Нью-Йорк, 10 грудня 2003 - У Сполучених Штатах Міжнародний День Прав Людини відзначають на тлі війни з тероризмом. Ця війна спричинилася до цілої низки заходів безпеки, до яких ніколи раніше не вдавалися. Створене міністерство внутрішньої безпеки. Громадян закликають придивлятися до свого оточення й повідомляти поліцію, якщо побачать підозрілі дії. Посилена охорона громадських місць. Федеральне бюро розслідувань отримало право перевіряти читацькі картки у бібліотеках. Іноземців, особливо гостей з країн Близького Сходу, реєструють в іміграційній службі. Джеймс Зогбі, один з лідерів мусульманської громади в Америці, закидає урядові дискримінацію щодо своїх одновірців. Американська спілка захисту громадянських свобод попереджає, що виливаючи воду з ночов, так би мовити, можна виплеснути й дитину, тобто що посилення заходів безпеки може спричинити до звуження прав людини, послаблення демократії. Як влучно зауважив видатний правник американський Алан Дершовиц, “перемога демократії ніколи не буває остаточною”, її треба відстоювати повсякчас. Одним з головних захисників прав людини виступає незалежна юриспруденція на чолі з Верховним Судом Сполучених Штатів, де якраз нині розглядають справу, яка має прямий стосунок до прав людини.
Поліція в місті Роллі, штат Міссурі, намовила Патріс Зіберт зізнатися в убивстві, яке та жінка вчинила, підпаливши хату своєї подруги. Пані Зіберт під майстерним тиском слідчого зізналася, і вирок їй був довічне ув”язнення. Але Верховний суд Міссурі скасував цей вирок на тій підставі, що слідчий не попередив пані Зіберт про так зване правило Міранди, ухвалене Верховним судом Сполучених Штатів 1966 року. За цією постановою, заарештована людина має право не відповідати на жодні запитання поліції за відсутності свого адвоката. Поліція, зі свого боку, повинна одразу попередити заарештованого про його права. Правило Міранди відіграє засадничу роль у кримінальному судочинстві. Майже 50 разів протягом минулих десятиріч Верховний Суд переглядав і уточнював застосування цього правила, ухвалював винятки, коли поліція та прокуратура можуть зафіксувати зізнання підозрюваного, навіть якщо його не попередили про право на мовчанку й негайний доступ до адвоката. Правозахисні організації стверджують, що випадки порушення правила Міранди трапляються доволі часто. От і тепер Верховний Суд розглядає одразу декілька апеляцій, пов”язаних з порушеннями правила Міранди, включно зі справою Патріс Зіберт. В одному з випадків йдеться про арешт чоловіка, який сам визнав, що незаконно тримає у себе зброю. Йому не прочитали при цьому попередження Міранди, а він сказав, що ознайомлений з цим правилом. Зброю вилучили. Але суд ухвалив, що не лише зізнання не можна враховувати, а й саму зброю за таких обставин не можна вважати речовим доказом злочину. Верховний Суд каже, що правило Міранди є додатковим знаряддям захисту прав людини.
Поліція в місті Роллі, штат Міссурі, намовила Патріс Зіберт зізнатися в убивстві, яке та жінка вчинила, підпаливши хату своєї подруги. Пані Зіберт під майстерним тиском слідчого зізналася, і вирок їй був довічне ув”язнення. Але Верховний суд Міссурі скасував цей вирок на тій підставі, що слідчий не попередив пані Зіберт про так зване правило Міранди, ухвалене Верховним судом Сполучених Штатів 1966 року. За цією постановою, заарештована людина має право не відповідати на жодні запитання поліції за відсутності свого адвоката. Поліція, зі свого боку, повинна одразу попередити заарештованого про його права. Правило Міранди відіграє засадничу роль у кримінальному судочинстві. Майже 50 разів протягом минулих десятиріч Верховний Суд переглядав і уточнював застосування цього правила, ухвалював винятки, коли поліція та прокуратура можуть зафіксувати зізнання підозрюваного, навіть якщо його не попередили про право на мовчанку й негайний доступ до адвоката. Правозахисні організації стверджують, що випадки порушення правила Міранди трапляються доволі часто. От і тепер Верховний Суд розглядає одразу декілька апеляцій, пов”язаних з порушеннями правила Міранди, включно зі справою Патріс Зіберт. В одному з випадків йдеться про арешт чоловіка, який сам визнав, що незаконно тримає у себе зброю. Йому не прочитали при цьому попередження Міранди, а він сказав, що ознайомлений з цим правилом. Зброю вилучили. Але суд ухвалив, що не лише зізнання не можна враховувати, а й саму зброю за таких обставин не можна вважати речовим доказом злочину. Верховний Суд каже, що правило Міранди є додатковим знаряддям захисту прав людини.
