Белград, 25 грудня 2003 – Мiнiстр Свиланович висловив задоволення дiяльнiстю ним очолюваного вiдомства. Державне об’єднання, за його словами, успiшно долає перешкоди на шляху до Європи. Свиланович висловив сподiвання, що пiсля виборiв у Сербiї не буде драматичних змiн європейської орiєнтацiї Белграда.
Проте оглядачi зазначають, що ситуацiя ускладнюється. Згiдно з прогнозами, найбiльше голосiв у Сербiї здобудуть консервативнi сили, якi виступають проти розширення спiвробiтництва iз країнами Європейського союзу. Нова правляча коалiцiя ймовiрно призначить нових депутатiв iз Сербiї до парламенту державного об’єднання з Чорногорiєю. Президент державного об’єднання Светозар Марович попереджає, що новий розклад сил мiг би призвести до розвалу хисткого сербсько-чорногорського спiвтовариства.
Бiльшiсть сербських полiтичних дiячiв у передвиборчiй кампанiї заявляла, що Сербiя бiльше не буде заручницею Чорногорiї. Iншими словами, вони виступають за ревiзiю вiдносин в рамках державного об’єднання. Серби, зокрема, незадоволенi фактом, що Чорногорiя має 14 з-помiж 60 посольських мiсць. Чорногорцi є послами в Москвi, Лондонi, Римi, Мадридi, Брюсселi тощо. Вони, кажуть серби, заступають iнтереси Чорногорiї. Сербам заважає й те, що Чорногорiя має своє мiнiстерство закордонних справ. У Сербiї такого мiнiстерства немає. Та ще одне: органи державного об’єднання, в тому числi й Збройнi сили та дипломатiя, переважно фiнансуються коштами Сербiї. Так, принаймнi, кажуть тi, хто вимагає перебудови державного об’єднання.
А щодо дипломатiї, вона залишається iграшкою в руках полiтичних партiй. В посольствах скорочується кiлькiсть професiйних дипломатiв. На їхнi мiсця призначають заслужних полiтичних дiячiв. Часто трапляється й таке, що урядовцi, якi їздять за кордон, уникають зустрiчi з послами своєї країни. Поразка демократичних сил у Сербiї, як пише близька до уряду газета “Полiтика”, призведе або до нової чистки в МЗС або до створення паралельної сербської дипломатiї. Дипломатiя державного об’єднання в такому разi стала б зайвою.
Проте оглядачi зазначають, що ситуацiя ускладнюється. Згiдно з прогнозами, найбiльше голосiв у Сербiї здобудуть консервативнi сили, якi виступають проти розширення спiвробiтництва iз країнами Європейського союзу. Нова правляча коалiцiя ймовiрно призначить нових депутатiв iз Сербiї до парламенту державного об’єднання з Чорногорiєю. Президент державного об’єднання Светозар Марович попереджає, що новий розклад сил мiг би призвести до розвалу хисткого сербсько-чорногорського спiвтовариства.
Бiльшiсть сербських полiтичних дiячiв у передвиборчiй кампанiї заявляла, що Сербiя бiльше не буде заручницею Чорногорiї. Iншими словами, вони виступають за ревiзiю вiдносин в рамках державного об’єднання. Серби, зокрема, незадоволенi фактом, що Чорногорiя має 14 з-помiж 60 посольських мiсць. Чорногорцi є послами в Москвi, Лондонi, Римi, Мадридi, Брюсселi тощо. Вони, кажуть серби, заступають iнтереси Чорногорiї. Сербам заважає й те, що Чорногорiя має своє мiнiстерство закордонних справ. У Сербiї такого мiнiстерства немає. Та ще одне: органи державного об’єднання, в тому числi й Збройнi сили та дипломатiя, переважно фiнансуються коштами Сербiї. Так, принаймнi, кажуть тi, хто вимагає перебудови державного об’єднання.
А щодо дипломатiї, вона залишається iграшкою в руках полiтичних партiй. В посольствах скорочується кiлькiсть професiйних дипломатiв. На їхнi мiсця призначають заслужних полiтичних дiячiв. Часто трапляється й таке, що урядовцi, якi їздять за кордон, уникають зустрiчi з послами своєї країни. Поразка демократичних сил у Сербiї, як пише близька до уряду газета “Полiтика”, призведе або до нової чистки в МЗС або до створення паралельної сербської дипломатiї. Дипломатiя державного об’єднання в такому разi стала б зайвою.
