Прага, 5 квітня 2004 року - Міністр промисловості й енергетики Росії Віктор Христенко вважає за можливе введення в дію Єдиного Економічного Простору між Україною, Росією, Білоруссю і Казахстаном до 2008 року. Про це він заявив після 11-го засідання Групи високого рівня з формування ЄЕП, що відбулося у минулі вихідні в столиці Казахстану.
Українську делегацію очолював перший віце-прем’єр Микола Азаров.
Представники України, Росії, Білорусі і Казахстану розраховують до літа ввести в дію угоду про формування ЄЕП після ратифікації її парламентами чотирьох країн.
Україна наполягає на першочерговості створення зони вільної торгівлі в рамках ЄЕП і планує ввести її в дію у 2005 році. А Росія прагне, перш за все, створити митний союз.
Про те, що Україна і Росія по різному дивляться на ідею ЄЕП, пише і Лідія Косікова, науковий співробітник Центру країн СНД і Балтики Інституту міжнародних економічних досліджень Російської Академії Наук. Ïї статтю під заголовком “Єдиний економічний простір часів Володимира Путіна” опублікував у понеділок московський часопис «Независимая газета».
Російський науковець Лідія Косікова вважає, що те, як Україна трактує зону вільної торгівлі , означає відчутні економічні втрати для Росії. Київ домагається в рамках «четвірки» скасувати усі обмеження на шляху українського експорту до Росії та прагне відмовитися від експортного податку при постачанні російських енергоносіїв та від сплати податку на додану вартість за принципом країни призначення.
За словами автора статті, Росії можна було б погодитися на ці втрати, якби Україна збиралася й надалі зближуватися з Росією та іншими країнами «четвірки» – аж до створення повноцінного митного союзу, спільного ринку капіталів, формування умов для запровадження спільної валюти. Але такого наміру на сьогодні Україна не має, робить висновок автор статті. А «принцип різношвидкісної інтеграції, обумовлений у договорі про ЄЕП, означає, що країни можуть приєднатися до угоди у міру своєї готовності. Усе це схоже на прямий шлях до розвалу «четвірки» і провалу проекту.
При цьому російський науковець Лідія Косікова, вважає, що Росія в жодному випадку не повинна відмовлятися від інтеграції.
Росія зацікавлена у, щонайменше, створенні митного союзу із «четвіркою» та у спільних інвестиціях у великі проекти. Якщо Україна не підтвердить такої готовності, то її участь в «проекті чотирьох» не має змісту. А зону вільної торгівлі можна створювати і на двосторонній основі (в рамках українсько-російських угод). Або Україні можна запропонувати приєднатися до ЄврАзЕС ,де така зона вже діє.
«В одному зі своїх інтерв’ю, - підсумовує автор статті, Віктор Христенко (нині він Міністр промисловості й енергетики Росії ) оцінив проект ЄЕП «четвірки» як російську спробу «останній раз одружитися». Шанс на інтеграцію в Росії поки що є, але потрібно серйозно задуматися над тим, як його не втратити», - наголошує Лідія Косікова, науковий співробітник Центру країн СНД і Балтики Інституту міжнародних економічних досліджень Російської Академії Наук. Ïї статтю опублікувала 5 квітня московська «Независисмая газета».
Українську делегацію очолював перший віце-прем’єр Микола Азаров.
Представники України, Росії, Білорусі і Казахстану розраховують до літа ввести в дію угоду про формування ЄЕП після ратифікації її парламентами чотирьох країн.
Україна наполягає на першочерговості створення зони вільної торгівлі в рамках ЄЕП і планує ввести її в дію у 2005 році. А Росія прагне, перш за все, створити митний союз.
Про те, що Україна і Росія по різному дивляться на ідею ЄЕП, пише і Лідія Косікова, науковий співробітник Центру країн СНД і Балтики Інституту міжнародних економічних досліджень Російської Академії Наук. Ïї статтю під заголовком “Єдиний економічний простір часів Володимира Путіна” опублікував у понеділок московський часопис «Независимая газета».
Російський науковець Лідія Косікова вважає, що те, як Україна трактує зону вільної торгівлі , означає відчутні економічні втрати для Росії. Київ домагається в рамках «четвірки» скасувати усі обмеження на шляху українського експорту до Росії та прагне відмовитися від експортного податку при постачанні російських енергоносіїв та від сплати податку на додану вартість за принципом країни призначення.
За словами автора статті, Росії можна було б погодитися на ці втрати, якби Україна збиралася й надалі зближуватися з Росією та іншими країнами «четвірки» – аж до створення повноцінного митного союзу, спільного ринку капіталів, формування умов для запровадження спільної валюти. Але такого наміру на сьогодні Україна не має, робить висновок автор статті. А «принцип різношвидкісної інтеграції, обумовлений у договорі про ЄЕП, означає, що країни можуть приєднатися до угоди у міру своєї готовності. Усе це схоже на прямий шлях до розвалу «четвірки» і провалу проекту.
При цьому російський науковець Лідія Косікова, вважає, що Росія в жодному випадку не повинна відмовлятися від інтеграції.
Росія зацікавлена у, щонайменше, створенні митного союзу із «четвіркою» та у спільних інвестиціях у великі проекти. Якщо Україна не підтвердить такої готовності, то її участь в «проекті чотирьох» не має змісту. А зону вільної торгівлі можна створювати і на двосторонній основі (в рамках українсько-російських угод). Або Україні можна запропонувати приєднатися до ЄврАзЕС ,де така зона вже діє.
«В одному зі своїх інтерв’ю, - підсумовує автор статті, Віктор Христенко (нині він Міністр промисловості й енергетики Росії ) оцінив проект ЄЕП «четвірки» як російську спробу «останній раз одружитися». Шанс на інтеграцію в Росії поки що є, але потрібно серйозно задуматися над тим, як його не втратити», - наголошує Лідія Косікова, науковий співробітник Центру країн СНД і Балтики Інституту міжнародних економічних досліджень Російської Академії Наук. Ïї статтю опублікувала 5 квітня московська «Независисмая газета».
