Німеччина, 6 квітня 2004 – Після чергового етапу розширення НАТО в Україні знову заговорили про прагнення приєднатися до цієї організації. Однак наскільки віддаленою від Північноатлантичного альянсу є сьогодні Україна? На думку наукового співробітника Міжнародного центру конверсії в Бонні Андреаса Гайнемана-Ґрюдера, це швидше політичне питання, ніж питання військової готовності.
Перспективи членства України в НАТО передусім залежать від того, чи зуміє Україна довести правдивість свого європейського вибору, чи вона й надалі коливатиметься між Росією та Європейським союзом, вважає Андреас Гайнеман-Ґрюдер. Другий фактор, на його думку, - це політична ситуація в самій Україні.
“З точки зору принаймні західних країн-членів НАТО, в ній панує напівавторитарний режим. Через такі дефіцити в розвитку демократії поки що її не дуже хочуть бачити в альянсі”, - зазначив Андреас Гайнеман-Ґрюдер.
Часто можна почути також думку, що Україна ще не відповідає навіть мінімальним технічним стандартам НАТО. Це стосується, наприклад, норм щодо збереження таємниці, комунікаційних та командних каналів зв’язку, здатності країни приймати на своїй території війська інших членів НАТО.
Андреас Гайнеман-Ґрюдер, однак, переконаний, що це не найбільша перешкода. Адже й нинішні нові члени альянсу теж не змогли подолати всіх технічних недоліків. Рішення про те, бути чи ні Україні членом НАТО, лежить у політичній площині, наголосив ще раз німецький експерт. Він зауважив, що тут багато чого залежить від наступних президентських виборів.
Крім того, німецький експерт порадив Києву координувати свої зусилля з іншими потенційними кандидатами на вступ до альянсу. До речі, саме так робили ті країни, яких було прийнято наприкінці березня. На думку Андреаса Гайнемана-Ґрюдера, стосовно перспективи на членство в НАТО Україна перебуває в одній категорії з Македонією, Албанією, Сербією-Чорногорією, Боснією-Герцоговиною і можливо з Грузією. Німецький експерт звернув увагу також на дещо різний підхід до питання розширення альянсу серед самих його членів:
“Німці та французи, вірогідно, дещо більше враховують інтереси Росії, ніж США. З іншого боку, Україна має значно слабше лоббі в Америці, ніж, скажімо, лоббі балтійських держав”.
Враховуючи такий розвиток, він порадив Україні спробувати сформувати в Сполучених Штатах таке лоббі, яке б могло вдало відстоювати її інтереси. Водночас Андреас Гайнеман-Ґрюдер не став прогнозувати, коли може відбутися наступне коло розширення НАТО.
Перспективи членства України в НАТО передусім залежать від того, чи зуміє Україна довести правдивість свого європейського вибору, чи вона й надалі коливатиметься між Росією та Європейським союзом, вважає Андреас Гайнеман-Ґрюдер. Другий фактор, на його думку, - це політична ситуація в самій Україні.
“З точки зору принаймні західних країн-членів НАТО, в ній панує напівавторитарний режим. Через такі дефіцити в розвитку демократії поки що її не дуже хочуть бачити в альянсі”, - зазначив Андреас Гайнеман-Ґрюдер.
Часто можна почути також думку, що Україна ще не відповідає навіть мінімальним технічним стандартам НАТО. Це стосується, наприклад, норм щодо збереження таємниці, комунікаційних та командних каналів зв’язку, здатності країни приймати на своїй території війська інших членів НАТО.
Андреас Гайнеман-Ґрюдер, однак, переконаний, що це не найбільша перешкода. Адже й нинішні нові члени альянсу теж не змогли подолати всіх технічних недоліків. Рішення про те, бути чи ні Україні членом НАТО, лежить у політичній площині, наголосив ще раз німецький експерт. Він зауважив, що тут багато чого залежить від наступних президентських виборів.
Крім того, німецький експерт порадив Києву координувати свої зусилля з іншими потенційними кандидатами на вступ до альянсу. До речі, саме так робили ті країни, яких було прийнято наприкінці березня. На думку Андреаса Гайнемана-Ґрюдера, стосовно перспективи на членство в НАТО Україна перебуває в одній категорії з Македонією, Албанією, Сербією-Чорногорією, Боснією-Герцоговиною і можливо з Грузією. Німецький експерт звернув увагу також на дещо різний підхід до питання розширення альянсу серед самих його членів:
“Німці та французи, вірогідно, дещо більше враховують інтереси Росії, ніж США. З іншого боку, Україна має значно слабше лоббі в Америці, ніж, скажімо, лоббі балтійських держав”.
Враховуючи такий розвиток, він порадив Україні спробувати сформувати в Сполучених Штатах таке лоббі, яке б могло вдало відстоювати її інтереси. Водночас Андреас Гайнеман-Ґрюдер не став прогнозувати, коли може відбутися наступне коло розширення НАТО.
