В Україні формується модель економіки, побудована переважно на низько технологічних укладах, що може бути конкурентоспроможною на зовнішньому ринку винятково за рахунок дешевої робочої сили.
Як повідомили УНІАН у Центрі Разумкова, такий висновок зроблений фахівцями Центру після проведення фахової дискусії "Інноваційний шлях розвитку України: гасло чи реальність?".
Під час дискусії фахівці відзначали, що переліки наукових і науково-технічних пріоритетів, пріоритетів інноваційної діяльності містяться в багатьох нормативно-правових і офіційних документах. Проте, справжні пріоритети визначаються не цими переліками, а виявляються у розподілі фінансування на конкретні технологічні уклади, що і визначає формування певної економічної моделі.
Зокрема, за даними Центру Разумкова, сьогодні в Україні майже 70% коштів на науково-технічні розробки припадає на IV і лише 23% - на V технологічний уклади, 60% інноваційних витрат – на IV технологічний уклад, 30% - III, а V – лише 8,6%.
Крім того, 75% інвестицій спрямовується в III уклад і лише 20% і 4,5% - у IV і V технологічні уклади відповідно. У технологічній частині капітальних вкладень (технічне переозброєння та модернізація) домінує III технологічний уклад – 83%, і лише 1-% припадає на IV.
Фахівці Центру зазначають, що конкурентоспроможність на внутрішньому ринку не є проблемою для держави, оскільки конкурентне середовище в національній економіці знаходиться в зародковому стані. Така економічна модель за своїми базовими властивостями не потребує інновацій, не передбачає і не формує внутрішній платоспроможний попит на інновації та інноваційну продукцію.
Натомість така економічна модель дозволяє державі не перейматися проблемами інвестицій у людський капітал, вона не має стимулів якщо існує реальна можливість таких інвестицій. За такої моделі, зазначають фахівці Центру, не формується попит на кваліфікованих працівників, отже знання втрачають інструментальне значення, відповідно – не формується (або скорочується) попит на якісну освіту; падає рівень суспільної престижності професій вчителя та вченого.
Згідно з результатами соціологічних досліджень, професією вченого вважають престижною лише 1,2% громадян України, серед молоді – менше відсотка. А це вже становить загрозу становленню інноваційної економіки у перспективі.
UNIAN
Як повідомили УНІАН у Центрі Разумкова, такий висновок зроблений фахівцями Центру після проведення фахової дискусії "Інноваційний шлях розвитку України: гасло чи реальність?".
Під час дискусії фахівці відзначали, що переліки наукових і науково-технічних пріоритетів, пріоритетів інноваційної діяльності містяться в багатьох нормативно-правових і офіційних документах. Проте, справжні пріоритети визначаються не цими переліками, а виявляються у розподілі фінансування на конкретні технологічні уклади, що і визначає формування певної економічної моделі.
Зокрема, за даними Центру Разумкова, сьогодні в Україні майже 70% коштів на науково-технічні розробки припадає на IV і лише 23% - на V технологічний уклади, 60% інноваційних витрат – на IV технологічний уклад, 30% - III, а V – лише 8,6%.
Крім того, 75% інвестицій спрямовується в III уклад і лише 20% і 4,5% - у IV і V технологічні уклади відповідно. У технологічній частині капітальних вкладень (технічне переозброєння та модернізація) домінує III технологічний уклад – 83%, і лише 1-% припадає на IV.
Фахівці Центру зазначають, що конкурентоспроможність на внутрішньому ринку не є проблемою для держави, оскільки конкурентне середовище в національній економіці знаходиться в зародковому стані. Така економічна модель за своїми базовими властивостями не потребує інновацій, не передбачає і не формує внутрішній платоспроможний попит на інновації та інноваційну продукцію.
Натомість така економічна модель дозволяє державі не перейматися проблемами інвестицій у людський капітал, вона не має стимулів якщо існує реальна можливість таких інвестицій. За такої моделі, зазначають фахівці Центру, не формується попит на кваліфікованих працівників, отже знання втрачають інструментальне значення, відповідно – не формується (або скорочується) попит на якісну освіту; падає рівень суспільної престижності професій вчителя та вченого.
Згідно з результатами соціологічних досліджень, професією вченого вважають престижною лише 1,2% громадян України, серед молоді – менше відсотка. А це вже становить загрозу становленню інноваційної економіки у перспективі.
UNIAN
