Варшава, 19 серпня 2003 - Наприкінці минулого тижня окружний суд у Варшаві відхилив позов безробітного польського громадянина проти уряду. Громадянин Єжи Кисель після трьох років безуспішних пошуків роботи подав до суду на уряд, котрий, на його думку, порушив Основний закон, не забезпечивши йому конституційного права на соціальне забезпечення.
52-літній сталевар Єжи Кисель шукав праці упродовж трьох років. За цей час він розіслав 300 листів з проханням про працевлаштування. Він підрахував, що якби упродовж цього часу йому вдалося заробляти хоч би на рівні прожиткового мінімуму для своєї сім”ї, то заробив би 12 тисяч доларів. Але оскільки, на його думку, з вини держави не заробив, то вирішив отримати таку суму через суд, як компенсацію за порушення його конституційного права.
В обґрунтуванні свого позову до суду безробітний сталевар посилався на 67 статтю польської конституції, у якій сказано, що громадянин, котрий не зі своєї вини залишається без роботи і не має інших засобів для утримання, має право на соціальне забезпечення, обсяг і форму якого визначає відповідний закон. Як виявилося у суді, такого єдиного закону просто не існує, тому адвокат безробітного зіслався на конституцію та на окремі положення цивільного кодексу, в яких йдеться про відповідальність державних службовців.
Однак, варшавський окружний суд не погодився з аргументами адвоката позивача, пояснивши, що самі по собі конституційні положення не дають громадянинові право на такого типу соціальне забезпечення. Суд також не знайшов ознак порушення обов”язків посадовими особами. Натомість, звернув увагу на те, що позивач не шукав роботи взагалі, а лише за своїм фахом, а фах цей, як сказано у рішенні, не є популярним на сьогоднішньому ринку праці.
Таке рішення суду не знеохотило ні самого позивача, ні його адвоката, котрі заявили, що подаватимуть апеляцію до суду вищої інстанції. Якщо врахувати, що адвокат безробітного Генрих Дзідо є водночас і однією зі впливових осіб популістичної партії “Самооборона”, то ця справа може набути значного розвитку і завдати урядові чимало клопоту. Генрих Дзідо не приховує, що це він певною мірою зініціював цей процес і що подібних позовів згодом стане значно більше. Якщо сотні чи тисячі безробітних підуть шляхом Єжи Киселя, то навіть при позитивних для уряду рішеннях суду робота урядових юристів буде заблокована щоденними відвідуваннями судів.
52-літній сталевар Єжи Кисель шукав праці упродовж трьох років. За цей час він розіслав 300 листів з проханням про працевлаштування. Він підрахував, що якби упродовж цього часу йому вдалося заробляти хоч би на рівні прожиткового мінімуму для своєї сім”ї, то заробив би 12 тисяч доларів. Але оскільки, на його думку, з вини держави не заробив, то вирішив отримати таку суму через суд, як компенсацію за порушення його конституційного права.
В обґрунтуванні свого позову до суду безробітний сталевар посилався на 67 статтю польської конституції, у якій сказано, що громадянин, котрий не зі своєї вини залишається без роботи і не має інших засобів для утримання, має право на соціальне забезпечення, обсяг і форму якого визначає відповідний закон. Як виявилося у суді, такого єдиного закону просто не існує, тому адвокат безробітного зіслався на конституцію та на окремі положення цивільного кодексу, в яких йдеться про відповідальність державних службовців.
Однак, варшавський окружний суд не погодився з аргументами адвоката позивача, пояснивши, що самі по собі конституційні положення не дають громадянинові право на такого типу соціальне забезпечення. Суд також не знайшов ознак порушення обов”язків посадовими особами. Натомість, звернув увагу на те, що позивач не шукав роботи взагалі, а лише за своїм фахом, а фах цей, як сказано у рішенні, не є популярним на сьогоднішньому ринку праці.
Таке рішення суду не знеохотило ні самого позивача, ні його адвоката, котрі заявили, що подаватимуть апеляцію до суду вищої інстанції. Якщо врахувати, що адвокат безробітного Генрих Дзідо є водночас і однією зі впливових осіб популістичної партії “Самооборона”, то ця справа може набути значного розвитку і завдати урядові чимало клопоту. Генрих Дзідо не приховує, що це він певною мірою зініціював цей процес і що подібних позовів згодом стане значно більше. Якщо сотні чи тисячі безробітних підуть шляхом Єжи Киселя, то навіть при позитивних для уряду рішеннях суду робота урядових юристів буде заблокована щоденними відвідуваннями судів.
