Мінськ, 16 серпня 2004 року – Державне телебачення Білорусі у головній тижневій програмі продемонструвало критичний сюжет про Україну. На думку білоруського телебачення, в Україні все розпродається закордонним, передусім російським підприємцям. В центрі уваги нафтогін “Одеса-Броди”.
У головній білоруській телепрограмі “В центрі уваги”, яку показали двічі (у неділю та понеділок), окремий сюжет було присвячено Україні, де нафтогін “Одеса–Броди” готується приймати російську нафту. Державне телебачення Білорусі роз”яснило своїм глядачам:
"Українці розраховували на рух нафти у протилежному напрямку, обминаючи Росію, щоб гарантувати свою енергетичну безпеку. Зміна маршруту тут назвали олігархічним реверсом".
На думку білоруського телебачення, олігархи купують в Україні все ,що хочуть – мовляв, ринкова економіка. З цього приводу мінський коментатор заявляє:
"Білорусь до таких підходів готова. Торгуватися торгуємося, але лише виходячи зі своїх національних інтересів. Україна , найближча сусідка , заторкує й білоруський інтерес. Спочатку труба “Одеса–Броди” повинна була добратися до Мазиря й Полоцька та загрузити білоруську нафтопереробку легкою каспійською нафтою".
Проте, зазначає білоруське телебачення, відбувся реверс – зміна напрямку нафтогону. Хто ж у цьому винний? Мінський журналіст має готову відповідь:
"Будівництво розпочинав Леонід Кучма, тоді ще прем”єр-міністр. 19 серпня 2001 року він же, але вже президентом, заварював останній, золотий стик на нафтовій трубі".
Як натякає державне телебачення Білорусі, президент України насправді будував нафтогін “Одеса–Броди” для російських олігархів, які тепер використовують його через альянс Тюменської нафтової корпорації з “Брітіш петролеум”. Далі – більше.
"2000 року “ТНК” через процедуру банкрутства заволоділа Лисичанським нафтопереробним заводом під Луганськом. Завод-банкрут за рік збільшив виробництво бензину в 14 разів – майже містика. Самі власники й того цікавіші: голова ради директорів “ТНК-Брітіш петролеум” – росіянин Михайло Фрідман, який має біля 4 з половиною мільярдів власних доларів. Тепер українські росіяни мають 4 заводи з переробки нафти – окрім Лисичанського, ще в Одесі, Херсоні та Кременчуку ".
Сюжет про долю української нафтопереробки закінчується так:
"Поки одесити чекають перших танкерів, Україна наближається до президентських виборів. Як жартують тут, наближається зі швидкістю російської нафти поки що по українських трубах ".
Білоруське державне телебачення обіцяє й надалі тримати “в центрі уваги” ситуацію в Україні.
Цей сюжет, який показали після репортажів про те, як президент Білорусі Олександр Лукашенко особисто керує сільським господарством та займається обороною національних економічних інтересів, на думку мінських політологів, мав метою показати, що в сусідніх державах керівництво є значно гіршим, ніж білоруське. У Білорусі тепер теж передвиборча кампанія – на 17 жовтня призначені парламентські вибори.
У головній білоруській телепрограмі “В центрі уваги”, яку показали двічі (у неділю та понеділок), окремий сюжет було присвячено Україні, де нафтогін “Одеса–Броди” готується приймати російську нафту. Державне телебачення Білорусі роз”яснило своїм глядачам:
"Українці розраховували на рух нафти у протилежному напрямку, обминаючи Росію, щоб гарантувати свою енергетичну безпеку. Зміна маршруту тут назвали олігархічним реверсом".
На думку білоруського телебачення, олігархи купують в Україні все ,що хочуть – мовляв, ринкова економіка. З цього приводу мінський коментатор заявляє:
"Білорусь до таких підходів готова. Торгуватися торгуємося, але лише виходячи зі своїх національних інтересів. Україна , найближча сусідка , заторкує й білоруський інтерес. Спочатку труба “Одеса–Броди” повинна була добратися до Мазиря й Полоцька та загрузити білоруську нафтопереробку легкою каспійською нафтою".
Проте, зазначає білоруське телебачення, відбувся реверс – зміна напрямку нафтогону. Хто ж у цьому винний? Мінський журналіст має готову відповідь:
"Будівництво розпочинав Леонід Кучма, тоді ще прем”єр-міністр. 19 серпня 2001 року він же, але вже президентом, заварював останній, золотий стик на нафтовій трубі".
Як натякає державне телебачення Білорусі, президент України насправді будував нафтогін “Одеса–Броди” для російських олігархів, які тепер використовують його через альянс Тюменської нафтової корпорації з “Брітіш петролеум”. Далі – більше.
"2000 року “ТНК” через процедуру банкрутства заволоділа Лисичанським нафтопереробним заводом під Луганськом. Завод-банкрут за рік збільшив виробництво бензину в 14 разів – майже містика. Самі власники й того цікавіші: голова ради директорів “ТНК-Брітіш петролеум” – росіянин Михайло Фрідман, який має біля 4 з половиною мільярдів власних доларів. Тепер українські росіяни мають 4 заводи з переробки нафти – окрім Лисичанського, ще в Одесі, Херсоні та Кременчуку ".
Сюжет про долю української нафтопереробки закінчується так:
"Поки одесити чекають перших танкерів, Україна наближається до президентських виборів. Як жартують тут, наближається зі швидкістю російської нафти поки що по українських трубах ".
Білоруське державне телебачення обіцяє й надалі тримати “в центрі уваги” ситуацію в Україні.
Цей сюжет, який показали після репортажів про те, як президент Білорусі Олександр Лукашенко особисто керує сільським господарством та займається обороною національних економічних інтересів, на думку мінських політологів, мав метою показати, що в сусідніх державах керівництво є значно гіршим, ніж білоруське. У Білорусі тепер теж передвиборча кампанія – на 17 жовтня призначені парламентські вибори.
