Східна Європа має найвищий рівень зростання обсягів торгівлі, але реформи у колишньому комуністичному блоці відбуваються нерівномірно. Країни-члени, або кандидати на членство в ЄС, швидше реформуються і мають вищий рівень життя, в той час як країни колишнього Радянського Союзу, що орієнтуються на Росію, є біднішими і не поспішають з реформами, мовиться у новому звіті Світового Банку.
Автор звіту, Гаррі Бродман говорить, що колишній Радянський блок нині розділився на дві моделі розвитку. «Регіон розділяється на два полярні блоки. Одна група прямує до торгівлі з більш розвинутими країнами західної Європи та має відносно високі доходи. Інша, відчутно бідніша, прямує назад до російської сфери. В цих економіках переважає торгівля сировинними товарами, і вони ризикують не знайти своє місце у сучасному розподілі праці».
Центральна Європа зуміла скористатися міжнародною інтеграцією для того, щоб прискорити зростання своєї економіки і одночасно провести внутрішні реформи, які сприяють конкурентоспроможності. Так, наприклад, Польща, чи Угорщина провели реформи, які збільшили конкуренцію на внутрішньому ринку між власними компаніями, поліпшили умови для керівництва підприємствами та сприяли притоку іноземних інвестицій, щоб сполучити внутрішні компанії зі світовими виробничими мережами.
Протилежним прикладом, на думку Світового Банку, є такі країни, як Узбекистан, чи Білорусь, які не мають широких торговельних зв’язків, вони не поспішали з реформами внутрішнього ринку. Україна ж, згідно з дослідженням Світового Банку, перебуває у російсько-центричному блоці, хоча вона є краще інтегрованою, ніж більшість країн цієї групи. Між цими двома крайнощами є країни-кандидати до ЄС, Румунія, Болгарія та Хорватія. Вони зуміли значно лібералізувати свою торгівлю, але ще не зуміли посилити конкуренцію на внутрішньому ринку та провести докорінні структурні реформи.
Світовий Банк закликає багаті країни Заходу відкрити більший доступ на свої ринки для товарів з колишніх комуністичних держав, але наполягає, що їхній подальший економічний розвиток значно більшою мірою залежить від них самих. Для тих держав, які ще не є членами Світової Організації Торгівлі, цей вступ є серед пріоритетних питань.
«Усім країн регіону потрібно продовжувати з лібералізацією торгівлі. Але левова частка зусиль повинна бути спрямована на внутрішні реформи: підвищення конкуренції між внутрішніми компаніями, підвищити заохочення для надійного керівництва компаніями та будівництва інфраструктури, яка б полегшувала торгівлю»,- вважає автор нового звіту Світового Банку Гаррі Бродман.
Автор звіту, Гаррі Бродман говорить, що колишній Радянський блок нині розділився на дві моделі розвитку. «Регіон розділяється на два полярні блоки. Одна група прямує до торгівлі з більш розвинутими країнами західної Європи та має відносно високі доходи. Інша, відчутно бідніша, прямує назад до російської сфери. В цих економіках переважає торгівля сировинними товарами, і вони ризикують не знайти своє місце у сучасному розподілі праці».
Центральна Європа зуміла скористатися міжнародною інтеграцією для того, щоб прискорити зростання своєї економіки і одночасно провести внутрішні реформи, які сприяють конкурентоспроможності. Так, наприклад, Польща, чи Угорщина провели реформи, які збільшили конкуренцію на внутрішньому ринку між власними компаніями, поліпшили умови для керівництва підприємствами та сприяли притоку іноземних інвестицій, щоб сполучити внутрішні компанії зі світовими виробничими мережами.
Протилежним прикладом, на думку Світового Банку, є такі країни, як Узбекистан, чи Білорусь, які не мають широких торговельних зв’язків, вони не поспішали з реформами внутрішнього ринку. Україна ж, згідно з дослідженням Світового Банку, перебуває у російсько-центричному блоці, хоча вона є краще інтегрованою, ніж більшість країн цієї групи. Між цими двома крайнощами є країни-кандидати до ЄС, Румунія, Болгарія та Хорватія. Вони зуміли значно лібералізувати свою торгівлю, але ще не зуміли посилити конкуренцію на внутрішньому ринку та провести докорінні структурні реформи.
Світовий Банк закликає багаті країни Заходу відкрити більший доступ на свої ринки для товарів з колишніх комуністичних держав, але наполягає, що їхній подальший економічний розвиток значно більшою мірою залежить від них самих. Для тих держав, які ще не є членами Світової Організації Торгівлі, цей вступ є серед пріоритетних питань.
«Усім країн регіону потрібно продовжувати з лібералізацією торгівлі. Але левова частка зусиль повинна бути спрямована на внутрішні реформи: підвищення конкуренції між внутрішніми компаніями, підвищити заохочення для надійного керівництва компаніями та будівництва інфраструктури, яка б полегшувала торгівлю»,- вважає автор нового звіту Світового Банку Гаррі Бродман.
