Як пожартував Сергій Бедусенко, німецька фундація „Ренесанс”, що запросила його на Дні української культури, діяла за ринковим принципом „чотири в одному”. Річ у тім, що Сергій Бедусенко відомий не лише своєю музикою, а й поетичними та прозовими творами, а також роботами як графіка. Крім того, він є професійним піаністом і володіє гарним голосом. Тож і зміг представити в Німеччині авторський проект. який презентував сучасне українське мистецтво. Як піаніст і композитор, Бедусенко познайомив німецьких слухачів із менш відомим жанром української музики - джазовою творчістю, чим захопив і здивував місцеву публіку.
За словами Бедусенка, концерти доводилося повторювати „на біс”, і тим самим підтвердилося, що джаз, як і все мистецтво, є явищем багатокультурним, таким, що поєднує світові стилі і різні національні культури. „Я поділяю думку про те, що митець – це дерево, коріння якого виростають з рідної землі, а гілки охоплюють весь світ”.
В Німеччині ім’я Сергія Бедусенка вже знайоме: 10 років тому він став лауреатом Міжнародного театрального фестивалю в Мюнхені, а в театрі міста Ляйпциг поставлений спектакль з його музикою. В Україні Бедусенко відомий, насамперед, як автор першої української рок-опери „Енеїда” за поемою Котляревського. Щоправда, 20 років тому жанр рок-музики офіційно ще не визнавався, і на афішах вона значилась як „опера-бурлеск”. Роком пізніше з’явилася ще одна рок-опера Бедусенка „Суд” за поемою Бориса Олійника про Чорнобильську трагедію. А згодом історична поема Івана Кочерги „Ярослав Мудрий” теж була осмислена композитором як рок-опера.
В Німеччині, на сцені Альтенбурзького театру, стіни якого ще пам’ятають гру Баха і голос Гете, вперше була представлена українська опера. Причому „Енеїда” Котляревського вперше звучала німецькою мовою у перекладі письменниці Елізабет Доммер.
За словами Бедусенка, німці чудово сприймали його музику, яка поєднує фольклорну музику із сучасними ритмами. „Коріння від думи є у блюзі, а такий стиль, як гопак, козак чудово поєднується з сучаснимим танцювальними ритмами, як брейк, як нью-вейф. Тобто я зробив такі висновки, що всі ці сучасні ритми чудово поєднуються з українськими. Знаковим номером з „Енеїди”, де поєднаний сіртакі з гопаком. Воно звучить так:”
За словами Бедусенка, концерти доводилося повторювати „на біс”, і тим самим підтвердилося, що джаз, як і все мистецтво, є явищем багатокультурним, таким, що поєднує світові стилі і різні національні культури. „Я поділяю думку про те, що митець – це дерево, коріння якого виростають з рідної землі, а гілки охоплюють весь світ”.
В Німеччині ім’я Сергія Бедусенка вже знайоме: 10 років тому він став лауреатом Міжнародного театрального фестивалю в Мюнхені, а в театрі міста Ляйпциг поставлений спектакль з його музикою. В Україні Бедусенко відомий, насамперед, як автор першої української рок-опери „Енеїда” за поемою Котляревського. Щоправда, 20 років тому жанр рок-музики офіційно ще не визнавався, і на афішах вона значилась як „опера-бурлеск”. Роком пізніше з’явилася ще одна рок-опера Бедусенка „Суд” за поемою Бориса Олійника про Чорнобильську трагедію. А згодом історична поема Івана Кочерги „Ярослав Мудрий” теж була осмислена композитором як рок-опера.
В Німеччині, на сцені Альтенбурзького театру, стіни якого ще пам’ятають гру Баха і голос Гете, вперше була представлена українська опера. Причому „Енеїда” Котляревського вперше звучала німецькою мовою у перекладі письменниці Елізабет Доммер.
За словами Бедусенка, німці чудово сприймали його музику, яка поєднує фольклорну музику із сучасними ритмами. „Коріння від думи є у блюзі, а такий стиль, як гопак, козак чудово поєднується з сучаснимим танцювальними ритмами, як брейк, як нью-вейф. Тобто я зробив такі висновки, що всі ці сучасні ритми чудово поєднуються з українськими. Знаковим номером з „Енеїди”, де поєднаний сіртакі з гопаком. Воно звучить так:”
