Вашингтон, 7 травня 2003 року.
Мирослава Гонгадзе
Останнім часом у Канадському інституті українських студій вийшло кілька нових книг про Україну. Одне з найновіших видань - «Культура, нація, ідентичність» стосується, головним чином, українсько-російських відносин.
Я попросила детальніше розповісти про це видання одного із редакторів книги Франка Сисина.
Франк Сисин.
Ця книжка вийшла цього року на базі різних конференцій, які відбувалися і в Німеччині, і в Америці в 90-х роках. Канадський університет українських студій зрозумів, що треба більшу увагу приділити українсько-російським відносинам. До того часу академічний світ мало звертав увагу на цей важливий історичний і сучасний чинник у Східно-Європейському контексті.
Російсько-українські відносини від ХУІІ сторіччя до Другої світової війни мають велике значення для сучасних цих відносин. Ми бачили на тій конференції, що найлегше були, наприклад, обговорені проблеми ХУІІ-ХУІІІ сторіч. Вже складніше - ХІХ сторіччя. Спеціалісти російської історії і на Заході, і в Росії мало звертали увагу на українські чинники, навіть, хоча українці були надзвичайно важливі для Російської імперії того часу. Ще більш складна ситуація, я вважаю, з совєтським періодом. Ми лише починаємо огляд та дослідження таких болючих і складних питань, наприклад, як революція, до якої міри більшовицька партія була базована на російському націоналізмі? Що сталося в сталінські часи? І, очевидно, багато про голод було обговорено та ще Друга світова війна.
Надзвичайно цікава стаття є в тому збірнику, що політика відрізнялася щодо українців і щодо росіян. Висновки даного автора з Німеччини є, що, фактично, Друга світова війна пришвидшила русифікацію України.
Мирослава Гонгадзе
Як, взагалі, зараз західна наукова думка, наскільки велику увагу звертає на Україну і на дослідження питань розвитку, трансформації України?
Франк Сисин
Я думаю, є досить помітне зростання уваги. Цікаво, навіть у той час, коли Україна є в занепаді, у міжнародному контексті більш інертна, ізольована, в часи, коли в Україні є явно проросійська політика, проросійська до такої міри, що тяжко говорити, до якої міри залишається української незалежності, особливо економічної, але все -таки в такі тяжкі часи, я думаю, ми бачимо велике зацікавлення Україною.
Виховалося нове покоління науковців в 90-х роках. Вони тепер плідно працюють. Набагато більше людей і особливо багато людей не українського роду пишуть і цікавляться Україною. Україна як держава, може невдала держава, але все-таки держава, вже існує більше, ніж 10 років, і мас-медіа, і уряди і інші чинники, що оформляють суспільну думку на Заході, вже сприймають Україну, як важливий чинник європейського континенту.
Мирослава Гонгадзе
Останнім часом у Канадському інституті українських студій вийшло кілька нових книг про Україну. Одне з найновіших видань - «Культура, нація, ідентичність» стосується, головним чином, українсько-російських відносин.
Я попросила детальніше розповісти про це видання одного із редакторів книги Франка Сисина.
Франк Сисин.
Ця книжка вийшла цього року на базі різних конференцій, які відбувалися і в Німеччині, і в Америці в 90-х роках. Канадський університет українських студій зрозумів, що треба більшу увагу приділити українсько-російським відносинам. До того часу академічний світ мало звертав увагу на цей важливий історичний і сучасний чинник у Східно-Європейському контексті.
Російсько-українські відносини від ХУІІ сторіччя до Другої світової війни мають велике значення для сучасних цих відносин. Ми бачили на тій конференції, що найлегше були, наприклад, обговорені проблеми ХУІІ-ХУІІІ сторіч. Вже складніше - ХІХ сторіччя. Спеціалісти російської історії і на Заході, і в Росії мало звертали увагу на українські чинники, навіть, хоча українці були надзвичайно важливі для Російської імперії того часу. Ще більш складна ситуація, я вважаю, з совєтським періодом. Ми лише починаємо огляд та дослідження таких болючих і складних питань, наприклад, як революція, до якої міри більшовицька партія була базована на російському націоналізмі? Що сталося в сталінські часи? І, очевидно, багато про голод було обговорено та ще Друга світова війна.
Надзвичайно цікава стаття є в тому збірнику, що політика відрізнялася щодо українців і щодо росіян. Висновки даного автора з Німеччини є, що, фактично, Друга світова війна пришвидшила русифікацію України.
Мирослава Гонгадзе
Як, взагалі, зараз західна наукова думка, наскільки велику увагу звертає на Україну і на дослідження питань розвитку, трансформації України?
Франк Сисин
Я думаю, є досить помітне зростання уваги. Цікаво, навіть у той час, коли Україна є в занепаді, у міжнародному контексті більш інертна, ізольована, в часи, коли в Україні є явно проросійська політика, проросійська до такої міри, що тяжко говорити, до якої міри залишається української незалежності, особливо економічної, але все -таки в такі тяжкі часи, я думаю, ми бачимо велике зацікавлення Україною.
Виховалося нове покоління науковців в 90-х роках. Вони тепер плідно працюють. Набагато більше людей і особливо багато людей не українського роду пишуть і цікавляться Україною. Україна як держава, може невдала держава, але все-таки держава, вже існує більше, ніж 10 років, і мас-медіа, і уряди і інші чинники, що оформляють суспільну думку на Заході, вже сприймають Україну, як важливий чинник європейського континенту.
