Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ-Прага, 17 червня 2004 року.
Ірина Халупа
Добрий вечір, Україно!
Радіо “Свобода” продовжує свої вечірні програми. З вами передача “Вечірня Свобода”. Перед мікрофоном Ірина Халупа.
Вітаємо всіх, хто нас слухає!
Наша тема сьогодні: “Президент затвердив Воєнну доктрину”.
Її положення сьогодні з нами обговорять: Григорій Перепелиця, доктор політичних наук, військовий експерт; Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.
Вітаю вас, дорогі гості, і дякую за участь в сьогоднішній “Вечірній Свободі”.
Указом номер 648/2004 Президент Леонід Кучма затвердив Воєнну доктрину України. Указ був підписаний 15-го червня, сьогодні про нього стало відомо.
“Воєнна доктрина має оборонний характер. Це означає, що Україна не вважає жодну державу своїм воєнним противником, але разом з тим вважатиме потенційним воєнним противником державу або групу держав, послідовна недружня політика яких загрожуватиме воєнній безпеці України”. Це уривок із ухваленої доктрини.
НАТО та ЄС названі “гарантами миру і стабільності в Європі”, висловлений намір України стати членом обох організацій.
Ця доктрина замінює стару Українську воєнну доктрину з 1993-го року, вона базується на нинішній оцінці проблем української безпеки, а також враховує ті обмежені кошти, які Україна має у своїй диспозиції сьогодні на потреби оборони.
Українські експерти та законодавці розпочали її розробляти три роки тому, коротко після терористичних атак на США.
Серед іншого в доктрині висловлюється українську готовність далі співпрацювати в міжнародних миротворчих операціях.
Отже, що в тій доктрині доброго, що в ній поганого? Про це ми сьогодні й поговоримо.
Пане Перепелиця, чи відповідає, реально відповідає цей документ сьогоднішнім викликам часу? Григорій Перепелиця
Відповідь на Ваше питання буде така. Так, дійсно ця воєнна доктрина відповідає викликам часу, відповідає сучасній міжнародній воєнно-політичній обстановці, відповідає тим світовим тенденціям, які прослідковуються в галузі розвитку озброєнь і військової техніки, в галузі розвитку сучасних армій, сучасних збройних сил.
Також ця доктрина відповідає внутрішнім умовам, перш за все внутрішньо-економічним умовам, тим економічним, фінансовим можливостям держави, які має країна для забезпечення боєздатності своїх збройних сил.
Ірина Халупа
Пане Згурець, які найбільш промовисті різниці між старою доктриною з 1993-го року і тим документом, який сьогодні був опублікований?
Сергій Згурець
Фактично ми можемо говорити про те, що змінилися підходи до визначення загроз і відійшли від так званої концепції “кругової оборони”, тобто, коли Україна готувалася до захисту своїх інтересів, захисту своєї території з усіх напрямів. Тобто, тепер визначений, скажемо так, перелік загроз, які дозволяють гнучко реагувати на них і гнучко створювати структури, які здатні протидіяти існуючим загрозам. Існує достатньо великий перелік цих загроз, до яких додалися нові післяподії в Америці в зв’язку з теоретичними проявами.
Слід зазначити, що доктрина насправді є документом загальним, і він працює лише тоді, коли він підкріплений іншими більш конкретними документами, які роблять дійсністю і реальністю ті параметри, які закладені в цю доктрину.
Ірина Халупа
Чи цей документ позбавився радянщини? Чи реформи, які Україна намагається втілювати в життя у різних сферах – це, певною мірою, позбуття минулого? Чи у цьому документі, пане Перепелиця, є ще якісь залишки совдепії, скажімо так?
Григорій Перепелиця
Я думаю, що ця доктрина являє собою принципово новий документ. Тут навряд чи можна знайти залишки тієї радянщини, як Ви говорите. Чому це так? Тому що все-таки сьогодні змінився світ – ми перейшли від біполярної системи до постбіполярного світу, відтак, звичайно, кардинально змінилася ситуація в світі, зникли ті загрози, які були традиційно в часи існування СРСР, з’явилися нові загрози.
За час незалежності відбулося усвідомлення або ідентифікація наших національних інтересів. Так в галузі безпеки та оборони це є дуже суттєво, і це знайшло віддзеркалення в цій доктрині.
Сьогодні запропонована принципово інша структура збройних сил, яка не була властива радянським часам. Так що в цьому відношенні це дійсно принципово новий документ.
Він є не тільки загальним, він є принципово важливим, тому що для застосування збройних сил це своєрідна конституція, це основний закон, яким керується вище воєнно-політичне керівництво та військове керівництво нашої країни.
Ірина Халупа
Чи прискорить ця доктрина реформи в ЗСУ, пане Згурець?
Сергій Згурець
Насправді слід відзначити, що ухваленню доктрини передувала дещо скандальна ситуація з неусхваленням парламентом закону про скорочення чисельності ЗСУ, що було 16-го червня.
Тобто, якщо ми говоримо про те, що доктрина визначає зовнішні і внутрішні загрози, так от, серед тих внутрішніх загроз є щонайменше п’ять параметрів, які тісно пов’язані з українською оборонною реформою. Це, зокрема, скажемо так: небезпечне зниження рівня результатності війська, повільне здійснення реформування війська, недостатнє фінансування, незадовільний рівень соціального захисту військовослужбовців - всі ці параметри віднесені до внутрішніх загроз.
Так от, так сталося, що після неухвалення закону про скорочення чисельності, фактично внутрішніх загроз залишається незмінним, тому що попри декларовані мотиви про скорочення військ і здійснення оборонної реформи неухвалення закону про скорочення фактично складає проблему реформування на невизначений термін. Не можна говорити, що доктрина якимсь чином вплинула на пришвидшення оборонної реформи.
Ірина Халупа
А може вплинути в майбутньому чи ні?
Сергій Згурець
Доктрина – це якийсь...
Ірина Халупа
Це якийсь дороговказ.
Сергій Згурець
Так. Це загальний документ, який реалізується під законними актами або іншими документами. Так от, щоб нам зараз провести реформу, треба розпочати зі скорочення війська. Ми про скорочення війська поговорили в січні, й досі ми не можемо законно почати процес скорочення, відтак не можемо почати реально оборонну реформу.
Всі наші декларації, в тому числі і перед НАТО, де ми вже показали оборонний бюлетень з параметрами скорочення і досі не можемо всередині країни почати це скорочення, тобто, ситуація виникає досить дивна.
Ірина Халупа
Пане Перепелиця, що Ви зможете до цього додати? З одного боку, гарний документ, який відповідає всім вимогам, а з другого боку, певні проблеми в законодавчому полі.
Григорій Перепелиця
Якщо говорити про, скажімо, законодавче поле, про те, що Ви говорите, то моя особиста думка – те, що парламент відмовився скорочувати, то тут є два мотиви.
Один економічний, інший політичний. Очевидно, парламентарії до президентських виборів не ризикують приймати такі достатньо болючі рішення.
Тому що процес скорочення – це надзвичайно болючий процес, який потребує працевлаштування військовослужбовців, їх соціального забезпечення, а це є великі гроші. На черзі, як Ви знаєте, президентські вибори.
Так що я думаю, що парламент рано чи пізно прийме цей закон про скорочення, тільки це буде після президентських виборів. А якраз прогресивність цієї доктрини полягає в тому, що вона вже закладає нову філософію.
Ірина Халупа
А що це за філософія?
Григорій Перепелиця
Принципово нова філософія побудови нової європейської армії, української армії, яка була адекватна в своєму призначенні, завданням, реалізації саме національних інтересів України.
Ірина Халупа
Пане Згурець, Ви хотіли додати щось.
Сергій Згурець
Так, попри те, що ми вважаємо, що доктрина закладає принципово нову ідеологію реформування українського війська, неухвалений закон про скорочення фактично закладає міну уповільненої дії для нової влади, якщо ми говоримо про те, що скорочення буде відкладено до рішення нового Президента.
Якщо ми вважаємо, що після виборів у нової команди будуть гроші, ті гроші, яких начебто не існує зараз, то ми дуже помиляємся. Якщо ми говоримо про те, що “НУ”, КПУ, БЮТ, СПУ, “Демократичні ініціативи – Народовладдя” і “Центр” не голосували за скорочення, то уявімо ситуацію на початку наступного року.
Буде нова команда, буде новий бюджет і буде армія, яка так само проїдає гроші замість того, щоб використати гроші цього року для реального скорочення.
Виникають ножиці між можливостями скоротити армію наступного року. Тобто ми знову відкладаємо процес скорочення, а відтак і реформування не на рік, а ще на два роки.
Тобто фактично ситуація начебто нової армії ідеологію, якої закладає нова військова доктрина, не зовсім співпадає з реальностями, а точніше, має протиріччя із заходам щодо реформи в цілому.
Ірина Халупа
А який вихід тоді з ситуації?
Сергій Згурець
З моєї точки зору, все-таки треба приймати рішення. Знайти важелі впливу на парламент, не знаю, яким чином (або парламентарям знову замкнутися на умови існування нинішньої армії, прийняти рішення про скорочення і почати плановий процес скорочення на тих 70 тисяч, а реально на 40 тисяч військових, які мають бути скорочені саме впродовж цього року).
На це поки що є кошти, які закладені бюджетом саме на програми скорочення. Інакший варіант, що ці люди перейдуть в наступний рік, і грошей на це буде більше потрібно, ніж є зараз.
Ірина Халупа
Пане Перепелиця, одне із положень нової доктрини про те, що воєнну безпеку України забезпечує оборонна достатність. Чи ця оборонна достатність достатня, на Ваш погляд?
Григорій Перепелиця
Оборотна достатність – це достатньо умовна категорія. Достатність відносно чого? Хоча вона в військовій науці обґрунтована, але це категорія, яка є досить гнучкою.
Вона залежить від рівня загроз, які виникають. З загостренням ситуації ця оборонна достатність має підвищуватись, держава має забезпечувати достатність збройних сил і ресурсів для оборони країни.
Так що, якщо у вас немає ніяких загроз, то тоді можна сказати, що оборонна достатність на висоті. А якщо ці загрози з’являються, то відбувається ескалація, скажімо, кризової ситуації, воєнно-політичної кризи, то тоді це визначається, звичайно, цим чинником, оце все.
Але і внутрішнім економічним чинником, станом боєготовності і боєздатності збройних формувань.
Ірина Халупа
Пане Згурець, як Ви думаєте, чи достатня достатність?
Сергій Згурець
Тоді додам трошки конкретики, щоб не говорити загальними речами про обороноздатність. Ми пам’ятаємо ситуацію у Скнилові, коли літак впав на людей, коли почалися ажіотажні розмови про те, що треба збільшити витрати на підготовку пілотів, тому що ми маємо ситуацію, коли не вистачає авіагасу
і технічних можливостей для того, щоб льотчики готувались.
Що змінилося? Агентство “Франс-Прес” взяло інтерв’ю в командувача ВПС України. Так от, за його даними виходить, що в цьому році для військових частин ВПС, які входять до складу Об’єднаних сил швидкого реагування, це фактично найбільш елітні частини українського війська, за бюджетом цього року виділено лише 18 % від потреб.
При тому, що на цей період отримано лише 5 % від отих 18 %. Тобто фактично ситуація від цього не міняється. Тобто льотчики мають лише 5% гасу для того, щоб літати і вдосконалювати свій вишкіл. Це достатньо? Недостатньо.
В таких умовах говорити про те, що ми маємо достатню, як Ви говорили, обороноздатність дуже проблематично. То це цифри, які по ВПС.
Я не знаю, яка ситуація по іншим високотехнологічним видам, зокрема, як ПВО, про що згадувалось в новинах, що американська сторона була неготова, наприклад, свого часу відбивати терористичні падіння літаків, то мені б цікаво було побачити наші цифри.
Тобто реальність є досить жорстка, і знову говорити про новий облік української армії в світі нової військової доктрини дуже проблематично, доки ми не будемо оперувати конкретними цифрами, пов’язаними з реальною боєздатністю війська, яка є достатньо непростою.
Григорій Перепелиця
Так, дійсно, є в ЗСУ відповідні бойові нормативи, які мають виконувати військовослужбовці. Але знову, якщо повертатись до категорії оборонної достатності, то тут інколи бувають курйозні речі. Це залежить від того, з яким противником ви маєте справу.
Якщо ви маєте справу з країною, де пілоти теж мають наліт по 5 годин, то можна казати, що у нас непогана обороноздатність. А якщо ви маєте справу з американськими ВПС, то, звичайно, тут дуже величезна різниця у нас з оборонною достатністю.
Ірина Халупа
А як взагалі встановити боєздатність українських збройних сил, бо судячи з того, що ви нам розповідаєте, дорогі гості, то це дуже така хмарна ділянка, і ніхто точно сказати нічого не може?
Григорій Перепелиця
Що є критерієм? Критерієм є виконання завдань, які ставляться перед збройними силами. Якщо вони виконують поставлені завдання, то тоді вони є боєздатними.
Ірина Халупа
Завдання – це різні навчання і тому подібне, чи як?
Григорій Перепелиця
Так, звичайно. В мирний час, то це навчання, але вони є підготовкою до виконання бойових завдань по нанесенню поразки агресору, військовому противнику, то це і є головним, скажімо, бойовим завданням збройних сил.
Ірина Халупа
Мабуть, уперше згадується у такому документі можлива загроза для України від тероризму місцевого і міжнародного.
Чи це тому, що зараз весь світ воює з тероризмом, чи тут справді десь жевріє така можливість? І про який місцевий тероризм можна тут говорити? Пане Згурець.
Сергій Згурець
Коли ми говоримо про тероризм, міжнародний тероризм і так зване, скажімо, внутрішні постсепаратистські тенденції, то ми говоримо про те, що категорії міжнародного тероризму є визначеними.
Коли йдеться про внутрішні загрози, то доктрина говорить про те, що до загроз буде віднесена діяльність екстремістських, сепаратистських, радикальних, релігійних організацій і спроб створення терористичних організацій та непередбачених військових формувань на території України.
Проблема полягає в тому, як мені видається, що на 100% від тероризму захиститися неможливо. З іншого боку, кожна країна сповідує свої принципи боротьби і методику боротьби з тероризмом на підставі тих чи інших критеріїв. Якщо Америка щороку готує перелік так званих “терористичних” або реальних терористичних організацій, і цей перелік є привселюдно оголошений, то такого переліку в Україні не робиться...
Ірина Халупа
Немає.
Сергій Згурець
І мені важко сказати, які саме терористичні організації в Україні визначаються як “терористичні”. Разом з тим, сепаратистські рухи – це ситуація зрозуміла в цілому.
Але треба, напевно, якимось чином роботу по протидії тероризму зробити, можливо, більш легальною, якщо це вдасться зробити.
Хоча, з іншого боку, насправді, протидія тероризму – це робота, насамперед, спецслужб, а не збройних сил. І таким чином, це має теж бути розподілено.
Ірина Халупа
Чи до таких сепаратистських чи екстремістських радикальних організацій можна врахувати деякі більш радикально настроєні російські організації, які постійно нам нагадують, що Крим – це віковічна російська земля і тому подібне? Пане Перепелиця?
Григорій Перепелиця
Ви розумієте, що такі організації, очевидно, є в кожній країні. Але якраз доктрина тут і виписує досить чітко саме розуміння загроз, розуміння потенційної і реальної загрози.
Звичайно, певні наміри, включаючи ті, про які ви говорили, це вже є загроза. Тому що це є намір завдати шкоди нашим національним інтересам, пов’язаним із територіальною цілісністю нашої країни.
А такий намір кваліфікується як загроза – загроза територіальній цілісності. Так що, в принципі, їх можна кваліфікувати так, як Ви говорили.
Ірина Халупа
Чи цей документ, оскільки там згадується і НАТО, і ЄС, як Ви думаєте, чи цей документ, ця доктрина зробить Україну привабливішою в очах цього ж НАТО і цього ж ЄС, пане Згурець?
Сергій Згурець
Якщо ми сприймаємо військову доктрину як певний дороговказ, то будь-які знаки, символи, меседжі, які закладаються в подібні документи, вони дуже уважно відстежуються в усіх суміжних країнах і в структурах регіональної безпеки.
Якщо ми декларуємо в доктрині, що ми прагнемо приєднатися до євроатлантичної структури безпеки, то в цілому, є тим посланням, яке позитивно сприймається в європейських і в штаб-квартирах НАТО. Як це сприймається в Росії – поки що сказати важко, тому що першої реакції росіян не було.
Але коли ми говоримо про Росію, треба згадати про те, що за останні півтора року в нас був випадок, коли так звана, скажімо так, послідовна чи непослідовна недружня політика з боку Росії викликала знову розмови про військову загрозу. Я говорю про ситуацію з Тузлою.
І коли було важко зрозуміти, що робить Росія – чи вона послідовно діє в зазіханнях на нашу територіальну цілісність, чи діє непослідовно, але разом з тим будує дамбу.
Тобто, це був достатньо конкретний випадок, коли існувала загроза територіальній цілісності.
Ірина Халупа
Пане Перепелиця, що Ви можете додати до сказаного?
Григорій Перепелиця
Що я можу додати до сказаного?
Ірина Халупа
Чи ця доктрина зробить Україну більш атрактивною в очах НАТО і ЄС?
Григорій Перепелиця
Я думаю, що так. І це положення про те, що Україна прагне чи готується до набуття членства в НАТО, є принципово важливим...
Ірина Халупа
Чи це вперше, що в такому документі...?
Григорій Перепелиця
Так, це вперше. Тому що в минулій доктрині цього не було. Там, в принципі, декларувався позаблоковий статус. А для збройних сил це є надзвичайно важливим. Тому що це, власне, закладає всю ідеологію побудови збройних сил.
Одна справа – коли ви покладаєтесь тільки на власні збройні сили. Інша справа – коли ви покладаєтесь на принцип колективної оборони. Так, принцип колективної оборони, звичайно, в нашій ситуації дає набагато більші гарантії.
Так що це є, дійсно, дороговказ, з одного боку. З іншого боку, це є вже закон, керівний принцип, яким ми маємо керуватися і в будівництві збройних сил, і в проведенні нашої оборонної і воєнної політики.
Так що це є принципово важливим моментом. Так, абсолютно. Перш за все, він важливий для нас. Але це і важливий сигнал для НАТО.
Ірина Халупа
Дякую. В нас слухач на зв’язку – пан Володимир Осипчук з Вінниці. Будь ласка. Добрий вечір. Ваше запитання.
Слухач
Добрий вечір. От ми зараз з друзями слухаємо радіо “Свобода”. І ми слухали, дивились телевізор – пан Кучма говорив про реформування нашої армії. Ми вирішили, що потрібно нашу армію реформувати, українську армію, за зразками НАТО, однозначно.
А щодо загрози Україні, яка існує, то все-таки ми вирішили, що тільки з боку Росії нам можуть бути зараз загрози. Тому що тут пов’язано з Тузлою, і з Кримом, як ви говорили вже.
Як би ми це не хотіли, все-таки так гіпотетично ворогом №1 для України є Росія. А як ви гадаєте?
Ірина Халупа
Дякую, пане Осипчук. Ну, в доктрині сказано, що Україна нікого не вважає своїм воєнним противником. Що ви можете сказати нашому слухачеві панові Осипчуку, пане Перепелиця і пане Згурець?
Григорій Перепелиця
Я не знаю, наш слухач читав доктрину чи не читав. Але він керується саме положеннями доктрини в своєму міркуванні. Тому що там якраз не визначена країна. І я думаю, що це правильно зроблено.
Не визначена конкретно країна. Але там визначені чіткі індикатори – при яких умовах ми можемо рахувати цю країну як воєнного противника. Так що я думаю, це дуже легко ідентифікувати.
Ірина Халупа
Так. До речі, серед загроз, які вичислені в тій доктрині, крім зброї масового знищення, на другій чи третій позиції є незавершеність договірно-правового оформлення державного кордону України.
Оскільки це вже вказано у воєнній доктрині, чи, може, ці питання теж будуть прискорені у своєму вирішенні, пане Згурець?
Сергій Згурець
Я думаю, що це може бути одним чинником, який може пришвидшити прискорення оформлення кордону.
Але відповідаючи на питання нашого слухача, додам, що загрози бувають внутрішні і зовнішні. Дуже легко говорити про зовнішні загрози, тому що зовнішні загрози створюють значну підставу для консолідації нації.
Разом з тим, в нашій країні більше загроз внутрішніх, ніж зовнішніх. Коли ми говоримо про те, що одна з загроз є накопичення надлишкової кількості боєприпасів (це саме визначено, скажімо, в доктрині), і ми маємо ситуацію з Мелітополем і іншими речами і дуже повільно шукаємо шляхів вирішення оцих внутрішніх проблем, то таке враження, що головними ворогами для нас з повільним ставленням до реальних проблем є ми самі в першу чергу, а вже потім якийсь зовнішній світ, який начебто нам загрожує.
Ірина Халупа
Пане Перепелиця, я кілька тижнів тому провела передачу, де йшлося про нафту. Тема була: “Зростання цін на нафту, чому це відбувається, що робить уряд, щоби запобігти цьому...” і тому подібне.
Одна з наших гостей (це була молода науковець, яка спеціалізується в питаннях економічної безпеки) сказала нам і слухачам, що Україна не дуже дбає про свою економічну безпеку, оскільки вона отримує більшість своїх енергоносіїв від одного джерела.
Отже, чи економічна безпека це теж велика безпека, яка може перетворитися на небезпеку. Чи в цьому документі (я його дещо простудіювала, але не таким військово-експертним оком, як у вас) такі положення якимось чином за торкнуті і передбачені, економічної безпеки, зокрема, я маю на увазі?
Григорій Перепелиця
Ви розумієте, це не є предметом воєнної доктрини. Звичайно, ці складові дуже пов’язані, військової безпеки, економічної безпеки, інформаційної безпеки, але якраз ці складові розглядає більш широкий документ – це “Концепція національної безпеки України”.
Воєнна доктрина розглядає тільки одну складову національної безпеки України – військову безпеку, а економічні питання розглядаються як такі, які можуть забезпечити саме оборону країни, боєздатність збройних сил.
Тут мова в цій доктрині йде тільки про економічні ресурси, які повинні виділятися для забезпечення оборони країни, і не більше.
Ірина Халупа
Ще одне положення цього документу – “нестабільність виникає в наслідок зростання обсягів незаконного обігу зброї і нелегальна імміграція”.
І в першому, і в другому грішать українці, пане Згурець.
Сергій Згурець
Щодо незаконного обігу зброї, є заперечення, тому що, коли ми говоримо про останні випадки, включно із турецьким скандалом з судном, то ситуація, зрозуміло, на чию користь, з “Кольчугою” так само.
Коли ми говоримо про незаконну імміграцію в цілому, то думаю, що це прагнення людей до європейських стандартів. Якщо народ поспішає до Європи через східні і західні кордони, включно Україна, Росія і далі до Європи, то це говорить про те, що треба створювати нормальні європейські умови життя в нашій країні, щоб народ не біг через нашу країну куди-небудь.
Тепер, повертаючись до питання економічної безпеки, у мене була така цікава ідея просто порахувати, якщо ми 80 % нафти отримуємо з Росії і всі інші поставки, якщо починається військовий конфлікт, то перекриваються поставки нафти із Росії, на скільки палива ми маємо для нашої армії, для нашої авіації, щоб протриматися у такому військовому конфлікті.
Були різні підрахунки, але загалом мені називали цифру – тривалість близько трьох місяців. Це говорить про те, як важко воювати, коли нафта постачається лише з одного напрямку.
Ірина Халупа
Це три місяці лише на військові потреби?
Сергій Згурець
Я говорю про військові потреби, я просто не знаю, яка ситуація тепер може скластися мобрезервом на паливо, я не знаю, як це вирахувати можна, ці цифри є достатньо втаємниченими.
Але ідея виці рахувати тривалість бойових дій за відсутності зовнішніх поставок нафти була досить цікавою.
Ірина Халупа
Одне з положень Президентського Указу про воєнну доктрину стосується приведення актів законодавства у відповідність з Указом і з доктриною.
Про яке законодавство конкретно йде мова? Ми вже згадували, що були спроби в парламенті ухвалити закони про скорочення армії. А про які інші закони тут іде мова?
Чи це треба створити нові закони, чи це змінити старі?
Григорій Перепелиця
Якщо ми візьмемо Указ Президента “Про воєнну доктрину”, то мова йде в першу чергу про скасування положень старої доктрини, оскільки вона затверджувалася ВР як закон.
Відповідно, що ці положення мають бути скасовані, оскільки вступає в силу нова доктрина. Тобто це є першочерговий документ.
Під цю доктрину дійсно потрібні серйозні доповнення у законодавчій базі. Це і закон “Про оборону України”, і закон “Про Збройні Сили України”.
Звичайно, ці нові положення доктрини мають бути відповідно реалізовані в зміні цих законодавчих актів, які регулюють діяльність збройних сил і військове будівництво.
Сергій Згурець
Коли ми говоримо про програми, які мають бути впроваджені в контексті пріоритетів військової доктрини, то є один з пунктів, досить цікавих, передбачає “виконання державних програм по модернізації озброєння та військової техніки, розроблення та впровадження її новітніх зразків”.
Так от ця програма щодо озброєння розробляться вже достатньо тривалий час, і ми досі ще такої програми не маємо, при тому, що всі визнають, що на межі 2006-го року відсоток 90 % озброєння перебуватиме у надзвичайно критичному стані.
Єдина країна, з якою ми реально співпрацюємо у військово-технічній кооперації є Росія. І фактично озброєння, яке стоїть на оснащенні української армії, яка прагне в НАТО, воно модернізується або ремонтується лише в тандемі з країною, яка ніколи в НАТО не збирається.
Ірина Халупа
І на закінчення, що бракує цій доктрині? Чи це просто ідеальний документ, в якому все захоплено і передбачено? Чи там є певні прогалини?
Григорій Перепелиця
Прогалини, звісно, є. На мою думку, коли тут мова йде про принципи, за допомогою яких забезпечується воєнна безпека України, то тут бракує одного принципу, який все-таки потрібно було прописати.
Коли ми задекларували, що ми прагнемо стати членом НАТО, то тоді одним з принципів забезпечення безпеки має бути принцип колективної оборони.
Далі, є такі термінологічні деякі неточності.
Ірина Халупа
А чому це було включено? З політичних міркувань, чи з непевності?
Григорій Перепелиця
Цього я не можу сказати, тому що я не був безпосередньо причетний до редагування тексту.
Ірина Халупа
До речі, хто автори цього документу? Чи це державна таємниця?
Григорій Перепелиця
Я думаю, що авторами цієї доктрини є Генеральний Штаб і Міністерство Оборони, які є основними розробниками цієї доктрини.
Ірина Халупа
Отже, принцип колективної оборони. Що ще?
Григорій Перепелиця
Далі, є деякі неточності, пов’язані із термінологією, як я вже говорив. Це тлумачення локальної і регіональної війни, збройного конфлікту, локального конфлікту і таке інше.
З точки зору конфліктології вони не достатньо чітко сформульовані.
Ірина Халупа
Пане Згурець, що Вам бракує у цій доктрині?
Сергій Згурець
Мені бракує того, що у нас багато гарних документів, але документи можуть бути гарними лише за умов...
Ірина Халупа
...коли вони втілені в життя.
Сергій Згурець
Доктрина насправді не є сталим документом, він оновлюється з певним часом, через 6-7 років, максимум.
Росія має вже цілу купу оновлених доктрин, частину з них вона справді більш-менш послідовно реалізує. Ми через 10 років ухвалили нову доктрину і вважаємо, що нам стане жити набагато краще.
Я думаю, що нам стане краще жити лише тоді, коли ми зможемо виконувати те, що декларуємо.
Григорій Перепелиця
Я хотів би одну ремарку під кінець. Чомусь у нас прийнято все порівнювати із Росією: як ми відрізняємося, наскільки ми є рідні з Росією.
В цьому відношенні нова українська доктрина дійсно закладає підвалини для побудови сучасної європейської армії, вона суттєво відрізняється від російської доктрини, де там прописані зовсім інші геополітичні інтереси.
Сергій Згурець
І превентивні дії.
Григорій Перепелиця
Так що наша доктрина є дійсно оборонною по суті.
Ірина Халупа
Дякую. На цьому ми завершуємо “Вечірню Свободу”. Про нову воєнну доктрину України сьогодні з нами дискутували Григорій Перепелиця, доктор політичних наук, завідувач відділом воєнної політики Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України; Сергій Згурець, експерт Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.
Слухайте “Свободу”! Шануймося!
