Київ, 17 грудня 2003 року.
Тарас Марусик
Минулої п’ятниці в Конституційний Суд України надійшло подання про визнання російської мови офіційною на території України. На цей факт відразу відгукнулися найбільш зацікавлені особи: наші слухачі і російські мас-медіа. Зокрема, російськомовний тижневик “Кореспондент” передрукував статтю з однієї російської газети під назвою “Україна заговорить російською офіційно”.
Цікаво, що це подання було внесене рівно через тиждень після громадських слухань проекту закону України “Про розвиток і застосування мов в Україні”, в яких взяли участь високорангові урядовці і депутати Верховної Ради, а також відомі українські мовознавці. Учасники слухань 5 грудня відзначали, що з часу ухвалення у 1989 році закону “Про мови в Український РСР” в суспільному житті України, яка перетворилася на незалежну суверенну державу, відбулися кардинальні зміни.
У той же час недосконалий чинний закон про мови не відповідає вимогам сьогодення, внаслідок чого в деяких сферах суспільного життя звужується використання державної мови.
Згадане ж подання в Конституційний Суд України можна розцінити, як своєрідну відповідь однієї частини політикуму іншій.
Наш київський оглядач вирішив з’ясувати різні позиції, які існують у цьому питанні.
Тарас Марусик
Законопроект про офіційний статус російської мови підготував лідер кримських комуністів Леонід Грач. В інтерв’ю згаданій російській газеті він зазначив, що під поданням у Конституційний Суд України поставили свої підписи 178 депутатів і його підтримали, крім комуністів, “соціалісти і представники всіх пропрезидентських фракцій”.
До речі, Конституційний Суд України 14 грудня 1999 року ухвалив з цього питання рішення, яке є остаточним і оскарженню не підлягає.
Депутатську ініціативу під проводом Леоніда Грача я попросив прокоментувати голову профільного парламентського комітету Леся Танюка.
Лесь Танюк
Оскільки в Україні не визнано жодної формули офіційної мови, а є тільки визнана формула державної мови, то тому ми сьогодні маємо 10 ст. Конституції, яка говорить, що державною мовою в Україні є українська.
Всі інші варіанти перегляду Конституції вимагають все ж таки 300 голосів, а не трактування Конституційного Суду. Я думаю, що в нормальних юридичних умовах Конституційний Суд мусив би не розглядати такий документ, як документ, який не є в компетенції Конституційного Суду.
Тарас Марусик
Однак, на думку Леся Танюка, з огляду на те, що останнім часом у рішеннях Конституційного Суду проглядаються більше політичні, а не юридичні аргументи, подання про офіційний статус російської мови може також потрапити в розряд політичних.
Лесь Танюк
На мою думку, рішення Конституційного Суду про правомочність обрання Президента парламентом викликала настільки негативну реакцію в усій Україні, що народ позбавляють основного виборчого права обирати Президента, що Конституційний Суд не мусив би кувати гвіздки для власного розп’яття, виносячи рішення за прокомуністичним проектом Грача. Це переповнило б чашу терпіння народу. Я думаю, що Конституційний Суд не зробить такої помилки і не прийме якогось ухильного рішення щодо цього звернення депутатів.
Тарас Марусик
Це була думка голови комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності Леся Танюка.
Як не дивно, координатор парламентської більшості Степан Гавриш солідаризувався з представником опозиції.
Степан Гавриш
Мені видається, що рішення Конституційного Суду не може виходити за межі однієї зі статей Конституції, яка визначила статус мов в Україні.
Думаю, що подібне подання має скоріше політичний характер, аніж правовий, і пов’язане з перманентно виникаючою і зникаючою кампанією з надання іншій мові офіційного статусу. В Україні немає мови, яка мала б офіційний статус. Сам по собі термін “офіційний” є незрозумілим і може конкурувати з терміном “державний”. Може так статися, що термін “офіційний” буде мати більшу вагу, ніж термін “державний”.
Я думаю, що Конституційний Суд буде виходити виключно із конституційних норм чинної Конституції і ухвалить рішення ... для балансу мов в Україні.
Тарас Марусик
На моє запитання, чи висловлена ним позиція не означає, що Леонід Грач забіг наперед, сказавши, що представники всіх пропрезидентських фракцій підтримують надання російській мові статусу офіційної, координатор парламентської більшості Степан Гавриш зазначив:
Степан Гавриш
Я думаю, що подібні заяви є виключно приватною точкою зору тих, хто їх поширює.
Тарас Марусик
Коментар представника Соціалістичної партії України, народного депутата Юрія Луценка був дипломатичним.
Юрій Луценко
Ми вважаємо, що ніхто не має права ставити під сумнів статус української мови. Ми вважаємо за необхідне розв’язати проблему російської мови і визначити її статус: або вона буде рядовою після відповіді Конституційного Суду, як і інші мови меншин, або вона зможе отримати якийсь специфічний статус.
Тарас Марусик
Говорив народний депутат України Юрій Луценко.
І на закінчення думка відомого мовознавця, автора понад 100 наукових і науково-популярних публікацій, завідувачки кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія” Лариси Масенко.
Лариса Масенко
Кожен зарубіжний соціолінгвіст скаже, що в нас зараз ситуація мовного конфлікту і що не можна будувати національну державу на ґрунті двох державних мов. Це просто нонсенс. Це призведе до надзвичайного погіршення ситуації.
Не може функціонувати на тих же правах (тобто, на правах державної або офіційної мови) та мова, яка постійно витісняла, починаючи з другої половини 17 століття, витісняла мову корінного населення, через неї насаджувалась культура імперії, намагалися підпорядкувати цю мову.
І тепер знову зміцнювати позиції цієї мови, яка вже і так посіла тут досить сильні позиції, - це виступати проти формування України, як незалежної держави.
Тарас Марусик
Свою думку про подання в Конституційний суд України законопроекту про надання російській мові офіційного статусу на території України висловила Лариса Масенко, відомий український соціолінгвіст.
Тарас Марусик
Минулої п’ятниці в Конституційний Суд України надійшло подання про визнання російської мови офіційною на території України. На цей факт відразу відгукнулися найбільш зацікавлені особи: наші слухачі і російські мас-медіа. Зокрема, російськомовний тижневик “Кореспондент” передрукував статтю з однієї російської газети під назвою “Україна заговорить російською офіційно”.
Цікаво, що це подання було внесене рівно через тиждень після громадських слухань проекту закону України “Про розвиток і застосування мов в Україні”, в яких взяли участь високорангові урядовці і депутати Верховної Ради, а також відомі українські мовознавці. Учасники слухань 5 грудня відзначали, що з часу ухвалення у 1989 році закону “Про мови в Український РСР” в суспільному житті України, яка перетворилася на незалежну суверенну державу, відбулися кардинальні зміни.
У той же час недосконалий чинний закон про мови не відповідає вимогам сьогодення, внаслідок чого в деяких сферах суспільного життя звужується використання державної мови.
Згадане ж подання в Конституційний Суд України можна розцінити, як своєрідну відповідь однієї частини політикуму іншій.
Наш київський оглядач вирішив з’ясувати різні позиції, які існують у цьому питанні.
Тарас Марусик
Законопроект про офіційний статус російської мови підготував лідер кримських комуністів Леонід Грач. В інтерв’ю згаданій російській газеті він зазначив, що під поданням у Конституційний Суд України поставили свої підписи 178 депутатів і його підтримали, крім комуністів, “соціалісти і представники всіх пропрезидентських фракцій”.
До речі, Конституційний Суд України 14 грудня 1999 року ухвалив з цього питання рішення, яке є остаточним і оскарженню не підлягає.
Депутатську ініціативу під проводом Леоніда Грача я попросив прокоментувати голову профільного парламентського комітету Леся Танюка.
Лесь Танюк
Оскільки в Україні не визнано жодної формули офіційної мови, а є тільки визнана формула державної мови, то тому ми сьогодні маємо 10 ст. Конституції, яка говорить, що державною мовою в Україні є українська.
Всі інші варіанти перегляду Конституції вимагають все ж таки 300 голосів, а не трактування Конституційного Суду. Я думаю, що в нормальних юридичних умовах Конституційний Суд мусив би не розглядати такий документ, як документ, який не є в компетенції Конституційного Суду.
Тарас Марусик
Однак, на думку Леся Танюка, з огляду на те, що останнім часом у рішеннях Конституційного Суду проглядаються більше політичні, а не юридичні аргументи, подання про офіційний статус російської мови може також потрапити в розряд політичних.
Лесь Танюк
На мою думку, рішення Конституційного Суду про правомочність обрання Президента парламентом викликала настільки негативну реакцію в усій Україні, що народ позбавляють основного виборчого права обирати Президента, що Конституційний Суд не мусив би кувати гвіздки для власного розп’яття, виносячи рішення за прокомуністичним проектом Грача. Це переповнило б чашу терпіння народу. Я думаю, що Конституційний Суд не зробить такої помилки і не прийме якогось ухильного рішення щодо цього звернення депутатів.
Тарас Марусик
Це була думка голови комітету Верховної Ради України з питань культури та духовності Леся Танюка.
Як не дивно, координатор парламентської більшості Степан Гавриш солідаризувався з представником опозиції.
Степан Гавриш
Мені видається, що рішення Конституційного Суду не може виходити за межі однієї зі статей Конституції, яка визначила статус мов в Україні.
Думаю, що подібне подання має скоріше політичний характер, аніж правовий, і пов’язане з перманентно виникаючою і зникаючою кампанією з надання іншій мові офіційного статусу. В Україні немає мови, яка мала б офіційний статус. Сам по собі термін “офіційний” є незрозумілим і може конкурувати з терміном “державний”. Може так статися, що термін “офіційний” буде мати більшу вагу, ніж термін “державний”.
Я думаю, що Конституційний Суд буде виходити виключно із конституційних норм чинної Конституції і ухвалить рішення ... для балансу мов в Україні.
Тарас Марусик
На моє запитання, чи висловлена ним позиція не означає, що Леонід Грач забіг наперед, сказавши, що представники всіх пропрезидентських фракцій підтримують надання російській мові статусу офіційної, координатор парламентської більшості Степан Гавриш зазначив:
Степан Гавриш
Я думаю, що подібні заяви є виключно приватною точкою зору тих, хто їх поширює.
Тарас Марусик
Коментар представника Соціалістичної партії України, народного депутата Юрія Луценка був дипломатичним.
Юрій Луценко
Ми вважаємо, що ніхто не має права ставити під сумнів статус української мови. Ми вважаємо за необхідне розв’язати проблему російської мови і визначити її статус: або вона буде рядовою після відповіді Конституційного Суду, як і інші мови меншин, або вона зможе отримати якийсь специфічний статус.
Тарас Марусик
Говорив народний депутат України Юрій Луценко.
І на закінчення думка відомого мовознавця, автора понад 100 наукових і науково-популярних публікацій, завідувачки кафедри української мови Національного університету “Києво-Могилянська академія” Лариси Масенко.
Лариса Масенко
Кожен зарубіжний соціолінгвіст скаже, що в нас зараз ситуація мовного конфлікту і що не можна будувати національну державу на ґрунті двох державних мов. Це просто нонсенс. Це призведе до надзвичайного погіршення ситуації.
Не може функціонувати на тих же правах (тобто, на правах державної або офіційної мови) та мова, яка постійно витісняла, починаючи з другої половини 17 століття, витісняла мову корінного населення, через неї насаджувалась культура імперії, намагалися підпорядкувати цю мову.
І тепер знову зміцнювати позиції цієї мови, яка вже і так посіла тут досить сильні позиції, - це виступати проти формування України, як незалежної держави.
Тарас Марусик
Свою думку про подання в Конституційний суд України законопроекту про надання російській мові офіційного статусу на території України висловила Лариса Масенко, відомий український соціолінгвіст.
