Аудіозапис програми:
Київ, 3 червня 2004 року.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, вітаємо вас!
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
Теми сьогоднішнього випуску:
-
Мукачівські події знову у центрі уваги. Заява сержанта патрульної служби про масові порушення у день виборів;
-
Суд у справі “Львівської газети” перенесено. А засновникам часопису пропонують згорнути свій бізнес в Україні;
-
Напад на головного редактора чернівецького тижневика “Час” Петра Кобевка. Порушено кримінальну справу за статтею хуліганство;
-
Колишній мер Красного Луча оскаржує своє незаконне звільнення.
Першого червня Верховна Рада України знову заслухала представників силових структур щодо подій довкола виборів мера у місті Мукачеве.
Виступаючи з парламентської трибуни з інформацією про розслідування подій, перший заступник міністра внутрішніх справ України Михайло Корнієнко спростував причетність правоохоронних структур до порушень під час виборів мера у цьому місті.
Він зазначив, що для звільнення начальника управління внутрішніх справ в Закарпатській області немає підстав.
Відмовила у порушенні кримінальних справ і Служба безпеки України.
Заступник голови СБУ Ігор Дрижчаний зазначив, що його служба отримала 21 заяву від депутатів, 7 заяв містили вимоги про порушення кримінальних справ, однак СБУ відмовила їм в зв''язку з відсутністю підстав.
В той же час уповноважена з прав людини Ніна Карпачова заявляє, що Мукачівські події стали символом не лише безпрецедентного порушення конституційних прав людини, а й символом боротьби за їх дотримання.
Продовжує тему Марина Пирожук.
Марина Пирожук
Виступаючи з парламентської трибуни, Ніна Карпачова заявила, що сержант патрульної служби мукачівської міліції Михайло Джумеля засвідчує причетність керівництва Мукачівського МВС до зникнення бюлетенів і протоколів виборів у Мукачевому.
Вона зачитала заяву сержанта, в якій зазначається, що в ніч на 20-те квітня патрульні отримали наказ залишити ратушу, в якій знаходилися секретні матеріали по виборах мера. Внаслідок цього, за свідченням Джумелі, секретну кімнату було пограбовано.
Джумеля у своїй заяві також зазначив, що коли в місто прибув заступник Генпрокурора Кудрявцев, він повідомив йому про те, що відбувалося, але представника прокуратури, за його словами, це не дуже зацікавило.
Уповноважена з прав людини вважає, що Мукачеве стало символом масових порушень прав людини.
Ніна Карпачова
У новітній історії України ще не було випадку, коли б місцеві вибори ставали предметом такої пильної уваги і такого протистояння політичних сил всієї України, як вибори міського голови міста Мукачева.
Це місто стало символом не тільки безпрецедентного порушення конституційних прав людини, але й символом боротьби за їх дотримання.
Марина Пирожук
Погоджується з Карпачовою і голова робочої групи з перевірки подій у Мукачевому Олександр Зінченко. Він наголосив на необхідності адміністративного покарання всіх посадовців, причетних до порушень у Мукачевому.
Олександр Зінченко
Почути правду про самі мукачівські події, про організаторів політичного середньовіччя в 21-го сторіччі - це бажання не сфери політики, це питання совісті.
Але чи Мукачеве перше в переліку зловживань та утисків демократії, букви і духу закону? Зовсім ні. Мукачеве – це іспит напередодні перевірки на наших дорогах у майбутнє, якщо з’їмо, стерпимо, тоді нічого жалітися, що тре ярмо, що боляче шиї.
Якщо не зупинити беззаконня, якщо знову відкласти на потім до кращих часів, далі буде тільки гірше. Часу в нас майже не лишилося, але ж шанси є: шанс не піти на змову з власною совістю, шанс назвати чорне чорним, а не сірим або навіть білим.
Зараз вже можна впевнено стверджувати: наші попередні висновки залишаються актуальними і знайшли нові підтвердження.
Ситуація в Мукачевому стала виявом важкої і небезпечної системної хвороби всієї української влади.
Марина Пирожук
Зінченко також зазначив, що підтверджено факти переслідування за партійною ознакою у Мукачевому до і після виборів. Він також наголосив на бездіяльності прокуратури, зазначивши, що слідство не дало висновки по жодному з епізодів.
Зінченко закликав парламент "виявити волю і вимагати розслідування подій у Мукачевому до кінця".
Надія Шерстюк
На друге червня було призначене судове засідання у справі власників “Львівської газети”. Але суд перенесли — не з’явився представник прокуратури. Хоча саме прокуратура у короткий термін передала кримінальну справу проти власників видання на розгляд Сихівського місцевого суду Львова.
У цей же день власники часопису: керівник мистецького об’єднання “Дзига” Маркіян Іващишин і підприємець, директор фірми “Троттола” Ярослав Рущишин зробили заяви.
Галина Терещук докладніше на цю тему.
Галина Терещук
За словами Ярослава Рущишина до нього уже не раз звертались з пропозицією-вимогою, щоби він продав “Львівську газету”, а в останньому телефонному дзвінку його повідомили й про те, аби він і Маркіян Іващишин ще й продали свої фірми і покинули територію Україну.
Ярослав Рущишин
В тому числі і дзвінки продавай... і виїжджай.
Галина Терещук
Кримінальна справа проти Рущишина і Іващишина порушена за статтею 212 Кримінального кодексу України, яка передбачає несплату податків в особливо великих розмірах.
Власників газети податківці і прокуратура звинувачують у відмиванні коштів під час проведення навесні 2002-го року фестивалю ”Слухай українське”, а саме, що у фестивалі спонсором була заявлена фірма Ярослава Рущишина “Троттола”, а рекламного повідомлення не було. А значить нібито приховані 120 тисяч гривень податків.
Ярослав Рущишин відкидає будь-які звинувачення, адже є чимало свідків – українських музикантів.
Втім, податківці взяли в основу справи свідчення музикантів, які зазначили, що не пам’ятають про те, хто саме був на фестивалі спонсором.
Маркіян Іващишин зауважує:
Маркіян Іващишин
Приїжджали в Київ, питали в хлопців-музикантів: “Чи пам’ятаєте ви, яка там була реклама?” Вони логічно кажуть, що не пам’ятають, бо вони ніколи не слідкують за тим. А вони кличуть реклами не було. Вони таким займаються. На основі цього зробили, плюс 3-4 лжесвідки.
Галина Терещук
І Ярослав Рущишин, і Маркіян Іващишин кримінальну справу пов’язують лише із “Львівською газетою”, яка не подобається владі напередодні виборів. Однак не мають наміру її продавати чи закривати.
Судові засідання у Сихівському місцевому суді, в якому розглядаються переважно справи податківців і СДПУ(О), проходитимуть за головування судді Тетяни Приколоти.
Чимало львівських журналістів переконані, що Сихівський суд ухвалить рішення на користь податкової.
Однак справою власників газети цікавиться особисто посол Канади в Україні.
Ось що заявила в інтерв’ю радіо “Свобода” Оксана Вінницька, консул Канади в Україні:
Оксана Вінницька
Посол цікавиться тією справою, і я особисто цікавлюся цією справою. Відколи ця справа почалася, то посол приїздив до Львова, він зустрічався з Ярославом, і вони обговорювали це. Це його особисто цікавить.
Надія Шерстюк
Наприкінці травня у Чернівцях було побито головного редактора тижневика “Час” Петра Кобевка.
“Це вже не перший напад на журналіста, який очолює опозиційну газету,” - нагадує наша кореспондентка Богдана Костюк. Вона продовжує тему.
Богдана Костюк
Петро Кобевко нині перебуває у лікарні. В інтерв’ю для радіо “Свобода” про деталі нападу він повідомив наступне:
Петро Кобевко
В п’ятницю, 28-го травня, молодий хлопець зайшов в редакцію газети “Час” і сказав, що в нього є компромат на одного з народних депутатів. Але для того, щоб він мені його передав, мені треба вийти на вулицю, тому що в кабінеті можуть записувати.
Це було в обід, коли в редакції не було нікого. Я вийшов з ним у двір. Біля дверей стояв ще один хлопець, а біля воріт ще один.
Коли я запитав: “Ну так що за компромат?” “А нічого”. Прослідував удар, потім ще один, і ще, і вони всі троє повтікали.
Більше ніяких дій ніхто не застосовував. Відразу викликали швидку, міліцію, але сам фоторобот ми вже складали аж в понеділок.
Богдана Костюк
Пане Петре, з чим Ви пов’язуєте такий брутальний напад на Вас?
Петро Кобевко
Йдуть вибори і це, напевне, якийсь такий акт для залякування. Тільки я не знаю, з якого боку. Все-таки газета є опозиційною, і вона не приховувала своєї опозиційності. Але, щоб залякати, з якогось боку, напевне, комусь це потрібно.
Але мені прикро інше, що не перший раз такі речі відбуваються. Ще не пройшло два роки, як мене побили були раніше. І чомусь справи з журналістами ніколи ніде ні одна зовсім не розслідувалася.
Богдана Костюк
І, за словами пана Кобевка, у нього та його колег іноді виникають сумніви стосовно об’єктивності розслідувань так званих “журналістських справ”.
Візит до Петра Кобевка слідчого чернівецької прокуратури відбувався наступним чином:
Петро Кобевко
Відкриває справу по дрібному хуліганству, що громадянина Кобевка побили в дворі редакції, що громадянин Кобевко взагалі не є редактором, не займається пресою і взагалі ніколи ніде не працював в журналістиці. Вони роблять вигляд, що такого немає. А громадянина Кобевка випадково в переході побили...
Слідчий
Не випадково...
Петро Кобевко
Якщо невипадково, то чому Ви пишете, що це хуліганство. У нас є 171 стаття, яка визначає чітко і зрозуміло...
Слідчий
Що...
Петро Кобевко
Що вона визначає? Ви знаєте її...
От я зрозумів, що тут немає з ким спілкуватися.
Якщо вже на робочому місці вони це роблять, а вони відкривають справу по хуліганству нібито.
Нате, хочете переговорити зі слідчим, то переговоріть. Якщо він захоче з вами говорити, а він не хоче з вами говорити.
Це з радіо “Свобода”. Будь ласка, можете говорити...
Кинуто слухавку, телефонні гудки
Богдана Костюк
Більше коментарів від представників чернівецьких слідчих я не почула.
Надія Шерстюк
Колишній голова міста Красний Луч Сергій Лук’яненко оприлюднив заяву про те, що Апеляційний суд Луганської області безпідставно повернув його скаргу на розгляд до міського суду через те, що вона була написана українською мовою.
Як заявили у Апеляційному суді, для відповідача, яким у даному випадку є державна установа, тобто міська рада, необхідно було надати скаргу у перекладі на російську мову.
Нагадаємо, що у листопаді минулого року за рішенням Краснолуцької міської ради Сергія Лук’яненка було достроково позбавлено повноважень міського голови.
Міський суд не задовольнив його позов, і Сергій Лук’яненко звернувся до Апеляційного суду.
З подробицями наш луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Суд постановив повернути справу до Красного Луча. При чому, у постанові було зазначено, що апеляційна скарга подана українською мовою, а для відповідача, тобто міської ради, необхідно “надати документ у перекладі на рідну мову”.
Голова Луганського правозахисного комітету М.Козирєв вважає цю постанову такою, що протирічить чинному законодавству. “Апеляційна скарга була подана у встановлено законом порядку українською мовою, що не протирічить нормам судочинства. Інша мова у суді, а не в матеріалах справи може дійсно застосовуватися за клопотанням учасника процесу, і йому може бути наданий перекладач”.
А ось як це рішення коментує адвокат С.Лук’яненка Марина Валєєва:
Марина Валєєва
Відповідачем у цій справі є і виконавчий комітет, і сама міська рада Красного Луча, тобто органи державної влади.
Апеляційна скарга була написана у відповідності зі статтею 10 Конституції України українською, державною, мовою.
Але Апеляційний суд розглянувши нашу апеляційну скаргу, повернув її на дооформлення у зв’язку з тим, що, за вимогами Цивільно-процесуального кодексу, до заяви додаються копії документів рідною мовою зацікавлених осіб.
Враховуючи те, що в даному випадку зацікавленою особою, тобто відповідачем, виступає державна влада, то Апеляційний суд вирішив чомусь, що рідною мовою для органів міського самоврядування є російська мова. І з цієї причини повернув скаргу на дооформлення.
Василь Соколенко
Як заявив Луганський правозахисний комітет, Апеляційний суд двічі допустив порушення закону. “По-перше, цією курйозною філологічної вправою, а по-друге, тим, що скаргу повернули назад до суду замість усунення недоліків або помилок, як того вимагає закон”.
С.Лук’яненко у своїй заяві зробив висновок, що всі ці дії суду спрямовані на навмисне зволікання розгляду скарги і порушують його права, передбачені Конституцією України у частині “Захисту прав і свобод громадян”.
Надія Шерстюк
Ви слухали програму “Права людини: українська реальність”, яку підготувала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії звукооператор Вадим Журба.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 3 червня 2004 року.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, вітаємо вас!
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Вадим Журба.
Теми сьогоднішнього випуску:
-
Мукачівські події знову у центрі уваги. Заява сержанта патрульної служби про масові порушення у день виборів;
-
Суд у справі “Львівської газети” перенесено. А засновникам часопису пропонують згорнути свій бізнес в Україні;
-
Напад на головного редактора чернівецького тижневика “Час” Петра Кобевка. Порушено кримінальну справу за статтею хуліганство;
-
Колишній мер Красного Луча оскаржує своє незаконне звільнення.
Першого червня Верховна Рада України знову заслухала представників силових структур щодо подій довкола виборів мера у місті Мукачеве.
Виступаючи з парламентської трибуни з інформацією про розслідування подій, перший заступник міністра внутрішніх справ України Михайло Корнієнко спростував причетність правоохоронних структур до порушень під час виборів мера у цьому місті.
Він зазначив, що для звільнення начальника управління внутрішніх справ в Закарпатській області немає підстав.
Відмовила у порушенні кримінальних справ і Служба безпеки України.
Заступник голови СБУ Ігор Дрижчаний зазначив, що його служба отримала 21 заяву від депутатів, 7 заяв містили вимоги про порушення кримінальних справ, однак СБУ відмовила їм в зв''язку з відсутністю підстав.
В той же час уповноважена з прав людини Ніна Карпачова заявляє, що Мукачівські події стали символом не лише безпрецедентного порушення конституційних прав людини, а й символом боротьби за їх дотримання.
Продовжує тему Марина Пирожук.
Марина Пирожук
Виступаючи з парламентської трибуни, Ніна Карпачова заявила, що сержант патрульної служби мукачівської міліції Михайло Джумеля засвідчує причетність керівництва Мукачівського МВС до зникнення бюлетенів і протоколів виборів у Мукачевому.
Вона зачитала заяву сержанта, в якій зазначається, що в ніч на 20-те квітня патрульні отримали наказ залишити ратушу, в якій знаходилися секретні матеріали по виборах мера. Внаслідок цього, за свідченням Джумелі, секретну кімнату було пограбовано.
Джумеля у своїй заяві також зазначив, що коли в місто прибув заступник Генпрокурора Кудрявцев, він повідомив йому про те, що відбувалося, але представника прокуратури, за його словами, це не дуже зацікавило.
Уповноважена з прав людини вважає, що Мукачеве стало символом масових порушень прав людини.
Ніна Карпачова
У новітній історії України ще не було випадку, коли б місцеві вибори ставали предметом такої пильної уваги і такого протистояння політичних сил всієї України, як вибори міського голови міста Мукачева.
Це місто стало символом не тільки безпрецедентного порушення конституційних прав людини, але й символом боротьби за їх дотримання.
Марина Пирожук
Погоджується з Карпачовою і голова робочої групи з перевірки подій у Мукачевому Олександр Зінченко. Він наголосив на необхідності адміністративного покарання всіх посадовців, причетних до порушень у Мукачевому.
Олександр Зінченко
Почути правду про самі мукачівські події, про організаторів політичного середньовіччя в 21-го сторіччі - це бажання не сфери політики, це питання совісті.
Але чи Мукачеве перше в переліку зловживань та утисків демократії, букви і духу закону? Зовсім ні. Мукачеве – це іспит напередодні перевірки на наших дорогах у майбутнє, якщо з’їмо, стерпимо, тоді нічого жалітися, що тре ярмо, що боляче шиї.
Якщо не зупинити беззаконня, якщо знову відкласти на потім до кращих часів, далі буде тільки гірше. Часу в нас майже не лишилося, але ж шанси є: шанс не піти на змову з власною совістю, шанс назвати чорне чорним, а не сірим або навіть білим.
Зараз вже можна впевнено стверджувати: наші попередні висновки залишаються актуальними і знайшли нові підтвердження.
Ситуація в Мукачевому стала виявом важкої і небезпечної системної хвороби всієї української влади.
Марина Пирожук
Зінченко також зазначив, що підтверджено факти переслідування за партійною ознакою у Мукачевому до і після виборів. Він також наголосив на бездіяльності прокуратури, зазначивши, що слідство не дало висновки по жодному з епізодів.
Зінченко закликав парламент "виявити волю і вимагати розслідування подій у Мукачевому до кінця".
Надія Шерстюк
На друге червня було призначене судове засідання у справі власників “Львівської газети”. Але суд перенесли — не з’явився представник прокуратури. Хоча саме прокуратура у короткий термін передала кримінальну справу проти власників видання на розгляд Сихівського місцевого суду Львова.
У цей же день власники часопису: керівник мистецького об’єднання “Дзига” Маркіян Іващишин і підприємець, директор фірми “Троттола” Ярослав Рущишин зробили заяви.
Галина Терещук докладніше на цю тему.
Галина Терещук
За словами Ярослава Рущишина до нього уже не раз звертались з пропозицією-вимогою, щоби він продав “Львівську газету”, а в останньому телефонному дзвінку його повідомили й про те, аби він і Маркіян Іващишин ще й продали свої фірми і покинули територію Україну.
Ярослав Рущишин
В тому числі і дзвінки продавай... і виїжджай.
Галина Терещук
Кримінальна справа проти Рущишина і Іващишина порушена за статтею 212 Кримінального кодексу України, яка передбачає несплату податків в особливо великих розмірах.
Власників газети податківці і прокуратура звинувачують у відмиванні коштів під час проведення навесні 2002-го року фестивалю ”Слухай українське”, а саме, що у фестивалі спонсором була заявлена фірма Ярослава Рущишина “Троттола”, а рекламного повідомлення не було. А значить нібито приховані 120 тисяч гривень податків.
Ярослав Рущишин відкидає будь-які звинувачення, адже є чимало свідків – українських музикантів.
Втім, податківці взяли в основу справи свідчення музикантів, які зазначили, що не пам’ятають про те, хто саме був на фестивалі спонсором.
Маркіян Іващишин зауважує:
Маркіян Іващишин
Приїжджали в Київ, питали в хлопців-музикантів: “Чи пам’ятаєте ви, яка там була реклама?” Вони логічно кажуть, що не пам’ятають, бо вони ніколи не слідкують за тим. А вони кличуть реклами не було. Вони таким займаються. На основі цього зробили, плюс 3-4 лжесвідки.
Галина Терещук
І Ярослав Рущишин, і Маркіян Іващишин кримінальну справу пов’язують лише із “Львівською газетою”, яка не подобається владі напередодні виборів. Однак не мають наміру її продавати чи закривати.
Судові засідання у Сихівському місцевому суді, в якому розглядаються переважно справи податківців і СДПУ(О), проходитимуть за головування судді Тетяни Приколоти.
Чимало львівських журналістів переконані, що Сихівський суд ухвалить рішення на користь податкової.
Однак справою власників газети цікавиться особисто посол Канади в Україні.
Ось що заявила в інтерв’ю радіо “Свобода” Оксана Вінницька, консул Канади в Україні:
Оксана Вінницька
Посол цікавиться тією справою, і я особисто цікавлюся цією справою. Відколи ця справа почалася, то посол приїздив до Львова, він зустрічався з Ярославом, і вони обговорювали це. Це його особисто цікавить.
Надія Шерстюк
Наприкінці травня у Чернівцях було побито головного редактора тижневика “Час” Петра Кобевка.
“Це вже не перший напад на журналіста, який очолює опозиційну газету,” - нагадує наша кореспондентка Богдана Костюк. Вона продовжує тему.
Богдана Костюк
Петро Кобевко нині перебуває у лікарні. В інтерв’ю для радіо “Свобода” про деталі нападу він повідомив наступне:
Петро Кобевко
В п’ятницю, 28-го травня, молодий хлопець зайшов в редакцію газети “Час” і сказав, що в нього є компромат на одного з народних депутатів. Але для того, щоб він мені його передав, мені треба вийти на вулицю, тому що в кабінеті можуть записувати.
Це було в обід, коли в редакції не було нікого. Я вийшов з ним у двір. Біля дверей стояв ще один хлопець, а біля воріт ще один.
Коли я запитав: “Ну так що за компромат?” “А нічого”. Прослідував удар, потім ще один, і ще, і вони всі троє повтікали.
Більше ніяких дій ніхто не застосовував. Відразу викликали швидку, міліцію, але сам фоторобот ми вже складали аж в понеділок.
Богдана Костюк
Пане Петре, з чим Ви пов’язуєте такий брутальний напад на Вас?
Петро Кобевко
Йдуть вибори і це, напевне, якийсь такий акт для залякування. Тільки я не знаю, з якого боку. Все-таки газета є опозиційною, і вона не приховувала своєї опозиційності. Але, щоб залякати, з якогось боку, напевне, комусь це потрібно.
Але мені прикро інше, що не перший раз такі речі відбуваються. Ще не пройшло два роки, як мене побили були раніше. І чомусь справи з журналістами ніколи ніде ні одна зовсім не розслідувалася.
Богдана Костюк
І, за словами пана Кобевка, у нього та його колег іноді виникають сумніви стосовно об’єктивності розслідувань так званих “журналістських справ”.
Візит до Петра Кобевка слідчого чернівецької прокуратури відбувався наступним чином:
Петро Кобевко
Відкриває справу по дрібному хуліганству, що громадянина Кобевка побили в дворі редакції, що громадянин Кобевко взагалі не є редактором, не займається пресою і взагалі ніколи ніде не працював в журналістиці. Вони роблять вигляд, що такого немає. А громадянина Кобевка випадково в переході побили...
Слідчий
Не випадково...
Петро Кобевко
Якщо невипадково, то чому Ви пишете, що це хуліганство. У нас є 171 стаття, яка визначає чітко і зрозуміло...
Слідчий
Що...
Петро Кобевко
Що вона визначає? Ви знаєте її...
От я зрозумів, що тут немає з ким спілкуватися.
Якщо вже на робочому місці вони це роблять, а вони відкривають справу по хуліганству нібито.
Нате, хочете переговорити зі слідчим, то переговоріть. Якщо він захоче з вами говорити, а він не хоче з вами говорити.
Це з радіо “Свобода”. Будь ласка, можете говорити...
Кинуто слухавку, телефонні гудки
Богдана Костюк
Більше коментарів від представників чернівецьких слідчих я не почула.
Надія Шерстюк
Колишній голова міста Красний Луч Сергій Лук’яненко оприлюднив заяву про те, що Апеляційний суд Луганської області безпідставно повернув його скаргу на розгляд до міського суду через те, що вона була написана українською мовою.
Як заявили у Апеляційному суді, для відповідача, яким у даному випадку є державна установа, тобто міська рада, необхідно було надати скаргу у перекладі на російську мову.
Нагадаємо, що у листопаді минулого року за рішенням Краснолуцької міської ради Сергія Лук’яненка було достроково позбавлено повноважень міського голови.
Міський суд не задовольнив його позов, і Сергій Лук’яненко звернувся до Апеляційного суду.
З подробицями наш луганський кореспондент Василь Соколенко.
Василь Соколенко
Суд постановив повернути справу до Красного Луча. При чому, у постанові було зазначено, що апеляційна скарга подана українською мовою, а для відповідача, тобто міської ради, необхідно “надати документ у перекладі на рідну мову”.
Голова Луганського правозахисного комітету М.Козирєв вважає цю постанову такою, що протирічить чинному законодавству. “Апеляційна скарга була подана у встановлено законом порядку українською мовою, що не протирічить нормам судочинства. Інша мова у суді, а не в матеріалах справи може дійсно застосовуватися за клопотанням учасника процесу, і йому може бути наданий перекладач”.
А ось як це рішення коментує адвокат С.Лук’яненка Марина Валєєва:
Марина Валєєва
Відповідачем у цій справі є і виконавчий комітет, і сама міська рада Красного Луча, тобто органи державної влади.
Апеляційна скарга була написана у відповідності зі статтею 10 Конституції України українською, державною, мовою.
Але Апеляційний суд розглянувши нашу апеляційну скаргу, повернув її на дооформлення у зв’язку з тим, що, за вимогами Цивільно-процесуального кодексу, до заяви додаються копії документів рідною мовою зацікавлених осіб.
Враховуючи те, що в даному випадку зацікавленою особою, тобто відповідачем, виступає державна влада, то Апеляційний суд вирішив чомусь, що рідною мовою для органів міського самоврядування є російська мова. І з цієї причини повернув скаргу на дооформлення.
Василь Соколенко
Як заявив Луганський правозахисний комітет, Апеляційний суд двічі допустив порушення закону. “По-перше, цією курйозною філологічної вправою, а по-друге, тим, що скаргу повернули назад до суду замість усунення недоліків або помилок, як того вимагає закон”.
С.Лук’яненко у своїй заяві зробив висновок, що всі ці дії суду спрямовані на навмисне зволікання розгляду скарги і порушують його права, передбачені Конституцією України у частині “Захисту прав і свобод громадян”.
Надія Шерстюк
Ви слухали програму “Права людини: українська реальність”, яку підготувала і провела Надія Шерстюк. Мені допомагав у київській студії звукооператор Вадим Журба.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
