Белград, 26 лютого 2004 – Зв’язок з лiтаком був перерваний о дев’ятiй годинi. Першу офiцiйну iнформацiю про трагедiю подав Неджад Вейзаґич, речник МВС у Сараєвi: “На жаль, стверджуємо, що лiтак, яким делегацiя Македонiї iхала на конференцiю в Мостарi, зазнав аварiї. Команди Мiжнародних сил знайшли рештки лiтака й стверджують, що усi на борту загинули”.
Сорокасемилiтнiй Трайковський очолював делегацiю, котра їхала на мiжнародну донорську конференцiю щодо iнвестицiй у Боснiї i Герцеговинi, яка розпочалася в Мостарi. З президентом Македонiї їхали троє радникiв, представник МЗС та двоє особистих охоронцiв. Причиною аварiї ймовiрно стала погана погода в регiонi.
Мiсцевiсть, в якiй упав лiтак, пiд час бойових дiй в дев’яностi роки замiнували й це додатково ускладнило слiдство, яке провадять мiжнароднi експерти та представники місцевої полiцiї.
Президенти Сербiї i Чорногорiї та Хорватiї, а також прем’єр-мiнiстри Словенiї й Албанiї саме через погоду в останнiй момент вiдклали польоти до Мостара. Хорватський президент Стєпан Месич схвильовано сказав: “Ми були друзями та спiвробiтниками на шляху європейської iнтеграцiї, в розвитковi демократiї серед наших народiв та у спiвробiтництвi народiв регiону”.
Борис Трайковський народився 1956 року. Студiї права вiн завершив у Скоп’є, вiдтак студiював економiку та теологiю в Сполучених Штатах. У дев’яностi роки вiн був заступником мiнiстра закордонних справ. Президентом Македонiї його обрали 1999 року. Був одружений, батько двох дiтей. Хоча македонцi переважно православнi, Трайковський належав до протестантської Методистської церкви, в якiй мав статус проповiдника.
Борис Трайковський вiдiграв важливу роль у подоланнi конфлiктiв мiж слов’янським населенням та етнiчними албанцями в країнi. В Європi й регiонi високо цiнували його дипломатичний хист, готовнiсть вести дiалог про делiкатнi питання та його зваженiсть.
Згiдно з македонською конституцiєю, виконувачем обов’язкiв глави держави став спiкер Собраня (Парламенту) Люпчо Йордановський. Прем’єр-мiнiстр Бранко Црвенковський вiдразу перервав офiцiйний вiзит до Iрландiї, де сьогоднi мав подати кандидатуру для прийому країни до Європейського союзу.
Трайковський мрiяв про Балкани без ненавистi й ворожнечi. Вiн попереджував, що мета ще далеко: “Було б помилкою стати самовдоволеним та не помiчати як багато залишилося робити, не лише в Македонiї а й в регiонi для того ,щоб дiйти такого пункту, з якого буде неможливо повернутися до нестабiльностi”.
Мрiї мужнього й толерантного Бориса Трайковського обiрвала трагедiя. Сумує за ним вся Македонiя, сумують друзi й шанувальники в сусiднiх країнах, якi в ньому бачили одного з носiїв нових iдей і нового духу на бурхливих Балканах.
Сорокасемилiтнiй Трайковський очолював делегацiю, котра їхала на мiжнародну донорську конференцiю щодо iнвестицiй у Боснiї i Герцеговинi, яка розпочалася в Мостарi. З президентом Македонiї їхали троє радникiв, представник МЗС та двоє особистих охоронцiв. Причиною аварiї ймовiрно стала погана погода в регiонi.
Мiсцевiсть, в якiй упав лiтак, пiд час бойових дiй в дев’яностi роки замiнували й це додатково ускладнило слiдство, яке провадять мiжнароднi експерти та представники місцевої полiцiї.
Президенти Сербiї i Чорногорiї та Хорватiї, а також прем’єр-мiнiстри Словенiї й Албанiї саме через погоду в останнiй момент вiдклали польоти до Мостара. Хорватський президент Стєпан Месич схвильовано сказав: “Ми були друзями та спiвробiтниками на шляху європейської iнтеграцiї, в розвитковi демократiї серед наших народiв та у спiвробiтництвi народiв регiону”.
Борис Трайковський народився 1956 року. Студiї права вiн завершив у Скоп’є, вiдтак студiював економiку та теологiю в Сполучених Штатах. У дев’яностi роки вiн був заступником мiнiстра закордонних справ. Президентом Македонiї його обрали 1999 року. Був одружений, батько двох дiтей. Хоча македонцi переважно православнi, Трайковський належав до протестантської Методистської церкви, в якiй мав статус проповiдника.
Борис Трайковський вiдiграв важливу роль у подоланнi конфлiктiв мiж слов’янським населенням та етнiчними албанцями в країнi. В Європi й регiонi високо цiнували його дипломатичний хист, готовнiсть вести дiалог про делiкатнi питання та його зваженiсть.
Згiдно з македонською конституцiєю, виконувачем обов’язкiв глави держави став спiкер Собраня (Парламенту) Люпчо Йордановський. Прем’єр-мiнiстр Бранко Црвенковський вiдразу перервав офiцiйний вiзит до Iрландiї, де сьогоднi мав подати кандидатуру для прийому країни до Європейського союзу.
Трайковський мрiяв про Балкани без ненавистi й ворожнечi. Вiн попереджував, що мета ще далеко: “Було б помилкою стати самовдоволеним та не помiчати як багато залишилося робити, не лише в Македонiї а й в регiонi для того ,щоб дiйти такого пункту, з якого буде неможливо повернутися до нестабiльностi”.
Мрiї мужнього й толерантного Бориса Трайковського обiрвала трагедiя. Сумує за ним вся Македонiя, сумують друзi й шанувальники в сусiднiх країнах, якi в ньому бачили одного з носiїв нових iдей і нового духу на бурхливих Балканах.
