Аудіозапис програми:
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Київ, 19 квітня 2006 року.
Кирило Булкін
А я переходжу до розмови з нашими гостями у прямому ефірі “Вечірньої Свободи”. Нагадаю її тему: “Чорнобильська катастрофа: що ми знаємо про її наслідки?”
Моїми гостями є експерт Національної комісії з радіаційного захисту населення Володимир Усатенко та заступник голови Національного екологічного центру України Юрій Урбанський.
Дякую, шановні гості, за те, що зголосилися взяти участь у програмі й нагадую нашим слухачам телефон студії: 490-29-05. Телефонуйте і ставте запитання нашим гостям. Прохання формулювати їх стисло.
Ну, а зараз до теми. За тиждень виповнюється 20 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС.
Але навряд чи і сьогодні хтось може стверджувати, що вповні уявляє, які наслідки мала ця катастрофа для найрізноманітніших сфер нашого життя: від здоров’я людей до економіки й політики.
Бодай загальний огляд цих наслідків спробуємо дати з нашими гостями упродовж того часу, який триватиме передача. Моє перше запитання: якби вас попросили одним реченням сформулювати найважливіші наслідки того, що сталося 1986-го року на Чорнобильській АЕС, на що б ви найперше звернули увагу?
Володимир Усатенко
Я б перше звернув увагу тільки на одну обставину: що розпався міф про те, що у нас можуть бути якісь технології, що хтось гарантує їхню безпеку, особливо для людей.
Кирило Булкін
Ви маєте на увазі, не лише в тодішньому Радянському Союзі, але взагалі - це міф світового масштабу?
Володимир Усатенко
Так, це міф світового масштабу.
Кирило Булкін
Така думка Володимира Усатенка - експерта Національної комісії з радіаційного захисту населення.
І те ж запитання до пана Юрія Урбанського.
Юрій Урбанський
Моя думка не буде сильно відрізнятись.
Я вважаю, що Чорнобильська катастрофа почала відкривати оту завісу, яка існувала над атомною енергетикою.
Це був один із перших кроків, щоб продемонструвати, що атомна енергетика несе загрозу і є небезпечною для людства.
І вже далі ми побачили, що крім ризику катастроф, також існує велика проблема невирішена: що робити з радіоактивними відходами і з відпрацьованим ядерним пальним.
Цей процес відбувався не лише на теренах колишнього Радянського Союзу – катастрофа призвела до серйозних змін у світогляді як європейців, так і населення всього світу.
Кирило Булкін
Ви вважаєте, що те, що сталося, є наслідком самих ризиків, закладених в ядерній енергетиці як такій більше, ніж у людському факторі, який відіграв роль.
Юрій Урбанський
Я вважаю, що людський фактор – це один із суттєвих ризиків, який також є компонентом ризиків, закладених в атомній енергетиці. І, звісно, щось, тобто якась частка приходиться в цій катастрофі на людський фактор.
Людство не здатне безпечно контролювати ядерну реакцію.
Кирило Булкін
Пане Усатенко, як на Вашу думку: чи було це невідворотно в тому плані , що колись щось на кшталт Чорнобиля мало статися на якійсь із атомних станцій, чи все таки це була така випадковість внаслідок збігу обставин, як об’єктивних, так і суб’єктивних ?
Володимир Усатенко
Атомні станції – це не виняток.
Є ще багато речей, які опиняться в звичайному для них стані в певний момент, які теж несуть загрозу.
І те, що атомна енергетика по генотипу є продовженням ядерної зброї, і головне призначення – це все-таки вбивати людей.
І вона працює за своїм призначенням так чи інакше в будь-який момент, в будь якій країні, при будь-якій владі.
І це очевидно. Тому що це закладено генетично в атомній енергетиці. Вона успадкувала свою головну рису - це вбивати все живе.
Кирило Булкін
Мені хотілося б ще зачепити питання уроків Чорнобиля для міжнародної спільноти і впливу його на стосунки України зі світом.
Як, на Вашу думку, пане Усатенко, вплинув Чорнобиль на ставлення світу до України? Чи змусив більше уваги приділяти і допомоги, чи, навпаки, більше насторожене ставлення викликав через те, що тут можуть такі траплятися речі? Як Ви оцінюєте взагалі ставлення світу до України у зв’язку з Чорнобилем? Чи допомога достатня, на Вашу думку?
Володимир Усатенко
Питання в тому, що цей процес відбувався певними циклами.
З самого початку світ був дуже занепокоєний якраз тим, що сталося. Відсутність правди спонукала дуже багато країн до різних протестів, які висловлювалися тоді на адресу СРСР з приводу того, що сталося.
Через деякий час, коли Україна вже стала незалежною( до речі, ще й за часів радянських), ми отримали величезні обсяги гуманітарної допомоги, світ хотів допомогти, чим він міг. Вчені з інших країн привозили свої дані, які допомагали уточнити всі параметри цієї аварії. На жаль, вони тут не були сприйняті, тому що це не той був час.
Потім знову після цього величезного буму наступило охолодження.
Зараз ми теж маємо якусь циклічність, таку періодичність. Ми маємо і друзів, і ворогів багато. Ми маємо ті міжнародні організації, якою є й ООН, яка зараз просто займається чорнобильським бізнесом наряду з нашими деякими організаціями. Цей чорнобильський бізнес дійсно на кістках наших людей.
Кирило Булкін
Пане Урбанський, яка Ваша думка стосовно позиції МАГАТЕ, яка, як відомо, у звіті стверджує, що наслідки Чорнобильської катастрофи були доволі незначними, скажімо так? З чим це пов’язано?
Юрій Урбанський
Важко було б очікувати якихось інших висновків від організації, яка ставить собі за мету пропаганду використання атомної енергетики.
Цей звіт можна тільки розцінювати як чергове намагання відбілити атомну енергетику в очах громадськості, в першу чергу світової громадськості.
Щодо ставлення світу, то якщо спочатку було дійсно співчуття, співчуття до країни, де відбулася трагедія, то потім нас почали сприймати просто як шантажистів. Якщо подивитися на 90-ті роки, коли ми...
Кирило Булкін
Це мало підґрунтя якесь під собою?
Юрій Урбанський
Звісно. Якщо Україна спочатку самостійно вирішила закрити Чорнобиль, потім почала шантажувати світ і вимагати кошти на будівництво нових реакторів.
Я боюся, що наступною фазою буде те, що світ просто почне з України кепкувати. В країні, де невирішені питання післячорнобильські, де невирішені ті питання з радіоактивними відходами, про які ми казали, в енергетичну стратегію вносять будівництво 22 нових реакторів. Це просто вже абсурд.
Кирило Булкін
Наш час, на жаль, добігає кінця.
Мені залишається лише нагадати, що нашу сьогоднішню тему обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми Володимир Усатенко та Юрій Урбанський.
Дякую вам, панове, за участь у розмові! Дякую вам, шановні слухачі!
До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”.
(Скорочена версія. Повну версію “Вечірньої Свободи” слухайте в аудіо записі.)
Київ, 19 квітня 2006 року.
Кирило Булкін
А я переходжу до розмови з нашими гостями у прямому ефірі “Вечірньої Свободи”. Нагадаю її тему: “Чорнобильська катастрофа: що ми знаємо про її наслідки?”
Моїми гостями є експерт Національної комісії з радіаційного захисту населення Володимир Усатенко та заступник голови Національного екологічного центру України Юрій Урбанський.
Дякую, шановні гості, за те, що зголосилися взяти участь у програмі й нагадую нашим слухачам телефон студії: 490-29-05. Телефонуйте і ставте запитання нашим гостям. Прохання формулювати їх стисло.
Ну, а зараз до теми. За тиждень виповнюється 20 років від дня аварії на Чорнобильській АЕС.
Але навряд чи і сьогодні хтось може стверджувати, що вповні уявляє, які наслідки мала ця катастрофа для найрізноманітніших сфер нашого життя: від здоров’я людей до економіки й політики.
Бодай загальний огляд цих наслідків спробуємо дати з нашими гостями упродовж того часу, який триватиме передача. Моє перше запитання: якби вас попросили одним реченням сформулювати найважливіші наслідки того, що сталося 1986-го року на Чорнобильській АЕС, на що б ви найперше звернули увагу?
Володимир Усатенко
Я б перше звернув увагу тільки на одну обставину: що розпався міф про те, що у нас можуть бути якісь технології, що хтось гарантує їхню безпеку, особливо для людей.
Кирило Булкін
Ви маєте на увазі, не лише в тодішньому Радянському Союзі, але взагалі - це міф світового масштабу?
Володимир Усатенко
Так, це міф світового масштабу.
Кирило Булкін
Така думка Володимира Усатенка - експерта Національної комісії з радіаційного захисту населення.
І те ж запитання до пана Юрія Урбанського.
Юрій Урбанський
Моя думка не буде сильно відрізнятись.
Я вважаю, що Чорнобильська катастрофа почала відкривати оту завісу, яка існувала над атомною енергетикою.
Це був один із перших кроків, щоб продемонструвати, що атомна енергетика несе загрозу і є небезпечною для людства.
І вже далі ми побачили, що крім ризику катастроф, також існує велика проблема невирішена: що робити з радіоактивними відходами і з відпрацьованим ядерним пальним.
Цей процес відбувався не лише на теренах колишнього Радянського Союзу – катастрофа призвела до серйозних змін у світогляді як європейців, так і населення всього світу.
Кирило Булкін
Ви вважаєте, що те, що сталося, є наслідком самих ризиків, закладених в ядерній енергетиці як такій більше, ніж у людському факторі, який відіграв роль.
Юрій Урбанський
Я вважаю, що людський фактор – це один із суттєвих ризиків, який також є компонентом ризиків, закладених в атомній енергетиці. І, звісно, щось, тобто якась частка приходиться в цій катастрофі на людський фактор.
Людство не здатне безпечно контролювати ядерну реакцію.
Кирило Булкін
Пане Усатенко, як на Вашу думку: чи було це невідворотно в тому плані , що колись щось на кшталт Чорнобиля мало статися на якійсь із атомних станцій, чи все таки це була така випадковість внаслідок збігу обставин, як об’єктивних, так і суб’єктивних ?
Володимир Усатенко
Атомні станції – це не виняток.
Є ще багато речей, які опиняться в звичайному для них стані в певний момент, які теж несуть загрозу.
І те, що атомна енергетика по генотипу є продовженням ядерної зброї, і головне призначення – це все-таки вбивати людей.
І вона працює за своїм призначенням так чи інакше в будь-який момент, в будь якій країні, при будь-якій владі.
І це очевидно. Тому що це закладено генетично в атомній енергетиці. Вона успадкувала свою головну рису - це вбивати все живе.
Кирило Булкін
Мені хотілося б ще зачепити питання уроків Чорнобиля для міжнародної спільноти і впливу його на стосунки України зі світом.
Як, на Вашу думку, пане Усатенко, вплинув Чорнобиль на ставлення світу до України? Чи змусив більше уваги приділяти і допомоги, чи, навпаки, більше насторожене ставлення викликав через те, що тут можуть такі траплятися речі? Як Ви оцінюєте взагалі ставлення світу до України у зв’язку з Чорнобилем? Чи допомога достатня, на Вашу думку?
Володимир Усатенко
Питання в тому, що цей процес відбувався певними циклами.
З самого початку світ був дуже занепокоєний якраз тим, що сталося. Відсутність правди спонукала дуже багато країн до різних протестів, які висловлювалися тоді на адресу СРСР з приводу того, що сталося.
Через деякий час, коли Україна вже стала незалежною( до речі, ще й за часів радянських), ми отримали величезні обсяги гуманітарної допомоги, світ хотів допомогти, чим він міг. Вчені з інших країн привозили свої дані, які допомагали уточнити всі параметри цієї аварії. На жаль, вони тут не були сприйняті, тому що це не той був час.
Потім знову після цього величезного буму наступило охолодження.
Зараз ми теж маємо якусь циклічність, таку періодичність. Ми маємо і друзів, і ворогів багато. Ми маємо ті міжнародні організації, якою є й ООН, яка зараз просто займається чорнобильським бізнесом наряду з нашими деякими організаціями. Цей чорнобильський бізнес дійсно на кістках наших людей.
Кирило Булкін
Пане Урбанський, яка Ваша думка стосовно позиції МАГАТЕ, яка, як відомо, у звіті стверджує, що наслідки Чорнобильської катастрофи були доволі незначними, скажімо так? З чим це пов’язано?
Юрій Урбанський
Важко було б очікувати якихось інших висновків від організації, яка ставить собі за мету пропаганду використання атомної енергетики.
Цей звіт можна тільки розцінювати як чергове намагання відбілити атомну енергетику в очах громадськості, в першу чергу світової громадськості.
Щодо ставлення світу, то якщо спочатку було дійсно співчуття, співчуття до країни, де відбулася трагедія, то потім нас почали сприймати просто як шантажистів. Якщо подивитися на 90-ті роки, коли ми...
Кирило Булкін
Це мало підґрунтя якесь під собою?
Юрій Урбанський
Звісно. Якщо Україна спочатку самостійно вирішила закрити Чорнобиль, потім почала шантажувати світ і вимагати кошти на будівництво нових реакторів.
Я боюся, що наступною фазою буде те, що світ просто почне з України кепкувати. В країні, де невирішені питання післячорнобильські, де невирішені ті питання з радіоактивними відходами, про які ми казали, в енергетичну стратегію вносять будівництво 22 нових реакторів. Це просто вже абсурд.
Кирило Булкін
Наш час, на жаль, добігає кінця.
Мені залишається лише нагадати, що нашу сьогоднішню тему обговорювали ведучий Кирило Булкін і гості програми Володимир Усатенко та Юрій Урбанський.
Дякую вам, панове, за участь у розмові! Дякую вам, шановні слухачі!
До нових зустрічей!
Говорить радіо “Свобода”.
