Свято Дня Подяки в Америці.

Нью-Йорк, 27 листопада 2003 - Запитайте у нью-йоркської дитини, що означає День Подяки і почуєте у відповідь, що День Подяки – це знаменитий парад іграшок і героїв казок у центрі Манхаттана. Розкішний цей парад щороку в останній четвер листопада-місяця на радість дітлахам і дорослим влаштовує універмаг Мейсіз. Запитайте будь-яку господиню і вона скаже, що для неї День Подяки – це насамперед традиційний родинний обід з індичиною. У супермаркетах з нагоди свята індика продають зі знижкою. М’ясо цього птаха жорсткувате, не дуже соковите, не надто смачне, але традиція зобов’язує, бо на індика полювали перші поселенці. Запитайте державного службовця, що для нього День Подяки, він скаже - вихідний, усі офіційні установи зачинені. А для продавця сусідньої крамниці День Подяки – гарячий торговельний день, початок святкового зимового сезону розпродажів. На порозі грудень з Різдвом, Ханукою, Новим роком. А для президента Сполучених Штатів День Подяки – нагода звернутися до американського народу з традиційною прокламацією. От і цього разу Білий Дім опублікував звернення президента Джорджа Буша, який закликав співгромадян дякувати Богові, що живемо у вільній, демократичній країні і жодні терористи не зможуть подолати вільного народу. Свято бере свій початок у 1620-му році, коли у лютий холод початку зими вітрильник Мейфлауер після важкої двомісячної трансатлантичної подорожі кинув якір у гавані на північному сході Америки, на території нинішнього штату Масачузетс. Корабель прийшов з британського порту Плімут, тож нову гавань назвали Плімут Рок. На берег висадилися 102 переселенці-пілігрими. Це були протестанти, пуритани, послідовники Мартина Лютера, церковного реформатора. Вони зазнавали переслідувань з боку католицької церкви, яка вважала їх єретиками, тож за океаном, у Новому Світі, пілігрими шукали не лише нового життя, а й релігійної свободи. Перед тим, як зійти на берег, вони уклали між собою так звану “Мейфлауерську Угоду” – перший американський документ про громадянське самоврядування і створення цивільного уряду. Лише половина першопоселенців пережила жорстоку зиму. Вони вижили завдяки індіанцям, які гостинно вітали новоприбулих і допомагали, чим могли. Вже наступного, 1621 року пілігрими виростили добрий врожай і три дні на початку зими святкували й вдячно молилися. Отак народилася традиція Дня Подяки.