Прага, 9 травня 2005 року - Президент Сполучених Штатів Джордж Буш і держсекретар Кондоліза Райс сьогодні зустрілися у Москві з відомими російськими правозахисниками та представниками екологічних організацій. Цю групу очолювала голова Московської Гельсинкської групи Людмила Алексєєва. За її словами, одне з головних питань зустрічі було – необхідність західного фінансування правозахисних та екологічних організацій у Росії.
Зустріч Джорджа Буша із правозахисниками тривала майже годину. В інтерв’ю радіо «Свобода» голова Московської Гельсинкської групи Людмила Алексєєва розповіла: «Президент сказав, що це в традиціях американських президентів зустрічатися з представниками громадянського суспільства у тих країнах, де він буває. Що американці розуміють важливість нормального розвитку країни, сильного громадянського суспільства. І що він особисто розуміє ще й важливість того, щоб громадяни були самостійними, щоб у державі не було страху та щоб люди були милосердними один до одного».
Відома російська правозахисниця Людмила Алексєєва розповіла, що особисто вона порушила перед американським президентом проблему фінансування російських правозахисних та екологічних організацій. За її словами, російські правозахисники перебувають цілком в іншій ситуації ніж, скажімо, представники благодійних та соціальних організацій. Останнім набагато легше співпрацювати зі владою, бо соціальні, благодійні та просвітницькі організації виконують частину роботи, котру мала б виконувати сама влада. І виконують її, переважно, краще і дешевше, ніж держава. Тому вони можуть розраховувати і на фінансову підтримку з боку влади.
Зовсім в іншій ситуації правозахисні та екологічні організації, тому що їхнє призначення – вказувати владі на її ж порушення у царині прав людини. А хіба ж це подобатиметься можновладцям?
За словами Людмили Алексєєвої, на зустрічі із американським президентом російські правозахисники наголошували на тому, що наразі вони можуть розраховувати, фактично, лише на закордонну допомогу. Йдеться як про фінансову, так і моральну підтримку.
А стосовно можливої допомоги російським правозахисникам з боку вітчизняних бізнесменів та підприємців, то в інтерв’ю радіо «Свобода» голова Московської Гельсинкської групи Людмила Алексєєва зауважила: «Я вважаю, що російський бізнес готовий уже психологічно підтримувати громадянське суспільство і правозахисні організації. Але бізнес у нас не є незалежним. І бізнесмени знають, що влада буде незадоволена тим підприємцем, який фінансуватиме правозахисні організації, що вказують владі на порушення прав людини з її боку. Ми це бачимо по справі «Юкоса».
Напередодні сьогоднішньої зустрічі американського президента із російськими правозахисниками у Москві своє слово щодо порушень прав людини та свободи слова у Росії висловила і низка відомих європейських політиків та правозахисників. Вони звернулися із закликом до світових лідерів, котрі сьогодні з’їхалися до Москви, – порушити питання про недотримання Росією принципів демократії.
У відкритому листі, опублікованому британською газетою «Файненшел Таймс», наголошено, що демократичні інститути в Росії досить слабкі. «Іронія в тому, що лідери вільних держав святкують звільнення континенту в одній із найменш демократичних країн Європи», - мовиться у посланні.
Це звернення підписала 71 особа. Серед них російська правозахисниця Єлена Боннер, колишні президенти Литви і Чехії - Вітаутас Ландберґіс і Вацлав Гавел.
Зустріч Джорджа Буша із правозахисниками тривала майже годину. В інтерв’ю радіо «Свобода» голова Московської Гельсинкської групи Людмила Алексєєва розповіла: «Президент сказав, що це в традиціях американських президентів зустрічатися з представниками громадянського суспільства у тих країнах, де він буває. Що американці розуміють важливість нормального розвитку країни, сильного громадянського суспільства. І що він особисто розуміє ще й важливість того, щоб громадяни були самостійними, щоб у державі не було страху та щоб люди були милосердними один до одного».
Відома російська правозахисниця Людмила Алексєєва розповіла, що особисто вона порушила перед американським президентом проблему фінансування російських правозахисних та екологічних організацій. За її словами, російські правозахисники перебувають цілком в іншій ситуації ніж, скажімо, представники благодійних та соціальних організацій. Останнім набагато легше співпрацювати зі владою, бо соціальні, благодійні та просвітницькі організації виконують частину роботи, котру мала б виконувати сама влада. І виконують її, переважно, краще і дешевше, ніж держава. Тому вони можуть розраховувати і на фінансову підтримку з боку влади.
Зовсім в іншій ситуації правозахисні та екологічні організації, тому що їхнє призначення – вказувати владі на її ж порушення у царині прав людини. А хіба ж це подобатиметься можновладцям?
За словами Людмили Алексєєвої, на зустрічі із американським президентом російські правозахисники наголошували на тому, що наразі вони можуть розраховувати, фактично, лише на закордонну допомогу. Йдеться як про фінансову, так і моральну підтримку.
А стосовно можливої допомоги російським правозахисникам з боку вітчизняних бізнесменів та підприємців, то в інтерв’ю радіо «Свобода» голова Московської Гельсинкської групи Людмила Алексєєва зауважила: «Я вважаю, що російський бізнес готовий уже психологічно підтримувати громадянське суспільство і правозахисні організації. Але бізнес у нас не є незалежним. І бізнесмени знають, що влада буде незадоволена тим підприємцем, який фінансуватиме правозахисні організації, що вказують владі на порушення прав людини з її боку. Ми це бачимо по справі «Юкоса».
Напередодні сьогоднішньої зустрічі американського президента із російськими правозахисниками у Москві своє слово щодо порушень прав людини та свободи слова у Росії висловила і низка відомих європейських політиків та правозахисників. Вони звернулися із закликом до світових лідерів, котрі сьогодні з’їхалися до Москви, – порушити питання про недотримання Росією принципів демократії.
У відкритому листі, опублікованому британською газетою «Файненшел Таймс», наголошено, що демократичні інститути в Росії досить слабкі. «Іронія в тому, що лідери вільних держав святкують звільнення континенту в одній із найменш демократичних країн Європи», - мовиться у посланні.
Це звернення підписала 71 особа. Серед них російська правозахисниця Єлена Боннер, колишні президенти Литви і Чехії - Вітаутас Ландберґіс і Вацлав Гавел.
