Київ, 6 грудня 2003 року.
Тарас Марусик
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії – Артем Мостовий.
Нашу програму розпочнемо з одного судового позову, який розглядає Личаківський місцевий суд Львова. Йдеться про позов начальника Західної реґіональної митниці Тараса Козака до “Львівської газети”. Приводом до цього позову став передрук у газеті однієї статті польського щоденника “Жечпосполіта” про ситуацію в Львові.
Наша львівська кореспондентка Галина Терещук докладніше.
Галина Терещук
Зокрема, у матеріалі відомого польського журналіста Петра Косцінського “Податками по опозиції” розповідається (цитую): “Податковими службами у Львівській області керують троє: найважливіший - Сергій Медведчук, брат керівника Адміністрації Президента України Віктора. І тому жодні запити у справі Сергія Медведчука, навіть польського керівництва у справі “Кредит Банку (Україна)”, не справляють враження ані на Президента, ані на прем’єра України. Другий, вже згаданий, Мирослав Хом’як, заступник голови обласної ДПА, керівник цієї установи у Львові. Третій, Тарас Козак, який керує митними службами. Нещодавно він у п’яному вигляді стріляв зі службового пістолета в одному з львівських ресторанів, але ніхто його за це навіть не покартав”. Кінець цитати із статті польського щоденника “Жечпосполіта”.
Така публікація, як вказано у позові, зачіпає честь, гідність, ділову репутацію Тараса Козака, члена СДПУ(О), депутата Львівської облради, керівника Західної регіональної митниці, колишнього заступника начальника ДПА області Сергія Медведчука. Тарас Козак вимагає від Львівської газети спростувати інформацію, опубліковану у польському щоденнику, а також відшкодувати йому моральні збитки лише … 86 гривень.
Під час першого судового засідання голова Личаківського суду Анатолій Горецький не взяв до уваги Закон України “Про друковані засоби масової інформації”, де вказано (цитую): “Редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього”.
Суддею ігнорується той факт, що стаття у “Львівській газеті” - це дослівний переклад з польського щоденника. Журналіст Петро Косьцінські готовий у суді підтвердити, що він дав дозвіл передрукувати свій скрипт у “Львівській газеті”.
Тут зауважу, що голова Личаківського суду Анатолій Горецький, колишній голова Франківського суду Львова, не сходив із газетних шпальт під час “Акції вільних журналістів” у квітні 2000 року. Його рішення львівські журналісти, які взяли участь в протесті “Хвиля Свободи” назвали найабсурднішим в історії судових позовів проти ЗМІ у незалежній Україні.
Анатолій Горецький за публікацію у 12 рядків у рубриці “Культура” зобов’язав газету” Експрес” сплатити за позовом у справі захисту честі й гідності аж… 150 тисяч гривень. Згодом це рішення скасували вищі судові інстанції.
Польський журналіст Петро Косьцінські вважає, що судова справа щодо “Львівської газети” - це чергова спроба Львівської податкової адміністрації та її керівництва проти газети. Втім цього разу скористались вже “ Жечпосполітою”.
До речі, журналісти польського видання мають намір висвітлювати судову справу щодо “Львівської газети” на своїх шпальтах і приїхати на найближче судове засідання, яке проходитиме за головування Анатолія Горецького.
Тарас Марусик
У Рівному представники комісії з журналістської етики і координатори проекту “Хартія-4”, покликаного сприяти забезпеченню свободи слова в Україні, зустрілися з журналістами та представниками влади.
Про це 3 грудня розповіла наша рівненська кореспондентка Валентина Одарченко.
Валентина Одарченко
Рівненщина – 25-а область, яку відвідали столичні гості з метою з’ясувати проблемні моменти у мас-медійному житті краю, і лише 4, де не вдалося зустрітися з головою облдержадміністрації через його зайнятість.
Головний редактор тижневика “Дзеркало тижня” Володимир Мостовий стверджує, що вони типові, і на 90 відсотків залежать від того, як поводять себе журналісти у пошуках оперативної інформації, у судах, під час висвітлення кримінальних справ.
Самі ж журналісти навели чимало прикладів, які говорять про явне небажання окремих чиновників, серед них і найвищого рангу, спілкуватися з пресою. Заперечували вони й необхідність прес-служб, адже добути будь-яку необхідну інформацію легше без посередників, а проведення акредитацій при облдержадміністрації та міській раді виявилося марним. І після нього про майбутні заходи працівники прес-служб повідомляють тільки журналістів державних газет, лишився поділ на “чорних” і “білих”.
У передвиборчий рік посилився адміністративний тиск на державну телерадіокомпанію: їй спускають згори записи програм “Проте” та інших телепередач з центральних каналів, у яких негативна роль практично завжди відводиться опозиції.
Говорить голова Рівненської незалежної медіа-профспілки Сергій Штурхецький.
Сергій Штурхетський
Адміністрація дуже болісно сприймає будь-які емоційні вислови на свою адресу. Стаття “Атипова Кучманія”, де йшлося про рекордно швидкі терміни будівництва доріг і госпітальних будиночків напередодні приїзду Президента, стала приводом для позовної заяви адміністрації, котра вимагає опублікувати спростування, мовляв, в адміністрації нікого не ґвалтують.
Валентина Одарченко
З боку адміністрації аргументи висував заступник голови ОДА Юрій Кичатий.
Юрій Кичатий
Морально на першому місці, тобто ті сторони з журналістської етики, такого, на жаль, зараз немає. Я виступаю зараз як державний чиновник. Якщо журналісти напишуть про мене погано, то я, звичайно, можу бути якимсь суб’єктивним по відношенні до того чи іншого журналіста. Це закладено Богом, природою.
Валентина Одарченко
Ю.Кичатий повідомив, що вважає роздержавлення преси важливою справою, але вона якось завжди не на часі.
Валентина Одарченко
Тільки вибори одні пройшли, уже готуються до інших. А кому ж хочеться віддавати ЗМІ?
Валентина Одарченко
Можливо, після візиту столичних гостей деякі моменти взаємного спілкування налагодяться. Однак після швидкісно проведеної операції з приватизації Рівненької друкарні відомим рівненським підприємцем Андрієм Бубликом більшість редакторів опозиційних та незалежних видань налаштовані друкувати свою продукцію в інших областях або на власному обладнанні.
Адже незабаром вибори, і версія, що друкарню приватизували для того, щоб унеможливити в ній випуск книг на зразок “Свистуна” або “Нарциса”, видається дуже вірогідною.
До речі, саме на одному із рівненських міліцейських складів упродовж року лежать 30 тисяч “Нарцисів”, надрукованих у цій друкарні і затриманих правоохоронцями.
Автор книги Дмитро Чобіт вважає її арешт до завершення розгляду справи за позовом до нього Віктора Медведчука неправомірним. Адже досі ніхто не довів, що вона побудована на неправдивих документах і фактах.
Тарас Марусик
Перенесемося до Донецька. Новий Генеральний прокурор України Геннадій Васильєв, який раніше був прокурором Донецької області, наказав відновити кримінальну справу проти донецького журналіста Володимира Бойка. Цю кримінальну справу, порушену в 2002 році за фактом несплати податків, двічі закривали через відсутність складу злочину. Колеги Володимира Бойка пов’язують це з його критичними висловами в пресі на адресу Геннадія Васильєва.
Розповідає наш донецький кореспондент Сергій Гармаш.
Сергій Гармаш
Донецький журналіст Володимир Бойко для читачів політичного інтернету та опозиційної преси є досить відомою фігурою. Його останні статті про життєвий шлях та бізнесові інтереси тепер вже колишнього першого віце-спікера Геннадій Васильєва викликали широкий резонанс, особливо коли Геннадій Андрійович став кандидатом у Генеральні прокурори України.
Проста логіка статей, в яких журналіст доводив, що чиновник, навіть депутат, який не займається комерцією, не може законно мати сотні тисяч доларів, щоб побудувати власну церкву, викликала питання до Г.Васильєва.
Відповідні документи В.Бойко навіть передав до парламентського Комітету по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю.
Реакція нового Генпрокурора була швидкою. В кінці минулого тижня стало відомо про відновлення вже двічі закритої кримінальної справи проти В.Бойка щодо, начебто, несплати ним податків.
В понеділок прокуратура офіційно підтвердила факт порушення такої справи. У зв’язку з цим кореспондент радіо “Свобода” зв’язався із В.Бойком телефоном. З’ясувалося, що він також отримав офіційного листа про порушення справи. Я запитав, чим прокуратура пояснює свій крок?
Володимир Бойко
Справа в тому, що прокуратура не пояснює ще, навіщо це робиться. Вони просто скасували постанову про закриття, і я автоматично став обвинуваченим. Мене ніхто не викликав, ніхто повісток не направляв, і ніяких точних дій не можна проводити.
Справа в тому, що я неодноразово прохав письмово пояснити, в чому мене обвинувачують. Ніхто пояснити не може. Ця стаття взагалі не передбачає покарань, навіть в обмеженні волі, а тільки штраф. Справа в тому, що дуже багато збігів, починаючи з 7 листопада. Я пов’язую це з появою статті “В странє нєпуганих прокуроров”, яка вийшла спочатку в газеті “Острів”, а потім була передрукована в “Україні кримінальній”.
7 листопада були погрози на мою адресу. 10 листопада дві особи міцної статури приїздили, розшукували редакцію. 12 листопада відмовилася типографія друкувати. 13 листопада був скуплений тираж газети з цією статтею. Я думаю, що це ланки одного ланцюга.
Тарас Марусик
Змінимо тему. Дві доби в Партеніті, що на Південному узбережжі Криму, тривало протистояння між кримськими татарами і місцевим населенням, яке прийнято називати слов’янським, тобто російськомовним у даному разі. Лише після втручання республіканської влади ситуацію вдалося розблокувати і посадити сторони, а також представників місцевого самоврядування за стіл переговорів.
Детальніше про це в четвер розповів наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Весь четвер тривали переговори за участі представників республіканської і місцевої влади, місцевого меджлісу і російськомовних мешканців Партеніта щодо розподілу землі у селищі та його околицях. Сторони домовилися ділити земельні ділянки за принципом: 50 на 50 відсотків для репатріантів і місцевих російськомовних мешканців. А напередодні вони погодилися розблокувати в’їзди до цього населеного пункту і розпочати переговори.
У ці вихідні близько 200 кримських татар розпочали зведення тимчасового житла на ділянці, самовільно зайнятій на околиці Партеніта. У відповідь приблизно стільки ж представників слов’янського населення заблокували дороги довкола селища, що, у свою чергу, спровокувало кримських на перекриття траси Ялта-Симферополь. Протистояння тривало дві доби, і лише активні дії правоохоронців не дозволили протистоянню перерости у зіткнення.
Події у Партеніті останнім є типовими для Криму. З літа подібні конфлікти вибухали у Форосі, Симеїзі, Ялті, Масандрі, Судаку та інших приморських містах і містечках автономії. Кримські татари звинувачують місцеву владу у тому, що вона ігнорує інтереси репатріантів, розпродуючи землю переважно росіянам, а потім зіштовхує з кримськими татарами місцеве словянське населення.
У Партеніті захоплення репатріантами земельної ділянки на околиці селища спровокувало рішення селищної ради виділити компанії “Укргазпром”, яку в Криму очолює депутат місцевого парламенту Олександр Малахов 2 з половиною гектари землі під будівництво аквапарку, і ще 8 з половиною гектарів поруч – кооперативному товариству “ФАП”. І це при тому, що за останні роки в Алуштинському регіоні раніше депортованим громадянам виділено всього 8 земельних ділянок за наявності трьох з половиною тисяч заяв репатріантів.
Каже заступник голови Верховної Ради Криму Ільмі Умеров.
Ільмі Умеров
На тлі того, що кримські татари повертаються і не можуть отримати земельні ділянки на Південному узбережжі Криму для будівництва житла чи для бізнесу, у той же час 2 з половиною гектари дають Малахову під аквапарк, 8 з половиною гектарів за підробленими документами дають кооперативу з трьох людей, де один з них селищний голова чи його донька. Звичайно, це і спровокувало ситуацію.
Володимир Притула
З цим погоджуються учасники кримськотатарського пікету.
Ільмі Умеров
Місцеві власті із самого початку зробили так, щоб людей спровокувати. Слов’ян нацькувати на кримських татар. І самі ж загострюють цю ситуацію.
Володимир Притула
Учасники кримськотатарського пікету переконані, що за цим протистоянням стоїть інтерес депутата Верховної Ради автономії Олександра Малахова. Водночас сам пан Малахов закликає не поспішати з висновками і провести розслідування.
Олександр Малахов
Зараз робити винним Малахова чи когось іншого неправильно. Я думаю, слід спершу розібратися, чому взагалі це відбулося, і хто був ініціатором усієї цієї акції.
Володимир Притула
Але, як би там не було, гостроту проблеми вдалося зняти - переговори тривають. Як і триває розслідування кримінальних справ, порушених Генеральною Прокуратурою проти мерів Алушти і Партеніта Олексія Нечаєва і Костянтина Попандопула. До речі, серед іншого їм інкримінують саме зловживання з продажем і здачею в оренду земельних ділянок.
Тарас Марусик
Ви слухаєте “Тиждень реґіонів”. Це огляд найважливіших матеріалів, які прозвучали на тижні, що минає, в програмах радіо “Свобода” “Україна реґіональна”. Перед мікрофоном – ведучий Тарас Марусик. Продовжуємо.
Впродовж кількох останніх місяців радіо “Свобода” продовжує слідкувати за розгортанням ситуації, що склалася в Донецьку зі школою № 36. Нагадаємо, що в цьому місті на понад 170 шкіл лише чотири є повноцінними українськомовними навчальними закладами цього типу. Загалом же, за даними Міністерства освіти та науки, в Донецьку тільки 10,1 % учнів, включно з українськомовними класами в російських школах, навчаються державною мовою.
Це суперечить 10-ій статті Конституції України і рішенню Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року і є грубим порушенням чинного законодавства.
Незважаючи на це, сесія міської ради своїм рішенням від 18 квітня 2003 року ліквідувала школу № 36 Ленінського району Донецька.
Після того, як конфлікт місцевого масштабу набув всеукраїнського звучання, Донецька міська рада своїм рішенням від 4 вересня, як це не звучить парадоксально, підтвердила закриття школи № 36.
Ситуації не можуть поки що змінити ні депутати Верховної Ради України, ні втручання центральної виконавчої влади, ні колишній голова Комітету з боротьби з організованою злочинністю при Президентові України, а нині заступник Генерального прокурора України Ольга Колінько.
Громадськість Донецька не змирилися з цим і бореться за школу всіма доступними засобами, в тому числі і за допомогою судових позовів. 4 грудня розпочався апеляційний розгляд цієї справи.
Після судової епопеї у Ворошиловському місцевому суді обласна організація Всеукраїнського комітету оборони прав людини звернулася з апеляційною скаргою в Апеляційний суд Донецької області. Голова організації Євгенія Ратникова не погодилася з відмовою місцевого суду визнати неправомірним закриття 36 школи з українською мовою навчання.
Говорить заступник голови донецького обласного відділу всеукраїнського товариства “Просвіта” Марія Олійник.
Марія Олійник
Суд в складі суддів Зінов’євої, Новікової та Машири задовольнив клопотання комітету про участь у процесі прокурора на захист прав і інтересів неповнолітніх дітей.
Нагадаємо, що суддя Л.Переверзєва Ворошилівського суду невмотивовано відмовила прокурору Ворошилівської районної прокуратури Плехановій, яка звернулася до суду про намір взяти участь у цій справі. Апеляційна колегія також задовольнила клопотання комітету про повне фіксування судового розгляду технічними засобами і виправила помилку судді Переверзєвої, яка чомусь забула вислати комітету копію заперечень на апеляційну скаргу Донецької міської ради.
Тарас Марусик
Наступне засідання призначене на 17 грудня. Заступник голови Донецького обласного відділу Всеукраїнського товариства “Просвіта” Марія Олійник продовжує.
Марія Олійник
Судді відзначили, що справа дуже об’ємна і запланували відвести на її розгляд цілий день.
Тарас Марусик
А тим часом четверо учнів із закритої школи продовжують навчатися в тому самому приміщенні колишньої 36 школи. До них приходять 12 вчителів із 45 школи.
Нагадаю, що більшість учнів 36 школи перевели у школу № 45 з російською мовою навчання. 1 грудня директор цієї школи і заступники директора звільнені. Згідно з чутками, які циркулюють у Ленінському районі Донецька, приводом для звільнення стала начебто якась хвороба чи епідемія, яку місцева влада довго приховувала.
Говорить колишній директор 36-ої донецької школи Ніна Прокопович.
Ніна Прокопович
Влада це не дуже афішує. Ви розумієте, ходять тільки чутки, хоча діти хворіють, діти знаходяться по різних лікарнях. Проте це в пресі не друкується, не розказується.
Я вважаю, що зміна керівництва школи № 45 пов’язана саме з цим. Вже на посаді новий директор Бабарицька, колишній завуч школи №42.
Тарас Марусик
Колишній директор 36-ої донецької школи Ніна Прокопович вважає, що це сталося несподівано, але невипадково, з огляду на серйозність хвороби.
Ніна Прокопович
Були підозри на серманельоз, але зараз існують інші версії іншої хвороби.
Тарас Марусик
Ви назвати не можете?
Ніна Прокопович
Ні, але я думаю, що через декілька днів ми будемо мати такі дані.
Тарас Марусик
В кінці листопада в Донецьку мало відбутися спільне засідання колегій Міністерства освіти і науки України та облдержадміністрації, на якій планувалося затвердити програму переведення шкіл Донецької області на українську мову навчання. Щось не склалося в чиновників, тому засідання перенесене на грудень 2003 року.
Підписаний Президентом України бюджет на наступний рік продовжує перебувати в центрі уваги політиків і громадськості. Ухвалення бюджету Верховною Радою прокоментували народні депутати, члени фракції “Наша Україна” від Прикарпаття на зустрічі з місцевими журналістами. Вони оцінили згаданий документ як антисоціальний і заявили, що головним завданням нинішньої влади стало не ухвалення реального бюджету, а підготовка значних коштів для майбутніх президентських виборів.
З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Депутати Верховної Ради, члени фракції “Наша Україна” від Івано-Франківщини Богдан Костинюк, Роман Ткач, Євген Гірник та Микола Круць зустрілись з місцевими журналістами для того, щоб привітати мешканців Прикарпаття з 12-ою річницею проведення всенародного референдуму, на якому проголосували за незалежність України.
Підсумки цього святкування, на переконання депутатів, є невтішними. З цього приводу член політради Народного руху України Богдан Костинюк зауважив:
Богдан Костенюк
Тому, що на 13-му році незалежності ми маємо катастрофічне зубожіння населення, мільйони емігрантів і пенсіонерів, які не можуть звести кінці з кінцями, складну демографічну ситуацію, корупцію влади, замовні вбивства політиків та провідних журналістів, залучення правоохоронних органів для боротьби з опозиційними силами і порушення конституційних прав і свобод. Цей список можна продовжувати, продовжувати і продовжувати. За такий стан речей несе відповідальність корумпована влада.
Іван Костюк
З Однак не це стало основною темою, яку обговорювали парламентарі. Основним питанням прес-конференції було прийняття бюджету на наступний рік та події довкола нього.
Народні депутати заявили, що дії уряду, очолюваного Віктором Януковичем, уже призвели і можуть призвести до ще гіршого погіршення добробуту українців. Найяскравішим свідченням цього є те, що парламентська більшість всупереч реальним економічним показникам зменшила розміри мінімальної заробітної плати. На цьому особливо наголошував член Бюджетного комітету Верховної Ради депутат Євген Гірник.
Євген Гірник
І таким чином уперше за 12 років незалежності відбувся факт зниження мінімальної заробітної плати із 237 до 205 гривень. Повторюю, за 12 років незалежності такого ще не було. Більше того, ми в Бюджетному комітеті аналізували аналогічні ситуації і в Радянському Союзі, і в Австрійські імперії, польській державі і в царській Росії. Виявляється, за останні 150 років в усіх цих державах не було такого прецеденту, щоб керівник котроїсь пішов на зниження мінімального рівня зарплати, як це зроблено зараз. Тому це безпрецедентний випадок.
Іван Костюк
Депутати, члени фракції “Наша України” у своїх виступах неодноразово наголошували, що головним завданням нинішньої влади є не прийняття реального бюджету, а такого, в якому приховано мільярди гривень і який не є прозорим. Всі приховані кошти акумулюються для проведення майбутніх президентських виборів, де влада прагне всупереч народній волі обрати керівником держави людину зі свого середовища.
Депутати також зауважили, що владні структури саме тому так квапилися із прийняттям бюджету, що боялися детального та відкритого його обговорення.
Тарас Марусик
На Луганщині почалися судові процеси за позовами шахтарів, які зазнають утисків за участь в акціях протесту. Першими до судових органів звернулися гірники Краснодону. Там майже одна тисяча колишніх страйкарів не одержали пенсійних нарахувань на суму 1мільйон гривень.
З подробицями - наш луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Краснодонські гірники звернулися за роз’ясненням законодавства щодо проведення акцій протесту спочатку до Конституційного Суду, але в одержаній відповіді наголошувалося, що шахтарі повинні відстоювати свої права в місцевих судах.
Ось що з цього приводу заявив в інтерв’ю для радіо “Свобода” голова незалежної профспілки гірників шахти ім. Баракова Дмитро Калитвинцев.
Дмитро Калитвинцев
У Краснодоні розпочалися суди за позовами шахтарів. Вони скаржаться на те, що їм вилучили з підземного стажу той час, коли вони страйкували. Ми вважаємо, що це переслідування, тому що страйки були законними. Адже їх не визнали протиправними, це приховане переслідування. У законі чітко зазначено, що за участь у страйках, які не визнані судом незаконними, не може бути ніяких покарань щодо дотримання трудової дисципліни. А тут піддаються покаранню люди, а не адміністрації, які роками не платили їм зарплати.
Окрім цього, ми звернулися до Конституційного Суду. Звідти нашу скаргу повернули з поясненням, що спочатку її повинні розглянути місцеві суди, а потім слід звернутися до Верховного Суду. І тільки після цього Конституційний Суд ухвалить своє рішення, наскільки це законно чи ні.
Василь Соколенко
Першим до Краснодонського міського суду звернувся прохідник шахти ім. Баракова Михайло Мікерін. Він наполягає на відновленні підземного стажу і на перерахунку пенсії на законних підставах.
Слід зазначити, що шахтарі разом із луганськими правозахисниками ще на початку нинішнього року намагалися знайти спільну мову і з обласною владою, і з керівниками вугільних підприємств. Тоді можновладці обіцяли гірникам, що вони владнають цей конфлікт мирним шляхом. А представники пенсійного фонду навпаки: запевняли, що директори шахт діють на законних підставах. Правда, при цьому чомусь посилалися на закони неіснуючого СРСР.
Зараз краснодонських гірників в судах підтримує луганська жіноча правозахисна організація “Чайка”.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Артем Мостовий. На все добре, шановні слухачі.
Ви слухаєте оглядову програму “Тиждень реґіонів”. З київської студії радіо “Свобода” вас, шановні слухачі, вітає ведучий Тарас Марусик. Оператор у студії – Артем Мостовий.
Нашу програму розпочнемо з одного судового позову, який розглядає Личаківський місцевий суд Львова. Йдеться про позов начальника Західної реґіональної митниці Тараса Козака до “Львівської газети”. Приводом до цього позову став передрук у газеті однієї статті польського щоденника “Жечпосполіта” про ситуацію в Львові.
Наша львівська кореспондентка Галина Терещук докладніше.
Галина Терещук
Зокрема, у матеріалі відомого польського журналіста Петра Косцінського “Податками по опозиції” розповідається (цитую): “Податковими службами у Львівській області керують троє: найважливіший - Сергій Медведчук, брат керівника Адміністрації Президента України Віктора. І тому жодні запити у справі Сергія Медведчука, навіть польського керівництва у справі “Кредит Банку (Україна)”, не справляють враження ані на Президента, ані на прем’єра України. Другий, вже згаданий, Мирослав Хом’як, заступник голови обласної ДПА, керівник цієї установи у Львові. Третій, Тарас Козак, який керує митними службами. Нещодавно він у п’яному вигляді стріляв зі службового пістолета в одному з львівських ресторанів, але ніхто його за це навіть не покартав”. Кінець цитати із статті польського щоденника “Жечпосполіта”.
Така публікація, як вказано у позові, зачіпає честь, гідність, ділову репутацію Тараса Козака, члена СДПУ(О), депутата Львівської облради, керівника Західної регіональної митниці, колишнього заступника начальника ДПА області Сергія Медведчука. Тарас Козак вимагає від Львівської газети спростувати інформацію, опубліковану у польському щоденнику, а також відшкодувати йому моральні збитки лише … 86 гривень.
Під час першого судового засідання голова Личаківського суду Анатолій Горецький не взяв до уваги Закон України “Про друковані засоби масової інформації”, де вказано (цитую): “Редакція, журналіст не несуть відповідальності за публікацію відомостей, якщо вони є дослівним відтворенням матеріалів, опублікованих іншим друкованим засобом масової інформації з посиланням на нього”.
Суддею ігнорується той факт, що стаття у “Львівській газеті” - це дослівний переклад з польського щоденника. Журналіст Петро Косьцінські готовий у суді підтвердити, що він дав дозвіл передрукувати свій скрипт у “Львівській газеті”.
Тут зауважу, що голова Личаківського суду Анатолій Горецький, колишній голова Франківського суду Львова, не сходив із газетних шпальт під час “Акції вільних журналістів” у квітні 2000 року. Його рішення львівські журналісти, які взяли участь в протесті “Хвиля Свободи” назвали найабсурднішим в історії судових позовів проти ЗМІ у незалежній Україні.
Анатолій Горецький за публікацію у 12 рядків у рубриці “Культура” зобов’язав газету” Експрес” сплатити за позовом у справі захисту честі й гідності аж… 150 тисяч гривень. Згодом це рішення скасували вищі судові інстанції.
Польський журналіст Петро Косьцінські вважає, що судова справа щодо “Львівської газети” - це чергова спроба Львівської податкової адміністрації та її керівництва проти газети. Втім цього разу скористались вже “ Жечпосполітою”.
До речі, журналісти польського видання мають намір висвітлювати судову справу щодо “Львівської газети” на своїх шпальтах і приїхати на найближче судове засідання, яке проходитиме за головування Анатолія Горецького.
Тарас Марусик
У Рівному представники комісії з журналістської етики і координатори проекту “Хартія-4”, покликаного сприяти забезпеченню свободи слова в Україні, зустрілися з журналістами та представниками влади.
Про це 3 грудня розповіла наша рівненська кореспондентка Валентина Одарченко.
Валентина Одарченко
Рівненщина – 25-а область, яку відвідали столичні гості з метою з’ясувати проблемні моменти у мас-медійному житті краю, і лише 4, де не вдалося зустрітися з головою облдержадміністрації через його зайнятість.
Головний редактор тижневика “Дзеркало тижня” Володимир Мостовий стверджує, що вони типові, і на 90 відсотків залежать від того, як поводять себе журналісти у пошуках оперативної інформації, у судах, під час висвітлення кримінальних справ.
Самі ж журналісти навели чимало прикладів, які говорять про явне небажання окремих чиновників, серед них і найвищого рангу, спілкуватися з пресою. Заперечували вони й необхідність прес-служб, адже добути будь-яку необхідну інформацію легше без посередників, а проведення акредитацій при облдержадміністрації та міській раді виявилося марним. І після нього про майбутні заходи працівники прес-служб повідомляють тільки журналістів державних газет, лишився поділ на “чорних” і “білих”.
У передвиборчий рік посилився адміністративний тиск на державну телерадіокомпанію: їй спускають згори записи програм “Проте” та інших телепередач з центральних каналів, у яких негативна роль практично завжди відводиться опозиції.
Говорить голова Рівненської незалежної медіа-профспілки Сергій Штурхецький.
Сергій Штурхетський
Адміністрація дуже болісно сприймає будь-які емоційні вислови на свою адресу. Стаття “Атипова Кучманія”, де йшлося про рекордно швидкі терміни будівництва доріг і госпітальних будиночків напередодні приїзду Президента, стала приводом для позовної заяви адміністрації, котра вимагає опублікувати спростування, мовляв, в адміністрації нікого не ґвалтують.
Валентина Одарченко
З боку адміністрації аргументи висував заступник голови ОДА Юрій Кичатий.
Юрій Кичатий
Морально на першому місці, тобто ті сторони з журналістської етики, такого, на жаль, зараз немає. Я виступаю зараз як державний чиновник. Якщо журналісти напишуть про мене погано, то я, звичайно, можу бути якимсь суб’єктивним по відношенні до того чи іншого журналіста. Це закладено Богом, природою.
Валентина Одарченко
Ю.Кичатий повідомив, що вважає роздержавлення преси важливою справою, але вона якось завжди не на часі.
Валентина Одарченко
Тільки вибори одні пройшли, уже готуються до інших. А кому ж хочеться віддавати ЗМІ?
Валентина Одарченко
Можливо, після візиту столичних гостей деякі моменти взаємного спілкування налагодяться. Однак після швидкісно проведеної операції з приватизації Рівненької друкарні відомим рівненським підприємцем Андрієм Бубликом більшість редакторів опозиційних та незалежних видань налаштовані друкувати свою продукцію в інших областях або на власному обладнанні.
Адже незабаром вибори, і версія, що друкарню приватизували для того, щоб унеможливити в ній випуск книг на зразок “Свистуна” або “Нарциса”, видається дуже вірогідною.
До речі, саме на одному із рівненських міліцейських складів упродовж року лежать 30 тисяч “Нарцисів”, надрукованих у цій друкарні і затриманих правоохоронцями.
Автор книги Дмитро Чобіт вважає її арешт до завершення розгляду справи за позовом до нього Віктора Медведчука неправомірним. Адже досі ніхто не довів, що вона побудована на неправдивих документах і фактах.
Тарас Марусик
Перенесемося до Донецька. Новий Генеральний прокурор України Геннадій Васильєв, який раніше був прокурором Донецької області, наказав відновити кримінальну справу проти донецького журналіста Володимира Бойка. Цю кримінальну справу, порушену в 2002 році за фактом несплати податків, двічі закривали через відсутність складу злочину. Колеги Володимира Бойка пов’язують це з його критичними висловами в пресі на адресу Геннадія Васильєва.
Розповідає наш донецький кореспондент Сергій Гармаш.
Сергій Гармаш
Донецький журналіст Володимир Бойко для читачів політичного інтернету та опозиційної преси є досить відомою фігурою. Його останні статті про життєвий шлях та бізнесові інтереси тепер вже колишнього першого віце-спікера Геннадій Васильєва викликали широкий резонанс, особливо коли Геннадій Андрійович став кандидатом у Генеральні прокурори України.
Проста логіка статей, в яких журналіст доводив, що чиновник, навіть депутат, який не займається комерцією, не може законно мати сотні тисяч доларів, щоб побудувати власну церкву, викликала питання до Г.Васильєва.
Відповідні документи В.Бойко навіть передав до парламентського Комітету по боротьбі із корупцією та організованою злочинністю.
Реакція нового Генпрокурора була швидкою. В кінці минулого тижня стало відомо про відновлення вже двічі закритої кримінальної справи проти В.Бойка щодо, начебто, несплати ним податків.
В понеділок прокуратура офіційно підтвердила факт порушення такої справи. У зв’язку з цим кореспондент радіо “Свобода” зв’язався із В.Бойком телефоном. З’ясувалося, що він також отримав офіційного листа про порушення справи. Я запитав, чим прокуратура пояснює свій крок?
Володимир Бойко
Справа в тому, що прокуратура не пояснює ще, навіщо це робиться. Вони просто скасували постанову про закриття, і я автоматично став обвинуваченим. Мене ніхто не викликав, ніхто повісток не направляв, і ніяких точних дій не можна проводити.
Справа в тому, що я неодноразово прохав письмово пояснити, в чому мене обвинувачують. Ніхто пояснити не може. Ця стаття взагалі не передбачає покарань, навіть в обмеженні волі, а тільки штраф. Справа в тому, що дуже багато збігів, починаючи з 7 листопада. Я пов’язую це з появою статті “В странє нєпуганих прокуроров”, яка вийшла спочатку в газеті “Острів”, а потім була передрукована в “Україні кримінальній”.
7 листопада були погрози на мою адресу. 10 листопада дві особи міцної статури приїздили, розшукували редакцію. 12 листопада відмовилася типографія друкувати. 13 листопада був скуплений тираж газети з цією статтею. Я думаю, що це ланки одного ланцюга.
Тарас Марусик
Змінимо тему. Дві доби в Партеніті, що на Південному узбережжі Криму, тривало протистояння між кримськими татарами і місцевим населенням, яке прийнято називати слов’янським, тобто російськомовним у даному разі. Лише після втручання республіканської влади ситуацію вдалося розблокувати і посадити сторони, а також представників місцевого самоврядування за стіл переговорів.
Детальніше про це в четвер розповів наш кримський кореспондент Володимир Притула.
Володимир Притула
Весь четвер тривали переговори за участі представників республіканської і місцевої влади, місцевого меджлісу і російськомовних мешканців Партеніта щодо розподілу землі у селищі та його околицях. Сторони домовилися ділити земельні ділянки за принципом: 50 на 50 відсотків для репатріантів і місцевих російськомовних мешканців. А напередодні вони погодилися розблокувати в’їзди до цього населеного пункту і розпочати переговори.
У ці вихідні близько 200 кримських татар розпочали зведення тимчасового житла на ділянці, самовільно зайнятій на околиці Партеніта. У відповідь приблизно стільки ж представників слов’янського населення заблокували дороги довкола селища, що, у свою чергу, спровокувало кримських на перекриття траси Ялта-Симферополь. Протистояння тривало дві доби, і лише активні дії правоохоронців не дозволили протистоянню перерости у зіткнення.
Події у Партеніті останнім є типовими для Криму. З літа подібні конфлікти вибухали у Форосі, Симеїзі, Ялті, Масандрі, Судаку та інших приморських містах і містечках автономії. Кримські татари звинувачують місцеву владу у тому, що вона ігнорує інтереси репатріантів, розпродуючи землю переважно росіянам, а потім зіштовхує з кримськими татарами місцеве словянське населення.
У Партеніті захоплення репатріантами земельної ділянки на околиці селища спровокувало рішення селищної ради виділити компанії “Укргазпром”, яку в Криму очолює депутат місцевого парламенту Олександр Малахов 2 з половиною гектари землі під будівництво аквапарку, і ще 8 з половиною гектарів поруч – кооперативному товариству “ФАП”. І це при тому, що за останні роки в Алуштинському регіоні раніше депортованим громадянам виділено всього 8 земельних ділянок за наявності трьох з половиною тисяч заяв репатріантів.
Каже заступник голови Верховної Ради Криму Ільмі Умеров.
Ільмі Умеров
На тлі того, що кримські татари повертаються і не можуть отримати земельні ділянки на Південному узбережжі Криму для будівництва житла чи для бізнесу, у той же час 2 з половиною гектари дають Малахову під аквапарк, 8 з половиною гектарів за підробленими документами дають кооперативу з трьох людей, де один з них селищний голова чи його донька. Звичайно, це і спровокувало ситуацію.
Володимир Притула
З цим погоджуються учасники кримськотатарського пікету.
Ільмі Умеров
Місцеві власті із самого початку зробили так, щоб людей спровокувати. Слов’ян нацькувати на кримських татар. І самі ж загострюють цю ситуацію.
Володимир Притула
Учасники кримськотатарського пікету переконані, що за цим протистоянням стоїть інтерес депутата Верховної Ради автономії Олександра Малахова. Водночас сам пан Малахов закликає не поспішати з висновками і провести розслідування.
Олександр Малахов
Зараз робити винним Малахова чи когось іншого неправильно. Я думаю, слід спершу розібратися, чому взагалі це відбулося, і хто був ініціатором усієї цієї акції.
Володимир Притула
Але, як би там не було, гостроту проблеми вдалося зняти - переговори тривають. Як і триває розслідування кримінальних справ, порушених Генеральною Прокуратурою проти мерів Алушти і Партеніта Олексія Нечаєва і Костянтина Попандопула. До речі, серед іншого їм інкримінують саме зловживання з продажем і здачею в оренду земельних ділянок.
Тарас Марусик
Ви слухаєте “Тиждень реґіонів”. Це огляд найважливіших матеріалів, які прозвучали на тижні, що минає, в програмах радіо “Свобода” “Україна реґіональна”. Перед мікрофоном – ведучий Тарас Марусик. Продовжуємо.
Впродовж кількох останніх місяців радіо “Свобода” продовжує слідкувати за розгортанням ситуації, що склалася в Донецьку зі школою № 36. Нагадаємо, що в цьому місті на понад 170 шкіл лише чотири є повноцінними українськомовними навчальними закладами цього типу. Загалом же, за даними Міністерства освіти та науки, в Донецьку тільки 10,1 % учнів, включно з українськомовними класами в російських школах, навчаються державною мовою.
Це суперечить 10-ій статті Конституції України і рішенню Конституційного Суду від 14 грудня 1999 року і є грубим порушенням чинного законодавства.
Незважаючи на це, сесія міської ради своїм рішенням від 18 квітня 2003 року ліквідувала школу № 36 Ленінського району Донецька.
Після того, як конфлікт місцевого масштабу набув всеукраїнського звучання, Донецька міська рада своїм рішенням від 4 вересня, як це не звучить парадоксально, підтвердила закриття школи № 36.
Ситуації не можуть поки що змінити ні депутати Верховної Ради України, ні втручання центральної виконавчої влади, ні колишній голова Комітету з боротьби з організованою злочинністю при Президентові України, а нині заступник Генерального прокурора України Ольга Колінько.
Громадськість Донецька не змирилися з цим і бореться за школу всіма доступними засобами, в тому числі і за допомогою судових позовів. 4 грудня розпочався апеляційний розгляд цієї справи.
Після судової епопеї у Ворошиловському місцевому суді обласна організація Всеукраїнського комітету оборони прав людини звернулася з апеляційною скаргою в Апеляційний суд Донецької області. Голова організації Євгенія Ратникова не погодилася з відмовою місцевого суду визнати неправомірним закриття 36 школи з українською мовою навчання.
Говорить заступник голови донецького обласного відділу всеукраїнського товариства “Просвіта” Марія Олійник.
Марія Олійник
Суд в складі суддів Зінов’євої, Новікової та Машири задовольнив клопотання комітету про участь у процесі прокурора на захист прав і інтересів неповнолітніх дітей.
Нагадаємо, що суддя Л.Переверзєва Ворошилівського суду невмотивовано відмовила прокурору Ворошилівської районної прокуратури Плехановій, яка звернулася до суду про намір взяти участь у цій справі. Апеляційна колегія також задовольнила клопотання комітету про повне фіксування судового розгляду технічними засобами і виправила помилку судді Переверзєвої, яка чомусь забула вислати комітету копію заперечень на апеляційну скаргу Донецької міської ради.
Тарас Марусик
Наступне засідання призначене на 17 грудня. Заступник голови Донецького обласного відділу Всеукраїнського товариства “Просвіта” Марія Олійник продовжує.
Марія Олійник
Судді відзначили, що справа дуже об’ємна і запланували відвести на її розгляд цілий день.
Тарас Марусик
А тим часом четверо учнів із закритої школи продовжують навчатися в тому самому приміщенні колишньої 36 школи. До них приходять 12 вчителів із 45 школи.
Нагадаю, що більшість учнів 36 школи перевели у школу № 45 з російською мовою навчання. 1 грудня директор цієї школи і заступники директора звільнені. Згідно з чутками, які циркулюють у Ленінському районі Донецька, приводом для звільнення стала начебто якась хвороба чи епідемія, яку місцева влада довго приховувала.
Говорить колишній директор 36-ої донецької школи Ніна Прокопович.
Ніна Прокопович
Влада це не дуже афішує. Ви розумієте, ходять тільки чутки, хоча діти хворіють, діти знаходяться по різних лікарнях. Проте це в пресі не друкується, не розказується.
Я вважаю, що зміна керівництва школи № 45 пов’язана саме з цим. Вже на посаді новий директор Бабарицька, колишній завуч школи №42.
Тарас Марусик
Колишній директор 36-ої донецької школи Ніна Прокопович вважає, що це сталося несподівано, але невипадково, з огляду на серйозність хвороби.
Ніна Прокопович
Були підозри на серманельоз, але зараз існують інші версії іншої хвороби.
Тарас Марусик
Ви назвати не можете?
Ніна Прокопович
Ні, але я думаю, що через декілька днів ми будемо мати такі дані.
Тарас Марусик
В кінці листопада в Донецьку мало відбутися спільне засідання колегій Міністерства освіти і науки України та облдержадміністрації, на якій планувалося затвердити програму переведення шкіл Донецької області на українську мову навчання. Щось не склалося в чиновників, тому засідання перенесене на грудень 2003 року.
Підписаний Президентом України бюджет на наступний рік продовжує перебувати в центрі уваги політиків і громадськості. Ухвалення бюджету Верховною Радою прокоментували народні депутати, члени фракції “Наша Україна” від Прикарпаття на зустрічі з місцевими журналістами. Вони оцінили згаданий документ як антисоціальний і заявили, що головним завданням нинішньої влади стало не ухвалення реального бюджету, а підготовка значних коштів для майбутніх президентських виборів.
З подробицями наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
Депутати Верховної Ради, члени фракції “Наша Україна” від Івано-Франківщини Богдан Костинюк, Роман Ткач, Євген Гірник та Микола Круць зустрілись з місцевими журналістами для того, щоб привітати мешканців Прикарпаття з 12-ою річницею проведення всенародного референдуму, на якому проголосували за незалежність України.
Підсумки цього святкування, на переконання депутатів, є невтішними. З цього приводу член політради Народного руху України Богдан Костинюк зауважив:
Богдан Костенюк
Тому, що на 13-му році незалежності ми маємо катастрофічне зубожіння населення, мільйони емігрантів і пенсіонерів, які не можуть звести кінці з кінцями, складну демографічну ситуацію, корупцію влади, замовні вбивства політиків та провідних журналістів, залучення правоохоронних органів для боротьби з опозиційними силами і порушення конституційних прав і свобод. Цей список можна продовжувати, продовжувати і продовжувати. За такий стан речей несе відповідальність корумпована влада.
Іван Костюк
З Однак не це стало основною темою, яку обговорювали парламентарі. Основним питанням прес-конференції було прийняття бюджету на наступний рік та події довкола нього.
Народні депутати заявили, що дії уряду, очолюваного Віктором Януковичем, уже призвели і можуть призвести до ще гіршого погіршення добробуту українців. Найяскравішим свідченням цього є те, що парламентська більшість всупереч реальним економічним показникам зменшила розміри мінімальної заробітної плати. На цьому особливо наголошував член Бюджетного комітету Верховної Ради депутат Євген Гірник.
Євген Гірник
І таким чином уперше за 12 років незалежності відбувся факт зниження мінімальної заробітної плати із 237 до 205 гривень. Повторюю, за 12 років незалежності такого ще не було. Більше того, ми в Бюджетному комітеті аналізували аналогічні ситуації і в Радянському Союзі, і в Австрійські імперії, польській державі і в царській Росії. Виявляється, за останні 150 років в усіх цих державах не було такого прецеденту, щоб керівник котроїсь пішов на зниження мінімального рівня зарплати, як це зроблено зараз. Тому це безпрецедентний випадок.
Іван Костюк
Депутати, члени фракції “Наша України” у своїх виступах неодноразово наголошували, що головним завданням нинішньої влади є не прийняття реального бюджету, а такого, в якому приховано мільярди гривень і який не є прозорим. Всі приховані кошти акумулюються для проведення майбутніх президентських виборів, де влада прагне всупереч народній волі обрати керівником держави людину зі свого середовища.
Депутати також зауважили, що владні структури саме тому так квапилися із прийняттям бюджету, що боялися детального та відкритого його обговорення.
Тарас Марусик
На Луганщині почалися судові процеси за позовами шахтарів, які зазнають утисків за участь в акціях протесту. Першими до судових органів звернулися гірники Краснодону. Там майже одна тисяча колишніх страйкарів не одержали пенсійних нарахувань на суму 1мільйон гривень.
З подробицями - наш луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Краснодонські гірники звернулися за роз’ясненням законодавства щодо проведення акцій протесту спочатку до Конституційного Суду, але в одержаній відповіді наголошувалося, що шахтарі повинні відстоювати свої права в місцевих судах.
Ось що з цього приводу заявив в інтерв’ю для радіо “Свобода” голова незалежної профспілки гірників шахти ім. Баракова Дмитро Калитвинцев.
Дмитро Калитвинцев
У Краснодоні розпочалися суди за позовами шахтарів. Вони скаржаться на те, що їм вилучили з підземного стажу той час, коли вони страйкували. Ми вважаємо, що це переслідування, тому що страйки були законними. Адже їх не визнали протиправними, це приховане переслідування. У законі чітко зазначено, що за участь у страйках, які не визнані судом незаконними, не може бути ніяких покарань щодо дотримання трудової дисципліни. А тут піддаються покаранню люди, а не адміністрації, які роками не платили їм зарплати.
Окрім цього, ми звернулися до Конституційного Суду. Звідти нашу скаргу повернули з поясненням, що спочатку її повинні розглянути місцеві суди, а потім слід звернутися до Верховного Суду. І тільки після цього Конституційний Суд ухвалить своє рішення, наскільки це законно чи ні.
Василь Соколенко
Першим до Краснодонського міського суду звернувся прохідник шахти ім. Баракова Михайло Мікерін. Він наполягає на відновленні підземного стажу і на перерахунку пенсії на законних підставах.
Слід зазначити, що шахтарі разом із луганськими правозахисниками ще на початку нинішнього року намагалися знайти спільну мову і з обласною владою, і з керівниками вугільних підприємств. Тоді можновладці обіцяли гірникам, що вони владнають цей конфлікт мирним шляхом. А представники пенсійного фонду навпаки: запевняли, що директори шахт діють на законних підставах. Правда, при цьому чомусь посилалися на закони неіснуючого СРСР.
Зараз краснодонських гірників в судах підтримує луганська жіноча правозахисна організація “Чайка”.
Тарас Марусик
Це була оглядова програма “Тиждень реґіонів”. Її підготував і провів Тарас Марусик. Зі мною в студії працював Артем Мостовий. На все добре, шановні слухачі.
