Вашингтон, 19 липня 2005 року - США можуть погодитися на постачання до Індії ядерних технологій цивільного призначення. Про це вчора оголосив американський президент Джородж Буш після переговорів у Вашингтоні із Прем”єр Міністром Індії Манмоханом Сінгхом. Таке рішення свідчить, на думку експертів, про фактичне визнання Сполученими Штатами ядерного статусу Індії. У відповідь, Індія погодилися на проведення міжнародних інспекцій усіх її цивільних ядерних реакторів, а також зобов’язалася встановити мораторій на випробовування ядерної зброї.
Індія здійснили своє перше випробовування ядерної зброї у 1974 році і згодом відмовилася приєднатися до Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї. У відповідь, США та інші ядерні держави встановили заборону на постачання до Індії ядерних технологій та матеріалів. Отже, останнє рішення Білого Дому відмовитися від такої заборони символізує кардинальну зміну у більш ніж двадцятилітній політиці ядерних держав. Окрім зняття обмеження на постачання до Індії цивільних ядерних технологій, США також готові забезпечувати Індію і звичайним типом озброєнь, зокрема зенітно-ракетними системами “Стріла”, які перехоплюють балістичні ракети малої та середньої дальності. За словами американських посадовців, ухвалення договору стало можливим завдяки готовності Нью Делі суттєво обмежити поширення її ядерних матеріалів та технологій. Підписанню договору передували 6 тижнів напружених двосторонніх переговорів. Після зустрічі із свої індійським колегою Президент США Джордж Буш заявив: “Сьогодні ми оголошуємо про заверешення чергових кроків у стратегічному партнерстві. Укладання такого партнерства дозволить нам покращити співпрацю у сферах торгівлі ядерними та космічними високими технологіями цивільного призначення.”
Американські експерти пояснюють рішення Білого Дому розпочати ядерну співпрацю із Індією бажанням США створити на азійському континенті стратегічну противагу Китаю. Водночас, перед введенням в дію, нова угода повинна бути затверджена американським Конгресом. Деякі конгресмени вже виступили проти її ратифікації. Головною формальної перешкодою для затвердження угоди стане американський закон про нерозповсюдження ядерної зброї, який забороняє продаж ядерних технологій тим державам, що не надають міжнародним інспекціям доступ до ядерних об’єктів. А за умовами щойно підписаною угоди, Індія відкриє міжнародним інспекторам доступ лише до її цивільних об’єктів, а військова ядерна програма залишатиметься закритою для міжнародного нагляду.
Як повідомляють американські спостерігачі, підписанню угоди також чинили спротив низка дипломатів, які займаються у Державному Департаменті питаннями нерозповсюдження ядерної хзброї. На їхню думку, підписання такої угоди свідчило б, що США готові відмовлятися від свої попередніх міжнародних зобов’язань у галузі нерозповсюдження та погоджуватися на військову співпрацю із державою, яка таємно розробила ядерну зброю. А це, на думку деякии дипломатів, може пошкодити спробам Америки змусити Іран та Північну Корею відмовити від їхніх військових ядерних програм.
Однак, на переконання інших представників Адміністрації, реалізація угоди перетоврить Індію на головного стратегічного партнера США в Азії на найближчі двадцять років. Тобто у період, коли Китай, за оцінками експертів, досягне піку своєї могутності.
Індія здійснили своє перше випробовування ядерної зброї у 1974 році і згодом відмовилася приєднатися до Угоди про нерозповсюдження ядерної зброї. У відповідь, США та інші ядерні держави встановили заборону на постачання до Індії ядерних технологій та матеріалів. Отже, останнє рішення Білого Дому відмовитися від такої заборони символізує кардинальну зміну у більш ніж двадцятилітній політиці ядерних держав. Окрім зняття обмеження на постачання до Індії цивільних ядерних технологій, США також готові забезпечувати Індію і звичайним типом озброєнь, зокрема зенітно-ракетними системами “Стріла”, які перехоплюють балістичні ракети малої та середньої дальності. За словами американських посадовців, ухвалення договору стало можливим завдяки готовності Нью Делі суттєво обмежити поширення її ядерних матеріалів та технологій. Підписанню договору передували 6 тижнів напружених двосторонніх переговорів. Після зустрічі із свої індійським колегою Президент США Джордж Буш заявив: “Сьогодні ми оголошуємо про заверешення чергових кроків у стратегічному партнерстві. Укладання такого партнерства дозволить нам покращити співпрацю у сферах торгівлі ядерними та космічними високими технологіями цивільного призначення.”
Американські експерти пояснюють рішення Білого Дому розпочати ядерну співпрацю із Індією бажанням США створити на азійському континенті стратегічну противагу Китаю. Водночас, перед введенням в дію, нова угода повинна бути затверджена американським Конгресом. Деякі конгресмени вже виступили проти її ратифікації. Головною формальної перешкодою для затвердження угоди стане американський закон про нерозповсюдження ядерної зброї, який забороняє продаж ядерних технологій тим державам, що не надають міжнародним інспекціям доступ до ядерних об’єктів. А за умовами щойно підписаною угоди, Індія відкриє міжнародним інспекторам доступ лише до її цивільних об’єктів, а військова ядерна програма залишатиметься закритою для міжнародного нагляду.
Як повідомляють американські спостерігачі, підписанню угоди також чинили спротив низка дипломатів, які займаються у Державному Департаменті питаннями нерозповсюдження ядерної хзброї. На їхню думку, підписання такої угоди свідчило б, що США готові відмовлятися від свої попередніх міжнародних зобов’язань у галузі нерозповсюдження та погоджуватися на військову співпрацю із державою, яка таємно розробила ядерну зброю. А це, на думку деякии дипломатів, може пошкодити спробам Америки змусити Іран та Північну Корею відмовити від їхніх військових ядерних програм.
Однак, на переконання інших представників Адміністрації, реалізація угоди перетоврить Індію на головного стратегічного партнера США в Азії на найближчі двадцять років. Тобто у період, коли Китай, за оцінками експертів, досягне піку своєї могутності.
