Прага, 3 березня 2004 року - Український уряд у середу передав на ратифікацію до Верховної Ради проект угоди про єдиний економічний простір між Україною, Росією, Білоруссю і Казахстаном. Угоду в Ялті ухвалили у вересні минулого року президенти чотирьох держав, але це лише декларація про наміри, поки документ не схвалять парламенти. Яким же буде подальший розвиток подій у Верховній Раді?
Українських депутатів активно заохочують підтримати угоду про ЄЕП їхні російські колеги. Саме про цей документ вів мову новий спікер Державної Думи Росії Борис Гризлов, коли минулого тижня зустрічався у Києві з українськими посадовцями, зауважує директор фонду "Співдружність" у Києві Сергій Телешун:
"Гризлов провів переговорний процес на рівні голови Верховної Ради, на рівні Президента, на рівні Кабінету міністрів, де в тій чи іншій формі заручився підтримкою в реалізації цього проекту.
По-перше, це потрібно в якійсь мірі Президенту Росії Володимиру Путіну. Тобто, він закінчить логічний передвиборчий, як на мене, хід після посилення ситуації внутрішньополітичного характеру, він закінчить зовнішньо-політично. Тобто, він зможе у випадку ратифікації Верховної Радою України угоди про ЄЕП сказати, що і на пострадянському просторі Росія встає з колін".
Тим часом на берегах Дніпра пригадують, як Росія "вставала з колін" минулого року, під час конфлікту довкола Тузли в Керченські протоці. Про це можуть згадати, як вважає Телешун, не лише опозиціонери, але й прихильники влади у парламенті. Суперечливе питання для України - це те, що угода про ЄЕП передбачає наднаціональні органи, і тут не виключено, що депутати почнуть вимагати від уряду переробити документ. Підводним рифом для інтеграційного проекту може виявитися і послаблення позицій хресного батька ЄЕПу в Україні Микола Азарова. Продовжує Сергій Телешун: "Один із ініціаторів угоди і головний лобіст цієї угоди перший віце-прем‘єр Микола Азаров останнім часом, так чи інакше, втратив деякі бали. У всякому разі не пройшов закон про податок на додану вартість, який він лобіював, бо Президент наклав вето. По-друге, Президент достатньо жорстко прокоментував економічні показники, податкову політику віце-прем‘єра. Це не значить, що шанси віце-прем‘єра, достатньо потужної фігури, зменшились Але це ставить під питання його спроможність активно впливати на діяльність Верховної Ради, тобто тих груп, які його підтримують" .
Водночас, як кажуть радіо “Свобода” експерти, доля ЄЕПу у Верховній Раді передовсім залежить від долі політичної реформи, а саме, як депутати домовляться проводити вибори і вносити зміни до Конституції. Говорить Петро Бурковський зі Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській академії:
"Якщо опозиція буде відчувати, що вона програла на внутрішньополітичному фронті, то, швидше за все, вона блокуватиме рішення і дуже жорстко відстоювати так званий національний інтерес у цьому питанні. З іншого боку, якщо опозиція виявиться розколотою, деморалізованою, то і ця ратифікація може бути завершальним вінцем тієї самої політичної реформи. Тобто, і ратифікація може відбутися більше, ніж у триста голосів".
У такому разі, як говорить політолог Бурковський, ті сили, які проштовхнуть політичну реформу в Україні, візьмуть на себе й відповідальність за курс зближення з Росією.
Українських депутатів активно заохочують підтримати угоду про ЄЕП їхні російські колеги. Саме про цей документ вів мову новий спікер Державної Думи Росії Борис Гризлов, коли минулого тижня зустрічався у Києві з українськими посадовцями, зауважує директор фонду "Співдружність" у Києві Сергій Телешун:
"Гризлов провів переговорний процес на рівні голови Верховної Ради, на рівні Президента, на рівні Кабінету міністрів, де в тій чи іншій формі заручився підтримкою в реалізації цього проекту.
По-перше, це потрібно в якійсь мірі Президенту Росії Володимиру Путіну. Тобто, він закінчить логічний передвиборчий, як на мене, хід після посилення ситуації внутрішньополітичного характеру, він закінчить зовнішньо-політично. Тобто, він зможе у випадку ратифікації Верховної Радою України угоди про ЄЕП сказати, що і на пострадянському просторі Росія встає з колін".
Тим часом на берегах Дніпра пригадують, як Росія "вставала з колін" минулого року, під час конфлікту довкола Тузли в Керченські протоці. Про це можуть згадати, як вважає Телешун, не лише опозиціонери, але й прихильники влади у парламенті. Суперечливе питання для України - це те, що угода про ЄЕП передбачає наднаціональні органи, і тут не виключено, що депутати почнуть вимагати від уряду переробити документ. Підводним рифом для інтеграційного проекту може виявитися і послаблення позицій хресного батька ЄЕПу в Україні Микола Азарова. Продовжує Сергій Телешун: "Один із ініціаторів угоди і головний лобіст цієї угоди перший віце-прем‘єр Микола Азаров останнім часом, так чи інакше, втратив деякі бали. У всякому разі не пройшов закон про податок на додану вартість, який він лобіював, бо Президент наклав вето. По-друге, Президент достатньо жорстко прокоментував економічні показники, податкову політику віце-прем‘єра. Це не значить, що шанси віце-прем‘єра, достатньо потужної фігури, зменшились Але це ставить під питання його спроможність активно впливати на діяльність Верховної Ради, тобто тих груп, які його підтримують" .
Водночас, як кажуть радіо “Свобода” експерти, доля ЄЕПу у Верховній Раді передовсім залежить від долі політичної реформи, а саме, як депутати домовляться проводити вибори і вносити зміни до Конституції. Говорить Петро Бурковський зі Школи політичної аналітики при Києво-Могилянській академії:
"Якщо опозиція буде відчувати, що вона програла на внутрішньополітичному фронті, то, швидше за все, вона блокуватиме рішення і дуже жорстко відстоювати так званий національний інтерес у цьому питанні. З іншого боку, якщо опозиція виявиться розколотою, деморалізованою, то і ця ратифікація може бути завершальним вінцем тієї самої політичної реформи. Тобто, і ратифікація може відбутися більше, ніж у триста голосів".
У такому разі, як говорить політолог Бурковський, ті сили, які проштовхнуть політичну реформу в Україні, візьмуть на себе й відповідальність за курс зближення з Росією.
