Доступність посилання

ТОП новини

“Економічний журнал”. У програмі: - Президент хоче поставити крапку в розмові про “реприватизацію” - є список з 29 підприємств; - “Реприватизація” в дії – прем’єр заявляє про необхідність повернення до державної власності Нікопольського заводу феросплавів; - Експерти передбачають підвищення курсу української гривні.


Марія Щур

Прага, 15 травня 2005 року.

Аудіозапис програми:

Марія Щур

Вітаю вас, шановні слухачі!

Говорить радіо “Свобода”!

В ефірі “економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.

Сьогодні в програмі:

- Президент хоче поставити крапку в розмові про “реприватизацію” - є список з 29-ти підприємств;

- “Реприватизація” в дії: прем’єр заявляє про необхідність повернення до державної власності Нікопольського заводу феросплавів;

- Новий саркофаг над Чорнобилем почнуть будувати у вересні – міжнародні донори надали необхідні кошти

- Експерти передбачають підвищення курсу української гривні.

Довгоочікуваний список підприємств, щодо приватизації яких уряд має запитання, нарешті з’явився. У ньому значаться 29 компаній. Про це на перс-конференції у п’ятницю оголосив президент Віктор Ющенко, хоча самі компанії він ще не називає.

Детальніше про це та інші ключові економічні теми у його виступі, розповідає Марина Пирожук.

Марина Пирожук

Говорячи про долю приватизованих у сумнівний спосіб підприємств, Ющенко висловився, що він проти націоналізації і реприватизації. За його словами, під перегляд процедури приватизації підпаде лише 29 підприємств.

Віктор Ющенко

Я і моя команда не ставлять за мету націоналізацію чи реприватизацію будь-якого об’єкту власності. Коли говорять про те, що “Криворіжсталь” вкрали, і що ми вимагаємо повторного публічного конкурсу, то і називається “повторний конкурс”.

Тому ми сьогодні говоримо, що ми ставили це питання і будемо ставити по важливих національних об’єктах власності, які були приватизовані з порушенням процедур конкурсу або закону.

Коли мені бути коректним у тому - такий список є. Складається з 29-ти підприємств, якщо бути точним.

Марина Пирожук

Наразі, за словами Ющенка, відбувається остаточне узгодження цієї процедури, після чого список таких підприємств буде оприлюднений.

Говорячи про перспективи вступу України в ЄС він запевнив, що рано чи пізно Україна там буде, і наголосив, аби відповідати європейським стандартам, Україна має ухвалити близько 400 законів.

Ющенко пообіцяв зайнятися європейською інтеграцією після парламентських виборів.

Схоже, що не вийде українцям інтегруватися за визначеним нинішньою владою планом і в СОТ та отримати статус країни з ринковою економікою. Ющенко каже, що деякі рішення Кабміну послабили позицію країни у переговорах зі СОТ, членства в якій вона домагається вже давно, а також і в переговорах з ЄС стосовно надання статусу країни з ринковою економікою.

Раніше чиновники висловлювали переконання, що ЄС надасть їй статус країни з ринковою економікою ще до проведення Ради зі співробітництва “Україна-ЄС”, що запланована на 13-те червня цього року.

Що ж до СОТ, то туди Україна планувала вступити до кінця поточного року.

Марія Щур

У відсутності злагодженої урядової політики щодо “реприватизації” колишні олігархи намагаються переділити власність між собою. Так аналітики оцінюють події навколо Нікопольського заводу феросплавів.

Тим часом прем''єр-міністр України Юлія Тимошенко переконана, що 51% плюс 1 акція компанії “Нікопольський завод феросплавів” має перебувати у державній власності.

Вона також зазначила, що за будь-яких умов не піде на поступки олігархам у питаннях державної ваги, а свою зустріч у розпал конфлікту навколо НЗФ з Віктором Пінчуком, власником контрольного пакету акцій заводу, охарактеризувала як звичайну розмову з народним депутатом.

Розповідає наш кореспондент Сергій Собуцький.

Сергій Собуцький

В.Пінчук купив контрольний пакет акцій заводу у 2003-му році, однак суд визнав це незаконним. Є докази того, що приватизація Нікопольського підприємства проходила з порушеннями чинного законодавства. Зокрема, додаткові умови приватизаційного конкурсу були прописані під одного з покупців.

Групу “Приватика”, яка контролює 26% акцій підприємства, тоді, у 2003-му, до конкурсу не допустили.

І ось рік 2005, 5-те травня. В Орджонікідзе група “Приват” ініціює збори акціонерів НЗФ з правом Фонду держмайна представляти 51% голосів. Але його представник не зареєструвався на зборах.

Натомість голова фонду В.Семенюк заявила, що збори в Нікополі, там в цей час зібралися прихильники В.Пінчука, і в Орджонікідзе не можна вважати такими, що відбулися.

Ю.Тимошенко у свою чергу так прокоментувала відсутність представника фонду на зборах: “Я не маю компетенції управляти Фондом держмайна чи Комісією з цінних паперів, але я знаю, що кожен чиновник має служити закону і народу України”.

Юлія Тимошенко зазначила, що якщо вдасться повернути нікопольський гігант у власність держави – це гарантовані один мільярд гривень щорічних доходів до бюджету. Адже, за її словами, завод щороку одержує 550 мільйонів доларів чистого прибутку.

У той же час низка експертів не схвалює тяганину навколо НЗФ. На їх переконання, це ще один крок до відлякування потенційних інвесторів.

Зокрема, директор Міжнародного інституту приватизації О.Рябченко заявив в інтерв’ю для радіо “Свобода”:

Олександр Рябченко

Зовнішній інвестор не може зрозуміти, що там і як там відбувається в середині країни, але будь-який перерозподіл раніше приватизованого майна сприймається іноземним інвестором, як сигнал, що щось не так, як сигнал “Треба почекати!”

Це може бути найгірший наслідок спочатку того, що називалося “реприватизація”, а тепер те, що я яскравіше відніс би до участі держави у корпоративних конфліктах.

Сергій Собуцький

На думку О.Рябченка вихід України з конфлікту у Нікополі і подібних до нього – у якомога швидшому створенні єдиних правил щодо перегляду питань законності приватизації держвласності у минулому.

Марія Щур

Гривня і надалі буде зростати. Так вважають міжнародні оглядачі.

Зміцнення гривні, на думку аналітиків міжнародної дослідницької компанії Global Insights, було вже давно на часі.

Після того, як, підтримуючи експортерів, НБУ протягом двох років намагався подолати тенденції на валютному ринку, наприкінці квітня він усе ж здався і перестав стримувати зміцнення національної валюти.

На думку аналітиків, з таким рішенням Національний банк запізнився, адже інші країні-експортери на теренах СНД, такі як Казахстан і Росії у цей час проводили корекцію валютного курсу і дозволяли зміцнення своїх валют.

На українському ринку, тим часом, накопичувалися великі гривневі резерви, які починали розкручувати інфляційну спіраль.

Тому, НБУ рано, чи пізно, довелося б дозволити зростання гривні. Експерти, однак, критикують різкі стрибки курсу, які дестабілізують фінансові ринки, і вселяють у населення недовіру до влади.

Аналітики компанії Global Insights вважають, що НБУ буде намагатися дотримуватися проголошеного курсу близько 5 гривень за долар, але тиск до зміцнення гривні зберігатиметься.

На думку представників Міжнародного валютного фонду, гривня недооцінена на 30%.

Оптимістично налаштовані щодо політики нового уряду аналітики рейтингового агентства Standard & Poor''s, які підвищили рейтинги України.

На один пункт піднявся рейтинг цінних паперів України в іноземній валюті: “ВВ-”, замість “В+”, та на два пункти піднявся рейтинг облігацій уряду в гривнях: “ВВ”, замість “В+”.

Як пояснює аналітик агентства Гелена Гессель, Standard & Poor''s вирішило підняти довгостроковий рейтинг України, бо “прозорість, верховенство права та демократичні цінності, прихильником яких є президент Віктор Ющенко, мають у перспективі призвести до втілення політичної, інституційної та структурної реформи, необхідної для перетворення України на відкриту, демократичну ринкову економіку”.

Тим не менше, агентство очікує, що на перед Україною постануть труднощі на цьому шляху. Інфляцію цього року агентство прогнозує на рівні 13%. А урядову цифру дефіциту бюджету 1,5% аналітики агентства вважають надто оптимістичною.

На думку аналітиків Standard & Poor''s, урядові вдалося збільшити надходження до скарбниці за рахунок кращого збору податків та боротьбі з контрабандою, однак видаткову частину бюджету аналітики вважають колосальною.

Стримати зростання інфляції та бюджетного дефіциту, а також підтримати зростання економіки аналітики компанії Standard & Poor''s називають головними викликами для уряду.

Новий саркофаг над Чорнобильським реактором розпочнуть будувати вже у вересні. Про це повідомив міністр з питань надзвичайних ситуацій Давид Жванія після повернення з Лондону, де на конференції донорів було зібрано кошти, яких бракувало для початку будівництва.

Країни-донори, які у четвер зібралися на конференцію у британській столиці, ухвалили надати додатково 200 мільйонів доларів на будівництво нового саркофагу над зруйнованим 4 блоком Чорнобильської АЕС.

Повідомляє з британської столиці Олекса Семенченко.

Олекса Семенченко

200 мільйонів доларів буде додано до понад 770 мільйонів, які вже раніше обіцяли уряди 28-ми країн. Ця сума піде на реалізацію проекту укриття, тобто на зведення захисної споруди над зруйнованим 1986-го року 4-им енергоблоком ЧАЕС.

Тендер на виконання необхідних робіт має бути завершений до кінця цього літа. Після цього проект укриття має перейти до стадії реалізації.

Представник Європейського банку реконструкції та розвитку, що є розпорядником чорнобильських коштів, зазначив, що з трьох компаній-претендентів виконання робіт, які пройшли відбір за стандартами безпеки, перевага буде надана тій, що запропонує найдешевший кошторис. Йдеться про одну американську і дві французькі фірми.

Цікаво, що на лондонській конференції вперше надати кошти до фонду проекту укриття пообіцяла Росія.

Український уряд, який представляв міністр з надзвичайних ситуацій Д.Жванія, надасть 22 мільйони доларів.

Загальна вартість будівництва нового саркофагу оцінюється у понад мільярд доларів. Одначе ця сума не є остаточною. Європейський банк сказав, що нині, напевне, назвати кінцеву суму неможливо через зміни курсів валют і цін на сталь.

Зазначимо, що перед конференцією уряд України висловлював сподівання, що у Лондоні вдасться зібрати близько 300 мільйонів доларів.

Марія Щур

У Європейському Союзі звернулися з проханням до Китаю обмежити імпорт текстилю.

На італійському ринку китайська майка коштує 1 євро. Текстильникам країни ця дрібничка коштувала 20 тисяч втрачених робочих місць минулого року, вдвоє більше може бути втрачено наприкінці цього і ще 90 тисяч наступного.

Як говорить наш римський кореспондент, індустріальна комуністична загроза стала для вільного ринку реальнішою, ніж ідеологія.

Слово Леонід Олексійчук.

Леонід Олексійчук

Римські текстильники у паніці. За перші три місяці цього року імпорт китайських майок зріс на циклопічні 895%, штанів на 738% і майок з написами та емблемами на 358%.

Ціни відразу впали на половину.

У підприємницьких колах розповідають і легенду про свого колегу, чогось анонімного. Він ніби замовив з Китаю контейнер бюстгальтерів по 50 центів за штуку, викинув їх на роздрібний ринок в 10-ро дорожче і заробив у 120 разів більше, ніж заплатив.

Та ж сама історія з майками. Китайська коштує 1 євро, італійська – десятку.

Як на споживача, то краще і не придумаєш, а от індустрії не придумати гірше. 30 тисяч підприємств, майже половина італійської текстильної промисловості, існують на грані закриття. І це лише тому, що Китай прийняли у СОТ.

Звідки ж такий тріумфальний дебют? Дешевша сировина? Ні. Ціни на австралійську вовну міжнародні, як за нафту, однакові для Італії, для Китаю, для будь-кого. Різна технологія? Так, купуючи її повсюди, включно з Італією, Китай зараз в авангарді. Дешевша робоча сила? Незаперечно. Китайський текстильник заробляє 41 цент за годину, італійський - 15,5 доларів, як тридцять китайців.

Непереможного конкурента звинувачують і в піратстві, і у використанні дитячої праці, і в байдужості до екологічних стандартів, і в державному субсидуванні, себто в порушені засадничих правил організації. Але всі розуміють, що війну за простий одяг Китай виграв.

Лунають заклики до протекціонізму, до введення митних податків і введення обмежених квот, але нинішній занепад “Фіату”, десятиріччями всіляко підживленого урядом, автомобільного гіганта, показує, що захистом гру не виграєш. Йдеться не лише про тканини. Азія вже давно стала монополісткою в електроніці. Індія і Китай виходять на високий рівень в інформатиці, і економічний патріотизм, розбещений добробутом Європи, показує свою провінційну нежиттєздатність.

Вихід єдиний, на думку відомого економіста П.Б’янкі, - оновлюватися і завойовувати Китай. Чим? Хіба що майками фірми “Дольче і Габана”. Щоправда, коштує одна не один і навіть не 10 євро, її може дозволити хіба що хазяйка бару, в якої я сьогодні пив відмінний капучіно.

Марія Щур

Якби каву нашому римському кореспонденту подавала не одягнута у модельну футболку італійка, а, приміром, полька, чи українка, і якби це було не в Римі, а, скажімо, в Берліні, то платити за її роботу власник бару мав би стільки ж, скільки він платить іншим місцевим кельнеркам. З такою пропозицією вийшов німецький уряд, щоб хоч якось зупинити відтік роботи в сервісній галузі більш дешевшим іноземцям.

У п’ятницю цей законопроект, згідно з яким, рівень оплати праці іноземців не повинен бути нижчим за мінімальну зарплату, обговорювали в Бундестазі.

Розповідає Надія Кандиба.

Надія Кандиба

Дешева робоча сила передусім з країн Східної Європи викликає головний біль у німецького уряду. Поляки, чехи, румуни, а також українці, якщо вони мають дозвіл на роботу у Німеччині, як правило, погоджуються працювати за копійки.

На думку членів німецького Кабінету Міністрів, таким чином вони сприяють розвитку в країні демпінгу зарплат. Аби протидіяти такому розвитку червоно-зелена коаліція розробила відповідний закон, який зобов’язує всіх працедавців платити іноземцям зарплати не менше встановленого у галузі мінімального рівня. Це стосується і іноземних фірм, які відряджають своїх працівників до Німеччини.

Наприклад українська транспортна фірма, яка займається перевезенням в середині Німеччини, має виплачувати своїм працівникам зарплати, які прийняті в цій країні.

Однак консервативна опозиція та ліберали вказують на низку недоліків такого закону.

Говорить експерт з питань праці фракції ХДС-ХСС у бундестазі Карл Йозеф Лауман.

Карл Лауман

На мою думку, це погано продуманий закон. Його спрямовано проти соціального партнерства, оскільки він враховує інтереси тільки однієї сторони тарифної угоди.

Надія Кандиба

Лауман також наголосив, що федеральний уряд досі не відповів на запитання, у яких галузях таке нововведення взагалі потрібно.

Демпінгові зарплати раніше були зафіксовані у будівництві, гастрономії, у сфері послуг та в сільському господарстві. Висловлюються побоювання, що запровадження нового закону порушує також принципи вільної конкуренції.

Представники червоно-зеленої коаліції відкидають таку критику і говорять про необхідність гарантувати всім чесні умови праці.

Марія Щур

За даними нещодавнього американського дослідження, кількість підробних ліків у світі зросла минулого року на 16%. Найбільше підробних ліків було виявлено у США. Але не менш гостро ця проблема стоїть і в інших країнах: у Китаї, Росії, Індії та Україні.

За даними одного з досліджень, до 40% усіх ліків, що продаються в українських аптеках, підробки.

Як відрізнити справжні ліки від несправжніх? Дехто вирішує цю проблему тим, що звертається по допомогу до традиційної медицини, адже підробляють головним чином дорогі закордонні ліки.

Такі люди серед клієнтів нашої сьогоднішньої гості рубрики “Власна справа”. Ïї ведуча, Ірина Біла представляє директорку мережі аптек “Зелена Планета” Наталю Зубицьку-Земну.

Наталя Зубицька-Земна

Всі, хто працюють в “Зеленій планеті” йдуть і своїми руками виготовляють рослинні ліки.

Ірина Біла На сьогодні “Зелена планета” нараховує 118 аптек, що пропонують ліки виготовлені лише на основі лікарських рослин. Аби допомогти розібратися у великому розмаїтті “народних ліків”, в кожній аптеці мережі “Зелена планета” присутній лікар-консультант.

Цим нововведенням і досі дуже пишається Наталя Зубицька-Земна.

Наталя Зубицька-Земна

Задумано мною ще в 98-му році, щоби у кожній аптеці працював лікар-консультант, котрий був би дороговказом, якими ліками можна лікуватися, адже у такому морі ліків існує у нас, у “Зеленій планеті”, 145 лікарських засобів.

Ірина Біла

Не зважаючи на те, що офіційна медицина вже не ворогує з народною, і тисячі, а то й мільйони людей змогли зцілитися лише завдяки нетрадиційним методам лікування, керманичі медичної галузі й досі не йдуть на зустріч народним цілителям.

Наталя Зубицька-Земна

Найтяжчі проблеми, що у нашому суспільстві у правлячих колах немає прихильників народної медицини, і вони не бачать майбутнього, що це майбутнє фармації залежить від рослинного світу, від природних багатств. Та й людина не може вижити буквально пігулками, їй треба ліки з рук живої природи.

Немає того розуміння, що треба допомогти людям, які виробляють ліки з трав. Нам дуже важко. Але найбільше ускладнень із виготовленням документації на ці ліки. Розробка документації коштує надто дорого. Наприклад, розробити фарм-статтю – треба 12 тисяч доларів. А де ж їх можна взяти, коли ліки ми продаємо по мінімальній ціні.

Ірина Біла

“Ми лікуємо людей, але люди не можуть бути здоровими, допоки хвора природа і хворе суспільство,” – сказала Наталія Зубицька-Земна і зареєструвала партію з однойменною назвою “Зелена планета”, аби в подальшому мати можливість захищати народних цілителів і здоров’я нації вже з парламентської трибуни.

Марія Щур

І на закінчення – наша історична рубрика.

Через 100 після свого заснування Одеса була четвертим за розміром містом Російської Імперії після Санкт-Петербурга, Москви і Варшави. Хоча суперечки навколо появи назви міста ще тривають, багато істориків вважають, що Одесою місто назвали греки, які з давніх давен населяли цю частину Чорного моря.

У першій третині ХІХ століття греки складали 10% населення Одеси, і найбільш заможні з них забудували Грецьку вулицю левантинськими двоповерховими будинками з внутрішніми двориками.

Одеські греки, родини Маразлі, Раллі, Іракліді, були серед провідних експортерів українського збіжжя до Південної і Західної Європи. Окреме місце в історії підприємництва Одеси посідає родина Родоконакі та найбільш яскравий її представник Федір Родоконакі.

Про одеських купців грецького походження, банкірів, промисловців і меценатів Родоконакі розповідає ведучий рубрики “Українські підприємці в історії” Віталій Пономарьов.

Віталій Пономарьов

1819-го року грецький купець з острова Хіоса Еммануїл Родоконакі заснував Торговий дім із представництвами у Стамбулі, Смірні та Одесі. Керувати Одеською філією поїхав його син Федір. Родина Родоконакі вивозила з Одеси до Стамбула, Генуї, Трієста, Марселя та Лондона пшеницю, льон, ячмінь, вовну і тваринний жир, а звідти привозила меблі, тканини та папір.

1836-го року річний обіг капіталу Федора Родоконакі склав 3 мільйона 102 тисячі рублів. Він відкрив філії свого Торгового дому у Миколаєві і Петербурзі, а також у Лондоні та інших містах Західної Європи. Родоконакі заснував Одеський, Азовсько-Донський, Петербурзький міжнародні банки, кредитував експорт українського збіжжя та видобуток сибірського золота. 1847-го року він став ініціатором створення морської страхової компанії “Чорне море”.

1853-го року обсяг закордонної торгівлі Федора Родоконакі становив 3 мільйона 390 тисяч 295 рублів. Тоді цей, як його називали в Одесі, “хлібний король” уже перевозив товари власними суднами. 1881 року міська влада надала Родоконакі в Одеському порту в кінці Потапівського молу ділянку довжиною 63 метри. Підприємець також отримав дозвіл розмістити там залізний пакгауз для зберігання товарів за умови, (цитата) “щоб він у справному стані утримував бруківку і набережну біля неї”. Через 2 роки родина Родоконакі заснувала пароплавство “Брати Родоконакі”. Воно володіло чималим торговим флотом, з якого 3 судна сумарною водотоннажністю понад мільйон тонн були приписані до Одеського порту.

У самій лише Одесі купцю першої гільдії та комерції раднику Родоконакі належало 10 підприємств. Серед них були текстильна, паперово-джутова, шкіряна та швейна фабрики, млини, виноробні підприємства, пивоварня і завод шампанських вин.

Почесний громадянин Одеси, Родоконакі виконував також обов’язки тосканського консула та грецького посла, був одним із лідерів Грецького доброчинного товариства. 1867-го року він організував доброчинну відправку зерна для мешканців острова Крита. 1874-го року Родоконакі пожертвував 37 тисяч рублів на спорудження нового будинку Одеської грецької гімназії, пізніше на його честь названої Родоконаківською.

Федір Родоконакі помер в Одесі 1882-го року. Його син Перікліс розширив родинну справу, відкрив представництва у Севастополі та Ростові-на-Дону. Тільки у Бессарабії він володів сорок однією тисячею гектарів землі. Після смерті Перікліса 1899-го року Одеська філія Торгового дому Родоконакі була закрита.

Марія Щур

Ви слухали передачу “Економічний журнал”, яку підготувала Марія Щур.

На все добре!

Говорить радіо “Свобода”!

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG