Послаблення законодавства щодо легалізації іноземців мало б допомогти у вирішенні й іншої проблеми - нелегального заробітчанства. За підрахунками російської влади, лише у самій Москві число нелегалів-заробітчан сягає понад 1 мільйон осіб. Йдеться насамперед про так званих чорноробочих.
А що означає для заробітчанина бути чорноробочим у Росії та ще й нелегалом? Про це в інтерв’ю Радіо “Свобода” розповів Гіґмат із Таджикистану. Він намагається більшу частину зарплати розміром 400 доларів у місяць пересилати до Таджикистану своїй дружині і трьом дітям. На оренду житла у Москві грошей немає, й тому доводиться жити на самому будівництві у наполовину закінченому блоці дому. У нього і його колег саморобні ліжка. Їхній куток не обігрівається, а на порозі зима. Щоб помитися, робітники гріють воду на невеликій електричній плиті. У своїх 30 з гаком Гіґмат виглядає дуже виснаженим та пригніченим:
“Ось бачите, як ми живемо. Умови взагалі погані. Ну, живемо ось так, прямо на будівництвах. По ночах холодно, але терпимо, терпимо зараз. Якщо чесно сказати, ми існуємо, а не живемо. Це не життя!”.
Схоже на те, що фактично рабська праця нелегалів-заробітчан більшість російських підприємців цілком влаштовує. За даними московської організації “Міґрація і права”, котра надає юридичну допомогу міґрантам, 90 % російських фірм навіть не оформляють для себе необхідного дозволу від держави, щоб мати право наймати на роботу іноземців.
А часто заробітчани стають і жертвами нечесних підприємців-шахраїв.
Заробітчанин Гіґмат:
“Кілька місяців тому в одному місці працював, місяць пропрацювали і все... прорадби, роботодавці усі відразу зникли в один день. Таким чином, ми місяць пропрацювали без оплати,даром. Часто таке буває”.
І вже без різниці, чи ти працюєш нелегально чи офіційно “чорноробочим”, ти може ш стати жертвою корумпованих міліціонерів. Ось що розповів заробітчанин із Узбекистану на ім’я Равшан:
“Міліція вимагає..,. коли у нас грошей немає, деякі відбирають телефон і змушують нас, щоб ми принесли їм гроші. Коли вони нас бачать, вони радіють, бо ми для них є м’ясом. Хоча й реєстрація є, інколи кажуть дай “сотку”, дай двісті. Кажуть: підімо до комп’ютера, перевіримо. Ну, вимагають”.
До усього сказаного слід додати також і загалом негативне ставлення до міґрантів у російському суспільстві, особливо вихідців із Центральної Азії, Кавказу та Китаю. На відміну від російського керівництва, яке розуміє, що еміґрантська робоча сила необхідна для їхньої держави, на побутовому рівні міґранти-чорноробочі відчувають неприязнь з боку пересічних росіян. За даними соціологічного опитування, 49 відсотків росіян негативно ставляться до робітників-міґрантів. А 40 відсотків опитаних вважають, що законодавство про міґрацію потрібно зробити більш жорстким.
А безпосередньо про проблеми українських заробітчан у Росії йтиметься у четвер, 20 жовтня, у передачі “Вечірня Свобода”, що виходить о 20 годині за київським часом.
Цю передачу транслюватимемо до ефіру із московської студії “Радіо Свобода”. У ній візьме участь Генеральний консул України у Росії Іван Кухта.
