Прага, 22 травня 2005 року.
Аудіозапис програми:
Марія Щур
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!
В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.
Сьогодні в програмі:
- Список компаній на реприватизацію з’явився, але зі скандалом і закордоном;
- Президент виправляє економічну політику уряду;
- Участь України в Єдиному економічному просторі під питанням, так само як і в СОТ;
Список українських компаній, чию приватизацію нова українська влада вважає сумнівною, все ж з’явився. Виголосив його не президент, який обіцяє цей список з початку року, і не прем’єр, яка гаряче протестує проти самої ідеї такого списку.
Так званий «реприватизаційний» список з посиланням на секретаріат президента опублікувала російська газета «Комерсант».
Оглядачі вітають появу остаточного, хоч поки ще неофіційного списку, однак з огляду на обставини його появи, висловлюють сумнів у тому, що він зможе заспокоїти інвесторів.
Тему продовжить Сергій Кисельов.
Сергій Кисельов
Зі вжитку українських високопосадовців практично зникло слово “реприватизація”, що так налякало потенційних західних інвесторів. Натомість з’явився термін “дооцінка”. Приблизний механізм її проведення пояснив Президент України В.Ющенко.
Віктор Ющенко
Об’єкт, який пройшов приватизацію з порушенням або закону, якщо такий закон був прийнятий, або умов, то по цьому об’єкту призначається нова тендерна комісія і проводиться новий тендер з участю національних і міжнародних інвесторів.
Якщо в рамках тендеру конкуренти виходять на нову ціну, то ця ціна, можливо, пропонується сьогоднішньому власнику цього об’єкта, тобто для нього це буде дооцінка, для інших - це нова участь у тендері. Або він доплачує дооцінку по об’єкту, або власником цього об’єкту стає той, хто виграв конкурс.
Сергій Кисельов
Тим часом підготовлений А.Кінахом список із 29-ти підприємств, які підлягають реприватизації, перестав бути секретним, його опублікувала одна із російських газет. На думку експертів, він цілком відповідає дійсності.
Окрім “Криворіжсталі” ще шість підприємств, які пов’язують з іменем донецького олігарха Рената Ахметова, і принаймні два – з особою народного депутата, зятя Л.Кучми В.Пінчука. Одне підприємство, кажуть, належить народному депутату Г.Суркісу, левина частина прибутків якого йде на утримання ФК “Динамо”. Кілька об’єктів начебто є власністю групи “Російський алюміній”, а також російського нафтотрейдера “ТНК”.
Тим часом попри те, що наявність списку на реприватизацію 29-ти підприємств підтвердив і Президент України В.Ющенко, і глава РНБО П.Порошенко, і сам перший віце-прем’єр А.Кінах, глава Кабміну Ю.Тимошенко порадила не ставитися серйозно до цього документу.
Юлія Тимошенко
Я як прем’єр-міністр не знаю, звідки виник цей список. Я прошу його серйозно не сприймати. Ви знаєте, коли ось так, в ручному режимі, один із міністрів складає якісь списки, я просто хочу запитати: “Чому одні підприємства потрапляють у цей список, інші підприємства не потрапляють без будь-яких рішень суду?”
Марія Щур
На Заході - перші коментарі, які з’являються у зв’язку з появою списку, обережно позитивні.
Як говорить аналітик компанії "The Economist Intelligence Unit" Стюарт Генсель, видно зусилля припинити невизначеність, яка нині панувала на українському ринку та відлякувала потенційних інвесторів.
Стюарт Генсель
Добре, що нарешті, з’явився короткий і, здається, вичерпний список, компаній, чию приватизацію буде переглянуто. І після цього із цим питанням буде покінчено.
Але я побоююся, що урядові буде важко переконати інвесторів, що це дійсно остаточний список.
Марія Щур
Тож, на думку британського експерта, через обставини появи цього списку, коли різні урядовці, включно з прем’єром, заперечували його існування, нинішній крок вже не зможе заспокоїти інвесторів.
Як переконаний Стюарт Генсель, інвестори тепер все одно вичікуватимуть, чим закінчиться суперечка між Президентом і прем’єром, сподіваючись побачити чіткішу політику керівництва України стосовного одного з ключових питань для економічного розвитку держави.
Бензинову кризу в Україні, яку намагалися вирішити уряд, Служба безпеки та Антимонопольний комітет, врешті вирішив сам президент. Для цього він скасував указ міністерства економіки про граничні ціни на нафтопродукти і сказав, що на майбутнє в економіці вживатимуться лише економічні заходи впливу.
Після цього Віктор Ющенко зібрав у Києві голів російських нафтових компаній, з якими домовився про відновлення поставок нафти в Україну.
"Ми побачили, що це наші партнери, це люди, які представляють бізнес, які переживають через ту ситуацію, що склалася в Україні. Вона абсолютно їм не байдужна," - заявив перший помічник Президента України Олександр Третяков після зустрічі керівництва України із представниками російських нафтових фірм.
За словами Третьякова, у перебігу тригодинних переговорів сторони досягли порозуміння. "Ми домовилися, що ціни на українському ринку будуть: дизельне паливо - 76 бензин - 2,85 грн., 92-й - 3 грн., 95-й бензин - 3,2 грн. Коливання ціни буде в межах плюс-мінус 2-3%, що теж цілком логічно," - сказав Третяков. Він наголосив, що ніхто не може регулювати ціни, крім самого ринку.
Крім критики адміністративного втручання в економіку, Президент Віктор Ющенко висварив уряд і за те, що Україна, на його думку, зриває графік свого вступу у Світову організацію торгівлі до кінця цього року. Про він говорив на засіданні Ради національної безпеки й оборони України в п''ятницю.
Більше про проблеми, які виникли на шляху до СОТ, розповідає Олександр Лащенко.
Олександр Лащенко
“Вступ України до СОТ не просто загальмував, цей процес може бути завалений,” - констатував сьогодні Віктор Ющенко. Він зробив такі оцінки на засіданні Ради національної безпеки й оборони України, де саме розглядали перспективи входження до СОТ:
Віктор Ющенко
Серйозно відстаємо щодо графіку, який би забезпечив нам вступ у Світову організацію торгівлі цього року. Точніше, це перебуває на межі завалу.
Олександр Лащенко
Ющенко називає причинами проблем зі вступом до СОТ брак потрібних законопроектів. За його даними, двадцять із них досі не передали на розгляд Верховної Ради. Водночас досі не підписані двосторонні протоколи з кількома іншими впливовими державами щодо СОТ. Як зауважив президент, починаючи зі США і закінчуючи деякими провідними країнами Азії.
Для виходу із ситуації Ющенко пропонує створити в уряді окрему структуру, яка б опікувалася членством у СОТ і формуванням Єдиного економічного простору.
Експерт Олексій Плотніков констатував радіо “Свобода”, що Ющенко вперше так відверто оцінює перспективи приєднання до Світової організації торгівлі.
Олексій Плотніков
Вперше, можливо, немає такого надзвичайного оптимізму з боку нової влади. Тобто традиційно вона каже, що ось-ось ми будемо в Європі, в НАТО... А з точки зору СОТ – це вперше така реалістична заява.
Олександр Лащенко
“Якщо ж плани якнайшвидше ввійти до СОТ зазнають провалу, відповідальність за це можуть нести економічний блок уряду і сам прем’єр,” - стверджує Олексій Плотніков.
Олексій Плотніков
Звичайно, особисто прем’єр-міністр не займається вступом до СОТ, вона там не веде переговорів, не узгоджує протоколи тощо.
Але, все ж таки, за субординацією прем’єр відповідає за завдання, висунуті перед урядом, тобто за недосягнення чи за досягнення. І тут уже рішення Президента України, чи вважати це провиною якогось конкретного міністра чи віце-прем’єра, або це виявиться вже провина глави уряду.
Однак за субординацією, безперечно, прем’єр несе відповідальність за діяльність його уряду.
Олександр Лащенко
Віктор Ющенко неодноразово називав раніше вступ до Світової організації торгівлі одним із головних завдань на нинішній рік.
Марія Щур
Чи може єдиний економічний простір існувати без України? Ця тема стала досить актуальною для московських спостерігачів після заяв президентів Казахстану і Бєларусі, які не виключили можливості саме такого розвитку подій.
Про це наш московський кореспондент Віталій Портніков розмовляє з заступником директора Інституту країн СНД Володимиром Жаріхіним.
Віталій Портников
Президенти республіки Казахстан і Республіки Білорусь під час своїх переговорів, які відбулися в казахстанській столиці підкреслили, що Україна не братиме участі в ЄЕП, цей простір може розвиватися між Росією, Білоруссю та Казахстаном без участі України.
Таку заяву Назарбаєв і Лукашенко зробили наступного дня, як сам президент Казахстану зустрічався з президентом Росії В.Путіним.
І хоча жодних заяв під час російсько-казахстанських переговорів не було зроблено, все ж таки спостерігачі вважають, що президент Казахстану узгодив свою таку позицію із російським колегою, саме тому її можна вважати спільною позицією РФ, Республіки Казахстан і Республіки Білорусь.
Російські спостерігачі досить серйозно коментують цю заяву і, звичайно ж, вважають, що фактично її поставлено перед вибором: або Україна активніше бере участь у розбудові ЄЕП і приєднується практично до всіх документів, які є важливими для трьох інших учасників ЄЕП, або вона фактично може зіштовхнутися з економічною коаліцією, інтереси якої будуть суперечити її економічним інтересам.
Так це чи ні? Про це я запитую у заступника директора Інституту країн СНД Володимира Жаріхіна.
Володимир Жаріхін
Справа в тому, що Україна не готова підписувати саме тих документів, в яких передбачені деякі наднаціональні органи. Вони хочуть мати вільний економічний простір без винятків, але такий простір максимально невигідний таким державам-експортерам енергії, як Росія і Казахстан. Тому ЄЕП передбачався у деякому пакеті, тобто “Так!” вільна економічна зона, але водночас спільна політика на кордонах.
Віталій Портников
Втім, спостерігачі в російській столиці вважають, що варто також дочекатися і коментарю російського керівництва з приводу майбутнього ЄЕП.
Марія Щур
Оглядачі негативно ставляться до суперечок між урядом та президентом і вважають, що з уряду так і не склалася єдина команда, і що різні політичні сили, з яких складається уряд, більше дбають про майбутні парламентські вибори, ніж про виважену економічну політику. Про це в ефірі радіо «Свобода» говорив політолог Кость Бондаренко.
Кость Бондаренко
Критика Ю.Тимошенко і дії уряду з боку Президента свідчить про те, що Президент і уряд зараз бавляться у доброго і поганого слідчого. Президент грає роль доброго слідчого, Ю.Тимошенко грає роль поганого слідчого.
Влада повинна сісти за стіл переговорів, повернутися обличчям насправді до представників малого і середнього бізнесу, до представників бізнесу загалом, зрозуміти, що бізнес у цивілізованих демократичних країнах, ринкових країнах є священною коровою, в який уряд може втручатися тільки в надзвичайних ситуаціях, а також зрозуміти, що утримувати штучно ціни на бензин, щоби отримувати голоси виборців під час парламентських виборів 2006-го року, це є неприйнятно.
Марія Щур
З критичною статтею на тему економічної політики уряду виступив на сторінках впливового американського щоденнику «Вашингтон Пост» відомий економіст Андерс Ослунд.
Більше про неї розповість Мар’яна Драч.
Мар’яна Драч
А.Ослунд звертає увагу на те, що темпи економічного зростання в Україні скоротилися удвічі порівняно з минулим роком, 12% до 5%, а темпи інфляції зросли до 15%.
На думку експерта, головного удару по економіці завдали неясні плани влади щодо реприватизації, адже за останні місяці різні урядовці називали різні цифри з цього приводу: від 29-ти підприємств до 3 тисяч.
Андерс Ослунд
Критерії, запропоновані у проекті закону, означають, що уряд готовий переглянути ледь не всю приватизацію, розпочинаючи з 1992 року. Те, що ми бачимо, - це повний відхід від приватизації в Україні. І я би сказав, що це є справжня економічна катастрофа для України. Жодна людина зі здоровим глуздом не інвестуватиме у приватизовані підприємства в Україні, і це триватиме не один рік.
Мар’яна Драч
Попередня влада подвоїла пенсії і тепер, як зазначає аналітик Фонду Карнегі, має найвищу частку видатків на пенсійне забезпечення по відношенню до обсягів національного доходу.
“Новий український уряд лише ускладнив фінансовий тягар, підвищивши зарплати бюджетникам майже на 60%. Для фінансування подібних програм уряд намагається підвищити доходи бюджету”.
На думку західного економіста, уряд ухвалив вірне рішення, коли скасував численні податкові пільги, але попри це загальний податковий тягар в Україні збільшився.
“Неймовірно, - продовжує Ослунд, - але факт: новий режим, який прийшов до влади завдяки підтримці середнього класу, скасував систему спрощеного оподаткування. В результаті десятки тисяч малих підприємців в Україні змушені закривати свій бізнес, а інші переходять до тіньової економіки. Водночас Президент Ющенко продовжує говорити про радикальне скорочення податків у майбутньому”.
На шпальтах “Вашингтон пост” Ослунд критикує уряд і за жорстке регулювання цін на пальне і м’ясо. В результаті ці товари в Україні стали дефіцитом.
Не подобається А.Ослунду і те, що прем’єр України обіцяє оцінювати діяльність регіональних керівників залежно від того, як вони збирають податки.
Андерс Ослунд
Якщо ви подивитесь на економічні пропозиції Юлії Тимошенко, які вона виклала в газеті «Дзеркало тижня», ви побачите, що це популізм, соціалізм та державне регулювання. Там немає місця для ліберальної ринкової економіки. Уряд цікавлять лише вибори у березні наступного року і цими діями він намагається заохотити колишній електорат Януковича.
Мар’яна Драч
Свою статтю у провідній американській газеті А.Ослунд завершує так: “І самі українці, і закордонні друзі України чекають пояснень, що ж відбувається?”
Марія Щур
Радник прем’єр міністра України керівник центру Європейських та міжнародних досліджень Григорій Немиря не погоджується з такими оцінками.
У розмові з Радіо «Свобода» Григорій Немиря сказав:
Григорій Гмиря
Якщо подивитися на реальні обмеження, в яких діє уряд України, то ми маємо справу з феноменом, по-перше, завищених очікувань, які природно виникли під час помаранчевої революції, і люди очікують від нового уряду чуда, а по-друге, самий процес формування нового уряду не був процесом формування уряду після нормальної зміни політичної влади після виборів, як це відбувається в інших країнах. Погодьтеся, що це були досить радикальні умови. І третє обмеження, яке існує, тут я погоджуюся з паном Ослундом, - це вибори 2006-го року.
Отже, чи є економічним популізмом те, що уряд намагається виконати обіцянки, які були надані публічно на Майдані людям, які стояли у листопаді і в грудні на Майдані Незалежності в Києві? Я не думаю, що ми маємо справу з економічним популізмом, ми маємо справу з дуже рідким феноменом, коли те, що обіцяється, виконується. Принаймні так швидко, як це зробив новий уряд.
Інша справа – наскільки виконання обіцянок може поставити під загрозу макроекономічну стабільність? Я думаю, що саме в цьому є і стурбованість пана Ослунда. Ми дійсно маємо падіння темпів росту ВВП, і ми дійсно маємо збільшення рівня інфляції. На мою думку, ані перше, зниження ВВП, а не друге, збільшення інфляції, не перейшли критичної межі, коли можна було б давати такі оцінки, тим більше, якщо ми згадаємо, що в квітні інфляція складала лише 0,7%.
Марія Щур
У минулій передачі ми розповідали про Торговий дім грецьких купців Родоконакі із представництвами у Стамбулі, Смірні, Лондоні, Миколаєві та Одесі. Другим провідним експортером українського збіжжя до країн Леванту та Західної Європи був Торговий дім земляків Родоконакі – братів РаллІ.
Про родину купців, промисловців, банкірів та меценатів грецького походження РаллІ розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Усі п’ятеро братів Раллі народилися наприкінці ХVIII століття на грецькому острові Хіосі в Егейському морі. Першу філію свого Торгового дому Янніс та Евстратіос Раллі заснували у місті Ліворно у Тоскані. А 1818 року брати відкрили своє представництво у Лондоні.
1828 року Янніс очолив філію фірми Раллі в Одесі. Іншими філіями керували його брати: у Манчестері – Евстратіос, у Лондоні – Пандія, у Стамбулі – Томас, у Марселі – Августіс. 1837 року філії «Раллі-Лондон» та «Раллі-Арґентина» заснували відділення у Криму під назвою «Ралліс-Ангелатос», а через 12 років воно було перетворене на філію Торгового дому у Стамбулі. Брати торгували збіжжям, цукром, спеціями, жирами, бавовною, шкірою, вовною та металами. 1853 року обіг зовнішньої торгівлі однієї тільки Марсельської філії фірми Раллі становив 2 мільйона рублів.
В Одесі Янніс взяв шлюб з італійкою Луцією Сорні. 1835 року він отримав російське підданство і був зарахований до одеського купецтва. Син Янніса Стефанос народився і прожив усе життя в Одесі. Він торгував, як тоді казали в Одесі, «скобяним товаром» і був обраний почесним мировим суддею. Першою дружиною Стефаноса була грекиня Елені Яннопулу, другою – француженка Марі Епіте. Один із дев’яти дітей Стефаноса – Петро, – став гвардійським офіцером, і після його смерті родина заснувала у Новоросійському університеті в Одесі стипендію імені Петра Раллі.
У цьому ж університеті навчався ще один син Стефаноса – Павло. Він очолював Одеську філію фірми Раллі та Одеський процентний банк, входив до правління Одеського облікового банку, володів прибутковими будинками. Павло допомагав молоді, що мала музичні здібності, підтримував Одеське товариство охорони тварин.
Дружина Павла Раллі Катерина була власницею маєтку у Браїлові на Поділлі і загалом восьми тисяч вісімсот сорока десятин землі, цукрового заводу, ґуральні, цегельні та підприємства для випалювання вапна. 1905 року вона відкрила і надалі утримувала лікарню для робітників на 25 ліжок. 1913 року Браїлівський цукровий завод виробив 293 тисячі 410 пудів цукру, і під час сезону цукроваріння на ньому працювало 244 робітника.
Після смерті Павла 1911 року Одеська філія Торгового дому Раллі була закрита. А маєток Катерини Раллі у Браїлові 22 вересня 1917 року був розгромлений селянами та солдатами Другого гвардійського корпусу.
Марія Щур
Головною подією цього тижня в Україні був конкурс Євробачення. Тисячі людей з усього світу з’їхалися до Києва, аби насолодитися співом, гарно відпочити, набратися нових вражень.
А для того, аби гідно представити не лишень пісенні таланти, але й довести свою гостинність, для організації зустрічі обрали найкращих.
Із переможців конкурсу тур-оператрів в Україні вас познайомить в рубриці “Власна справа” І.Біла.
Ірина Біла
На початку березня до туристичної фірми “Бітско”, як зрештою, і до багатьох інших фірм, надійшла пропозиція від Національної телекомпанії України надати про себе певну інформацію, аби мати можливість взяти участь у конкурсі на кращого тур-оператора для обслуговування гостей конкурсу “Євробачення”.
Серед запитань були наступні: скільки років існує фірма, та чи є досвід обслуговування великих груп туристів з-за кордону?
Відповіді на ці питання не були складними, адже на туристичному ринку існує вже 11 років і працівники фірми не раз мали справу з великими делегаціями іноземних туристів.
Про свої головні досягнення розповідає директор фірми Катерина Лонська.
Катерина Лонська
Одним із найважливіших наших досвідів, яким ми пишаємося, є обслуговування місії ОБСЄ. Тричі ми були ексклюзивним тур-оператором, який надавав послуги семи міжнародним спостерігачам, які приїжджали спостерігати за виборами Президента України.
Ірина Біла
Незабаром відбувся конкурс, на якому впевнену перемогу здобула компанія “Бітско”, якій довірено опікуватися розміщенням офіційних делегації з Європи та представників ЗМІ, загалом понад 2000 осіб.
Серед проблем, з якими відразу ж зіштовхнулися співробітники фірми, були надто дорогі ціни за проживання і брак комфортабельних номерів в готелях. Втім, знадобилося не надто багато часу, аби ці проблеми вдалося вирішити.
Катерина Лонська
Ще в березні піднімалися питання про те, що готелі дорогі у порівняні з європейськими цінами. Також була проблема недостачі номерів, але разом з КМДА нам вдалося забронювати достатню кількість номерів і отримати більш низькі тарифи.
Ірина Біла
Нині ж співробітники “Бітско” тішаться тим, що зможуть показити тисячам зарубіжних гостей всю гостинність і задушність українців і сподіваються, що багато хто з них знову захоче відвідати Україну.
Катерина Лонська
Так, як Київ готується до “Євробачення”, то, я думаю, дійсно до Києва потягнуться тисячі літаків, повні туристів. Я думаю, що це наступний ступінь розвитку внутрішнього туризму в Україні.
Марія Щур
На цьому я, Марія Щур, прощаюся з вами. В ефірі була передача “Економічний журнал”.
На все добре!
Аудіозапис програми:
Марія Щур
Вітаю вас, шановні слухачі, на хвилях радіо “Свобода”!
В ефірі “Економічний журнал”. Перед мікрофоном Марія Щур.
Сьогодні в програмі:
- Список компаній на реприватизацію з’явився, але зі скандалом і закордоном;
- Президент виправляє економічну політику уряду;
- Участь України в Єдиному економічному просторі під питанням, так само як і в СОТ;
Список українських компаній, чию приватизацію нова українська влада вважає сумнівною, все ж з’явився. Виголосив його не президент, який обіцяє цей список з початку року, і не прем’єр, яка гаряче протестує проти самої ідеї такого списку.
Так званий «реприватизаційний» список з посиланням на секретаріат президента опублікувала російська газета «Комерсант».
Оглядачі вітають появу остаточного, хоч поки ще неофіційного списку, однак з огляду на обставини його появи, висловлюють сумнів у тому, що він зможе заспокоїти інвесторів.
Тему продовжить Сергій Кисельов.
Сергій Кисельов
Зі вжитку українських високопосадовців практично зникло слово “реприватизація”, що так налякало потенційних західних інвесторів. Натомість з’явився термін “дооцінка”. Приблизний механізм її проведення пояснив Президент України В.Ющенко.
Віктор Ющенко
Об’єкт, який пройшов приватизацію з порушенням або закону, якщо такий закон був прийнятий, або умов, то по цьому об’єкту призначається нова тендерна комісія і проводиться новий тендер з участю національних і міжнародних інвесторів.
Якщо в рамках тендеру конкуренти виходять на нову ціну, то ця ціна, можливо, пропонується сьогоднішньому власнику цього об’єкта, тобто для нього це буде дооцінка, для інших - це нова участь у тендері. Або він доплачує дооцінку по об’єкту, або власником цього об’єкту стає той, хто виграв конкурс.
Сергій Кисельов
Тим часом підготовлений А.Кінахом список із 29-ти підприємств, які підлягають реприватизації, перестав бути секретним, його опублікувала одна із російських газет. На думку експертів, він цілком відповідає дійсності.
Окрім “Криворіжсталі” ще шість підприємств, які пов’язують з іменем донецького олігарха Рената Ахметова, і принаймні два – з особою народного депутата, зятя Л.Кучми В.Пінчука. Одне підприємство, кажуть, належить народному депутату Г.Суркісу, левина частина прибутків якого йде на утримання ФК “Динамо”. Кілька об’єктів начебто є власністю групи “Російський алюміній”, а також російського нафтотрейдера “ТНК”.
Тим часом попри те, що наявність списку на реприватизацію 29-ти підприємств підтвердив і Президент України В.Ющенко, і глава РНБО П.Порошенко, і сам перший віце-прем’єр А.Кінах, глава Кабміну Ю.Тимошенко порадила не ставитися серйозно до цього документу.
Юлія Тимошенко
Я як прем’єр-міністр не знаю, звідки виник цей список. Я прошу його серйозно не сприймати. Ви знаєте, коли ось так, в ручному режимі, один із міністрів складає якісь списки, я просто хочу запитати: “Чому одні підприємства потрапляють у цей список, інші підприємства не потрапляють без будь-яких рішень суду?”
Марія Щур
На Заході - перші коментарі, які з’являються у зв’язку з появою списку, обережно позитивні.
Як говорить аналітик компанії "The Economist Intelligence Unit" Стюарт Генсель, видно зусилля припинити невизначеність, яка нині панувала на українському ринку та відлякувала потенційних інвесторів.
Стюарт Генсель
Добре, що нарешті, з’явився короткий і, здається, вичерпний список, компаній, чию приватизацію буде переглянуто. І після цього із цим питанням буде покінчено.
Але я побоююся, що урядові буде важко переконати інвесторів, що це дійсно остаточний список.
Марія Щур
Тож, на думку британського експерта, через обставини появи цього списку, коли різні урядовці, включно з прем’єром, заперечували його існування, нинішній крок вже не зможе заспокоїти інвесторів.
Як переконаний Стюарт Генсель, інвестори тепер все одно вичікуватимуть, чим закінчиться суперечка між Президентом і прем’єром, сподіваючись побачити чіткішу політику керівництва України стосовного одного з ключових питань для економічного розвитку держави.
Бензинову кризу в Україні, яку намагалися вирішити уряд, Служба безпеки та Антимонопольний комітет, врешті вирішив сам президент. Для цього він скасував указ міністерства економіки про граничні ціни на нафтопродукти і сказав, що на майбутнє в економіці вживатимуться лише економічні заходи впливу.
Після цього Віктор Ющенко зібрав у Києві голів російських нафтових компаній, з якими домовився про відновлення поставок нафти в Україну.
"Ми побачили, що це наші партнери, це люди, які представляють бізнес, які переживають через ту ситуацію, що склалася в Україні. Вона абсолютно їм не байдужна," - заявив перший помічник Президента України Олександр Третяков після зустрічі керівництва України із представниками російських нафтових фірм.
За словами Третьякова, у перебігу тригодинних переговорів сторони досягли порозуміння. "Ми домовилися, що ціни на українському ринку будуть: дизельне паливо - 76 бензин - 2,85 грн., 92-й - 3 грн., 95-й бензин - 3,2 грн. Коливання ціни буде в межах плюс-мінус 2-3%, що теж цілком логічно," - сказав Третяков. Він наголосив, що ніхто не може регулювати ціни, крім самого ринку.
Крім критики адміністративного втручання в економіку, Президент Віктор Ющенко висварив уряд і за те, що Україна, на його думку, зриває графік свого вступу у Світову організацію торгівлі до кінця цього року. Про він говорив на засіданні Ради національної безпеки й оборони України в п''ятницю.
Більше про проблеми, які виникли на шляху до СОТ, розповідає Олександр Лащенко.
Олександр Лащенко
“Вступ України до СОТ не просто загальмував, цей процес може бути завалений,” - констатував сьогодні Віктор Ющенко. Він зробив такі оцінки на засіданні Ради національної безпеки й оборони України, де саме розглядали перспективи входження до СОТ:
Віктор Ющенко
Серйозно відстаємо щодо графіку, який би забезпечив нам вступ у Світову організацію торгівлі цього року. Точніше, це перебуває на межі завалу.
Олександр Лащенко
Ющенко називає причинами проблем зі вступом до СОТ брак потрібних законопроектів. За його даними, двадцять із них досі не передали на розгляд Верховної Ради. Водночас досі не підписані двосторонні протоколи з кількома іншими впливовими державами щодо СОТ. Як зауважив президент, починаючи зі США і закінчуючи деякими провідними країнами Азії.
Для виходу із ситуації Ющенко пропонує створити в уряді окрему структуру, яка б опікувалася членством у СОТ і формуванням Єдиного економічного простору.
Експерт Олексій Плотніков констатував радіо “Свобода”, що Ющенко вперше так відверто оцінює перспективи приєднання до Світової організації торгівлі.
Олексій Плотніков
Вперше, можливо, немає такого надзвичайного оптимізму з боку нової влади. Тобто традиційно вона каже, що ось-ось ми будемо в Європі, в НАТО... А з точки зору СОТ – це вперше така реалістична заява.
Олександр Лащенко
“Якщо ж плани якнайшвидше ввійти до СОТ зазнають провалу, відповідальність за це можуть нести економічний блок уряду і сам прем’єр,” - стверджує Олексій Плотніков.
Олексій Плотніков
Звичайно, особисто прем’єр-міністр не займається вступом до СОТ, вона там не веде переговорів, не узгоджує протоколи тощо.
Але, все ж таки, за субординацією прем’єр відповідає за завдання, висунуті перед урядом, тобто за недосягнення чи за досягнення. І тут уже рішення Президента України, чи вважати це провиною якогось конкретного міністра чи віце-прем’єра, або це виявиться вже провина глави уряду.
Однак за субординацією, безперечно, прем’єр несе відповідальність за діяльність його уряду.
Олександр Лащенко
Віктор Ющенко неодноразово називав раніше вступ до Світової організації торгівлі одним із головних завдань на нинішній рік.
Марія Щур
Чи може єдиний економічний простір існувати без України? Ця тема стала досить актуальною для московських спостерігачів після заяв президентів Казахстану і Бєларусі, які не виключили можливості саме такого розвитку подій.
Про це наш московський кореспондент Віталій Портніков розмовляє з заступником директора Інституту країн СНД Володимиром Жаріхіним.
Віталій Портников
Президенти республіки Казахстан і Республіки Білорусь під час своїх переговорів, які відбулися в казахстанській столиці підкреслили, що Україна не братиме участі в ЄЕП, цей простір може розвиватися між Росією, Білоруссю та Казахстаном без участі України.
Таку заяву Назарбаєв і Лукашенко зробили наступного дня, як сам президент Казахстану зустрічався з президентом Росії В.Путіним.
І хоча жодних заяв під час російсько-казахстанських переговорів не було зроблено, все ж таки спостерігачі вважають, що президент Казахстану узгодив свою таку позицію із російським колегою, саме тому її можна вважати спільною позицією РФ, Республіки Казахстан і Республіки Білорусь.
Російські спостерігачі досить серйозно коментують цю заяву і, звичайно ж, вважають, що фактично її поставлено перед вибором: або Україна активніше бере участь у розбудові ЄЕП і приєднується практично до всіх документів, які є важливими для трьох інших учасників ЄЕП, або вона фактично може зіштовхнутися з економічною коаліцією, інтереси якої будуть суперечити її економічним інтересам.
Так це чи ні? Про це я запитую у заступника директора Інституту країн СНД Володимира Жаріхіна.
Володимир Жаріхін
Справа в тому, що Україна не готова підписувати саме тих документів, в яких передбачені деякі наднаціональні органи. Вони хочуть мати вільний економічний простір без винятків, але такий простір максимально невигідний таким державам-експортерам енергії, як Росія і Казахстан. Тому ЄЕП передбачався у деякому пакеті, тобто “Так!” вільна економічна зона, але водночас спільна політика на кордонах.
Віталій Портников
Втім, спостерігачі в російській столиці вважають, що варто також дочекатися і коментарю російського керівництва з приводу майбутнього ЄЕП.
Марія Щур
Оглядачі негативно ставляться до суперечок між урядом та президентом і вважають, що з уряду так і не склалася єдина команда, і що різні політичні сили, з яких складається уряд, більше дбають про майбутні парламентські вибори, ніж про виважену економічну політику. Про це в ефірі радіо «Свобода» говорив політолог Кость Бондаренко.
Кость Бондаренко
Критика Ю.Тимошенко і дії уряду з боку Президента свідчить про те, що Президент і уряд зараз бавляться у доброго і поганого слідчого. Президент грає роль доброго слідчого, Ю.Тимошенко грає роль поганого слідчого.
Влада повинна сісти за стіл переговорів, повернутися обличчям насправді до представників малого і середнього бізнесу, до представників бізнесу загалом, зрозуміти, що бізнес у цивілізованих демократичних країнах, ринкових країнах є священною коровою, в який уряд може втручатися тільки в надзвичайних ситуаціях, а також зрозуміти, що утримувати штучно ціни на бензин, щоби отримувати голоси виборців під час парламентських виборів 2006-го року, це є неприйнятно.
Марія Щур
З критичною статтею на тему економічної політики уряду виступив на сторінках впливового американського щоденнику «Вашингтон Пост» відомий економіст Андерс Ослунд.
Більше про неї розповість Мар’яна Драч.
Мар’яна Драч
А.Ослунд звертає увагу на те, що темпи економічного зростання в Україні скоротилися удвічі порівняно з минулим роком, 12% до 5%, а темпи інфляції зросли до 15%.
На думку експерта, головного удару по економіці завдали неясні плани влади щодо реприватизації, адже за останні місяці різні урядовці називали різні цифри з цього приводу: від 29-ти підприємств до 3 тисяч.
Андерс Ослунд
Критерії, запропоновані у проекті закону, означають, що уряд готовий переглянути ледь не всю приватизацію, розпочинаючи з 1992 року. Те, що ми бачимо, - це повний відхід від приватизації в Україні. І я би сказав, що це є справжня економічна катастрофа для України. Жодна людина зі здоровим глуздом не інвестуватиме у приватизовані підприємства в Україні, і це триватиме не один рік.
Мар’яна Драч
Попередня влада подвоїла пенсії і тепер, як зазначає аналітик Фонду Карнегі, має найвищу частку видатків на пенсійне забезпечення по відношенню до обсягів національного доходу.
“Новий український уряд лише ускладнив фінансовий тягар, підвищивши зарплати бюджетникам майже на 60%. Для фінансування подібних програм уряд намагається підвищити доходи бюджету”.
На думку західного економіста, уряд ухвалив вірне рішення, коли скасував численні податкові пільги, але попри це загальний податковий тягар в Україні збільшився.
“Неймовірно, - продовжує Ослунд, - але факт: новий режим, який прийшов до влади завдяки підтримці середнього класу, скасував систему спрощеного оподаткування. В результаті десятки тисяч малих підприємців в Україні змушені закривати свій бізнес, а інші переходять до тіньової економіки. Водночас Президент Ющенко продовжує говорити про радикальне скорочення податків у майбутньому”.
На шпальтах “Вашингтон пост” Ослунд критикує уряд і за жорстке регулювання цін на пальне і м’ясо. В результаті ці товари в Україні стали дефіцитом.
Не подобається А.Ослунду і те, що прем’єр України обіцяє оцінювати діяльність регіональних керівників залежно від того, як вони збирають податки.
Андерс Ослунд
Якщо ви подивитесь на економічні пропозиції Юлії Тимошенко, які вона виклала в газеті «Дзеркало тижня», ви побачите, що це популізм, соціалізм та державне регулювання. Там немає місця для ліберальної ринкової економіки. Уряд цікавлять лише вибори у березні наступного року і цими діями він намагається заохотити колишній електорат Януковича.
Мар’яна Драч
Свою статтю у провідній американській газеті А.Ослунд завершує так: “І самі українці, і закордонні друзі України чекають пояснень, що ж відбувається?”
Марія Щур
Радник прем’єр міністра України керівник центру Європейських та міжнародних досліджень Григорій Немиря не погоджується з такими оцінками.
У розмові з Радіо «Свобода» Григорій Немиря сказав:
Григорій Гмиря
Якщо подивитися на реальні обмеження, в яких діє уряд України, то ми маємо справу з феноменом, по-перше, завищених очікувань, які природно виникли під час помаранчевої революції, і люди очікують від нового уряду чуда, а по-друге, самий процес формування нового уряду не був процесом формування уряду після нормальної зміни політичної влади після виборів, як це відбувається в інших країнах. Погодьтеся, що це були досить радикальні умови. І третє обмеження, яке існує, тут я погоджуюся з паном Ослундом, - це вибори 2006-го року.
Отже, чи є економічним популізмом те, що уряд намагається виконати обіцянки, які були надані публічно на Майдані людям, які стояли у листопаді і в грудні на Майдані Незалежності в Києві? Я не думаю, що ми маємо справу з економічним популізмом, ми маємо справу з дуже рідким феноменом, коли те, що обіцяється, виконується. Принаймні так швидко, як це зробив новий уряд.
Інша справа – наскільки виконання обіцянок може поставити під загрозу макроекономічну стабільність? Я думаю, що саме в цьому є і стурбованість пана Ослунда. Ми дійсно маємо падіння темпів росту ВВП, і ми дійсно маємо збільшення рівня інфляції. На мою думку, ані перше, зниження ВВП, а не друге, збільшення інфляції, не перейшли критичної межі, коли можна було б давати такі оцінки, тим більше, якщо ми згадаємо, що в квітні інфляція складала лише 0,7%.
Марія Щур
У минулій передачі ми розповідали про Торговий дім грецьких купців Родоконакі із представництвами у Стамбулі, Смірні, Лондоні, Миколаєві та Одесі. Другим провідним експортером українського збіжжя до країн Леванту та Західної Європи був Торговий дім земляків Родоконакі – братів РаллІ.
Про родину купців, промисловців, банкірів та меценатів грецького походження РаллІ розповідає ведучий рубрики «Українські підприємці в історії» Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Усі п’ятеро братів Раллі народилися наприкінці ХVIII століття на грецькому острові Хіосі в Егейському морі. Першу філію свого Торгового дому Янніс та Евстратіос Раллі заснували у місті Ліворно у Тоскані. А 1818 року брати відкрили своє представництво у Лондоні.
1828 року Янніс очолив філію фірми Раллі в Одесі. Іншими філіями керували його брати: у Манчестері – Евстратіос, у Лондоні – Пандія, у Стамбулі – Томас, у Марселі – Августіс. 1837 року філії «Раллі-Лондон» та «Раллі-Арґентина» заснували відділення у Криму під назвою «Ралліс-Ангелатос», а через 12 років воно було перетворене на філію Торгового дому у Стамбулі. Брати торгували збіжжям, цукром, спеціями, жирами, бавовною, шкірою, вовною та металами. 1853 року обіг зовнішньої торгівлі однієї тільки Марсельської філії фірми Раллі становив 2 мільйона рублів.
В Одесі Янніс взяв шлюб з італійкою Луцією Сорні. 1835 року він отримав російське підданство і був зарахований до одеського купецтва. Син Янніса Стефанос народився і прожив усе життя в Одесі. Він торгував, як тоді казали в Одесі, «скобяним товаром» і був обраний почесним мировим суддею. Першою дружиною Стефаноса була грекиня Елені Яннопулу, другою – француженка Марі Епіте. Один із дев’яти дітей Стефаноса – Петро, – став гвардійським офіцером, і після його смерті родина заснувала у Новоросійському університеті в Одесі стипендію імені Петра Раллі.
У цьому ж університеті навчався ще один син Стефаноса – Павло. Він очолював Одеську філію фірми Раллі та Одеський процентний банк, входив до правління Одеського облікового банку, володів прибутковими будинками. Павло допомагав молоді, що мала музичні здібності, підтримував Одеське товариство охорони тварин.
Дружина Павла Раллі Катерина була власницею маєтку у Браїлові на Поділлі і загалом восьми тисяч вісімсот сорока десятин землі, цукрового заводу, ґуральні, цегельні та підприємства для випалювання вапна. 1905 року вона відкрила і надалі утримувала лікарню для робітників на 25 ліжок. 1913 року Браїлівський цукровий завод виробив 293 тисячі 410 пудів цукру, і під час сезону цукроваріння на ньому працювало 244 робітника.
Після смерті Павла 1911 року Одеська філія Торгового дому Раллі була закрита. А маєток Катерини Раллі у Браїлові 22 вересня 1917 року був розгромлений селянами та солдатами Другого гвардійського корпусу.
Марія Щур
Головною подією цього тижня в Україні був конкурс Євробачення. Тисячі людей з усього світу з’їхалися до Києва, аби насолодитися співом, гарно відпочити, набратися нових вражень.
А для того, аби гідно представити не лишень пісенні таланти, але й довести свою гостинність, для організації зустрічі обрали найкращих.
Із переможців конкурсу тур-оператрів в Україні вас познайомить в рубриці “Власна справа” І.Біла.
Ірина Біла
На початку березня до туристичної фірми “Бітско”, як зрештою, і до багатьох інших фірм, надійшла пропозиція від Національної телекомпанії України надати про себе певну інформацію, аби мати можливість взяти участь у конкурсі на кращого тур-оператора для обслуговування гостей конкурсу “Євробачення”.
Серед запитань були наступні: скільки років існує фірма, та чи є досвід обслуговування великих груп туристів з-за кордону?
Відповіді на ці питання не були складними, адже на туристичному ринку існує вже 11 років і працівники фірми не раз мали справу з великими делегаціями іноземних туристів.
Про свої головні досягнення розповідає директор фірми Катерина Лонська.
Катерина Лонська
Одним із найважливіших наших досвідів, яким ми пишаємося, є обслуговування місії ОБСЄ. Тричі ми були ексклюзивним тур-оператором, який надавав послуги семи міжнародним спостерігачам, які приїжджали спостерігати за виборами Президента України.
Ірина Біла
Незабаром відбувся конкурс, на якому впевнену перемогу здобула компанія “Бітско”, якій довірено опікуватися розміщенням офіційних делегації з Європи та представників ЗМІ, загалом понад 2000 осіб.
Серед проблем, з якими відразу ж зіштовхнулися співробітники фірми, були надто дорогі ціни за проживання і брак комфортабельних номерів в готелях. Втім, знадобилося не надто багато часу, аби ці проблеми вдалося вирішити.
Катерина Лонська
Ще в березні піднімалися питання про те, що готелі дорогі у порівняні з європейськими цінами. Також була проблема недостачі номерів, але разом з КМДА нам вдалося забронювати достатню кількість номерів і отримати більш низькі тарифи.
Ірина Біла
Нині ж співробітники “Бітско” тішаться тим, що зможуть показити тисячам зарубіжних гостей всю гостинність і задушність українців і сподіваються, що багато хто з них знову захоче відвідати Україну.
Катерина Лонська
Так, як Київ готується до “Євробачення”, то, я думаю, дійсно до Києва потягнуться тисячі літаків, повні туристів. Я думаю, що це наступний ступінь розвитку внутрішнього туризму в Україні.
Марія Щур
На цьому я, Марія Щур, прощаюся з вами. В ефірі була передача “Економічний журнал”.
На все добре!
