Доступність посилання

ТОП новини

Перемога чи поновлення окупації: вступ до ЄС не рятує Балтійські країни від Москви.


Марія Щур

Прага, 14 лютого 2005 – Парад перемоги у Москві 9 травня, на який запрошені президенти Балтійських країн, не буде для них радісним видовищем. Коли керівники НАТО та Європейського Союзу приймали минулого року запрошення президента Росії Володимира Путіна на святкування Дня Перемоги в Москві, навряд чи вони усвідомлювали, перед якою дилемою можуть опинитися нові члени ЄС та НАТО з числа колишніх радянських республік та сателітів.

Питання про приїзд до Москви президентів Литви, Латвії та Естонії вже розсварило між собою Балтійську трійку, і може стати причиною додаткового напруження у їхніх стосунках з Москвою. У Москві продовжують вважати радянську окупацію Литви, Латвії та Естонії законною та добровільною. Для Балтійських держав «визволення» означало нову радянсько-російську окупацію, а 9 травня було одним з її символів.

Ще одним символом був пакт Молотова-Ріббентропа про розподіл Європи між Німеччиною та Радянським Союзом, завдяки якому радянські війська змогли увійти на територію балтійських країн. Цей пакт, і особливо його таємні протоколи 1989 року засудила Верховна Рада Радянського Союзу, але в середині 1990х років московське керівництво повернулося до попереднього, сталінського трактування цієї події.

Оглядачі на захід від Росії вважають, що Кремль має на меті організувати в Москві грандіозне пропагандистське шоу, що відволіче увагу від реставрації авторитаризму в Росії та виправдає «визволення» половини Європи Радянською Армією. На думку оглядачів із «визволених» країн, Радянський Союз звільняв їх з-під нацистської влади не через братню любов до них, а тому, що хотів поширити свою сферу впливу.

Говорить відомий чеський публіцист, учасник Хартії 77 Єфим Фіштейн: "Чехи тепер усвідомлюють ці події, як певний перебіг історії, при якому Сталін не міг вчинити інакше, ніж здобути Берлін, а по дорозі до реалізації цього плану була окупована Чеська республіка, точніше, тодішня Чехословаччина. Сталін не міг піти на Берлін, не звільнивши Чехословаччину. Але, як це стає зрозуміло зараз, ця країна була лише пішаком у великій грі, лише пішаком на великій шахівниці".

З іншого боку, для Східноєвропейських та Балтійських країн не поїхати на саміт, як би гарно вони не обставили свою відсутність, означало би ізолювати себе від партнерів у Європейському Союзі та наразитись на їхнє непорозуміння та критику. Крім того, як заявила президент Латвії Вайра Віке-Фрайберґа, "не можна допустити повторення ситуації Ялти, Тегерану, чи Потсдаму, коли доля Балтійських народів вирішувалася без них".

Щоправда, значним дисонансом до консолідованої позиції східноєвропейських лідерів щодо пакту Молотова-Ріббентропа та проблем визволення та окупації звучить точка зору лідера молдовських комуністів та президента країни Володимира Воронина. На його думку, окупацією була румунська влада в Молдові у міжвоєнні часи, а радянська була визволенням. "Якщо буде скасовано пакт Молотова-Ріббентропа, це не вплине на Молдову. Бессарабія, як тоді називали Молдову, була окупована між 1918 та 1940 роком. У 1940 році згідно з пактом Молотова-Ріббентропа, цю територію було визволено, а не окуповано, як це сталося з Балтійськими країнами. Бессарабію було звільнено з-під румунської окупації".

Деякі оглядачі всередині Молдови говорять, що такий погляд молдовського комуніста – єдиний, що пояснює існування Молдови як окремої держави, тому навряд чи нинішня влада може від нього відмовитися.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG