ідею цієї наукової конференції, Дельфіна Бештель зазначила, що міф околиць означає “кордон, межу, край імперії, Європи, тобто, місць, які, з погляду Західної Європи, далеко на сході... Це може бути Трансільванія, бачена з Угорщини, чи Галичина – з погляду колишньої Австро-Угорської імперії”.
Я запитав французьку дослідницю, чи знає вона, що в українському політичному контексті слово “окраїна” має радше негативне значення і що вона вкладає в це слово стосовно України. Дельфіна Бештель: “Звичайно, з історичного погляду вся ця зона була чимось на зразок захисних укріплень Європи проти турецьких, татарських та інших навал, які служили обороні меж західної цивілізації, також, по правді кажучи, і від росіян”.
Українська тематика на паризькій науковій конференції була репрезентована науковцем зі Львова Вітою Сусак та моєю співрозмовницею Дельфіною Бештель. Доповідь останньої називалася так: “Схрещені образи багатокультурної Галичини у творах німецькою, польською, українською мовами та мовою ідиш”. Дельфіна Бештель спробувала дослідити, як сприймався цей історичний регіон авторами, що писали різними мовами.
Дельфіна Бештель продовжує: “Тепер знову відновилося слово “Галичина”, вживане в цій частині України, з особливою ментальністю, можливо, більш європейською, більш повернутою до заходу. Карту Галичини нерідко розігрують з метою входження України в Європу”.
Дельфіна Бештель вважає також, що історія наклала свій відбиток на Галичину і тому немає нічого дивного, що вона дещо відрізняється від інших частин України.
