Вашингтон, 9 квітня 2004 – Обмеження президентської влади в Україні могло стати першим кроком на шляху демонтажу існуючої у державі системи політичного шантажу та корупції. Таку думку висловив в інтерв”ю радіо “Свобода” професор політології Йельського університету Кейт Дарден. Він вважає, що запропонований на розгляд Верховної Ради законопроект про зміни до Конституції був свідченням слабкості президента Кучми, а відхилення його парламентом позбавило Україну шансу розпочати перехід до більш демократичної форми правління.
Підтримка президентом Кучмою політичної реформи в Україні була, на думку професора Дардена, компромісом із опозицією, на який глава держави виявився готовим піти. Те, що Кучма був змушений погодитися на такий компроміс і обмежити президентські повноваження, стало головною несподіванкою для багатьох західних експертів. Пояснює професор Дарден:
“Ми переоцінили особисту силу та вплив Кучми. Багато з нас вважали, що Кучмі не потрібно йти на жодні компроміси. Що він піде шляхом Лукашенка у Білорусі. Це все ще залишається можливим. Однак, Україна ніколи не була класичним авторитарним режимом. Вона належить до так званих систем гібридного чи конкурентного авторитаризму. Іншими словами, влада в Україні не повністю консолідована і залишається простір для демократичних дій. Тому, Кучма не міг скасувати вибори і повинен був вести конкуретнту боротьбу. Однак, на відміну від демократичних систем, ця конкуренція не була чесною і справедливою, оскільки він завжди використовував державні ресурси на свою користь”.
Внесення змін до Конституції, спрямованих на розширення повноважень парламенту, дозволили б, за словами професора Дардена, унеможливити у майбутньому зловживання президентом України органами державної влади.
“Система політичного шантажу в Україні існує через підпорядкування президенту податкової адміністрації, міністерства внутрішніх справ та інших силових органів влади. Це надає президенту можливість слідкувати за громадянами та переслідувати їх. І якби контроль за силовими органами міг здійснювати і парламент, це було б кроком вперед”.
Водночас професор Дарден зазначив, що не був здивований спротивом, який чинили фракції “Наша Україна” та “БЮТ” прийняттю конституційних змін. На його думку, така поведінка представників правої опозиції була викликана виключно їхнім політичним розрахунком.
«Цей компроміс особисто не задовольняв Ющенка та Тимошенко. Він міг стати критичним кроком вперед для цілої держави, однак для них головною метою є перемога на президентських виборах. Адже в цих сил є популярний кандидат у президенти, а інші сили його не мають. Водночас Ющенко та Тимошенко не мають достатніх сил у парламенті. Тому, у випадку затвердження цих змін, вони були б виключеними з процесу ухвалення рішень. Тому вони не зацікавлені у сильному парламенті».
Із провалом внесення змін до Конституції, вся увага політичних гравців зосередиться на майбутніх президентських виборах. Оскільки їхній результат буде тепер надзвичайно вагомим, слід очікувати запеклої політичної боротьби, вважає професор Йельського університету Кейт Дарден.
Підтримка президентом Кучмою політичної реформи в Україні була, на думку професора Дардена, компромісом із опозицією, на який глава держави виявився готовим піти. Те, що Кучма був змушений погодитися на такий компроміс і обмежити президентські повноваження, стало головною несподіванкою для багатьох західних експертів. Пояснює професор Дарден:
“Ми переоцінили особисту силу та вплив Кучми. Багато з нас вважали, що Кучмі не потрібно йти на жодні компроміси. Що він піде шляхом Лукашенка у Білорусі. Це все ще залишається можливим. Однак, Україна ніколи не була класичним авторитарним режимом. Вона належить до так званих систем гібридного чи конкурентного авторитаризму. Іншими словами, влада в Україні не повністю консолідована і залишається простір для демократичних дій. Тому, Кучма не міг скасувати вибори і повинен був вести конкуретнту боротьбу. Однак, на відміну від демократичних систем, ця конкуренція не була чесною і справедливою, оскільки він завжди використовував державні ресурси на свою користь”.
Внесення змін до Конституції, спрямованих на розширення повноважень парламенту, дозволили б, за словами професора Дардена, унеможливити у майбутньому зловживання президентом України органами державної влади.
“Система політичного шантажу в Україні існує через підпорядкування президенту податкової адміністрації, міністерства внутрішніх справ та інших силових органів влади. Це надає президенту можливість слідкувати за громадянами та переслідувати їх. І якби контроль за силовими органами міг здійснювати і парламент, це було б кроком вперед”.
Водночас професор Дарден зазначив, що не був здивований спротивом, який чинили фракції “Наша Україна” та “БЮТ” прийняттю конституційних змін. На його думку, така поведінка представників правої опозиції була викликана виключно їхнім політичним розрахунком.
«Цей компроміс особисто не задовольняв Ющенка та Тимошенко. Він міг стати критичним кроком вперед для цілої держави, однак для них головною метою є перемога на президентських виборах. Адже в цих сил є популярний кандидат у президенти, а інші сили його не мають. Водночас Ющенко та Тимошенко не мають достатніх сил у парламенті. Тому, у випадку затвердження цих змін, вони були б виключеними з процесу ухвалення рішень. Тому вони не зацікавлені у сильному парламенті».
Із провалом внесення змін до Конституції, вся увага політичних гравців зосередиться на майбутніх президентських виборах. Оскільки їхній результат буде тепер надзвичайно вагомим, слід очікувати запеклої політичної боротьби, вважає професор Йельського університету Кейт Дарден.
