Прага, 29 грудня 2004 – Помаранчева революція розбила більшість усталених стереотипів про Україну в світі. Якщо ще кілька місяців тому не всі європейці могли показати цю країну на мапі, то тепер провідні політики і коментатори говорять про необхідність залучити Україну до процесу переговорів про вступ до ЄС. Самі представники нової влади говорять, що вступом до Євросоюзу амбіції України не обмежуються, бо вони прагнуть поставити державу серед лідерів світової спільноти.
Україна вийшла на передову світових демократичних процесів, вважає коментатор впливового британського часопису “Financial Times”. У статті під назвою «Україна: ширший виклик» Мартін Вольф говорить, що «помаранчева революція» стала новим етапом післявоєнної демократизації в Європі. Першим було повалення фашизму та демократизація Німеччини та Італії, другим – повалення диктатур у Греції, Португалії та Іспанії, третім – занепад Радянського Союзу та його сателітних режимів у східній Європі, і, нарешті, четвертий – це українська революція.
Британський оглядач звертає увагу на те, що хоча формально на теренах колишнього Радянського Союзу й утворилися демократії, але вони не були ліберальними демократіями, в яких поважають права власників, є незалежна судова влада та засоби масової інформації, а головне – влада підзвітна своєму народові. Саме за таку демократію, на думку британського коментатора, виступили виборці України, відкинувши російську модель скорумпованого альянсу влади та великого бізнесу.
Своїм вибором Україна кинула виклик не лише Кремлеві, але й Європейському Союзові, вважає Мартін Вольф. При цьому він переконаний, що події в Україні можуть зробити велику службу по обидва боки українського кордону: вони можуть показати приклад демократії авторитарній Росії та позбавити її мрій про відродження Радянської імперії, а в Європі вони можуть розширити зону стабільності та розквіту. І як би Росії не було неприємно приєднання України до західних інституцій, якщо Україна вирішить це зробити, вона повинна отримати таку можливість, а Росія не повинна мати права вето у питаннях долі свого сусіда, вважає оглядач “Financial Times”.
Схожу думку висловлюють і німецькі політики та оглядачі. Керівники консервативної опозиції вважають, що Україні потрібен сигнал про «привілейоване партнерство» чи навіть членство в ЄС у далекій перспективі. «Україна складається не лише з Донецького басейну, але і з Києва і Львова, які мають глибокі зв’язки з європейською культурою, тому скидати її до одного баняка з Марокко є помилкою», – заявив експерт християнських демократів із питань закордонної політики Фрідріх Пфлюґер.
Коментатор впливової “Züddeutsche Zeitung” Стефан Ульріх уважає, що після революції в Україні і для Європи настав час революціонізуватися, щоб уможливити вступ України. «Хто думав, що переговорами про вступ Туреччини тема розширення буде закрита надовго, має подумати ще раз», – пише коментатор. Як і у випадку Туреччини, якщо ЄС відмовить країні, що відкривається та модернізується, він поставить під удар успіх реформ та ризикує сприяти тріумфові контрреволюції. Але для того, щоб уможливити вступ України, ЄС має провести і внутрішні реформи, які мають розпочати ті країни, які найдовше виступали за європейську єдність – Німеччина та Франція. Європі, на думку коментатора, потрібна не федерація, а економічний союз незалежних держав, а для цього необхідна реформа. Та, зрештою, це справедливо, бо реформа вимагається і від українців.
Вплив української революції відчувають і на схід від України. Серед хору критиків, наближених до Кремля, дисонансом пролунала вчорашня заява економічного радника президента Володимира Путіна Андрія Ілларіонова. Він назвав події в Україні «уроком року» і сказав, що перемога Віктора Ющенка має допомогти Росії позбавитися її «імперського комплексу» щодо колишніх радянських республік. Бо лише так, на думку кремлівського радника, Росія зможе стати сучасною, демократичною країною, що швидко розвивається. Поки що, на його думку, Росія просувається в цілком протилежному напрямку.
Самі ж українці в особі нового керівництва говорять, що ставлять перед країною амбітні завдання. Як заявив в інтерв’ю голландській газеті “Algemeen Dagblad” новообраний президент України Віктор Ющенко, членство в ЄС буде «головною метою» його президентства. Та, за словами керівника виборчого штабу Віктора Ющенка Олександра Зінченка, Україна прагне стати не просто 26-м чи 27-м членом ЄС, а бути серед лідерів світової спільноти. Зінченко не виключив, що Україна боротиметься за місце у «великій вісімці». А поки що головний, як уважають оглядачі, претендент на посаду міністра закордонних справ у новому уряді Борис Тарасюк в інтерв’ю австрійській газеті “Standard” заявив, що Україна чекає на сигнал від ЄС про зміну концепції стосунків із нею.
Україна вийшла на передову світових демократичних процесів, вважає коментатор впливового британського часопису “Financial Times”. У статті під назвою «Україна: ширший виклик» Мартін Вольф говорить, що «помаранчева революція» стала новим етапом післявоєнної демократизації в Європі. Першим було повалення фашизму та демократизація Німеччини та Італії, другим – повалення диктатур у Греції, Португалії та Іспанії, третім – занепад Радянського Союзу та його сателітних режимів у східній Європі, і, нарешті, четвертий – це українська революція.
Британський оглядач звертає увагу на те, що хоча формально на теренах колишнього Радянського Союзу й утворилися демократії, але вони не були ліберальними демократіями, в яких поважають права власників, є незалежна судова влада та засоби масової інформації, а головне – влада підзвітна своєму народові. Саме за таку демократію, на думку британського коментатора, виступили виборці України, відкинувши російську модель скорумпованого альянсу влади та великого бізнесу.
Своїм вибором Україна кинула виклик не лише Кремлеві, але й Європейському Союзові, вважає Мартін Вольф. При цьому він переконаний, що події в Україні можуть зробити велику службу по обидва боки українського кордону: вони можуть показати приклад демократії авторитарній Росії та позбавити її мрій про відродження Радянської імперії, а в Європі вони можуть розширити зону стабільності та розквіту. І як би Росії не було неприємно приєднання України до західних інституцій, якщо Україна вирішить це зробити, вона повинна отримати таку можливість, а Росія не повинна мати права вето у питаннях долі свого сусіда, вважає оглядач “Financial Times”.
Схожу думку висловлюють і німецькі політики та оглядачі. Керівники консервативної опозиції вважають, що Україні потрібен сигнал про «привілейоване партнерство» чи навіть членство в ЄС у далекій перспективі. «Україна складається не лише з Донецького басейну, але і з Києва і Львова, які мають глибокі зв’язки з європейською культурою, тому скидати її до одного баняка з Марокко є помилкою», – заявив експерт християнських демократів із питань закордонної політики Фрідріх Пфлюґер.
Коментатор впливової “Züddeutsche Zeitung” Стефан Ульріх уважає, що після революції в Україні і для Європи настав час революціонізуватися, щоб уможливити вступ України. «Хто думав, що переговорами про вступ Туреччини тема розширення буде закрита надовго, має подумати ще раз», – пише коментатор. Як і у випадку Туреччини, якщо ЄС відмовить країні, що відкривається та модернізується, він поставить під удар успіх реформ та ризикує сприяти тріумфові контрреволюції. Але для того, щоб уможливити вступ України, ЄС має провести і внутрішні реформи, які мають розпочати ті країни, які найдовше виступали за європейську єдність – Німеччина та Франція. Європі, на думку коментатора, потрібна не федерація, а економічний союз незалежних держав, а для цього необхідна реформа. Та, зрештою, це справедливо, бо реформа вимагається і від українців.
Вплив української революції відчувають і на схід від України. Серед хору критиків, наближених до Кремля, дисонансом пролунала вчорашня заява економічного радника президента Володимира Путіна Андрія Ілларіонова. Він назвав події в Україні «уроком року» і сказав, що перемога Віктора Ющенка має допомогти Росії позбавитися її «імперського комплексу» щодо колишніх радянських республік. Бо лише так, на думку кремлівського радника, Росія зможе стати сучасною, демократичною країною, що швидко розвивається. Поки що, на його думку, Росія просувається в цілком протилежному напрямку.
Самі ж українці в особі нового керівництва говорять, що ставлять перед країною амбітні завдання. Як заявив в інтерв’ю голландській газеті “Algemeen Dagblad” новообраний президент України Віктор Ющенко, членство в ЄС буде «головною метою» його президентства. Та, за словами керівника виборчого штабу Віктора Ющенка Олександра Зінченка, Україна прагне стати не просто 26-м чи 27-м членом ЄС, а бути серед лідерів світової спільноти. Зінченко не виключив, що Україна боротиметься за місце у «великій вісімці». А поки що головний, як уважають оглядачі, претендент на посаду міністра закордонних справ у новому уряді Борис Тарасюк в інтерв’ю австрійській газеті “Standard” заявив, що Україна чекає на сигнал від ЄС про зміну концепції стосунків із нею.
