Аудіозапис:
Брюссель, 12 травня 2004 - Країни колишнього Радянського Союзу: Росія , Молдова і Україна - на разі не є на порядку денному подальшого розширення ЄС, заявив сьогодні в Брюсселі комісар Єврокомісії у справах розширення Гюнтер Ферхойген. Натомість на ці держави поширюється “Європейська політика сусідства”. Такий документ сьогодні ухвалила комісія ЄС.
Ще у вівторок Єврокомісія не могла дати точної назви документу. Існувало кілька версій: “Стратегія розширеної Європи”, “Коло друзів”, “Розширений ЄС і його сусіди”. Нарешті сьогодні Єврокомісія визначилась з цього приводу і назвала документ “Європейською політикою сусідства”, а також затвердила список країн, на які поширюватиметься ця політика. На сході Євросоюзу – це Росія, Україна , Молдова, три кавказькі країни: Азербайджан, Грузія і Вірменія. Винятком стала Білорусія. ЄС не бажає за режиму Лукашенка розвивати співпрацю з офіційним Мінськом. На півдні ЄС політика сусідства поширюватиметься майже на всі країни Середземномор’я: Марокко, Туніс, Сирію, Єгипет, Ліван, Ізраїль і Палестинську Автономію.
Як зазначив сьогодні під час прес- конференції комісар ЄС Гюнтер Ферхойген з усіма цими країнами буде підписаний план дій, який передбачає лібералізацію торгівлі, спрощення процедури видачі віз, зміцнення гуманітарних і політичних відносин. У цьому контексті представник Єврокомісії зауважив, що на стадії ухвалення Європейським Союзом знаходиться план дій стосовно спвівпраці між Україною і ЄС. На запитання журналістів, чи має Україна якісь шанси на вступ до Євросоюзу, Гюнтер Ферхойген відповів:
“ В Україні добре відомо і президентові Кучмі добре відомо, з яким я розмовляв особисто, що питання вступу України до ЄС нині у нас не на порядку денному. Але процес співпраці , який ми розпочали з Україною, це, звісно, незавершений процес...”
Далі комісар Єврокомісії зауважив, що він не може стверджувати, що Україна ніколи не стане членом Євросоюзу, бо це не відповідало б договору ЄС, і крім того, додав Гюнтер Ферхойген, ніхто не знає, що може статися, приміром, років через двадцять.
Прес-конференцію Гюнтера Ферхойгена продовжив його заступник Майкл Лііґ. Я поцікавився у нього , як планує ЄС розв’язати питання великого скупчення вантажних автомобілів на українських кордонах, адже затримки вантажів у зв’язку посиленою перевіркою транспортних документів та браком перехідних пунктів завдає великих збитків як українським підприємствам, так і західним? На це Майкл Лііґ відповів, що в ЄС добре обізнані з проблемою перетину кордонів між Польщею й Україною , Словаччиною і Україною, Угорщиною та Україною , і це питання буде в центрі уваги роботи Єврокомісї по втіленню в життя “Європейської політики сусідства”. Європейська Комісія, заявив Майкл Лііґ, представить наступного місяця на розгляд Ради Міністрів ЄС конкретні пропозиції щодо технічного устаткування контрольно-перепускних пунктів, а також представить проекти з удосконалення і розширення транспортної інфраструктури.
Брюссель, 12 травня 2004 - Країни колишнього Радянського Союзу: Росія , Молдова і Україна - на разі не є на порядку денному подальшого розширення ЄС, заявив сьогодні в Брюсселі комісар Єврокомісії у справах розширення Гюнтер Ферхойген. Натомість на ці держави поширюється “Європейська політика сусідства”. Такий документ сьогодні ухвалила комісія ЄС.
Ще у вівторок Єврокомісія не могла дати точної назви документу. Існувало кілька версій: “Стратегія розширеної Європи”, “Коло друзів”, “Розширений ЄС і його сусіди”. Нарешті сьогодні Єврокомісія визначилась з цього приводу і назвала документ “Європейською політикою сусідства”, а також затвердила список країн, на які поширюватиметься ця політика. На сході Євросоюзу – це Росія, Україна , Молдова, три кавказькі країни: Азербайджан, Грузія і Вірменія. Винятком стала Білорусія. ЄС не бажає за режиму Лукашенка розвивати співпрацю з офіційним Мінськом. На півдні ЄС політика сусідства поширюватиметься майже на всі країни Середземномор’я: Марокко, Туніс, Сирію, Єгипет, Ліван, Ізраїль і Палестинську Автономію.
Як зазначив сьогодні під час прес- конференції комісар ЄС Гюнтер Ферхойген з усіма цими країнами буде підписаний план дій, який передбачає лібералізацію торгівлі, спрощення процедури видачі віз, зміцнення гуманітарних і політичних відносин. У цьому контексті представник Єврокомісії зауважив, що на стадії ухвалення Європейським Союзом знаходиться план дій стосовно спвівпраці між Україною і ЄС. На запитання журналістів, чи має Україна якісь шанси на вступ до Євросоюзу, Гюнтер Ферхойген відповів:
“ В Україні добре відомо і президентові Кучмі добре відомо, з яким я розмовляв особисто, що питання вступу України до ЄС нині у нас не на порядку денному. Але процес співпраці , який ми розпочали з Україною, це, звісно, незавершений процес...”
Далі комісар Єврокомісії зауважив, що він не може стверджувати, що Україна ніколи не стане членом Євросоюзу, бо це не відповідало б договору ЄС, і крім того, додав Гюнтер Ферхойген, ніхто не знає, що може статися, приміром, років через двадцять.
Прес-конференцію Гюнтера Ферхойгена продовжив його заступник Майкл Лііґ. Я поцікавився у нього , як планує ЄС розв’язати питання великого скупчення вантажних автомобілів на українських кордонах, адже затримки вантажів у зв’язку посиленою перевіркою транспортних документів та браком перехідних пунктів завдає великих збитків як українським підприємствам, так і західним? На це Майкл Лііґ відповів, що в ЄС добре обізнані з проблемою перетину кордонів між Польщею й Україною , Словаччиною і Україною, Угорщиною та Україною , і це питання буде в центрі уваги роботи Єврокомісї по втіленню в життя “Європейської політики сусідства”. Європейська Комісія, заявив Майкл Лііґ, представить наступного місяця на розгляд Ради Міністрів ЄС конкретні пропозиції щодо технічного устаткування контрольно-перепускних пунктів, а також представить проекти з удосконалення і розширення транспортної інфраструктури.
