Ліон, 19 травня 2004 року.
Тарас Марусик
Раніше Жільбер Шабру був мером Віллербана. Це місто-сателіт Ліона, яке нараховує 800 тисяч мешканців. Тему України сенатор від департаменту “Рона” відкрив понад 20 років тому. Це прийшло не одразу і не само собою:
Жільбер Шабру (переклад)
Такі люди, як пані Ґеня Кузен відкрили мені очі. Я почав цікавитися країною, її історією, трагедією, якої вона зазнала в 1932-33 роках.
Тарас Марусик
Жільбер Шабру згадав і історичну особу, голову парламентської комісії у закордонних справах Едуара Ерйо, який у серпні 1933 року відвідав Україну. Сенатор Шабру висловив думку, що Ерйо міг бути об’єктом маніпуляції.
На моє запитання, чи справді ним маніпулювали, чи він сам хотів стати об’єктом маніпуляції, Жільбер Шабру відповів так:
Жільбер Шабру (переклад)
Я думаю, і одне, й друге. Гадаю, він знав, але з дипломатичних міркувань, з міркувань, які є вищими за моє розуміння і які я не схвалюю, він плив за течією.
Тарас Марусик
Коли Жільбер Шабру був мером Віллербана, українці одержали церкву святого Атанаса для проведення своїх служб. Тепер ця найдавніша у Віллербані церква з 17 століття є греко-католицькою.
Вона розмістилася на горбі. Це було раніше єдиним місцем, яке залишалося сухим після повеней Рони аж до того часу, як береги цієї річки одягнули в корсет.
У фасад церкви, - розповів Жільбер Шабру, - колись були вбиті кільця, до яких прикріплювали човни. В церкві святого Атанаса муніципальна рада обрала після Французької революції першого мера Віллербана, до речі, священика.
Ось як з гумором відповів Жільбер Шабру на запитання, чому найдавнішу культову споруду передали українцям:
Жільбер Шабру (переклад)
Ми не змогли чинити опір проханню українців, які бажали відправляти там свій релігійний обряд.
Тарас Марусик
Я запитав Жільбера Шабру, як він ставиться до резолюції про визнання голодомору 1932-33 років в Україні ґеноцидом, ухвалену в Парижі у листопаді 2003 року. Він сказав, що прихильний до цієї ініціативи і надіслав керівництвові Сенату листа, в якому зазначив, що Франція має офіційно визнати український ґеноцид.
Моїм співрозмовником був сенатор від департаменту “Рона” Жільбер Шабру.
Тарас Марусик
Раніше Жільбер Шабру був мером Віллербана. Це місто-сателіт Ліона, яке нараховує 800 тисяч мешканців. Тему України сенатор від департаменту “Рона” відкрив понад 20 років тому. Це прийшло не одразу і не само собою:
Жільбер Шабру (переклад)
Такі люди, як пані Ґеня Кузен відкрили мені очі. Я почав цікавитися країною, її історією, трагедією, якої вона зазнала в 1932-33 роках.
Тарас Марусик
Жільбер Шабру згадав і історичну особу, голову парламентської комісії у закордонних справах Едуара Ерйо, який у серпні 1933 року відвідав Україну. Сенатор Шабру висловив думку, що Ерйо міг бути об’єктом маніпуляції.
На моє запитання, чи справді ним маніпулювали, чи він сам хотів стати об’єктом маніпуляції, Жільбер Шабру відповів так:
Жільбер Шабру (переклад)
Я думаю, і одне, й друге. Гадаю, він знав, але з дипломатичних міркувань, з міркувань, які є вищими за моє розуміння і які я не схвалюю, він плив за течією.
Тарас Марусик
Коли Жільбер Шабру був мером Віллербана, українці одержали церкву святого Атанаса для проведення своїх служб. Тепер ця найдавніша у Віллербані церква з 17 століття є греко-католицькою.
Вона розмістилася на горбі. Це було раніше єдиним місцем, яке залишалося сухим після повеней Рони аж до того часу, як береги цієї річки одягнули в корсет.
У фасад церкви, - розповів Жільбер Шабру, - колись були вбиті кільця, до яких прикріплювали човни. В церкві святого Атанаса муніципальна рада обрала після Французької революції першого мера Віллербана, до речі, священика.
Ось як з гумором відповів Жільбер Шабру на запитання, чому найдавнішу культову споруду передали українцям:
Жільбер Шабру (переклад)
Ми не змогли чинити опір проханню українців, які бажали відправляти там свій релігійний обряд.
Тарас Марусик
Я запитав Жільбера Шабру, як він ставиться до резолюції про визнання голодомору 1932-33 років в Україні ґеноцидом, ухвалену в Парижі у листопаді 2003 року. Він сказав, що прихильний до цієї ініціативи і надіслав керівництвові Сенату листа, в якому зазначив, що Франція має офіційно визнати український ґеноцид.
Моїм співрозмовником був сенатор від департаменту “Рона” Жільбер Шабру.
