Аудіозапис програми. Перша частина: Аудіозапис програми. Друга частина:
Київ, 20 липня 2004 року.
Сергій Грабовський
В ефірі “Вечірня Свобода”. З Києва її веде Сергій Грабовський.
На жаль, не можу привітати ані наших слухачів, ані гостей студії з добрим вечором, оскільки вечір цей для України печальний, ба більше - трагічний. Тривають рятувальні роботи на шахті “Краснолиманська” на Донеччині, де загинули, за останніми даними, 36 гірників.
Наша передача відтак присвячена проблемам вугільної галузі України і сакраментальному питанню: “Чому українське вугілля є одним із, так би мовити, найкривавіших у світі? Чому шахтарі України ідуть у гірничі лави, як на фронт?”
А перед тим, як почати нашу розмову, я пропоную мовчанням вшанувати пам’ять загиблих на шахті “Краснолиманська” гірників.
Звучить жалобна музика
Сергій Грабовський
Нагадую, що в прямому ефірі “Вечірня Свобода”. З київської студії її веде Сергій Грабовський. Поруч зі мною наш гість – народний депутат України, голова Незалежної профспілки гірників Михайло Волинець, на зв’язку телефоном – народний депутат України, колега пана Волинця по Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Петро Олійник.
У студії також наш колега Володимир Бойко. І першому слово саме йому.
Отже, короткий огляд подій, пов’язаних із трагедією на шахті “Краснолиманська”.
Прошу, Володимире. Володимир Бойко
19-го липня о 19-й годині 55 хвилин на шахті “Краснолиманська”, що на Донеччині, стався вибух метану на горизонті 997 метрів на дільниці № 5 11-ї південної лави.
У цей момент під землею перебували 48 чоловік. 12 з них вийшли на поверхню самостійно, а 36 гірників залишилися під землею. Підняти вдалося 31 тіло. Доля ще п’ятьох осіб залишається невідомою, оскільки гірничорятувальники не можуть підійти до місця підземної пожежі через високу температуру в шахті.
Загинули, головним чином, робітники очисного вибою. Наймолодшому з загиблих був 21 рік, найстаршому 49 років. Понад тридцять дітей залишилися сиротами.
Це перша масштабна аварія подібного роду на українських шахтах за кілька останніх років.
Прокуратура Донецької області порушила кримінальну справу за частиною 2 статті 272 Кримінального кодексу України.
Сьогодні, 20-го липня, технічна рада, що працює на шахті, прийняла рішення затопити виробітки водою з метою припинити підземну пожежу. Для цього планується використати ґрунтову воду, а також здійснити примусове закачування води по спеціальному водогону.
На шахті також проводяться роботи по установці гіпсових ізоляційних перемичок. Головне завдання гірничорятівників – забезпечити зниження температури під землею, яка зараз становить 50 градусів за Цельсієм.
Таким чином, можна зробити висновок, що шахта буде затоплюватися разом з тілами п’ятьох зниклих безвісти гірників, оскільки жодної надії на те, що вони могли вижити, не залишилося.
Сергій Грабовський
Володимире, чи були до цього подібні випадки на цій шахті? Чи вважається вона небезпечною?
Володимир Бойко
Так, дійсно, шахта “Краснолиманська” вважається однією з найнебезпечніших за викидами вугілля та газу.
Остання аварія трапилася в січні 2001-го року, коли внаслідок вибуху тут загинуло 9 гірників.
У грудні наступного, 2002-го, року на “Краснолиманській” загинув гірник, який опинився під завалом породи.
У січні 2003-го року загинув ще один шахтар.
У березні 2003-го року під час проведення робіт на горизонті 540 метрів породою завалило сімох гірників, троє з яких загинули.
Отже, можна говорити про певну тенденцію.
Сергій Грабовський
І ще одне запитання: якими можуть бути, за першими, першими, підкреслюю, оцінками місцевих експертів, причини цієї катастрофи?
Володимир Бойко
Передовсім, треба зазначити, що шахта була введена в експлуатацію в 1958-му році, проектна потужність шахти 1 мільйон 800 тисяч тонн вугілля на рік. Але реально шахта видобуває значно більше: минулого року, наприклад, видобуток склав 2 мільйони 400 тисяч тонн.
Фахівці не раз попереджали, що гонитва за понадплановими показниками призводить до того, що працівники шахт змушені нехтувати правила техніки безпеки.
Ще однією причиною постійних аварій у гірничій галузі називають жалюгідне становище української гірничої науки. Зокрема, в Донецьку розташовано кілька науково-дослідних установ, які здійснювали наукове забезпечення в цій галузі й вважалися провідники в Радянському Союзі. Це і Донецький вугільний інститут, це і Інститут гірничорятувальної справи, Інститут гірничої механіки імені Федорова, Інститут гірничої геології.
Але відсутність фінансування призвела до того, що зараз в приміщення, наприклад, Донецького вугільного інституту в’їхала обласна податкова адміністрація.
Багато спорожнілих лабораторій інших наукових установ здано в оренду під офіси, а науковці шукають кращої долі. Наприклад, колишній директор Інституту гірничої геології пан Азаров засвоїв професію митаря.
Слід також зазначити, що зараз видобуток вугілля на шахтах Донбасу здійснюється в надзвичайно важких гірничо-геологічних і температурних умовах. Середня глибина розробки вугілля наблизилася до кілометрової позначки, причому переважна більшість шахт працює без реконструкції вже чверть століття. За останні 20 років були реконструйовані лише 8 шахт.
У той же час глибина переробки вугілля залишається на рівні ХІХ століття, вуглехімія в Україні не розвівається. Внаслідок цього видобуте вугілля використовується лише для виробництва коксу та опалення.
Хоча ще сотню років тому російський хімік Дмитро Менделєєва попереджав, що дешевше спалювати не вугілля, а асигнації.
Сергій Грабовський
Дякую.
Отже, такою, зі слів нашого колеги Володимира Бойка, є ситуація на шахті “Краснолиманська” і навколо неї.
А зараз ситуацію на шахті коментує голова Незалежної профспілки гірників підприємств вугільної компанії “Краснолиманська” Леонід Кожух.
Леонід Кожух
Поки 31 особа загинула, 20 осіб ідентифіковані. Це дуже молоді люди, найстаршому 34 роки. У всіх є діти: і маленькі, і школярі. Важко зараз у цьому регіоні.
Безумовно потрібно виконання всіх правил безпеки, починаючи від спуску в шахту і закінчуючи виїмкою вугілля. Потрібно також припинити заклики “Мільйони! Мільйони! Мільйони!”, бо за цим стоять життя. Потрібно відкинути це все, бо ті, хто до цього закликає, вони у хороших кабінетах сидять, а раби і виконують, і страждають. Найголовніше – це безпека.
Головна причина зараз – це людський фактор, змушення людей давати мільйон тонн вугілля, хоча воно і потрібне країні, але я не думаю, що воно потрібне такою ціною. Все зводиться до простого робочого – він ставиться в умови: не буде у тебе вугілля – не буде зарплати.
Прогалини в законодавстві, можливо, теж не дають людям нормально заробляти, аби прогодувати свою сім’ю. Заробітна плата гірників не така вже, щоби можна було нормально жити.
Сергій Грабовський
Я перепрошую, наші слухачі, мабуть, звернули увагу, що дані про кількість ідентифікованих тіл, про кількість загиблих у різних повідомленнях дещо розходяться, але це тому, що ситуація динамічно розвивається, і, власне кажучи, от ми зараз намагаємося дати і намагатимемося дати найточніші, найсвіжіші дані, а вони полягають у тому, що якщо вирішили, як сказав В.Бойко, закачати в шахту воду, то це означає, що жодної надії на те, що ті п’ятеро гірників, тіла яких не знайдені, не залишилися у живих.
І тепер слово нашим гостям. На телефонному зв’язку – член Парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу Петро Олійник.
Я ставлю питання руба: катастрофа на шахті “Краснолиманська”, на Вашу думку, це випадковість чи ні? Прошу.
Петро Олійник
Добрий день, шановні радіослухачі. Питання пряме і відповідь пряма: це закономірно.
Сергій Грабовський
А чому?
Петро Олійник
Вуглевидобуток розраховується по багатьох факторах. Одним із стримуючих факторів є кількість повітря, яке подається. Якщо ця шахта розрахована на мільйон тон і без проведення реконструкції зараз видобуває вугілля в 2 рази більше, то це означає, що повітря в шахті недостатньо.
Так само, як і недостатньо проводиться заходів по дегазації і інших речах. Тому вона на 90% є закономірністю. Безумовно, грає в тій чи іншій степені 10% суб’єктивний фактор.
Сергій Грабовський
Продовжує Михайло Волинець, голова незалежної профспілки гірників, народний депутат України. Прошу, пане Михайле.
Михайло Волинець
Зрозуміло, що державна комісія, яка була відряджена з Києва до шахти “Краснолиманської” тримала в напрузі все населення України і пресу майже на протязі доби, тому що не дуже легко було розібратися в тій ситуації, яка склалася, а може, і не зовсім хотілося цього зробити.
Зрозуміло, що там уже перебуває прем’єр-міністр Янукович і представникам влади хотілося б подати ситуацію у найкращому вигляді.
А на самому ділі ситуація просто найгірша, тому що загинули люди. Як сказав мій колега Петро Олійник, що це була закономірність.
Дійсно, якщо подивитися, то видобуток вівся з потужного пласта товщиною 2,3 метри, довжина лави була 380 метрів, а повітря для такого великого об’єму видобутку вугілля не вистачало, тому що середньодобовий видобуток склав 2 350 тон.
Я, як гірничий інженер, як фахівець в області охорони праці і техніки безпеки, який безпосередньо керував на дільниці дегазації, потім працював заступником керівника дільниці з техніки безпеки на сусідній шахті імені Стаханова і приймав участь у відпрацюванні пласта Л-3 (саме ці шахтні поля були потім відрізані до шахти “Краснолиманська”), то хочу сказати, що там виділяється 30 кубічних метрів на хвилину газометану.
Зрозуміло, що та кількість повітря, яка подавалася не могла розбавити ту кількість газометану, яка виділялася після видобутку вугілля.
Крім того, це великі глибини. При такому потужному пластові ідуть великі порушення навколишніх порід і супутникових пластів. В зв’язку з цим по щілинам також виділяється велика кількість вугілля і дегазація тут не спрацьовує, як це було передбачено паспортом видобутку вугілля, що половина газу буде відбиратися в результаті дегазації.
Тут ми бачимо таку ситуацію, що на шахті видобувалося 9 тисяч тон вугілля на добу. Керівництво ставило собі завдання: любою ціною видобути більше вугілля. В Україні сьогодні коксівного вугілля не вистачає.
Сергій Грабовський
Ми про ці проблеми поговоримо далі і про коксівне вугілля і про те, чому треба видобувати вугілля за будь-яку ціну. Тобто заглибимось у проблеми вугільної галузі дещо більше.
Але перш, ніж ми це зробимо я пропоную звернутися до статистики, яка характеризує ціну вугілля в Україні і я знову передаю мікрофон своєму колезі Володимиру Бойку.
Володимир Бойко
За останні 12 років у вугільній галузі України відбулися понад 20 крупних аварій, внаслідок яких загинуло майже 600 гірників. Зараз на Україні працює близько 180 шахт, більшість з яких, за даними Державного комітету з нагляду за безпекою праці, належать до першої категорії з підвищеною небезпекою вибуху метану.
35 % вуглевидобувних підприємств небезпечні також і по вибухах вугільного пилу. До них належить зокрема й шахта “Краснолиманська”.
З початку року на шахтах України загинули понад 100 гірників, різного роду травми отримали близько 5 тис. У минулому році на українських шахтах загинуло понад 250 чоловік.
Попередня велика аварія на шахтах України відбулася 7 липня 2002 року. Тоді внаслідок пожежі на шахті “Україна” об’єднання “Селідоввугілля” загинуло 35 осіб.
31 липня 2002 року на шахті імені Засядька в Донецьку під час проведення підривних робіт на глибині 977 метрів стався вибух, внаслідок якого 20 шахтарів загинули й двоє отримали травми.
До цього велика аварія на шахті ім. Засядька сталася 19 серпня 2001 року - внаслідок вибуху метано-повітряної суміші на цій шахті загинули 55 чоловік, а 10 чоловік пропали безвісти.
24 травня 1999 року на цій же шахті сталася одна з найбільших аварій в історії країни. Тоді загинуло 50 шахтарів, 40 були травмовані.
А найбільша за всю історію незалежної України аварія відбулася в березні 2000 року на шахті імені Баракова Луганської області. Внаслідок вибуху метану та вугільного пилу там загинуло 80 гірників.
І ще трохи статистики, у минулому 2003 році командний склад гірничорятувальної служби виявив близько 270 тис. порушень правил безпеки на підприємствах вуглепрому. Через це працівники державної воєнізованої гірничорятувальної служби 2630 разів припиняли ведення гірничих робіт.
Лікарські бригади гірничо рятівників в минулому році надали допомогу 4500 гірникам, в тому числі 1500 - важко травмованим. Як свідчить статистика, кожні два мільйони видобутого вугілля в Україні коштують життя сімом гірникам. Таким чином, за останні чотирнадцять років смертність у галузі збільшилася в два рази.
Сергій Грабовський
Дякую, Володимире.
Це виходить, що за радянських часів ситуація була дещо ліпшою в цьому сенсі, пане Михайло?
Михайло Волинець
Дійсно, ситуація була набагато краща.
Сергій Грабовський
Навіть значно.
Михайло Волинець
Наприклад, у 1973 році видобували 212 млн. тон вугілля, а загинуло 47 чоловік. Частота загиблих шахтарів на 1 млн. видобутого вугілля складала 1,9%. За 13 років незалежності загинуло у вугільній галузі понад 4 тисячі шахтарів.
Я хотів би уточнити інформацію, яку надав мій сусід по студії Володя Бойко. Зараз в середньому за роки незалежності гине більше 3 гірників на 1 млн. тон видобутого вугілля.
Сергій Грабовський
3,5 гірника рахуючи з учорашніми подіями. Статистика справді вражає. І будь-яку людину вона вражає.
От сьогодні мені довелося почути від колеги-журналіста таку думку: нехай іде під три чорти таке криваве вугілля, засипати ті всі шахти і закуповувати вугілля там, де воно видобувається відкритим способом, а може знайти інші енергетичні джерела.
І я хочу звернутися зараз до пана Петра Олійника, щоб він оцінив фахово, так би мовити, оскільки він людина, яка безпосередньо причетна до гірничовидобувної галузі. Не одна людина зараз так думає.
І головне, чи існують інші шляхи розв’язання проблеми тяжкої, кривавої ціни українського вугілля, ніж просто закрити всі шахти, пане Петре?
Петро Олійник
Думка моя така, що на глибинах 900-1000 метрів, на превеликий жаль, реальна наука відстає сьогодні, бо гірнича наука знищена і тому ми не маємо повністю безпечних систем видобутку вугілля. Тому я твердо переконаний, що уряд повинен відмовитися від видобування вугілля на таких великих глибинах.
Друге питання. Ви ж подивіться, які ж ціни на кокс були кілька років тому і зараз. Практично з 500 гривень до 2000 гривень виросли ціни на кокс. А чи залишається в 4 рази більше коштів сьогодні у шахтарів по зарплаті, на техніку безпеки? Де ці кошти?
Третє питання: як використовуються сьогодні бюджетні кошти? Адже бюджетні кошти, які виділяються на техніку, безпеку праці практично не доходять до шахт або доходять до шахт по цінах поставляється продукція, які значно перевищують ринкові ціни.
І тому, враховуючи те, що сьогодні наука не здатна зробити, бо її просто знищили, враховуючи те, що сьогодні немає реальних економічних реформ, шахти не приватизовані, а приватизований менеджмент сьогодні намагається витиснути останні соки з тієї шахти, тому що вони не є реальні господарі, тому я переконаний, що на таких глибинах не можна працювати.
Віктор Ющенко, голова нашої фракції, дав сьогодні розпорядження Петру Порошенку провести бюджетне розслідування по тому, як кошти доходять до шахт. А Миколі Мартиненку, першому заступнику Комітету – провести наше альтернативне розслідування причин цієї аварії, по прийняттю рішень надалі, як повинна функціонувати вугільна галузь.
Я думаю, що у вересні-місяці ми у парламенті будемо це питання розглядати. Тому якщо підсумувати, на таких глибинах сьогодні не готові працювати.
І друга причина – що сьогодні ми повинні реально сказати, як повинна функціонувати вугільна галузь. Або вона повинна бути приватизована з жорстким наглядом технічним, або вона повинна бути державна.
А сьогодні менеджмент є приватизований, він відслідковує інтереси тих чи інших політико-економічних угрупувань. А шахтарі є просто заручниками.
Сергій Грабовський
Дякую, залишайтесь з нами на зв’язку. Продовжить Михайло Волинець. Він, звичайно, має і свій погляд на цю проблему.
Михайло Волинець
Якщо уважно подивитися по структурі паливно-енергетичного балансу, наприклад, у світі нафта складає 37,5, в Україні – 9,6. Вугілля: в світі – 25,5%, в Україні – 28,6%.
В Україні більше спалюється природного газу (46,9). І атомна енергетика в Україні складає 13,3%. Як ми бачимо, альтернативи вугіллю немає. Вугілля – це не тільки енергетика, а це і кокс.
Але справа в тому, що Петро близький був до цього – пояснити радіослухачам, що в світі ціна на кокс складає 500 доларів, а це основна складова у ціні вироблення металу. З України метал переважно йде на експорт.
Ті, хто контролює сьогодні коксівне вугілля, а потім – коксохімзаводи і метал на експорт, ті мають надзвичайні прибутки, більші, ніж хто-небудь в світі. І це відбувається в нашій державі.
Зрозуміло, що вугільна галузь продовжує грабуватися. Ціна на кокс в Україні в 3 рази менша, ніж світові ціни. А ціна на вугілля більше, ніж в 2 рази нижча, ніж світові ціни.
Але дуже часто експерти говорять про те (тільки говорять, нічого не роблять), що не можна видобувати на таких великих глибинах вугілля. Зрозуміло, в світі такої практики майже немає.
Але в нас є шахти, які побудовані, і є основні машини, механізми, які для цього використовуються, є люди. І одразу ми не перебудуємо ситуацію.
Але при цьому частіше всього експерти після кожної аварії не дають правдивої, чіткої інформації про дійсні причини аварій – про те, що розкрали гроші, не було забезпечення відповідного з питань охорони праці, техніки безпеки, що будь-якою ціною видобувалося вугілля.
І давайте подивимося: величезні аварії в останні роки проходили на кращих шахтах, технічно забезпечених. Причини аварій, дійсно, були у зв’язку з тим, що не дотримувались елементарних умов забезпечення провітрювання і газової складової.
Сергій Грабовський
Якщо я помиляюсь, шахта імені Засядька приватизована, де була одна з найбільших аварій...
Михайло Волинець
Не приватизована, а вона знаходиться в аренді.
Сергій Грабовський
А, вона в аренді. Тобто, вона всеодно офіційно лишається у державній власності.
Михайло Волинець
Там схожа ситуація відбулася.
Сергій Грабовський
Саме ця відсутність ефективного власника (тобто, або приватний, або якщо державна власність, то під дуже жорстким державним контролем) – Ви погоджуєтесь тут з своїм колегою по комітету Петром Олійником – це одна з головних причин такої ціни...
Михайло Волинець
Не тільки одна із цих головних причин. Головне, що дуже великий ступінь корупції, зловживань в галузі. І галузь є джерелом пограбування всієї держави.
Тому що виділяється більше 4 мільярдів на енергетичний комплекс, і значна частина (98%) цих коштів йде на забезпечення вугільної галузі.
І прямо на певні структури, які наближені до Рената Ахметова, напівтіньові структури, йдуть туди бюджетні кошти. Вони не доходять до шахтарів. Зараз подивіться: є Указ Президента про погашення заборгованості по заробітних платах...
Сергій Грабовський
Так, от я якраз хотів це запитання задати: а звідки ж береться, якщо, власне кажучи, там такі великі гроші “крутяться” в цій галузі з бюджету, заборгованість шахтарям з зарплати, і така величезна, постійна, хронічна?
Михайло Волинець
Подивіться: нікому, крім шахтарів, в цьому році не заклали у бюджеті виділення коштів на погашення заборгованості по заробітній платі. Це більше, ніж 270 мільйонів гривень. Потім ще додатково – 170 мільйонів. На погашення регресів було виділено 250 мільйонів.
Але коли подивитися уважно, то заборгованість стала зменшуватись на незначну частину. Зрозуміло, що тут розкрадають кошти.
Це не шахтарі розкрадають, а ті, хто ділить ці кошти, вилучає їх із статей бюджету. Тому що парламент не здатний сьогодні контролювати.
Виконавча гілка влади намагається сам формувати бюджет, намагається його контролювати. І усуває бюджетний комітет парламенту. Тому це трошки в ейфорії говорив Петро Михайлович, що можна навести тут порядок.
Я дуже дякую своєму колезі, що він намагається це зробити, що намагаються це зробити Порошенко, Віктор Ющенко, Тимошенко. Але влада сьогодні використовує свій потенціал для того, щоб вкрасти якомога більше, направити ці кошти на забезпечення виборчої кампанії, на свою користь і таке інше.
Я не хочу сьогодні переходити на політичну стезю, але це все має місце. І якщо потрібно, я також в цій передачі буду наводити приклади.
Сергій Грабовський
На жаль, взяти коментарі представників саме влади нам не вдалося. Хоча наші колеги намагалися впродовж всього дня зв’язатися з тими чільними представниками влади, які перебувають зараз на Донеччині, на жаль, коментарі були відсутні. Від коментарів відмовилися.
Я хотів би дещо змінити ракурс розмови. Їдучи на роботу сьогодні, я в маршрутці чув трансляцію передач “Авторадіо”, де лунали розважальні пісні, жарти ведучих – власне кажучи, усе, як завжди, наче нічого не сталося. Спробуйте пройтися зараз FM-діапазоном – почуєте, власне, те саме. Не набагато відрізняється в цьому сенсі й телебачення.
Чи це нормально, власне, така реакція чи, точніше, відсутність реакції на таку масштабну трагедію? Я хотів би запитати пана Олійника, якщо він нас чує. Прошу, пане Олійник.
Петро Олійник
Я хочу вам сказати, що це є просто страшно, що в нашій державі сьогодні урядовці будь-яких гілок влади не мають елементарної християнської людської моралі. Бо я твердо переконаний, що в такі страшні для України години, коли загинули наші люди, повинна бути скорбота всеукраїнська. І не один день. Я впевнений, що оголосять якийсь один день. Але це повинно бути в крові, в серці кожного урядовця.
З іншого боку, що стосується в цілому виховання громадської культури, це також є питання. Я думаю, що навіть без оголошення уряду мали би люди зупинитися.
І хочу вам також ще один момент нагадати. Я хочу сказати крамольну думку. Якщо би я був Прем’єр-міністром (колись були такі завдання в школі), я би всі 5 мільярдів гривень, які виділені на шахтарів, зняв і направив би їх на вчителів і на лікарів. Ні одної копійки би шахтарям на цей рік не дав.
Враховуючи ріст цін на коксівне вугілля, сьогодні вугільна галузь (прослідкуйте, скільки є в офшорах сьогодні грошей) здатна 15 мільярдів гривень направити на вугільну галузь з своїх коштів, які зароблені, як ціна на вугілля росте.
І повністю за 2 місяці погасити всі борги по зарплатах, по регресах, і зробити безпрецедентне технічне переоснащення вугільної промисловості.
Бо так склався сьогодні світовий рік. Можливо, на наступний рік буде і гірша ситуація на світових ринках. А зараз ми мали унікальну можливість, і як завжди, ці гроші залишилися ви знаєте в кого. І тому це є об’єктивна причина – системне пограбування шахтарів.
Сергій Грабовський
Дякую за кваліфіковану експертну думку. Пан Михайло Волинець продовжує.
Михайло Волинець
Відносно культури населення нашої країни, дійсно тут можна говорити довго, але я хочу сказати, що винна в цьому влада, тому що замовчували до ранку про цю трагедію, потім протягом дня ніхто із журналістів не мав ніякої інформації, і всі намагалися вгадати, чи можна про щось говорити, чи ні.
Я розмовляв з одним журналістом комерційного телеканалу, який сказав: “Пане Михайло, ми боїмося. Ви дивіться, бо якщо там зміниться політична ситуація після президентських виборів, то Ви також будете одним з перших, хто постраждає”.
А відносно того, що дійсно йде системне пограбування вугільної галузі, то можете побачити, що, наприклад, дуже низький рівень заробітної плати, занижена ціна на кокс, на коксівне вугілля і на енергетичне вугілля, підвищені ціна за комунальні послуги і так далі.
Йде системне пограбування всього населення України. Хто це робить? Ті, хто сьогодні при владі, ті, хто сьогодні перекачує бюджетні кошти у вугільну сферу, і вони не потупають до шахтарів, до вугільних шахт.
Сергій Грабовський
Дякую, пане Михайло, але все ж таки, що стосується політичної еліти України, то вона сьогодні по-різному, але прореагувала на трагедію на шахті Краснолиманська.
Згідно з повідомленнями інформаційних агентств, і урядові чинники, і лідери про урядових партій, і опозиційні кандидати, змінили у зв’язку із тим, що відбулося, свої плани, вони висловили співчуття рідним загиблих, багато хто з них зараз займається збиранням коштів для сімей загиблих.
Допомога обіцяна і штабом Віктора Януковича, і особисто Віктором Ющенком. А от у деяких аналітиків тим часом все ж таки виникли побоювання, що тема суто людської трагедії на Краснолиманській буде використана у передвиборчих якихось розборках.
До речі, шановні гості, один із депутатів, членів вашого комітету сьогодні якраз відмовився прийти до нас на ефір, щоб його потім не звинуватили, що він, мовляв, на людському горі будує якісь вигоди для своєї партії.
Але так чи інакше, ми бачимо, що політичний вимір того, що відбулося, все ж таки існує. Пане Волинець.
Михайло Волинець
Дійсно, це так. Я думаю, що те замовчення цієї трагедії з боку влади і необ’єктивне інформування ситуації – це якраз і призводить до того, що влада намагається зараз не тільки замовчати ситуацію, а використати у зручному ракурсі як благодійники, як захисники шахтарів, як люди, які допоможуть сім’ям.
Навіть так складається, що державні канали інформаційні говорять про те, що додатково виділено на ліквідацію аварії 2 з половиною мільярди гривень, навіть плутаючи мільйони з мільярдами, навіть не вникаючи в те, що насправді відбулося і які це кошти.
Сергій Грабовський
Дякую. Я хотів би мати з цього приводу думку і народного депутата України Петра Олійника. Прошу.
Петро Олійник
Безумовно, я був би нещирим, коли б не говорив про те, що влада використовує всі медійні засоби, всі засоби адміністративного впливу на те, щоби навіть горе перетворити на піар.
Появиться сильний прем’єр, який буде роздавати допомоги тощо, зрозуміло, що всі будуть розказувати не про глибинні проблеми вугільної галузі (це бюджетне фінансування, яке не доходить, це монополізм в галузі вугільного машинобудування, це вимивання обігових коштів на офшорних зонах), не будуть давати об’єктивні характеристики, не будуть давати характеристику, що знищена вітчизняна прикладна і фундаментальна наука гірнича, а будуть піарити і розказувати про те, як сильний Янукович працює на те, щоб допомогти горю шахтарів.
Але я думаю, що сьогодні вже етап повного обдурювання нації вже пройшов, тому що в таких самих умовах, як шахтарі, є і селяни і вчителі, які отримують свої мізерні зарплати, і лікарі.
Коли ми говоримо про те, що це є політика, так, це є політика. Стан життя людей, їхній рівень економічний, рівень соціальний, рівень свободи слова, рівень політичної культури – це все і є велика політика.
Тому, безумовно, фундаментальні речі сьогодні можна змінити в суспільстві, лише змінивши політичну систему, змінивши політичну еліту, відповідно обравши зовсім інший шлях розвитку нашої держави.
Наша держава є тоталітарною, і цей приклад шахти Краснолиманської – це маленький приклад українського неототалітаризму, відповідно ми обов’язково це поміняємо. Так більше жити просто не можна.
Сергій Грабовський
Дякуємо. Перш, ніж ми зробимо підсумки нашої розмови, щойно наша колега Марина Пирожук зв’язалася із керівником прес-служби Держнагляду і охорони у Донецькій області Мариною Нікітіною.
Її співрозмовниця розповідає, що відбувається зараз на шахті.
Марина Пирожук
Пані Нікітіна, яка зараз ситуація на шахті. Як відомо, сьогодні туди прилетів прем’єр, і працює урядова комісія. Що нового з’явилося?
Марина Нікітіна
Нового на цей час з’явилося тільки те, що 31 гірник був знайдений. Прем’єр провів нараду з членами комісії, він прийняв їхні звіти, він вислухав те, що там робиться зараз.
Зараз приймаються всі можливі і неможливі дії для того, щоб локалізувати пожежу. Для цього вирішено підтопити конвеєрний штрек шахти, будуються перемички.
Зараз на шахті працює 54 відділи рятувальників.
Марина Пирожук
Пані Нікітіна, чи зупинено пожежу?
Марина Нікітіна
Ні, на цей час ще ні. Можливо, на це знадобиться два дні.
Марина Пирожук
Чи знайдені тіла тих п’ятьох осіб, які залишилися в шахті?
Марина Нікітіна
Теж ні. Зараз тривають гірничі рятувальні роботи, але тіла ще не знайдені. Ми не втрачаємо надію, але надія на те, що вони залишилися живими, вже майже нереальна.
Марина Пирожук
Пані Нікітіна, чи говорилося на урядовому засіданні про суми компенсації для родин загиблих?
Марина Нікітіна
Так, були названі суми, розміри цих виплат становитимуть від 83 до 221 тисячі гривень на сім’ю, в залежності від обставин. Загальна сума цих виплат становить 5 мільйонів 634 тисячі гривень.
Ці кошти будуть виділені з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань. Що стосується резервного фонду Кабінету Міністрів, то зараз ще не йдеться про це, але якщо буде потрібно, кошти будуть виділені.
Сергій Грабовський
Останній коментар, буквально одна хвилина. Пане Волинець, прошу.
Михайло Волинець
Дуже мені хотілося б, щоб влада не створювала театр навколо цієї ситуації і горя людей.
Мені пригадується такий випадок, що стався зовсім недавно, коли прем’єр-міністр був у робочій поїздці в Луганській області, а саме до цього періоду протягом 8 місяців міністр палива і енергетики Сергій Тулуб на рахунку затримав бюджетні кошти 190 мільйонів, коли шахтарі почали запитувати, чому не платять зарплату і просили розібратися з цим, то Янукович покликав заступника міністра фінансів і сказав: “Розберіться, щоб сьогодні до вечора були кошти, а вночі видавали”.
Ці кошти, які навмисне урядом затримувалися 8 діб, стали видавати вночі. Але коли Янукович дав таку команду, то піднялися керівники вугільної галузі, генеральні директори, присутні там шахтарі і аплодували прем’єру, який добрий чоловік, як прем’єр оперативно вирішує питання.
Я дуже сподіваюся, що цього не станеться. Дійсно ми всі разом спільними зусиллями будемо намагатися ліквідувати цю аварію. Мені також дивно, що профспілки не були включені до складу державної комісії, це також є.
Сергій Грабовський
Дякую. На жаль, ми вже не можемо взяти останній коментар Петра Олійника, бо наш час добігає кінця.
Згадаємо ще раз тих, хто не вийшов вчора із шахти Краснолиманська.
У “Вечірній Свободі”, яку вів з Києва Сергій Грабовський, брали участь народні депутати Михайло Волинець і Петро Олійник.
Зустрінемося в ефірі. Лишайтеся на нашій хвилі! Говорить радіо “Свобода”!
