17 травня 2004 року.
Мар’яна Драч
Як ми вже повідомляли, у французькому місті Ліоні відбувся захід, названий його організаторами “Парламентом пам’яті”. Ініціатива дводенних слухань вийшла від незалежних інституцій: асоціації “Творці пам’яті”, а також Інституту і кафедри прав людини Католицького університету Ліона.
Темі голодомору в Україні 1932-33 років було присвячене засідання в суботу. Далі - наш спеціальний кореспондент у Ліоні Тарас Марусик.
Тарас Марусик
Наскрізною темою “Парламенту пам’яті” були відомі ґеноциди, які завдавали і завдають непоправної шкоди таким народам, як вірменський, руандійський, чеченський, український.
У заходах взяли участь відомі дослідники згаданих ґеноцидів, а також свідки, які пережили, зокрема, ґеноцид у Руанді. Був у Ліоні і перший заступник голови парламенту Чеченської республіки Ічкерія Сейлам Бешаєв, і два члени Європейського парламенту від Франції Мартіна Рур і Тьєррі Корнійє.
У своєму виступі Мартіна Рур запропонувала порушені в рамках “Парламенту пам’яті” питання розглянути найближчим часом на засіданні Європарламенту в Страсбурзі відразу після нових виборів 13 червня цього року.
Відповідаючи на моє запитання, чому Європарламент не розглянув резолюцію про визнання голодомору в Україні 1932-33 років ґеноцидом, ухвалену учасниками паризьких днів пам’яті в листопаді 2003 року, Мартіна Рур сказала:
Мартіна Рур (переклад)
Ми думали підготувати резолюцію, але через те, що добігав до кінця наш мандат, ми не встигли це зробити. Я сподіваюся, що на початку наступної каденції таку резолюцію ми підготуємо, тому що ми про це говорили. Це не пройшло непоміченим, я Вас запевняю.
Тарас Марусик
Інший депутат Європарламенту Тьєррі Корнійє висловив упевненість, що (ци “одного дня Європарламент висловить своє ставлення до голодомору 1932-33 років”.
Організатори “Парламенту пам’яті” показали документальний фільм “Жнива скорботи”, який створили 20 років тому канадці українського походження Славко Новицький і Юрій Луговий.
Цікаво, що французька версія цього правдивого і вражаючого фільму, права на показ якої належать телеканалові “TF-1”, досі не показана французьким телеглядачам.
Тут проглядається певна історична спадкоємність. У серпні 1933 року депутат від Ліона, голова парламентської комісії у закордонних справах Едуар Ерйо відвідав Україну.
Для нього були підготовлені кілька “потьомкінських” сіл, йому показали щасливих українців. Повернувшись у Францію, Едуар Ерйо заявив, що коли йому розповідають про голод в Україні, “дозвольте мені стенути плечима”.
Надзвичайно цікавим було дослідження професора історії з французького міста Тура Жака Шевченка. Він співставив підручники з історії у Франції, Бельгії та Швейцарії і констатував, що в цих підручниках немає нічого про голодомор або вони подають цю трагедію як “громадянську війну проти куркулів”.
Організатор Комітету “Україна-33”, який існує в Ліоні з 1987 року, українка, народжена у Франції, Ґеня Кузен сказала, що “Парламент пам’яті” має велике значення і що має слушність професор Шевченко:
Геня Кузен
Жак Шевченко, то абсолютно правий, що не тільки у Франції, а щоб ціла Європа визнала, що фактично був цей геноцид, але щоб дуже скоро воно було надруковано в книжках Франції, Бельгії і, скажімо, Швейцарії.
Публіка була дуже добре настроєна. Я думаю, що якщо буде таким чином, то це дуже скоро піде.
Тарас Марусик
Це була організатор Комітету “Україна-33” Ґеня Кузен.
Мар’яна Драч
Як ми вже повідомляли, у французькому місті Ліоні відбувся захід, названий його організаторами “Парламентом пам’яті”. Ініціатива дводенних слухань вийшла від незалежних інституцій: асоціації “Творці пам’яті”, а також Інституту і кафедри прав людини Католицького університету Ліона.
Темі голодомору в Україні 1932-33 років було присвячене засідання в суботу. Далі - наш спеціальний кореспондент у Ліоні Тарас Марусик.
Тарас Марусик
Наскрізною темою “Парламенту пам’яті” були відомі ґеноциди, які завдавали і завдають непоправної шкоди таким народам, як вірменський, руандійський, чеченський, український.
У заходах взяли участь відомі дослідники згаданих ґеноцидів, а також свідки, які пережили, зокрема, ґеноцид у Руанді. Був у Ліоні і перший заступник голови парламенту Чеченської республіки Ічкерія Сейлам Бешаєв, і два члени Європейського парламенту від Франції Мартіна Рур і Тьєррі Корнійє.
У своєму виступі Мартіна Рур запропонувала порушені в рамках “Парламенту пам’яті” питання розглянути найближчим часом на засіданні Європарламенту в Страсбурзі відразу після нових виборів 13 червня цього року.
Відповідаючи на моє запитання, чому Європарламент не розглянув резолюцію про визнання голодомору в Україні 1932-33 років ґеноцидом, ухвалену учасниками паризьких днів пам’яті в листопаді 2003 року, Мартіна Рур сказала:
Мартіна Рур (переклад)
Ми думали підготувати резолюцію, але через те, що добігав до кінця наш мандат, ми не встигли це зробити. Я сподіваюся, що на початку наступної каденції таку резолюцію ми підготуємо, тому що ми про це говорили. Це не пройшло непоміченим, я Вас запевняю.
Тарас Марусик
Інший депутат Європарламенту Тьєррі Корнійє висловив упевненість, що (ци “одного дня Європарламент висловить своє ставлення до голодомору 1932-33 років”.
Організатори “Парламенту пам’яті” показали документальний фільм “Жнива скорботи”, який створили 20 років тому канадці українського походження Славко Новицький і Юрій Луговий.
Цікаво, що французька версія цього правдивого і вражаючого фільму, права на показ якої належать телеканалові “TF-1”, досі не показана французьким телеглядачам.
Тут проглядається певна історична спадкоємність. У серпні 1933 року депутат від Ліона, голова парламентської комісії у закордонних справах Едуар Ерйо відвідав Україну.
Для нього були підготовлені кілька “потьомкінських” сіл, йому показали щасливих українців. Повернувшись у Францію, Едуар Ерйо заявив, що коли йому розповідають про голод в Україні, “дозвольте мені стенути плечима”.
Надзвичайно цікавим було дослідження професора історії з французького міста Тура Жака Шевченка. Він співставив підручники з історії у Франції, Бельгії та Швейцарії і констатував, що в цих підручниках немає нічого про голодомор або вони подають цю трагедію як “громадянську війну проти куркулів”.
Організатор Комітету “Україна-33”, який існує в Ліоні з 1987 року, українка, народжена у Франції, Ґеня Кузен сказала, що “Парламент пам’яті” має велике значення і що має слушність професор Шевченко:
Геня Кузен
Жак Шевченко, то абсолютно правий, що не тільки у Франції, а щоб ціла Європа визнала, що фактично був цей геноцид, але щоб дуже скоро воно було надруковано в книжках Франції, Бельгії і, скажімо, Швейцарії.
Публіка була дуже добре настроєна. Я думаю, що якщо буде таким чином, то це дуже скоро піде.
Тарас Марусик
Це була організатор Комітету “Україна-33” Ґеня Кузен.
