Київ, 24 січня 2004 року.
Марина Пирожук
Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилі радіо “Свобода”. В ефірі – “Моніторинг тижня”, програма про найважливіші події в Україні та світі, які відслідковували наші кореспонденти. З празької студії вас вітає Марина Пирожук.
21 січня до Києва з дводенним візитом прибув президент Росії Владімір Путін. “Росія зацікавлена у сильній, стабільній і процвітаючій Україні.” Таким є лейтмотив робочого візиту президента Росії до Києва. Владімір Путін провів переговори з українським колегою Леонідом Кучмою. Йшлося, серед іншого, про політичну реформу в Україні і про подальший розвиток стосунків між Москвою та Києвом. З подробицями – наша київська кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Нинішні українсько-російські переговори на вищому рівні – треті за останні півтора місяці. Так, 17 грудня минулого року президенти Кучма і Путін зустрілись на Азові для врегулювання правового статусу Керченської протоки та Азовського моря. 24 грудня у Керчі Леонід Кучма і Владімір Путін підписали українсько-російську угоду “Про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки”. Цей документ, який визначає Азов як внутрішні води двох сусідніх держав, мають ратифікувати парламенти України і Росії.
Про нинішній київський раунд переговорів президенти повідомили, що він відбувся у важливий для обох держав історичний період – відзначення 350-річчя Переяславської ради. Тому президенти Кучма і Путін говорили про перспективу говорили про перспективи подальшого співіснування і співробітництва між Україною і Росією.
За словами Володимира Путіна, Росія вважає Україну своїм стратегічним економічним партнером, з яким склалися надзвичайно глибокі стосунки. І ці взаємини треба розвивати і надалі – і на двосторонньому рівні , і на рівні багатосторонньому: “Ми маємо намір активно нарощувати наявний потенціал стратегічного партнерства. Нині взаємний товарообіг між нашими державами становить 1 мільярд доларів на місяць. Але для нас зрозуміло, що Росія та Україна повинні збільшити рівень та масштаб торговельно-економічної кооперації. Широкі перспективи для цього склалися після підписання угоди про створення єдиного економічного простору. Робота над створенням цього простору переведена з політичної площини у площину практичної взаємодії експертів. Дякувати Богові, на даному етапі працю експертів – представників чотирьох держав повністю деполітизовано. Вже вироблений план дій, за якими ми маємо просуватись.
Що стосується питання про створення Міжнародного газового консорціуму, то воно також успішно розв’язується. В принципі, у нас питання з Україною у газовій та нафтовій сфері відрегульовані на двосторонньому рівні. Коли ми повідомляємо про намір утворити консорціум, то маємо на увазі посилення наших позицій перш за все в європейській економіці”.
А для досягнення цих широкомасштабних планів потрібна, серед іншого, політична стабільність в Україні, наголосив президент Кучма:
“Вся влада має бути націлена на розв’язання головних стратегічних завдань, а не опускатися до того рівня, який спостерігаємо в Україні напередодні і після Нового року. Що стосується пропозиції голови українського парламенту провести позачергову сесію, то це справа депутатів. Як вони вирішать, так і буде. Головне, щоб позачергова парламентська сесія не перетворилась на такі ж акції , що ми їх мали змогу спостерігати у парламенті. Збиратися на позачергову сесію треба лише за наявності конкретних домовленостей між усіма політичними силами у парламенті. Інакше це буде лише витрата часу. І не тільки часу”.
Марина Пирожук
У ніч з п’ятниці на суботу Росія припинила усе транспортування газу до Білорусі. Компанія “Газпром” вже зробила це з 1 січня, проте Мінськ домовився купувати газ у незалежних постачальників – фірм “Ітера” і “Транснафта”. Тепер “Газпром” ліквідує і цей канал енергоносіїв, вимагаючи продати йому білоруські газоводи. Юрій Свірко з Мінська – докладніше про це.
Юрій Свірко
Білоруський президент Аляксандр Лукашенка подзвонив російському лідерові Володимиру Путіну навіть у Київ, щоб обговорити ситуацію напередодні припинення постачання російського газу. Про подробиці цієї телефонної розмови не повідомляється. Речниця президента Білорусі лише поінформувала, що “досягнуте взаєморозуміння, що постачання природного газу до Білорусі забезпечуватиметься безперепинно та в повному обсязі потреб”.
Про це раніше заявив і перший віце-прем’єр білоруського уряду Володимир Сямашка, який гарантував: “Жоден завод, жодна фабрика, жодна квартира, жоден будинок не залишаться без тепла, без світла та без газу”.
Інша справа, якою ціною дістануть білоруси цей газ. Міністр промисловості Білорусі Анатоль Русецький визнав: якщо відбудеться серйозне підвищення цін на енергоносії, це, природно, зробить складною роботу підприємств. Але він додав, що не всі білоруські заводи споживають лише газ, є запаси мазуту, тому електроцентралі зможуть працювати.
Речник білоруського прем’єра Сергія Сидорського Євген Мялєшка взагалі сказав, що все в порядку: “Сидорський був у Москві, розмовляв з Касьяновим, вони домовилися. Ці всі домовленості ви знаєте, їх озвучено. Тепер суб’єкти господарювання повинні виконати волю урядів”.
Проте неофіційно білоруські урядовці кажуть, що погрози Москви припинити постачання газу не можна втілити в життя, оскільки неможливо припинити транзит російського газу через Білорусь. Але “Газпром” наполягає на тому, щоб йому продали половину акцій “Бєлтрансгазу” не за ринковим, а за балансовим коштом.
Перший віце-прем’єр Білорусі Володимир Сямашка сказав з цієї нагоди: “Щодо переговорів, переговори йдуть складно, тяжко, але ось є добрі зрушення, і я сьогодні можу сказати з абсолютною впевненістю, що газ у Республіку Білорусь буде йти за цінами значно нижчими, ніж ті, за якими Російська Федерація постачає газ до України”.
Варто нагадати, що український тариф російського газу – 50 доларів за тисячу кубометрів. Незалежний фахівець у галузі енергетики Валентин Мацкевич сказав у інтерв’ю радіо “Свобода”, що ці заяви віце-прем’єра є нереальними, а Москва пропонує Мінську ціну 80 доларів за тисячу кубометрів газу.
Валентин Мацкевич: “Звичайно, немає куди подітися – треба йти на ринкові відносини. Якщо від 80 доларів взяти польський транзитний тариф, отримається те саме: у середньому 40–50 % нашого споживання газу. Так і має бути, так і в Україні фактично. Треба переходити на ринкові відносини з нормальними польськими тарифами”.
Марина Пирожук
Надзвичайний і Повноважний посол США в Україні Джон Гербст вважає дуже важливим проведення конституційної реформи в Україні з дотриманням норм основного закону. Про це він зазначив журналістам після зустрічі з головою ВР України Володимиром Литвином. Спікер українського парламенту і американський посол обговорили суспільно-політичну ситуацію в Україні і, звичайно, здійснення політичної реформи. З Києва повідомляє наш кореспондент Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Оскільки зустріч відбувалася без участі преси, то про її підсумки журналістам розповідав прес-секретар голови ВРУ Ігор Сторожук. За його словами, обидва співрозмовники погодилися з тим, що останнім часом спостерігається потепління у взаєминах США та України.
Володимир Литвин зазначив, що позиція України стосовно Америки виходить із визначення стратегічного партнерства між обома країнами. Стосовно політичної реформи в Україні, то Володимир Литвин висловив переконання, що на сьогодні не вичерпані всі можливості для компромісного рішення, необхідного не тій чи іншій політичній групі, а всій країні.
“Силовий підхід, силове блокування по аналогії з тероризмом підживлюється необґрунтованими вчинками і тупиковими вимогами, тому потрібен діалог,” – зазначив Володимир Литвин, і додав, що миротворча роль у політичному конфлікті є дуже складною, але не менш необхідною. Тим більше, при врахуванні об’єктивної необхідності і нагальності здійснення конституційної реформи з метою побудови оптимальної, збалансованої структури владних повноважень. “Ми повинні знайти рішення, інакше буде трагедія для країни,” – повідомив американському послу спікер українського парламенту.
На запитання “Про що говорив посол США Джон Гербст?” Ігор Сторожук відповів, що він – прес-секретар лише голови ВРУ. А сам Джон Гербст в інтерв’ю журналістам зазначив: “Сама ідея конституційної реформи в Україні викликає запитання. Дуже важливо, щоб така реформа мала значну підтримку з боку політичних сил в державі. Так відбувається і в США, і в усьому світі.” А на запитання, який він бачить можливий вихід з парламентської кризи в Україні, досвідчений дипломат Джон Гербст відповів дипломатично: “Ми не любимо кризи.”
Марина Пирожук
У швейцарському Давосі, де проходить Світовий економічний форум, Генеральний секретар ООН Кофі Аннан виступив з попередженням до світових лідерів. На його думку, світовому порядку загрожує не лише тероризм, але й економічні ризики. Тему продовжує Марія Щур.
Марія Щур
На форумі у Давосі Генеральний секретар ООН намагався переконати світових економічних та політичних лідерів у тому, що “Тероризм є не єдиною загрозою миру та стабільності. Він також має потенціал посилювати лінії культурного, релігійного та етнічного розколу. Війна проти тероризму може інколи посилити ці тертя, а також занепокоєння щодо захисту прав людини та громадянських свобод.”
Як зауважив Кофі Аннан, на Економічному форумі бізнес має потужний інтерес у тому, щоби не дати міжнародній системі безпеки сповзти до брутальної конкуренції, що базується на “законі джунглів”. Нині, як вважає Генеральний секретар ООН, колективна безпека перебуває під значним тиском. На його думку, саме бізнес повинен зіграти ключову роль у тому, щоби відвернути конфлікти, які часто пов’язані із контролем над природними ресурсами.
Кофі Аннан говорив також про проблеми глобалізації. “За декілька коротких років атмосфера кардинально змінилася,” – сказав він, – раніше вірили у майже невідворотність глобалізації. А тепер більше говорять про можливість виживання нашого крихкого світового порядку.”
Голова найпрестижнішої та найвпливовішої світової інституції прямо звернувся до світових економічних лідерів, щоби вони вплинули на свої уряди, які не бажають дотримуватися угод, досягнутих у сфері торгівлі. “Більше, ніж будь-що інше, нам потрібні угоди щодо сільського господарства, – сказав Кофі Аннан. – Жодне інше питання не піддає небезпеці міжнародну систему торгівлі у більшій мірі, ніж це. Жодне інше питання не принесе більше вигоди для всіх.”
Як пояснив Кофі Аннан, аграрні субсидії перекручують ринок, вони знищують довкілля, блефують експорт із бідніших країн і примушують їх жити на допомогу багатших країн у той час, як вони самі можуть заробляти гроші.
Марина Пирожук
На початку наступного тижня у штаті Нью-Гемпшір відбудуться первинні вибори демократичної партії. Вони стануть важливим кроком на шляху до визначення президентського кандидата від демократів. Цей кандидат у листопаді-місяці на президентських виборах протистоятиме кандидатові республіканців Джорджеві Бушу, який прагне переобрання на наступний термін у Білому Домі.
Поки Буш набирає очків у турнірі популярності і водночас десятки мільйонів доларів на передвиборчу рекламу, демократи ведуть виснажливу і запеклу міжусобну боротьбу. Це справді цікаве, подекуди просто захоплююче видовище, бо все відбувається не в кулуарах престижних клубів, не на закулісних нарадах сильних світу цього у хмарах сигарного диму, а цілком відкрито, публічно, перед мікрофонами й об’єктивами телекамер.
Це змагання ідей і переконань, темпераментів, характерів, особистостей вважають квінтесенцією американського демократичного процесу. Про це далі у матеріалі нашого нью-йоркського кореспондента Юрія Дулерайна.
Юрій Дулерайн
“Ми не здамося ані тепер, ані в майбутньому! Ми прагнемо повернути нашу країну середнім американцям!” – переможно вигукнув Говард Дін, колишній губернатор штату Вермонт, так, ніби святкував успіх на попередніх виборах у штаті Айова. Енергійно пробиваючи повітря міцними кулаками у закатаних по лікті рукавах сорочки, він навіть порадував прихильників переможним ковбойським зойком. Але для святкування не було жодних підстав. Дін програв це перше випробування сил, отримавши заледве 18% голосів. До того ж, не просто програв, а й відкотився на третє місце цей вчорашній улюбленець ліберальної лівиці Демократичної партії.
Фаворитом став сенатор Джон Керрі, представник поміркованого крила своєї партії. Перед первинними виборами в Нью-Гемпширі зажив позитивних відгуків і Веслі Кларк, відставний генерал, колишній командувач військами НАТО в Європі. До речі, коли Кларкові нагадали, що Керрі, новий лідер серед претендентів, теж воював у В’єтнамі, генерал пожартував – мовляв, їх не можна порівнювати, бо він, Кларк, генерал, а Керрі був лише лейтенантом.
З другого боку, Говард Дін сподівається відвоювати втрачені позиції, хоча багато хто з оглядачів уважає його, так би мовити, учорашнім днем. Не втрачають надій також інші п’ятеро претендентів. Здебільшого це законодавці, сенатори й конгресмени. Кандидати різні: ліберали, консерватори, помірковані, але всіх їх єднає критична настанова щодо президента, що вони його сподіваються виселити з Білого Дому.
У телевізійних публічних дебатах і в газетних виступах претендентів визначатиметься пакет пропозицій, якими опозиційна партія розраховує привабити виборців. Попереду – довгий шлях до національного з’їзду Демократичної партії. Спочатку по штатах мають пройти первинні вибори і пропорційно кількості отриманих голосів, переможець на кожних таких виборах може розраховувати на відповідну кількість делегатів національного з’їзду, які там голосуватимуть за нього. Хто набере найбільшу кількість таких делегатів, того й висунуть кандидатом від партії.
Отож, на дворі ще зима, але у президентських перегонах температура підвищується насамперед повітрям, підігрітим палкими промовами.
Марина Пирожук
Один із численних викликів для нових лідерів Грузії – це знайти спільну мову з проросійським керівництвом Аджарській автономній республіці. Новообраний президент Грузії Михайло Саакашвілі, який офіційно займе найвищу владну посаду у державі наступної неділі, пообіцяв відновити юрисдикцію Тбілісі над Чорноморським регіоном. Опоненти Аслана Абашидзе, проросійського лідера Аджарського регіону, готуються до березневих парламентських виборів, щоб виборчим шляхом змінити режим в Батумі. З подробицями – мій колега Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Аслан Абашидзе від 1991 року, часу обрання його головою верховної ради автономного регіону Аджарії проводив суперечливу, а часами й конфліктну, політику у відношення до центральних властей Тбілісі. Під час влади в цій країні колишнього президента Едуарда Шеварднадзе проросійський аджарський лідер зумів встановити суворий контроль над Причорноморською автономією з регіональною столицею Батумі. Хоча з тактичних міркувань деколи, і зокрема в кризових ситуаціях, Абашидзе підтримував центральну владу. Проте столичного міста Тбілісі він ніколи не відвідував через те, що, мовляв, готувався на нього замах. Щоправда, з Батумі він часто виїжджав до своїх покровителів у Москві.
Після відходу Едуарду Шеварднадзе та великого успіху на президентських виборах Міхаіла Саакашвілі, низка політичних партій об’єдналася, щоб домогтися зміни режиму в Аджарії. Йдеться про те, щоб на парламентських виборах 28 березня домогтися перемоги і таким чином позбавити проросійського лідера Абашидзе прихильників у парламенті Тбілісі та важелів влади в Батумі.
Співзасновник руху “Наша Аджарія” Тамаз Діамідзе сказав в інтерв’ю кореспондентові радіо “Свобода”, що їхньою метою є усунути диктаторський режим Абашидзе та домогтися мирної передачі влади в Причорноморській провінції: “У нас є довготермінові плани на майбутнє, які розпочинаються врегулюванням процесів в Аджарії та довести ситуацію в Аджарії до кінця, під чим розуміється і встановлення демократичної влади народного управління в Аджарії.”
Політичне угруповання “Наша Аджарія” поєднує свої сили з численними неурядовими громадськими організаціями, серед яких – Грузинське студентське об’єднання “Кмар”. Батумська міліція вже арештувала деяких активістів студентів. Слід зазначити, що після спроби піднести національний прапор на одному з будинків Батумі дійшло до сутичок з міліцією.
Міністерство закордонних справ РФ, яка має свої військові бази в Батумі, відреагувало на розвиток подій в Аджарії, засудивши, за словами кремлівських властей, дії екстремістських сил в регіоні. Грузинські представники в минулому не раз звинувачували офіційну Москву у підтримці сепаратистських прагнень Абашидзе.
Тим часом посланник автономного аджарського регіону в Тбілісі Гамле Чіпашвілі в інтерв’ю радіо “Свобода” сказав, що на його думку, теперішня центральна влада не бере прямої участі в русі проти Абашидзе. Він водночас перестеріг: “На мою думку, якщо грузинське керівництво підтримує цю організацію, то вони глибоко помиляються.”
Однак, як зазначають спостерігачі, відносини між аджарським проросійським керівництвом та новою владою Тбілісі є набагато більш напруженими, ніж це було за правління колишнього президента Едуарда Шеварднадзе. Хоча з іншого боку, обидві сторони дають зрозуміти, що вони бажали б уникнути конфронтації та відтворити робочі відносини. “Проте не слід забувати, – додають інші спостерігачі, – що присутність російських баз та військовослужбовців в Батумі ускладнює увесь цей процес.” Марина Пирожук
Про помолодшання українського президента після Баден-Бадену почали складати навіть анекдоти. І що ви думаєте? Такий приклад виявився справді заразним. Процесом омолодження організмів перейнялися високопосадовці й інших країн. Прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, наприклад, посадив себе (вибачте на слові) на жорстку дієту, після якої суттєво пострункішав і навіть помолодшав, але якою ціною... Словом, з Сільвіо не занудьгуєш. Про інші ж метаморфози, які сталися з італійським прем’єром – в матеріалі нашого кореспондента у Римі Леоніда Олексійчука.
Леонід Олексійчук
Уявіть, який регіт піднявся б в Україні, якби Кучма зробив собі косметичну підтяжку змученого двомандатним президентством обличчя. Або – в Росії, якби його почин підхопив молодший Путін. Берлусконі пересудів не боїться. На Різдво він зник з горизонту майже на місяць. Для такої людини зникнути з телеекрану – вже виснажлива “дієта”. Однак від його харчової дієти на відпочинку стає моторошно. На сніданок – три сухарики і чай без цукру (хоч і три самовари). На обід – салат з латука, помідори, кукурудза і шматочок тунця. На вечерю – смажена зеленина і зеленина розтерта. Все. Додайте до цього ще й щоденну гімнастику і скажіть, хто з вітчизняних керівників не врізав би дуба на таких харчах?
Берлусконі ж, скинувши аж 10 кілограмів, ледве з’явився в раді міністрів, сказав: “Ох і їсти хочеться!” І так ласо на них глянув, що довелося обернути все в жарт. “Не наближайтесь, – каже, – до мене, бо можу надкусити і вас...” Потому похвалився, що кинув 10 кілограмів, затим побідкався, що минулорічний одяг з нього сповзає і втішився тим, що може одягтися в старий, десятирічної давнини. Вже який багатий, і притому, який заощадливий – не повикидав старі піджаки і не подарував якимсь там бідним...
Однак змарнілий на 10 кіло, ще й кажуть, хто бачив, на 10 років помолодшав. Як? Та так само, як роблять зів’ялі красуні, зробив собі ліпосакцію живота і ліфтінг – підтягнув мішки під очима і зморшки в куточках. Словом, найближчі співробітники не намилуються погарнішалим Сільвіо. А зубоскали відповідають, що обличчя й імідж для політика є робочим інструментом. І мають рацію. Та й він не заперечує, що помолоділий прем’єр на телеекрані своїм видом “підтягне зморшки” і членам трохи прив’ялої партії та її виборцям. А нагод “засяяти” на екрані попереду – хоч греблі гати. Наступної суботи – 10-річний ювілей (знову “магічна десятка”) партії Берлусконі “Форца Італія”, звичайно, в переповненому палаці конгресів з натхненною доповіддю засновника. Затим навесні – вибори в Європарламент. Не кажучи вже про повсякденні прийоми, візити і прес-конференції. Тепер, якщо ще треба пояснювати, чому без Берлусконі нависає нудьга, це пояснюють транспортники, змушені навіть до диких неоголошених наперед страйків або працівники державної авіакомпанії “АллІталія”, що через їхній добовий страйк його понеділка було скасовано понад 300 рейсів. Пояснюють фермери, блокуючи автостради, пояснюють вчителі і навіть діти з батьками колосальною демонстрацією проти реформи школи. Пояснюють магістрати на урочистому відкритті “Юридичного року” – то полемічними виступами, хто, як у Мілані, бойкотом пишної церемонії. Пояснюють ясніше нікуди лідери його ж коаліції, пересварені аж до погроз вийти з неї, якщо не... Про це – окрема розмова найближчим часом. І все ж оте треба “підтягнути” й “омолодити”. Втім, можна передбачити, що “велика підтяжка” пройде без ускладнень. Запорука тому – промениста телепосмішка вправного хірурга без мішків під очима. Я ж казав – не занудьгуєш.
Марина Пирожук
На цьому – досить. Програма “Моніторинг тижня” добігла кінця. Я лише нагадаю, що програму підготувала і провела Марина Пирожук. Тримайтеся!
Марина Пирожук
Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилі радіо “Свобода”. В ефірі – “Моніторинг тижня”, програма про найважливіші події в Україні та світі, які відслідковували наші кореспонденти. З празької студії вас вітає Марина Пирожук.
21 січня до Києва з дводенним візитом прибув президент Росії Владімір Путін. “Росія зацікавлена у сильній, стабільній і процвітаючій Україні.” Таким є лейтмотив робочого візиту президента Росії до Києва. Владімір Путін провів переговори з українським колегою Леонідом Кучмою. Йшлося, серед іншого, про політичну реформу в Україні і про подальший розвиток стосунків між Москвою та Києвом. З подробицями – наша київська кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Нинішні українсько-російські переговори на вищому рівні – треті за останні півтора місяці. Так, 17 грудня минулого року президенти Кучма і Путін зустрілись на Азові для врегулювання правового статусу Керченської протоки та Азовського моря. 24 грудня у Керчі Леонід Кучма і Владімір Путін підписали українсько-російську угоду “Про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки”. Цей документ, який визначає Азов як внутрішні води двох сусідніх держав, мають ратифікувати парламенти України і Росії.
Про нинішній київський раунд переговорів президенти повідомили, що він відбувся у важливий для обох держав історичний період – відзначення 350-річчя Переяславської ради. Тому президенти Кучма і Путін говорили про перспективу говорили про перспективи подальшого співіснування і співробітництва між Україною і Росією.
За словами Володимира Путіна, Росія вважає Україну своїм стратегічним економічним партнером, з яким склалися надзвичайно глибокі стосунки. І ці взаємини треба розвивати і надалі – і на двосторонньому рівні , і на рівні багатосторонньому: “Ми маємо намір активно нарощувати наявний потенціал стратегічного партнерства. Нині взаємний товарообіг між нашими державами становить 1 мільярд доларів на місяць. Але для нас зрозуміло, що Росія та Україна повинні збільшити рівень та масштаб торговельно-економічної кооперації. Широкі перспективи для цього склалися після підписання угоди про створення єдиного економічного простору. Робота над створенням цього простору переведена з політичної площини у площину практичної взаємодії експертів. Дякувати Богові, на даному етапі працю експертів – представників чотирьох держав повністю деполітизовано. Вже вироблений план дій, за якими ми маємо просуватись.
Що стосується питання про створення Міжнародного газового консорціуму, то воно також успішно розв’язується. В принципі, у нас питання з Україною у газовій та нафтовій сфері відрегульовані на двосторонньому рівні. Коли ми повідомляємо про намір утворити консорціум, то маємо на увазі посилення наших позицій перш за все в європейській економіці”.
А для досягнення цих широкомасштабних планів потрібна, серед іншого, політична стабільність в Україні, наголосив президент Кучма:
“Вся влада має бути націлена на розв’язання головних стратегічних завдань, а не опускатися до того рівня, який спостерігаємо в Україні напередодні і після Нового року. Що стосується пропозиції голови українського парламенту провести позачергову сесію, то це справа депутатів. Як вони вирішать, так і буде. Головне, щоб позачергова парламентська сесія не перетворилась на такі ж акції , що ми їх мали змогу спостерігати у парламенті. Збиратися на позачергову сесію треба лише за наявності конкретних домовленостей між усіма політичними силами у парламенті. Інакше це буде лише витрата часу. І не тільки часу”.
Марина Пирожук
У ніч з п’ятниці на суботу Росія припинила усе транспортування газу до Білорусі. Компанія “Газпром” вже зробила це з 1 січня, проте Мінськ домовився купувати газ у незалежних постачальників – фірм “Ітера” і “Транснафта”. Тепер “Газпром” ліквідує і цей канал енергоносіїв, вимагаючи продати йому білоруські газоводи. Юрій Свірко з Мінська – докладніше про це.
Юрій Свірко
Білоруський президент Аляксандр Лукашенка подзвонив російському лідерові Володимиру Путіну навіть у Київ, щоб обговорити ситуацію напередодні припинення постачання російського газу. Про подробиці цієї телефонної розмови не повідомляється. Речниця президента Білорусі лише поінформувала, що “досягнуте взаєморозуміння, що постачання природного газу до Білорусі забезпечуватиметься безперепинно та в повному обсязі потреб”.
Про це раніше заявив і перший віце-прем’єр білоруського уряду Володимир Сямашка, який гарантував: “Жоден завод, жодна фабрика, жодна квартира, жоден будинок не залишаться без тепла, без світла та без газу”.
Інша справа, якою ціною дістануть білоруси цей газ. Міністр промисловості Білорусі Анатоль Русецький визнав: якщо відбудеться серйозне підвищення цін на енергоносії, це, природно, зробить складною роботу підприємств. Але він додав, що не всі білоруські заводи споживають лише газ, є запаси мазуту, тому електроцентралі зможуть працювати.
Речник білоруського прем’єра Сергія Сидорського Євген Мялєшка взагалі сказав, що все в порядку: “Сидорський був у Москві, розмовляв з Касьяновим, вони домовилися. Ці всі домовленості ви знаєте, їх озвучено. Тепер суб’єкти господарювання повинні виконати волю урядів”.
Проте неофіційно білоруські урядовці кажуть, що погрози Москви припинити постачання газу не можна втілити в життя, оскільки неможливо припинити транзит російського газу через Білорусь. Але “Газпром” наполягає на тому, щоб йому продали половину акцій “Бєлтрансгазу” не за ринковим, а за балансовим коштом.
Перший віце-прем’єр Білорусі Володимир Сямашка сказав з цієї нагоди: “Щодо переговорів, переговори йдуть складно, тяжко, але ось є добрі зрушення, і я сьогодні можу сказати з абсолютною впевненістю, що газ у Республіку Білорусь буде йти за цінами значно нижчими, ніж ті, за якими Російська Федерація постачає газ до України”.
Варто нагадати, що український тариф російського газу – 50 доларів за тисячу кубометрів. Незалежний фахівець у галузі енергетики Валентин Мацкевич сказав у інтерв’ю радіо “Свобода”, що ці заяви віце-прем’єра є нереальними, а Москва пропонує Мінську ціну 80 доларів за тисячу кубометрів газу.
Валентин Мацкевич: “Звичайно, немає куди подітися – треба йти на ринкові відносини. Якщо від 80 доларів взяти польський транзитний тариф, отримається те саме: у середньому 40–50 % нашого споживання газу. Так і має бути, так і в Україні фактично. Треба переходити на ринкові відносини з нормальними польськими тарифами”.
Марина Пирожук
Надзвичайний і Повноважний посол США в Україні Джон Гербст вважає дуже важливим проведення конституційної реформи в Україні з дотриманням норм основного закону. Про це він зазначив журналістам після зустрічі з головою ВР України Володимиром Литвином. Спікер українського парламенту і американський посол обговорили суспільно-політичну ситуацію в Україні і, звичайно, здійснення політичної реформи. З Києва повідомляє наш кореспондент Віктор Міняйло.
Віктор Міняйло
Оскільки зустріч відбувалася без участі преси, то про її підсумки журналістам розповідав прес-секретар голови ВРУ Ігор Сторожук. За його словами, обидва співрозмовники погодилися з тим, що останнім часом спостерігається потепління у взаєминах США та України.
Володимир Литвин зазначив, що позиція України стосовно Америки виходить із визначення стратегічного партнерства між обома країнами. Стосовно політичної реформи в Україні, то Володимир Литвин висловив переконання, що на сьогодні не вичерпані всі можливості для компромісного рішення, необхідного не тій чи іншій політичній групі, а всій країні.
“Силовий підхід, силове блокування по аналогії з тероризмом підживлюється необґрунтованими вчинками і тупиковими вимогами, тому потрібен діалог,” – зазначив Володимир Литвин, і додав, що миротворча роль у політичному конфлікті є дуже складною, але не менш необхідною. Тим більше, при врахуванні об’єктивної необхідності і нагальності здійснення конституційної реформи з метою побудови оптимальної, збалансованої структури владних повноважень. “Ми повинні знайти рішення, інакше буде трагедія для країни,” – повідомив американському послу спікер українського парламенту.
На запитання “Про що говорив посол США Джон Гербст?” Ігор Сторожук відповів, що він – прес-секретар лише голови ВРУ. А сам Джон Гербст в інтерв’ю журналістам зазначив: “Сама ідея конституційної реформи в Україні викликає запитання. Дуже важливо, щоб така реформа мала значну підтримку з боку політичних сил в державі. Так відбувається і в США, і в усьому світі.” А на запитання, який він бачить можливий вихід з парламентської кризи в Україні, досвідчений дипломат Джон Гербст відповів дипломатично: “Ми не любимо кризи.”
Марина Пирожук
У швейцарському Давосі, де проходить Світовий економічний форум, Генеральний секретар ООН Кофі Аннан виступив з попередженням до світових лідерів. На його думку, світовому порядку загрожує не лише тероризм, але й економічні ризики. Тему продовжує Марія Щур.
Марія Щур
На форумі у Давосі Генеральний секретар ООН намагався переконати світових економічних та політичних лідерів у тому, що “Тероризм є не єдиною загрозою миру та стабільності. Він також має потенціал посилювати лінії культурного, релігійного та етнічного розколу. Війна проти тероризму може інколи посилити ці тертя, а також занепокоєння щодо захисту прав людини та громадянських свобод.”
Як зауважив Кофі Аннан, на Економічному форумі бізнес має потужний інтерес у тому, щоби не дати міжнародній системі безпеки сповзти до брутальної конкуренції, що базується на “законі джунглів”. Нині, як вважає Генеральний секретар ООН, колективна безпека перебуває під значним тиском. На його думку, саме бізнес повинен зіграти ключову роль у тому, щоби відвернути конфлікти, які часто пов’язані із контролем над природними ресурсами.
Кофі Аннан говорив також про проблеми глобалізації. “За декілька коротких років атмосфера кардинально змінилася,” – сказав він, – раніше вірили у майже невідворотність глобалізації. А тепер більше говорять про можливість виживання нашого крихкого світового порядку.”
Голова найпрестижнішої та найвпливовішої світової інституції прямо звернувся до світових економічних лідерів, щоби вони вплинули на свої уряди, які не бажають дотримуватися угод, досягнутих у сфері торгівлі. “Більше, ніж будь-що інше, нам потрібні угоди щодо сільського господарства, – сказав Кофі Аннан. – Жодне інше питання не піддає небезпеці міжнародну систему торгівлі у більшій мірі, ніж це. Жодне інше питання не принесе більше вигоди для всіх.”
Як пояснив Кофі Аннан, аграрні субсидії перекручують ринок, вони знищують довкілля, блефують експорт із бідніших країн і примушують їх жити на допомогу багатших країн у той час, як вони самі можуть заробляти гроші.
Марина Пирожук
На початку наступного тижня у штаті Нью-Гемпшір відбудуться первинні вибори демократичної партії. Вони стануть важливим кроком на шляху до визначення президентського кандидата від демократів. Цей кандидат у листопаді-місяці на президентських виборах протистоятиме кандидатові республіканців Джорджеві Бушу, який прагне переобрання на наступний термін у Білому Домі.
Поки Буш набирає очків у турнірі популярності і водночас десятки мільйонів доларів на передвиборчу рекламу, демократи ведуть виснажливу і запеклу міжусобну боротьбу. Це справді цікаве, подекуди просто захоплююче видовище, бо все відбувається не в кулуарах престижних клубів, не на закулісних нарадах сильних світу цього у хмарах сигарного диму, а цілком відкрито, публічно, перед мікрофонами й об’єктивами телекамер.
Це змагання ідей і переконань, темпераментів, характерів, особистостей вважають квінтесенцією американського демократичного процесу. Про це далі у матеріалі нашого нью-йоркського кореспондента Юрія Дулерайна.
Юрій Дулерайн
“Ми не здамося ані тепер, ані в майбутньому! Ми прагнемо повернути нашу країну середнім американцям!” – переможно вигукнув Говард Дін, колишній губернатор штату Вермонт, так, ніби святкував успіх на попередніх виборах у штаті Айова. Енергійно пробиваючи повітря міцними кулаками у закатаних по лікті рукавах сорочки, він навіть порадував прихильників переможним ковбойським зойком. Але для святкування не було жодних підстав. Дін програв це перше випробування сил, отримавши заледве 18% голосів. До того ж, не просто програв, а й відкотився на третє місце цей вчорашній улюбленець ліберальної лівиці Демократичної партії.
Фаворитом став сенатор Джон Керрі, представник поміркованого крила своєї партії. Перед первинними виборами в Нью-Гемпширі зажив позитивних відгуків і Веслі Кларк, відставний генерал, колишній командувач військами НАТО в Європі. До речі, коли Кларкові нагадали, що Керрі, новий лідер серед претендентів, теж воював у В’єтнамі, генерал пожартував – мовляв, їх не можна порівнювати, бо він, Кларк, генерал, а Керрі був лише лейтенантом.
З другого боку, Говард Дін сподівається відвоювати втрачені позиції, хоча багато хто з оглядачів уважає його, так би мовити, учорашнім днем. Не втрачають надій також інші п’ятеро претендентів. Здебільшого це законодавці, сенатори й конгресмени. Кандидати різні: ліберали, консерватори, помірковані, але всіх їх єднає критична настанова щодо президента, що вони його сподіваються виселити з Білого Дому.
У телевізійних публічних дебатах і в газетних виступах претендентів визначатиметься пакет пропозицій, якими опозиційна партія розраховує привабити виборців. Попереду – довгий шлях до національного з’їзду Демократичної партії. Спочатку по штатах мають пройти первинні вибори і пропорційно кількості отриманих голосів, переможець на кожних таких виборах може розраховувати на відповідну кількість делегатів національного з’їзду, які там голосуватимуть за нього. Хто набере найбільшу кількість таких делегатів, того й висунуть кандидатом від партії.
Отож, на дворі ще зима, але у президентських перегонах температура підвищується насамперед повітрям, підігрітим палкими промовами.
Марина Пирожук
Один із численних викликів для нових лідерів Грузії – це знайти спільну мову з проросійським керівництвом Аджарській автономній республіці. Новообраний президент Грузії Михайло Саакашвілі, який офіційно займе найвищу владну посаду у державі наступної неділі, пообіцяв відновити юрисдикцію Тбілісі над Чорноморським регіоном. Опоненти Аслана Абашидзе, проросійського лідера Аджарського регіону, готуються до березневих парламентських виборів, щоб виборчим шляхом змінити режим в Батумі. З подробицями – мій колега Михайло Мигалисько.
Михайло Мигалисько
Аслан Абашидзе від 1991 року, часу обрання його головою верховної ради автономного регіону Аджарії проводив суперечливу, а часами й конфліктну, політику у відношення до центральних властей Тбілісі. Під час влади в цій країні колишнього президента Едуарда Шеварднадзе проросійський аджарський лідер зумів встановити суворий контроль над Причорноморською автономією з регіональною столицею Батумі. Хоча з тактичних міркувань деколи, і зокрема в кризових ситуаціях, Абашидзе підтримував центральну владу. Проте столичного міста Тбілісі він ніколи не відвідував через те, що, мовляв, готувався на нього замах. Щоправда, з Батумі він часто виїжджав до своїх покровителів у Москві.
Після відходу Едуарду Шеварднадзе та великого успіху на президентських виборах Міхаіла Саакашвілі, низка політичних партій об’єдналася, щоб домогтися зміни режиму в Аджарії. Йдеться про те, щоб на парламентських виборах 28 березня домогтися перемоги і таким чином позбавити проросійського лідера Абашидзе прихильників у парламенті Тбілісі та важелів влади в Батумі.
Співзасновник руху “Наша Аджарія” Тамаз Діамідзе сказав в інтерв’ю кореспондентові радіо “Свобода”, що їхньою метою є усунути диктаторський режим Абашидзе та домогтися мирної передачі влади в Причорноморській провінції: “У нас є довготермінові плани на майбутнє, які розпочинаються врегулюванням процесів в Аджарії та довести ситуацію в Аджарії до кінця, під чим розуміється і встановлення демократичної влади народного управління в Аджарії.”
Політичне угруповання “Наша Аджарія” поєднує свої сили з численними неурядовими громадськими організаціями, серед яких – Грузинське студентське об’єднання “Кмар”. Батумська міліція вже арештувала деяких активістів студентів. Слід зазначити, що після спроби піднести національний прапор на одному з будинків Батумі дійшло до сутичок з міліцією.
Міністерство закордонних справ РФ, яка має свої військові бази в Батумі, відреагувало на розвиток подій в Аджарії, засудивши, за словами кремлівських властей, дії екстремістських сил в регіоні. Грузинські представники в минулому не раз звинувачували офіційну Москву у підтримці сепаратистських прагнень Абашидзе.
Тим часом посланник автономного аджарського регіону в Тбілісі Гамле Чіпашвілі в інтерв’ю радіо “Свобода” сказав, що на його думку, теперішня центральна влада не бере прямої участі в русі проти Абашидзе. Він водночас перестеріг: “На мою думку, якщо грузинське керівництво підтримує цю організацію, то вони глибоко помиляються.”
Однак, як зазначають спостерігачі, відносини між аджарським проросійським керівництвом та новою владою Тбілісі є набагато більш напруженими, ніж це було за правління колишнього президента Едуарда Шеварднадзе. Хоча з іншого боку, обидві сторони дають зрозуміти, що вони бажали б уникнути конфронтації та відтворити робочі відносини. “Проте не слід забувати, – додають інші спостерігачі, – що присутність російських баз та військовослужбовців в Батумі ускладнює увесь цей процес.” Марина Пирожук
Про помолодшання українського президента після Баден-Бадену почали складати навіть анекдоти. І що ви думаєте? Такий приклад виявився справді заразним. Процесом омолодження організмів перейнялися високопосадовці й інших країн. Прем’єр-міністр Італії Сільвіо Берлусконі, наприклад, посадив себе (вибачте на слові) на жорстку дієту, після якої суттєво пострункішав і навіть помолодшав, але якою ціною... Словом, з Сільвіо не занудьгуєш. Про інші ж метаморфози, які сталися з італійським прем’єром – в матеріалі нашого кореспондента у Римі Леоніда Олексійчука.
Леонід Олексійчук
Уявіть, який регіт піднявся б в Україні, якби Кучма зробив собі косметичну підтяжку змученого двомандатним президентством обличчя. Або – в Росії, якби його почин підхопив молодший Путін. Берлусконі пересудів не боїться. На Різдво він зник з горизонту майже на місяць. Для такої людини зникнути з телеекрану – вже виснажлива “дієта”. Однак від його харчової дієти на відпочинку стає моторошно. На сніданок – три сухарики і чай без цукру (хоч і три самовари). На обід – салат з латука, помідори, кукурудза і шматочок тунця. На вечерю – смажена зеленина і зеленина розтерта. Все. Додайте до цього ще й щоденну гімнастику і скажіть, хто з вітчизняних керівників не врізав би дуба на таких харчах?
Берлусконі ж, скинувши аж 10 кілограмів, ледве з’явився в раді міністрів, сказав: “Ох і їсти хочеться!” І так ласо на них глянув, що довелося обернути все в жарт. “Не наближайтесь, – каже, – до мене, бо можу надкусити і вас...” Потому похвалився, що кинув 10 кілограмів, затим побідкався, що минулорічний одяг з нього сповзає і втішився тим, що може одягтися в старий, десятирічної давнини. Вже який багатий, і притому, який заощадливий – не повикидав старі піджаки і не подарував якимсь там бідним...
Однак змарнілий на 10 кіло, ще й кажуть, хто бачив, на 10 років помолодшав. Як? Та так само, як роблять зів’ялі красуні, зробив собі ліпосакцію живота і ліфтінг – підтягнув мішки під очима і зморшки в куточках. Словом, найближчі співробітники не намилуються погарнішалим Сільвіо. А зубоскали відповідають, що обличчя й імідж для політика є робочим інструментом. І мають рацію. Та й він не заперечує, що помолоділий прем’єр на телеекрані своїм видом “підтягне зморшки” і членам трохи прив’ялої партії та її виборцям. А нагод “засяяти” на екрані попереду – хоч греблі гати. Наступної суботи – 10-річний ювілей (знову “магічна десятка”) партії Берлусконі “Форца Італія”, звичайно, в переповненому палаці конгресів з натхненною доповіддю засновника. Затим навесні – вибори в Європарламент. Не кажучи вже про повсякденні прийоми, візити і прес-конференції. Тепер, якщо ще треба пояснювати, чому без Берлусконі нависає нудьга, це пояснюють транспортники, змушені навіть до диких неоголошених наперед страйків або працівники державної авіакомпанії “АллІталія”, що через їхній добовий страйк його понеділка було скасовано понад 300 рейсів. Пояснюють фермери, блокуючи автостради, пояснюють вчителі і навіть діти з батьками колосальною демонстрацією проти реформи школи. Пояснюють магістрати на урочистому відкритті “Юридичного року” – то полемічними виступами, хто, як у Мілані, бойкотом пишної церемонії. Пояснюють ясніше нікуди лідери його ж коаліції, пересварені аж до погроз вийти з неї, якщо не... Про це – окрема розмова найближчим часом. І все ж оте треба “підтягнути” й “омолодити”. Втім, можна передбачити, що “велика підтяжка” пройде без ускладнень. Запорука тому – промениста телепосмішка вправного хірурга без мішків під очима. Я ж казав – не занудьгуєш.
Марина Пирожук
На цьому – досить. Програма “Моніторинг тижня” добігла кінця. Я лише нагадаю, що програму підготувала і провела Марина Пирожук. Тримайтеся!
