Аудіозапис програми:
Київ, 4 листопада 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.
Сьогодні у програмі:
- Спостерігачі з Прикарпаття про свої враження від перебігу першого туру президентських виборів на Донеччині;
- Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова аналізує правопорушення під час голосування;
- Рубрика “Правовий лікнеп”: що робити виборцю, коли він стикається з порушенням своїх прав?
- Генпрокуратура проти видавця газети “Бізнес” Сергія Мельничука.
Понад сотня спостерігачів з Івано-Франківщини від виборчого штабу кандидата у президенти Віктора Ющенка взяла участь у першому турі президентських виборів на Донеччині.
Галичани були вражені тим, що вони побачили на Сході. Спостерігачі зізналися, що їх не покидало враження, ніби вони потрапили в якусь зовсім іншу країну, де люди дуже залякані і повністю залежні від місцевої влади.
Зі спостерігачами спілкувався наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
110 спостерігачів надіслав івано-франківський обласний штаб Віктора Ющенка для роботи на виборчих дільницях в Донецькій області. Це рівно у 20 разів менше, аніж кількість спостерігачів, які прибули з Луганської області на Прикарпаття.
Більша частина спостерігачів з Івано-Франківщини працювала в місті Маріуполі та довколишніх населених пунктах.
Представники Івано-Франківщини на виборчих дільницях Донеччини заявили, що приймали їх там дуже добре, не було жодних правопорушень, а тим паче провокацій.
Однак перше, що вразило спостерігачів, це надзвичайна бідність сіл, починаючи з Дніпропетровщини, які вони побачили, на відміну від Галичини. І водночас люди заявляли, що не хочуть бути заможними, вони не бажають втратити бодай те, що мають. Та основні події розгорнулись на виборчих дільницях.
Розповідає спостерігач, депутат Івано-Франківської міської ради Антон Шлапак.
Антон Шлапак
Усе йшло нормально, тільки дуже підозріло, чому там, де ми працювали, там була явка менша, аніж там, де наших людей не було. Там, де їх не було, явка зафіксована більша. Це різко впадає у вічі.
Іван Костюк
А цифри були такими. Там, де були спостерігачі від Віктора Ющенка, на дільниці приходило не більше 60% виборців. На всіх інших, де їх не було, понад 90.
Цікавим відкриттям для спостерігачів з Івано-Франківщини стало також те, що на виборчих дільницях були сотні заяв з проханням з тих чи інших причин проголосувати вдома. Спеціальна машина вирушала у дорогу зі скриньками і через кілька годин могла привезти більше тисячі бюлетенів. Усі вони, як пізніше з’ясувалося, були за Віктора Януковича.
Спостерігач, депутат Івано-Франківської міської ради Олексій Стасюк переконаний, що всі дільниці, де мали працювати спостерігачі від Віктора Ющенка, були заздалегідь визначені. Члени цих дільничих комісій поводились винятково коректно.
От як відбувались вибори навіть на цих визначених дільницях:
Олексій Стасюк
Вони хотіли запустити відразу масу людей. І таки запустили їх. Відкрито кажучи, люди були так організовані, що вони вже все знали, за кого голосувати.
Стоїть біля кабінки спостерігач від Янковича і зразу перевіряє, хто як голосує. Там навіть бюлетені не закривалися. Але кажу, це все в них було готове. Заходили чоловік 20-30, у тій ситуації я би й хотів перевірити, це було неможливо.
Іван Костюк
Якщо й фіксувалися порушення, то члени комісії відмовлялися підписувати протоколи, відверто заявляючи, що вони бояться. А загалом іванофранківці були вражені тим, що виборці Донеччини тотально залякані.
Упродовж передвиборчої кампанії вони отримували винятково негативну інформацію про кандидата від опозиції. Вразило їх те, наскільки військовою була підготовка до виборів.
Жоден голос за Віктора Януковича не повинен був бути втрачений. І це контролювалося на всіх рівнях: від керівників підприємств і до представників влади.
У другому турі президентських виборів представники від Прикарпаття заявили, що обов’язково поїдуть на Донеччину, але цього разу їх буде у кілька разів більше, адже в їхній присутності відверті фальсифікації не робилися.
А головне, в чому галичани переконалися: на Сході живуть так ж самі українці, як вони, лише здебільшого російськомовні, залякані і непоінформовані.
Надія Шерстюк
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова в інтерв’ю для радіо “Свобода” висловила стурбованість великою кількістю правопорушень, які відбувалися на президентських виборах 31-го жовтня.
З Ніною Карпачовою розмовляла наша київська кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Ніна Карпачова переконана, що Україна потребує кардинальних змін у політичній системі, і пояснює:
Ніна Карпачова
Будь-які зміни мають бути на краще в Україні. Те, що сьогодні змінилося, запорукою цьому є кардинальна свідомість наших громадян. Ми це відчули у першому турі голосування. Шалена активність – це мене просто надихає.
Я думаю, що у другому турі така активність виборців має бути ще більшою, і більш прозорим має бути другий тур голосування. Мені здається, що вибори мають бути легітимними і більш прозорими, ніж перший тур, які, ми бачили, мав свої вади певні, але, в цілому, вибори відбулися.
Богдана Костюк
Омбудсмен повідомила також наступне:
Ніна Карпачова
Ми знаємо, що готувався третій варіант. Третій варіант – влада мала зберегти себе за будь-що, і фактично всі проблемні питання, які виникали, принаймні я як Уповноважена їх зараз аналізую, мені здається, що вони все ж таки пов’язані з тим, що влада намагалася за будь-що утриматися. Тобто, сама ідея зриву, фактично визнання виборів недійсними – це був запущений варіант, це непросто були чиїсь забаганки, це була спланована акція.
Подивіться, скільки було проблемних питань в елементарному - у списках виборців. Коли ми почали аналізувати: невже вся Україна втратила грамотність, тоді, коли складали органи місцевого самоврядування ці списки, які вони узгоджували з правоохоронними органами, і правоохоронні органи давали, то виявлялося, що з’являлися у списках люди, які померли 14 років тому; також приходили молоді дівчата на вибори, скажімо 1968-го року народження в місті Києві, то у списках в неї стояло: рік народження - 1900, і вона мала доводити у суді, що вона народилася не в 1900-му році.
Абсолютно дивні речі. Вони виглядають як системна спроба на першому етапі зірвати, адже люди були на межі.
Ми були майже у всіх регіонах і відслідковували цю ситуацію. Де ми тільки могли, ми допомагали.
Богдана Костюк
І вирішальним виявилась висока громадська свідомість більшості українських виборців. На думку Ніни Карпачової, саме їхня суспільна свідомість не дозволила здійснити “сценарій номер 3”.
Надія Шерстюк
Права людини, зокрема, виборче право, захищені як Конституцією України, так і кримінальним законодавством. Відтак, кожен, хто перешкоджає виборчому праву, несе кримінальну відповідальність.
Адвокат Валентина Міненко радить, як поводитися виборцю, коли він стикається з порушенням своїх прав. Рубрика “Правовий лікнеп”.
Валентина Міненко
Якщо комусь із громадян говорять, що він повинен виконати своє виборче право, але потім називають певного кандидата і говорять про те, що якщо він проголосує не так, то його виключать з роботи, то не треба цього боятися, бо в жодній із кабінок не буде стояти жодних записуючих записів, і ви може сказати, що проголосували, а зробити свій свідомий вибір, яке підказує серце, і проголосувати так, як ви будете вважати за потрібне.
Якщо людина зустрічається з порушенням виборчих прав, то відразу про це треба заявити на виборчі дільниці або відразу ж звернутися до наглядачів, які є на виборчій дільниці – там обов’язково є юристи, які тут же допоможуть скласти скаргу, навіть скласти скаргу у суд для того, щоб людина захистила свої виборчі права.
Кожна людина повинна пам’ятати, що як і будь-які інші права, своє виборче право вона має захищати у суді.
Надія Шерстюк
Експерти попереджають про небезпеку використання на виборах співробітників міліції для виконання невластивих їм політичних завдань.
Як ставитися до цього і виборцям, і міліціонерам?
Валентина Міненко
Кожен працівник правоохоронних органів є громадянином України, і він користується тими самими правами, як і інші громадяни України, які передбачені Конституцією України, крім того правами і обов’язками, які передбачені законом “Про міліцію”, тому він не повинен і зобов’язаний не виконувати розпорядження свого начальства, яке не відповідає діючому законодавству, посилаючись на Конституцію, на закон “Про міліцію”.
Також кожен працівник міліції, я думаю, що знає, що якщо начальник дає йому наказ злочинний, то сам начальник несе відповідальність за те, що дав цей наказ.
Надія Шерстюк
На тлі масових затримань студентів і активістів опозиції наприкінці жовтня привернуло увагу затримання податковою міліцією президента компанії „Бліц-інформ” Сергія Мельничука, який є видавцем популярного в Україні тижневика „Бізнес”.
Непересічність цієї події полягає в тому, що пан Мельничук не тільки не належить до опозиції, а навпаки, є відомим членом об’єднаної соціал-демократичної партії і за кілька днів до затримання у газеті „Бізнес” закликав підтримати на президентських виборах кандидатуру Віктора Януковича.
Що ж спричинило затримання Сергія Мельничука, розповідає Володимир Бойко.
Володимир Бойко
З точки зору суто правової насправді ніякого затримання не було. Президента холдингу “Бліц-Інформ” 22-го жовтня цього року запросили в якості свідка в Управління податкової міліції в м. Києві. Тут Мельничукові оголосили, що він обвинувачується в несплаті податків, і прокуратура вважає за потрібним утримувати його в слідчому ізоляторі.
З Управління податкової міліції бізнесмена в наручниках доставили до Деснянського райсуду столиці разом з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання в СІЗО. Але замість того, щоби задовольнити чи відхилити це подання, суддя Лариса Бабайлова винесла абсолютно несподівану постанову: про продовження затримання до 10 діб, протягом яких Мельничук мав перебувати не в СІЗО, а Ізоляторі тимчасового тримання.
Несподіваність полягала в тому, що Мельничука ніхто не затримував і затримувати не міг, оскільки цей процесуальний інститут стосується виключно підозрюваних, а не обвинувачених.
Слідчий ніякого протоколу затримання не складав і лише прохав суд обрати обвинуваченому Мельничукові запобіжний захід.
Журналісти тижневика „Бізнес”, видавцем якого є Сергій Мельничук, стверджують, що має місто звичайний бізнес-тероризм з боку Генеральної прокуратури України.
Як неодноразово повідомлялося в засобах масової інформації, Генпрокурор Геннадій Васильєв є власником кількох медіа-ресурсів і зараз, з огляду на той хаос, що склався в країні в переддень президентських виборів, вирішив розширити свій бізнес шляхом поглинання крупних київських підприємств.
Аналогічним чином прокуратура вже намагалася організувати в столиці України трансляцію належного Васильєву донецького телеканалу „Київська Русь” через кабельну мережу компанії „Воля-кабель”.
Коли керівництво цієї компанії відмовилося співробітничати з прокуратурою, директор „Волі-Кабель” та його заступник опинилися в тюремній камері.
Історія повторюється, принаймні так вважає головний редактор газети „Бізнес” Ігор Каневський.
Ігор Каневський
Тиск створює Генпрокуратура. Хто стоїть за діями цього органу, я не знаю. Як вони трактують статтю 4 закону “Про прокуратуру” – невідомо.
Наскільки я знаю, пану Мельничуку надходили пропозиції від різних фінансових установ про придбання підприємства в цілому.
Я можу навести паралелі між справою “Воля-кабель” та тим, що зараз відбувається навколо “Бліц-інформу, тому, я думаю, що це той самий прояв бізнес-тероризму проти холдингу і нашої газети.
Володимир Бойко
Для того, щоби мати важелі впливу на керівництво холдингу „Бліц-інформ”, за вказівкою Генерального прокурора України Геннадія Васильєва в березні 2004-го року була порушена кримінальна справа за начебто встановленим держподатковою службою фактом несплати цим підприємством податків.
Але як стверджує редактор відділу „Компанії та ринки” газети „Бізнес” Олександр Драников, насправді жодна податкова перевірка ніяких суттєвих фінансових порушень на підприємстві не виявила, і тому кримінальну справу довелося порушувати на підставі якоїсь незрозумілої довідки, написаної податковим інспектором на вимогу прокуратури.
Розповідає Олександр Драников.
Олександр Драников
Цю довідку підписувала співробітниця податкової міліції, яка через декілька днів після того, як вона цю довідку підписала, звільнилася з роботи і зараз працює в одній із комерційних структур.
Якщо не було б зацікавленості у Генпрокуратурі в порушенні кримінальної справи, то ці папери, які були складені, ніколи не послужили приводом порушення кримінальної справи.
Володимир Бойко
Зараз у бізнесовому середовищі Києва поширена версія про те, що Адміністрація Президента та Генеральний прокурор України уклали своєрідну угоду, згідно з якою прокуратура буде чинити тиск на опозицію й проводити масові арешти серед прихильників Ющенка, а в обмін за це Банкова закриватиме очі на захоплення Васильєвим прибуткових підприємств, які раніше співробітничали з СДПУ(О).
Наскільки ця версія є обґрунтованою, покаже найближчий час. Але вже зараз журналісти тижневика „Бізнес” вирішили протистояти намаганням Генеральної прокуратури змінити власника цього видання.
Про методи такої боротьби розповідає редактор відділу „Компанії та ринки” Олександр Драников
Олександр Драников
Ми вирішили на редколегії започаткувати у себе в газеті нову рубрику “В гостях у Генпрокурора”. Під цією рубрикою ми будемо сповіщати наших українських підприємців про те, як протидіяти незаконному “бєзпрєдєлу” з боку працівників прокуратури.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 4 листопада 2004 року.
Надія Шерстюк
На хвилях української служби радіо “Свобода” ви слухаєте передачу “Права людини: українська реальність”. У київській студії перед мікрофоном Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.
Сьогодні у програмі:
- Спостерігачі з Прикарпаття про свої враження від перебігу першого туру президентських виборів на Донеччині;
- Уповноважена ВР з прав людини Ніна Карпачова аналізує правопорушення під час голосування;
- Рубрика “Правовий лікнеп”: що робити виборцю, коли він стикається з порушенням своїх прав?
- Генпрокуратура проти видавця газети “Бізнес” Сергія Мельничука.
Понад сотня спостерігачів з Івано-Франківщини від виборчого штабу кандидата у президенти Віктора Ющенка взяла участь у першому турі президентських виборів на Донеччині.
Галичани були вражені тим, що вони побачили на Сході. Спостерігачі зізналися, що їх не покидало враження, ніби вони потрапили в якусь зовсім іншу країну, де люди дуже залякані і повністю залежні від місцевої влади.
Зі спостерігачами спілкувався наш івано-франківський кореспондент Іван Костюк.
Іван Костюк
110 спостерігачів надіслав івано-франківський обласний штаб Віктора Ющенка для роботи на виборчих дільницях в Донецькій області. Це рівно у 20 разів менше, аніж кількість спостерігачів, які прибули з Луганської області на Прикарпаття.
Більша частина спостерігачів з Івано-Франківщини працювала в місті Маріуполі та довколишніх населених пунктах.
Представники Івано-Франківщини на виборчих дільницях Донеччини заявили, що приймали їх там дуже добре, не було жодних правопорушень, а тим паче провокацій.
Однак перше, що вразило спостерігачів, це надзвичайна бідність сіл, починаючи з Дніпропетровщини, які вони побачили, на відміну від Галичини. І водночас люди заявляли, що не хочуть бути заможними, вони не бажають втратити бодай те, що мають. Та основні події розгорнулись на виборчих дільницях.
Розповідає спостерігач, депутат Івано-Франківської міської ради Антон Шлапак.
Антон Шлапак
Усе йшло нормально, тільки дуже підозріло, чому там, де ми працювали, там була явка менша, аніж там, де наших людей не було. Там, де їх не було, явка зафіксована більша. Це різко впадає у вічі.
Іван Костюк
А цифри були такими. Там, де були спостерігачі від Віктора Ющенка, на дільниці приходило не більше 60% виборців. На всіх інших, де їх не було, понад 90.
Цікавим відкриттям для спостерігачів з Івано-Франківщини стало також те, що на виборчих дільницях були сотні заяв з проханням з тих чи інших причин проголосувати вдома. Спеціальна машина вирушала у дорогу зі скриньками і через кілька годин могла привезти більше тисячі бюлетенів. Усі вони, як пізніше з’ясувалося, були за Віктора Януковича.
Спостерігач, депутат Івано-Франківської міської ради Олексій Стасюк переконаний, що всі дільниці, де мали працювати спостерігачі від Віктора Ющенка, були заздалегідь визначені. Члени цих дільничих комісій поводились винятково коректно.
От як відбувались вибори навіть на цих визначених дільницях:
Олексій Стасюк
Вони хотіли запустити відразу масу людей. І таки запустили їх. Відкрито кажучи, люди були так організовані, що вони вже все знали, за кого голосувати.
Стоїть біля кабінки спостерігач від Янковича і зразу перевіряє, хто як голосує. Там навіть бюлетені не закривалися. Але кажу, це все в них було готове. Заходили чоловік 20-30, у тій ситуації я би й хотів перевірити, це було неможливо.
Іван Костюк
Якщо й фіксувалися порушення, то члени комісії відмовлялися підписувати протоколи, відверто заявляючи, що вони бояться. А загалом іванофранківці були вражені тим, що виборці Донеччини тотально залякані.
Упродовж передвиборчої кампанії вони отримували винятково негативну інформацію про кандидата від опозиції. Вразило їх те, наскільки військовою була підготовка до виборів.
Жоден голос за Віктора Януковича не повинен був бути втрачений. І це контролювалося на всіх рівнях: від керівників підприємств і до представників влади.
У другому турі президентських виборів представники від Прикарпаття заявили, що обов’язково поїдуть на Донеччину, але цього разу їх буде у кілька разів більше, адже в їхній присутності відверті фальсифікації не робилися.
А головне, в чому галичани переконалися: на Сході живуть так ж самі українці, як вони, лише здебільшого російськомовні, залякані і непоінформовані.
Надія Шерстюк
Уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова в інтерв’ю для радіо “Свобода” висловила стурбованість великою кількістю правопорушень, які відбувалися на президентських виборах 31-го жовтня.
З Ніною Карпачовою розмовляла наша київська кореспондентка Богдана Костюк.
Богдана Костюк
Ніна Карпачова переконана, що Україна потребує кардинальних змін у політичній системі, і пояснює:
Ніна Карпачова
Будь-які зміни мають бути на краще в Україні. Те, що сьогодні змінилося, запорукою цьому є кардинальна свідомість наших громадян. Ми це відчули у першому турі голосування. Шалена активність – це мене просто надихає.
Я думаю, що у другому турі така активність виборців має бути ще більшою, і більш прозорим має бути другий тур голосування. Мені здається, що вибори мають бути легітимними і більш прозорими, ніж перший тур, які, ми бачили, мав свої вади певні, але, в цілому, вибори відбулися.
Богдана Костюк
Омбудсмен повідомила також наступне:
Ніна Карпачова
Ми знаємо, що готувався третій варіант. Третій варіант – влада мала зберегти себе за будь-що, і фактично всі проблемні питання, які виникали, принаймні я як Уповноважена їх зараз аналізую, мені здається, що вони все ж таки пов’язані з тим, що влада намагалася за будь-що утриматися. Тобто, сама ідея зриву, фактично визнання виборів недійсними – це був запущений варіант, це непросто були чиїсь забаганки, це була спланована акція.
Подивіться, скільки було проблемних питань в елементарному - у списках виборців. Коли ми почали аналізувати: невже вся Україна втратила грамотність, тоді, коли складали органи місцевого самоврядування ці списки, які вони узгоджували з правоохоронними органами, і правоохоронні органи давали, то виявлялося, що з’являлися у списках люди, які померли 14 років тому; також приходили молоді дівчата на вибори, скажімо 1968-го року народження в місті Києві, то у списках в неї стояло: рік народження - 1900, і вона мала доводити у суді, що вона народилася не в 1900-му році.
Абсолютно дивні речі. Вони виглядають як системна спроба на першому етапі зірвати, адже люди були на межі.
Ми були майже у всіх регіонах і відслідковували цю ситуацію. Де ми тільки могли, ми допомагали.
Богдана Костюк
І вирішальним виявилась висока громадська свідомість більшості українських виборців. На думку Ніни Карпачової, саме їхня суспільна свідомість не дозволила здійснити “сценарій номер 3”.
Надія Шерстюк
Права людини, зокрема, виборче право, захищені як Конституцією України, так і кримінальним законодавством. Відтак, кожен, хто перешкоджає виборчому праву, несе кримінальну відповідальність.
Адвокат Валентина Міненко радить, як поводитися виборцю, коли він стикається з порушенням своїх прав. Рубрика “Правовий лікнеп”.
Валентина Міненко
Якщо комусь із громадян говорять, що він повинен виконати своє виборче право, але потім називають певного кандидата і говорять про те, що якщо він проголосує не так, то його виключать з роботи, то не треба цього боятися, бо в жодній із кабінок не буде стояти жодних записуючих записів, і ви може сказати, що проголосували, а зробити свій свідомий вибір, яке підказує серце, і проголосувати так, як ви будете вважати за потрібне.
Якщо людина зустрічається з порушенням виборчих прав, то відразу про це треба заявити на виборчі дільниці або відразу ж звернутися до наглядачів, які є на виборчій дільниці – там обов’язково є юристи, які тут же допоможуть скласти скаргу, навіть скласти скаргу у суд для того, щоб людина захистила свої виборчі права.
Кожна людина повинна пам’ятати, що як і будь-які інші права, своє виборче право вона має захищати у суді.
Надія Шерстюк
Експерти попереджають про небезпеку використання на виборах співробітників міліції для виконання невластивих їм політичних завдань.
Як ставитися до цього і виборцям, і міліціонерам?
Валентина Міненко
Кожен працівник правоохоронних органів є громадянином України, і він користується тими самими правами, як і інші громадяни України, які передбачені Конституцією України, крім того правами і обов’язками, які передбачені законом “Про міліцію”, тому він не повинен і зобов’язаний не виконувати розпорядження свого начальства, яке не відповідає діючому законодавству, посилаючись на Конституцію, на закон “Про міліцію”.
Також кожен працівник міліції, я думаю, що знає, що якщо начальник дає йому наказ злочинний, то сам начальник несе відповідальність за те, що дав цей наказ.
Надія Шерстюк
На тлі масових затримань студентів і активістів опозиції наприкінці жовтня привернуло увагу затримання податковою міліцією президента компанії „Бліц-інформ” Сергія Мельничука, який є видавцем популярного в Україні тижневика „Бізнес”.
Непересічність цієї події полягає в тому, що пан Мельничук не тільки не належить до опозиції, а навпаки, є відомим членом об’єднаної соціал-демократичної партії і за кілька днів до затримання у газеті „Бізнес” закликав підтримати на президентських виборах кандидатуру Віктора Януковича.
Що ж спричинило затримання Сергія Мельничука, розповідає Володимир Бойко.
Володимир Бойко
З точки зору суто правової насправді ніякого затримання не було. Президента холдингу “Бліц-Інформ” 22-го жовтня цього року запросили в якості свідка в Управління податкової міліції в м. Києві. Тут Мельничукові оголосили, що він обвинувачується в несплаті податків, і прокуратура вважає за потрібним утримувати його в слідчому ізоляторі.
З Управління податкової міліції бізнесмена в наручниках доставили до Деснянського райсуду столиці разом з поданням про обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання в СІЗО. Але замість того, щоби задовольнити чи відхилити це подання, суддя Лариса Бабайлова винесла абсолютно несподівану постанову: про продовження затримання до 10 діб, протягом яких Мельничук мав перебувати не в СІЗО, а Ізоляторі тимчасового тримання.
Несподіваність полягала в тому, що Мельничука ніхто не затримував і затримувати не міг, оскільки цей процесуальний інститут стосується виключно підозрюваних, а не обвинувачених.
Слідчий ніякого протоколу затримання не складав і лише прохав суд обрати обвинуваченому Мельничукові запобіжний захід.
Журналісти тижневика „Бізнес”, видавцем якого є Сергій Мельничук, стверджують, що має місто звичайний бізнес-тероризм з боку Генеральної прокуратури України.
Як неодноразово повідомлялося в засобах масової інформації, Генпрокурор Геннадій Васильєв є власником кількох медіа-ресурсів і зараз, з огляду на той хаос, що склався в країні в переддень президентських виборів, вирішив розширити свій бізнес шляхом поглинання крупних київських підприємств.
Аналогічним чином прокуратура вже намагалася організувати в столиці України трансляцію належного Васильєву донецького телеканалу „Київська Русь” через кабельну мережу компанії „Воля-кабель”.
Коли керівництво цієї компанії відмовилося співробітничати з прокуратурою, директор „Волі-Кабель” та його заступник опинилися в тюремній камері.
Історія повторюється, принаймні так вважає головний редактор газети „Бізнес” Ігор Каневський.
Ігор Каневський
Тиск створює Генпрокуратура. Хто стоїть за діями цього органу, я не знаю. Як вони трактують статтю 4 закону “Про прокуратуру” – невідомо.
Наскільки я знаю, пану Мельничуку надходили пропозиції від різних фінансових установ про придбання підприємства в цілому.
Я можу навести паралелі між справою “Воля-кабель” та тим, що зараз відбувається навколо “Бліц-інформу, тому, я думаю, що це той самий прояв бізнес-тероризму проти холдингу і нашої газети.
Володимир Бойко
Для того, щоби мати важелі впливу на керівництво холдингу „Бліц-інформ”, за вказівкою Генерального прокурора України Геннадія Васильєва в березні 2004-го року була порушена кримінальна справа за начебто встановленим держподатковою службою фактом несплати цим підприємством податків.
Але як стверджує редактор відділу „Компанії та ринки” газети „Бізнес” Олександр Драников, насправді жодна податкова перевірка ніяких суттєвих фінансових порушень на підприємстві не виявила, і тому кримінальну справу довелося порушувати на підставі якоїсь незрозумілої довідки, написаної податковим інспектором на вимогу прокуратури.
Розповідає Олександр Драников.
Олександр Драников
Цю довідку підписувала співробітниця податкової міліції, яка через декілька днів після того, як вона цю довідку підписала, звільнилася з роботи і зараз працює в одній із комерційних структур.
Якщо не було б зацікавленості у Генпрокуратурі в порушенні кримінальної справи, то ці папери, які були складені, ніколи не послужили приводом порушення кримінальної справи.
Володимир Бойко
Зараз у бізнесовому середовищі Києва поширена версія про те, що Адміністрація Президента та Генеральний прокурор України уклали своєрідну угоду, згідно з якою прокуратура буде чинити тиск на опозицію й проводити масові арешти серед прихильників Ющенка, а в обмін за це Банкова закриватиме очі на захоплення Васильєвим прибуткових підприємств, які раніше співробітничали з СДПУ(О).
Наскільки ця версія є обґрунтованою, покаже найближчий час. Але вже зараз журналісти тижневика „Бізнес” вирішили протистояти намаганням Генеральної прокуратури змінити власника цього видання.
Про методи такої боротьби розповідає редактор відділу „Компанії та ринки” Олександр Драников
Олександр Драников
Ми вирішили на редколегії започаткувати у себе в газеті нову рубрику “В гостях у Генпрокурора”. Під цією рубрикою ми будемо сповіщати наших українських підприємців про те, як протидіяти незаконному “бєзпрєдєлу” з боку працівників прокуратури.
Надія Шерстюк
Шановні слухачі, це була програма “Права людини: українська реальність”. Над випуском у київській студії працювали укладач і ведуча Надія Шерстюк, звукооператор Сергій Балабанов.
На все добре, шановні слухачі!
Говорить радіо “Свобода”!
