Ціла справа виникла на початку січня. Журналіст представив докази про те, що дружина міністра скарбниці Анджея Мікоша із сімейних заощаджень позичила кількасот тисяч доларів матері особи, пов"язаної із середовищем біржових спекулянтів. Прем"єр Казімєж Марцінкєвич на початку відхиляв закиди "Жечіпосполитої". Однак, під тиском громадскосьті, польський прем"єр перестав захищати свого міністра. Казімєж Марцінкєвич сказав:
- Тепер, коли сьогодні я прочитав газету, і дізнався кілька нових для себе фактів, то міністр Мікош подав про відставку, а я її прийняв.
Автор статті в щоденнику "Жечпосполіта", Бертольд Кіттель вважає, що відставка міністра Мікоша була своєрідним іспитом для нової влади і правлячої партії "Закон і справедливість" (РіS). Іспитом, який прем''єр все таки склав. Бертольд Кіттель сказав про це для Радіо Свобода:
- Закінчилися часи, коли політики не рахувалися із громадскістю. Громадська думка має тепер великий вплив на політиків у Польщі. Це партія, яка заявляє про піклування, особливій підхід до моральних цінностей, серед яких є правда, етична поведінка державних службовців, політиків.
Про те, що медіа у Польщі стали сторожовими псами демократії та мають реальний вплив на політику і громадське життя, поляки усвідомили остаточно ще у минуломy році. Тоді "Газетa Виборчa" оприлюднила магнітофонний запис розмови, у якій відомий кіно-продюсер Лев Ривін запропонував її видавцеві гроші за те, що він вплине на зміни закону про засоби масової інформації. Ці зміни, мали би бути вигідні для видавця "Газети Виборчої".
Скандал, який за прізвищем Ривіна пішов в історію, як «Ривінґейт», сколихнув польську державу і став причиною відходу із посади прем"єра Лешека Міллера. З того часу політики почали побоюватися журналістів. Президент Александр Кваснєвський заборонив своїм міністрам навіть зустрічатися із бізнесменами.
Політики однак, не полишають спроб присмирити журналістів. Партія "Самооборона", чиї депутати мають найбільше проблем із прокуратурою, домоглася появи особливої статті у зміненому парламентом законі про електронні медіа. Цей модифікований закон дає політикам можливість впливати на керівництво громадських електронних медіа. Він також дозволяє карати журналістів за так звані " етичні порушення". Журналіст Бертольд Кіттель вважає, що ця і подібні дії є загрозою для вільних медіа у Польщі:
- Відомо чому це має служити, відомо, що це зловживання демократією, обмеження свободи пареси. В Польщі масмедіа дуже міцні, маємо багато сильних особистостей серед журналістів. Однак законодавство ще не є досконалим. Політики весь час мають надію, що можуть впливати на медіа. Це суперечить стандартам журналістики.
Один із коментаторів, обговорюючи справу колишнього міністра Анджея Мікоша, сказав, що у Польщі, подібно як у США, політика, так як муху можна вбити газетою. Навряд чи це зауваження викличе співчуття у країнах, де газетні публікації для політиків, як укуси комара для слона.
- Тепер, коли сьогодні я прочитав газету, і дізнався кілька нових для себе фактів, то міністр Мікош подав про відставку, а я її прийняв.
Автор статті в щоденнику "Жечпосполіта", Бертольд Кіттель вважає, що відставка міністра Мікоша була своєрідним іспитом для нової влади і правлячої партії "Закон і справедливість" (РіS). Іспитом, який прем''єр все таки склав. Бертольд Кіттель сказав про це для Радіо Свобода:
- Закінчилися часи, коли політики не рахувалися із громадскістю. Громадська думка має тепер великий вплив на політиків у Польщі. Це партія, яка заявляє про піклування, особливій підхід до моральних цінностей, серед яких є правда, етична поведінка державних службовців, політиків.
Про те, що медіа у Польщі стали сторожовими псами демократії та мають реальний вплив на політику і громадське життя, поляки усвідомили остаточно ще у минуломy році. Тоді "Газетa Виборчa" оприлюднила магнітофонний запис розмови, у якій відомий кіно-продюсер Лев Ривін запропонував її видавцеві гроші за те, що він вплине на зміни закону про засоби масової інформації. Ці зміни, мали би бути вигідні для видавця "Газети Виборчої".
Скандал, який за прізвищем Ривіна пішов в історію, як «Ривінґейт», сколихнув польську державу і став причиною відходу із посади прем"єра Лешека Міллера. З того часу політики почали побоюватися журналістів. Президент Александр Кваснєвський заборонив своїм міністрам навіть зустрічатися із бізнесменами.
Політики однак, не полишають спроб присмирити журналістів. Партія "Самооборона", чиї депутати мають найбільше проблем із прокуратурою, домоглася появи особливої статті у зміненому парламентом законі про електронні медіа. Цей модифікований закон дає політикам можливість впливати на керівництво громадських електронних медіа. Він також дозволяє карати журналістів за так звані " етичні порушення". Журналіст Бертольд Кіттель вважає, що ця і подібні дії є загрозою для вільних медіа у Польщі:
- Відомо чому це має служити, відомо, що це зловживання демократією, обмеження свободи пареси. В Польщі масмедіа дуже міцні, маємо багато сильних особистостей серед журналістів. Однак законодавство ще не є досконалим. Політики весь час мають надію, що можуть впливати на медіа. Це суперечить стандартам журналістики.
Один із коментаторів, обговорюючи справу колишнього міністра Анджея Мікоша, сказав, що у Польщі, подібно як у США, політика, так як муху можна вбити газетою. Навряд чи це зауваження викличе співчуття у країнах, де газетні публікації для політиків, як укуси комара для слона.
