Українські правоохоронці знають, хто стояв за спробою отруїти Віктора Ющенка, і з’ясували: речовина, вжита для отруєння, походить із української лабораторії, де виробляли заборонену хімічну зброю. Про це заявив учора сам Ющенко в інтерв’ю британській пресі, а сьогодні статті про це друкують щоденники “Таймз” і “Дейлі Телеґраф”.
Розмовляючи з журналістами в приміщенні свого секретаріяту, колишнього ЦК КПУ, Ющенко не став заглиблюватися в подробиці. Він лише зауважив, що в відшуканій десь в Україні лабораторії знайшли й рештки отрути, яку могли використовувати на порушення українського й міжнародного законодавства. Цю саму отруту українські спецслужби використовували й для вбивств інших людей, і нині тіла жертв того самого високо концентрованого діоксину вивчають, щоби з’ясувати, як саме він впливає на тканини тіла, цитують Ющенка британські газети.
При цьому вони також звертають увагу, що чільні представники влади Ющенка й далі не виключають можливість, що Росія таки причетна до його отруєння. “Дейлі Телеґраф” тут називає, наприклад, секретаря Ради національної безпеки й оборони Петра Порошенка.
А все-таки викриття, що отруту зробили в Україні, може відвести підозри від Росії, наголошують британські газети.
Те, що президент України виключив Росію як можливе джерело отрути, має стати примирливим жестом на адресу президента Росії Владіміра Путіна, який енергійно виступав на користь Ющенкового суперника на виборах, що призвели до української “революції”; відтоді взаємини між двома країнами напружені, хоча багатьма передбачувана криза так і не настала, зазначає автор статті в щоденнику “Таймз”.
Водночас він звертає увагу на інше: частка Росії в українському експорті різко зросла, а Ющенко здивував декого зі своїх європейських обожнювачів, коли підписався під новими торговельними ініціятивами з Росією, Казахстаном і Білоруссю. Він також мав уже три зустрічі високого профілю з Путіним, і ще дві такі їхні зустрічі заплановані на наступні пару місяців. Очікують на поступ у таких питаннях, що твердо стояли в глухому куті за Ющенкового попередника. Серед них – постачання газу й нафти до України, яке намертво тримає під контролем Росія, й суперечливий статус російського Чорноморського флоту в Севастополі.
Контраст між цим і байдужістю “старої” Європи щодо України від травня не може бути гостріший, зазначає “Таймз” – бо розширення Євросоюзу твердо зупинено, а Україна в черзі на початок вступних переговорів стоїть аж поза Туреччиною й більшістю балканських країн, і мета повного членства в ЄС, яку наобіцяли київській юрбі минулої зими, тепер виглядає вельми віддаленою.
