Аудіозапис програми:
Київ, 30 травня 2006 року.
Марина Пирожук: - Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”!
30 травня. В ефірі “Вечірня Свобода”. В студії Марина Пирожук.
Конституційний Суд і політична ситуація в країні. Хто є гарантом верховенства права в умовах паралічу роботи Конституційного Cуду? Хто не зацікавлений у роботі цього єдиного органу конституційної юрисдикції в країні?
Як відомо, робота Конституційного Суду паралізована з жовтня 2005 року. Численні спроби привести до присяги суддів КСУ у парламенті за квотою Президента і парламенту зазнавали фіаско.
Кожна політична сила у таких випадках керувалася своїми мотивами. Приведення конституційних суддів до присяги лякало одних можливістю перегляду цим судом політичної реформи, яка де-юре чинна з 1 січня цього року, інших - втрата такої можливості. Не могли порозумітися депутати минулого скликання і щодо кандидатур суддів у цей знаковий в Україні орган.
Таким чином КСУ як гарант верховенства Конституції України уже 7 місяців не може стати до повноцінної роботи.
Колишній секретар РНБО Анатолій Кінах у цьому зв’язку відзначає, що така ситуація уже загрожує національній безпеці.
Про нагальну необхідність організації роботи КСУ говорить і Президент Віктор Ющенко. У виступі під час відкриття першої сесії ВР 5-го скликання Віктор Ющенко в ультимативній формі зажадав від новообраних депутатів укомплектувати нарешті КСУ, інакше він не зробить подання кандидатури на посаду прем’єра.
Наскільки коректним є така вимога Президента? Хто зацікавлений у блокуванні роботи КСУ? Чи загрожує це національній безпеці?
Про це та інше говоритимемо сьогодні з відомими юристами і народними депутатами від БЮТу Василем Онопенком, Володимиром Стретовичем від фракції “НУ” та безробітним, але призначеним Президентом на посаду конституційного судді Віктором Шишкіним.
Вітаю шановних гостей і дякую за участь у програмі!
Я також хочу долучити до нашої розмови наших слухачів. Телефон студії такий: 490-29-05. Телефонуйте і ставте свої запитання!
Шановні гості, лапідарне запитання до вас. Робота КСУ паралізована уже 7 місяців. Які основні причини того, що цей орган не працює? Хто блокує роботу КСУ, Ви можете сказати однозначно?
Володимир Стретович: - Доброго вечора всім, хто зараз на хвилі “Свободи”!
На мій превеликий жаль як правника і політика, КСУ став заручником політичної ситуації, коли вступили зміни до Конституції з 1 вересня, що передбачали пропорційну систему і формування ВР на принципах партійності, виключення мажоритарної системи.
Політичні сили, які були невпевнені в тому, що це залишиться з набранням чинності нового депутатського корпусу, всіляко уникали можливостей дати суддям КСУ (а їх було 5 від суддівського корпусу, 3 від Президента України, а всього вісім), щоб вони прийняли присягу і додалися до того числа, яке сьогодні є, а це 5 суддів КСУ. В результаті суд став би повноцінним і став би працювати.
Марина Пирожук: - А які саме політичні сили? Ви можете персоніфікувати?
Володимир Стретович: - Їх можна назвати. Спочатку це були представники так званої опозиції до нинішніх виборів, представники фракції Регіонів, блоку Литвина, комуністів і соціалістів.
А після того, коли вже начебто вибори відбулися і відбулося останнє засідання, то була спроба зробити це 13 квітня. Коли останній раз збирався парламент, тоді до них приєдналися соціалісти, які дуже були невпевнені в тому, що збереться КСУ. Я їм пояснював, що вони в такий короткий термін нічого не зможуть зробити, навіть приступивши до роботи, оскільки повноваження будуть визнані вже майже через місяць, але суд повноцінно повинен працювати, і кожен громадянин України повинен мати право на судовий конституційний захист, що сьогодні фактично вони позбавлені.
Я хочу сказати в ефір, що ця така позиція голови ВР тодішнього Литвина і блоку Литвина зіграла з ним злий жарт, тому що народ за цей період після Помаранчевої революції і під час неї став набагато інтелектуальнішим і провиднішим у політичному сенсі, він все зрозумів чудово.
Марина Пирожук: - Пане Стретович, але ж якраз регіонал Чорновіл звинувачує у затягуванні голосування за суддів КСУ “НУ”, яка, за його даними, не голосувала і жодного разу навіть не брала бюлетенів. Що скажете на це?
Володимир Стретович: - Я відповім, що якщо Чорновіл завтра звинуватить ще когось в чомусь, то я можу в це повірити, тому що я маю свою опінію відносно Т.Чорновола і його політичних трактатів, які він висловлює.
Він, очевидно, мав на увазі ту обставину, що коли було в незаконний спосіб уже перед завершення каденції президентства Л.Кучми обрано одного представника суддівського корпусу і одного чільника АП для того, щоб виконати, так би мовити, вимогу, тоді “НУ” до подій 2004 року стала на захист демократії і сказала, що в останній момент ви не можете сідати в цей потяг, ваш час вийшов, і ви свої повноваження закінчили.
Це було під час грудневих події, коли 31 жовтня фактично закінчилися повноваження Кучми за Конституцією.
Я це беру собі, так би мовити, “в заслугу”. Ми припинили, не дали можливості прийняти присягу.
Тепер маніпулюють тим, що ми начебто не даємо можливості.
Василь Онопенко: - Перш за все тому, що ВР не виконала свої конституційні зобов’язання. Комітет з питань правової політики неодноразово виносив відповідні кандидатури для прийняття присяги.
Нам запропонували, щоб ми зібрали все, що тільки можна про суддів: їхні автобіографічні дані, якщо є компромат, то ми і від Президента, і від ВСУ витребували всі матеріали, чого не робили ніколи. Але, на жаль, і це була просто можливість для того, щоб відтягнути вирішення цього питання. Тому вина, звичайно ж, лежить на ВР.
Марина Пирожук: - А чому відтягувалося знову ж таки? Були претензії до тих чи інших кандидатур, політичні сили не могли порозумітися чи були якісь інші причини?
Василь Онопенко: - Просто боязнь, що буде проведена ревізія політичної реформи і змін до Конституції.
Марина Пирожук: - Яка політична сила найбільше цього боялася?
Василь Онопенко: - Треба відкрито сказати, що цього найбільше боялися соціалісти, тому що Мороз був генератором ідей і це його в основному були пропозиції щодо змін до Конституції. Але в тому числі і ті політичні сили, про що сказав Володимир Миколайович, також не брали участі в цьому.
Це є для України великий мінус, щодо її політичного іміджу, тому що таке не повинно повторюватися ніколи.
Я не виправдовую ту позицію, що колись там і “НУ”, і, можливо, БЮТ блокували ситуацію з прийняттям присяги. Я вважаю, що й тоді неправильно поступали, тому що це не питання ВР. Якщо з’їзд суддів обрав кандидата чи на посаду судді КСУ, то ВР повинна в місячний термін в присутності Президента, прем’єра, голови ВСУ дати можливість прийняти присягу. Інакше ми дуже далеко зайдемо у тому, хто більш правий чи справедливий у цій ситуації.
Марина Пирожук: - Пане Шишкін, чим небезпечний параліч КСУ в нинішній політичній ситуації?
Віктор Шишкін: - Я не можу давати політичну оцінку цієї ситуації щодо паралічу. Але бездіяльність КСУ впродовж 7 місяців– це перш за все удар по правах громадян.
Я не хочу вдаватися до аналізу інших повноважень КСУ, які пов’язані з визнанням конституційності нормативних актів. Але як там не були б обмежені права наших громадян щодо можливості звернення до КСУ, вони все ж таки є. Громадяни можуть безпосередньо звертатися до КСУ за тлумаченням законів і Конституції.
КСУ, наприклад, ухвалював кілька рішень, коли судові органи (я маю на увазі суди загальної юрисдикції) обмежували права громадян на звернення до цих органів. Це справа по Жовтих Водах і ще були справи. Таким чином КСУ відкрив шлях громадянам до реалізації своїх конституційних справ.
Можуть бути й деякі інші предметні справи. Наприклад, певне роз’яснення, певне тлумачення певного закону, яке забезпечувало б реалізацію якихось уже матеріальних прав громадян. Тобто, таким чином у громадян за нашою Конституцією і за законом про КСУ є право на звернення.
Коли сьогодні громадяни не можуть впродовж довготривалого періоду реалізувати своє право на звернення, то це фактично є замах на конституційні права громадян.
Марина Пирожук: - Вчора А.Кінах, колишній секретар РНБО, заявив, що якщо ситуація довкола КСУ триватиме така, яка є сьогодні, й надалі, то це вже загрожує національній безпеці. Тобто, треба цю проблему порушувати і формулювати вже таким чином. Ви згодні з ним, пане Онопенко?
Василь Онопенко: - Я згодний з ним. Не просто вже зараз загрожує, вже давно загрожує, більше, ніж півроку чи, можливо, й 9 місяців загрожує. Від цього Україна багато що втрачає. Я погоджуюся з Віктором Івановичем, що перш за все громадяни України втрачають своє право на конституційний захист.
Тому я вважаю, що з початком роботи ВР це питання буде вирішене одним із перших.
Марина Пирожук: - Віктор Ющенко сказав, що не подасть кандидатуру прем’єра, доки не будуть приведені до присяги судді Конституційного Суду. Це фактично ультиматум. Пане Онопенко, наскільки він коректний?
Василь Онопенко: - Це досить тонка проблема, тому що в Конституції з новими змінами немає терміну, в який повинен прем’єр бути поданий Президентом на затвердження ВР і за яких умов. Тобто, лише записано, що протягом 60 днів після відставки старого Кабміну повинен бути сформований персональний склад Кабміну новий.
Уявіть ситуацію, коли Президент не подає прем’єра, а всі інші фактично підібрані кандидатури міністрів. Як далі бути? Тоді потрібно розпускати парламент, бо це одна із підстав розпуску.
Марина Пирожук: - Чи прислухаються до Президента новообрані депутати? Василь Онопенко: - Це теж питання. Але якщо Президент не подає на затвердження, на призначення ВР прем’єр-міністра, то тут виникає велика дилема. Новий уряд несформований, тому, мені здається, це не зовсім правильний шлях, коли пов’язують одне з іншим.
Так, дійсно ВР повинна була виконати свої конституційні повноваження, принаймні прийняти присягу від тих суддів, які призначені Президентом і обрані ВС. Але й разом з тим і запропонувати свої кандидатури. Там десь 4 кандидатури на посади суддів КСУ. Президент це повинен зробити. Виникає питання: чому Президент діє саме в такий спосіб?
Марина Пирожук: - Якщо, припустімо, буде створена демократична коаліція на базі БЮТ, НУ та СПУ, чи є це гарантії того, що ця коаліція виконає побажання Президента?
Володимир Стретович: - Я із занепокоєнням ставлюся до такого моменту, оскільки там є соціалісти, які до вступу остаточно всіх нових положень Конституції в дію заперечували, навіть блокували трибуну.
Тепер я волів би, щоб це було записано в коаліційній угоді, що вважати своїм обов’язком приведення до присяги суддів КСУ.
Якщо цього не буде, то я буду особисто ініціювати зміни до закону про КСУ, де передбачена присяга. Тоді обранці народу будуть позбавлені права прийняти присягу тих слуг народу, вищих слуг в судовій системі влади, які за задумом наших і Віктора Івановича в 1996 році, коли ми писали закон про КСУ, що це присяга перед повноважними представниками, тому що вона здійснюється перед народом. Доведеться це робити в прямому ефірі, виписувати, чи на Майдані Незалежності, чи в інший спосіб, навіть на якомусь авторитетному зібранні, яке спеціально для цього скликати.
Ми випишемо і закон змінимо. Це буде ще до канікул. Як тільки запрацює коаліція, повірте, що змінити одну статтю в законі про КСУ і дати Президенту на підпис, я думаю, що достатньо 3 тижнів, коли вона буде ефективно діючою.
Марина Пирожук: - Панове, в Україні частіше переважало не верховенство права, а верховенство суддів, принаймні за часів Кучми. Всі пам’ятають специфічні дії КСУ щодо політреформи.
Пане Шишкін, а чи можуть бути розширені взагалі повноваження КСУ в перспективі? Як він поводитиметься в посткучмістський період, на Ваш погляд?
Віктор Шишкін: - З точки зору теоретичного підходу, то так. Повноваження КСУ викладені безпосередньо в Конституції. Але Конституція вже мала зміни, то чому не можуть бути внесені зміни в текст Конституції, особливо якщо цього потребує ситуація, пов’язана з захистом прав громадян в першу чергу?
Я хотів би нагадати вам, а також повідомити радіослухачам, що перший закон про КСУ на базі вже нової Конституції або під час прийняття нової Конституції писався у такий спосіб, що дозволяв громадянам безпосередньо реалізовувати своє право на звернення до КСУ зі скаргою, не з заявою про тлумачення, а зі скаргою на певні дії. Це називається “захист конституційних прав”.
Ми йшли за німецьким зразком, який є в німецькій конституції і в німецькому конституційному судочинстві, де в німецькій конституції безпосередньо викладені деякі конституційні статті, з приводу порушення яких громадяни можуть звертатися до КСУ.
Марина Пирожук: - Я, швидше за все, мала на увазі дещо інше. Це дуже добре, що в теоретичний спосіб можуть бути розширені повноваження в такий спосіб, по співпраці з громадянами. Але цей орган все ж буде коли-небудь сформований. А чи буде він гнучкий до Президента Ющенка, на Ваш погляд, пане Онопенко?
Василь Онопенко: - Ясна річ, що він буде сформований. Затягувати цей процес просто неприпустимо, адже є реакція Ради Європи, інших важливих інституцій на цю ситуацію в Україні. Просто соромно вже навіть перед журналістами, перед людьми пояснювати, чому це так сталося.
Тут дуже важливо знайти компроміс і вийти з цього тупика, а потім спокійно врегулювати це на законодавчому рівні, щоб не було таких питань, які виникли.
Марина Пирожук: - Окремим законом?
Василь Онопенко: - Чи внести зміни до законодавства, чи окремим законом. Але треба врегулювати, щоб такого не було.
Володимир Стретович: - Я думаю, що після того, як Й.Вінський сказав, що вони будуть прискорювати цей процес після формування коаліції, і коаліція визначиться зі своїми чотирма представниками до КСУ, проголосує їх і приведуть до присяги всі 12 чи 13, що сьогодні не вистачає до повного конституційного складу.
Зважте на ту обставину, що сьогодні 5 суддів, які є в КСУ, отримують щомісячну зарплату 7 місяців і фактично надані самі собі.
Марина Пирожук: - До речі, довкола величезних заробітків суддів багато блукало легенд. Чи справді у суддів вищого ешелону такі космічні зарплати?
Віктор Шишкін: - Я не знаю. Я знаю ту зарплату, яка була до 1 січня (я бачив в одного з колишніх суддів КСУ), але після цього відбулася сьогодні зміна постановою Кабміну.
Марина Пирожук: - Зрозуміло. Не хочете казати.
Віктор Шишкін: - Я просто не знаю.
Марина Пирожук: - В.Онопенко, В.Стретович, В.Шишкін були гостями “Вечірньої Свободи”, яку підготувала і провела Марина Пирожук.
Я дякую гостям і слухачам!
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 30 травня 2006 року.
Марина Пирожук: - Вітаю всіх, чиї приймачі налаштовані на хвилях радіо “Свобода”!
30 травня. В ефірі “Вечірня Свобода”. В студії Марина Пирожук.
Конституційний Суд і політична ситуація в країні. Хто є гарантом верховенства права в умовах паралічу роботи Конституційного Cуду? Хто не зацікавлений у роботі цього єдиного органу конституційної юрисдикції в країні?
Як відомо, робота Конституційного Суду паралізована з жовтня 2005 року. Численні спроби привести до присяги суддів КСУ у парламенті за квотою Президента і парламенту зазнавали фіаско.
Кожна політична сила у таких випадках керувалася своїми мотивами. Приведення конституційних суддів до присяги лякало одних можливістю перегляду цим судом політичної реформи, яка де-юре чинна з 1 січня цього року, інших - втрата такої можливості. Не могли порозумітися депутати минулого скликання і щодо кандидатур суддів у цей знаковий в Україні орган.
Таким чином КСУ як гарант верховенства Конституції України уже 7 місяців не може стати до повноцінної роботи.
Колишній секретар РНБО Анатолій Кінах у цьому зв’язку відзначає, що така ситуація уже загрожує національній безпеці.
Про нагальну необхідність організації роботи КСУ говорить і Президент Віктор Ющенко. У виступі під час відкриття першої сесії ВР 5-го скликання Віктор Ющенко в ультимативній формі зажадав від новообраних депутатів укомплектувати нарешті КСУ, інакше він не зробить подання кандидатури на посаду прем’єра.
Наскільки коректним є така вимога Президента? Хто зацікавлений у блокуванні роботи КСУ? Чи загрожує це національній безпеці?
Про це та інше говоритимемо сьогодні з відомими юристами і народними депутатами від БЮТу Василем Онопенком, Володимиром Стретовичем від фракції “НУ” та безробітним, але призначеним Президентом на посаду конституційного судді Віктором Шишкіним.
Вітаю шановних гостей і дякую за участь у програмі!
Я також хочу долучити до нашої розмови наших слухачів. Телефон студії такий: 490-29-05. Телефонуйте і ставте свої запитання!
Шановні гості, лапідарне запитання до вас. Робота КСУ паралізована уже 7 місяців. Які основні причини того, що цей орган не працює? Хто блокує роботу КСУ, Ви можете сказати однозначно?
Володимир Стретович: - Доброго вечора всім, хто зараз на хвилі “Свободи”!
На мій превеликий жаль як правника і політика, КСУ став заручником політичної ситуації, коли вступили зміни до Конституції з 1 вересня, що передбачали пропорційну систему і формування ВР на принципах партійності, виключення мажоритарної системи.
Політичні сили, які були невпевнені в тому, що це залишиться з набранням чинності нового депутатського корпусу, всіляко уникали можливостей дати суддям КСУ (а їх було 5 від суддівського корпусу, 3 від Президента України, а всього вісім), щоб вони прийняли присягу і додалися до того числа, яке сьогодні є, а це 5 суддів КСУ. В результаті суд став би повноцінним і став би працювати.
Марина Пирожук: - А які саме політичні сили? Ви можете персоніфікувати?
Володимир Стретович: - Їх можна назвати. Спочатку це були представники так званої опозиції до нинішніх виборів, представники фракції Регіонів, блоку Литвина, комуністів і соціалістів.
А після того, коли вже начебто вибори відбулися і відбулося останнє засідання, то була спроба зробити це 13 квітня. Коли останній раз збирався парламент, тоді до них приєдналися соціалісти, які дуже були невпевнені в тому, що збереться КСУ. Я їм пояснював, що вони в такий короткий термін нічого не зможуть зробити, навіть приступивши до роботи, оскільки повноваження будуть визнані вже майже через місяць, але суд повноцінно повинен працювати, і кожен громадянин України повинен мати право на судовий конституційний захист, що сьогодні фактично вони позбавлені.
Я хочу сказати в ефір, що ця така позиція голови ВР тодішнього Литвина і блоку Литвина зіграла з ним злий жарт, тому що народ за цей період після Помаранчевої революції і під час неї став набагато інтелектуальнішим і провиднішим у політичному сенсі, він все зрозумів чудово.
Марина Пирожук: - Пане Стретович, але ж якраз регіонал Чорновіл звинувачує у затягуванні голосування за суддів КСУ “НУ”, яка, за його даними, не голосувала і жодного разу навіть не брала бюлетенів. Що скажете на це?
Володимир Стретович: - Я відповім, що якщо Чорновіл завтра звинуватить ще когось в чомусь, то я можу в це повірити, тому що я маю свою опінію відносно Т.Чорновола і його політичних трактатів, які він висловлює.
Він, очевидно, мав на увазі ту обставину, що коли було в незаконний спосіб уже перед завершення каденції президентства Л.Кучми обрано одного представника суддівського корпусу і одного чільника АП для того, щоб виконати, так би мовити, вимогу, тоді “НУ” до подій 2004 року стала на захист демократії і сказала, що в останній момент ви не можете сідати в цей потяг, ваш час вийшов, і ви свої повноваження закінчили.
Це було під час грудневих події, коли 31 жовтня фактично закінчилися повноваження Кучми за Конституцією.
Я це беру собі, так би мовити, “в заслугу”. Ми припинили, не дали можливості прийняти присягу.
Тепер маніпулюють тим, що ми начебто не даємо можливості.
Василь Онопенко: - Перш за все тому, що ВР не виконала свої конституційні зобов’язання. Комітет з питань правової політики неодноразово виносив відповідні кандидатури для прийняття присяги.
Нам запропонували, щоб ми зібрали все, що тільки можна про суддів: їхні автобіографічні дані, якщо є компромат, то ми і від Президента, і від ВСУ витребували всі матеріали, чого не робили ніколи. Але, на жаль, і це була просто можливість для того, щоб відтягнути вирішення цього питання. Тому вина, звичайно ж, лежить на ВР.
Марина Пирожук: - А чому відтягувалося знову ж таки? Були претензії до тих чи інших кандидатур, політичні сили не могли порозумітися чи були якісь інші причини?
Василь Онопенко: - Просто боязнь, що буде проведена ревізія політичної реформи і змін до Конституції.
Марина Пирожук: - Яка політична сила найбільше цього боялася?
Василь Онопенко: - Треба відкрито сказати, що цього найбільше боялися соціалісти, тому що Мороз був генератором ідей і це його в основному були пропозиції щодо змін до Конституції. Але в тому числі і ті політичні сили, про що сказав Володимир Миколайович, також не брали участі в цьому.
Це є для України великий мінус, щодо її політичного іміджу, тому що таке не повинно повторюватися ніколи.
Я не виправдовую ту позицію, що колись там і “НУ”, і, можливо, БЮТ блокували ситуацію з прийняттям присяги. Я вважаю, що й тоді неправильно поступали, тому що це не питання ВР. Якщо з’їзд суддів обрав кандидата чи на посаду судді КСУ, то ВР повинна в місячний термін в присутності Президента, прем’єра, голови ВСУ дати можливість прийняти присягу. Інакше ми дуже далеко зайдемо у тому, хто більш правий чи справедливий у цій ситуації.
Марина Пирожук: - Пане Шишкін, чим небезпечний параліч КСУ в нинішній політичній ситуації?
Віктор Шишкін: - Я не можу давати політичну оцінку цієї ситуації щодо паралічу. Але бездіяльність КСУ впродовж 7 місяців– це перш за все удар по правах громадян.
Я не хочу вдаватися до аналізу інших повноважень КСУ, які пов’язані з визнанням конституційності нормативних актів. Але як там не були б обмежені права наших громадян щодо можливості звернення до КСУ, вони все ж таки є. Громадяни можуть безпосередньо звертатися до КСУ за тлумаченням законів і Конституції.
КСУ, наприклад, ухвалював кілька рішень, коли судові органи (я маю на увазі суди загальної юрисдикції) обмежували права громадян на звернення до цих органів. Це справа по Жовтих Водах і ще були справи. Таким чином КСУ відкрив шлях громадянам до реалізації своїх конституційних справ.
Можуть бути й деякі інші предметні справи. Наприклад, певне роз’яснення, певне тлумачення певного закону, яке забезпечувало б реалізацію якихось уже матеріальних прав громадян. Тобто, таким чином у громадян за нашою Конституцією і за законом про КСУ є право на звернення.
Коли сьогодні громадяни не можуть впродовж довготривалого періоду реалізувати своє право на звернення, то це фактично є замах на конституційні права громадян.
Марина Пирожук: - Вчора А.Кінах, колишній секретар РНБО, заявив, що якщо ситуація довкола КСУ триватиме така, яка є сьогодні, й надалі, то це вже загрожує національній безпеці. Тобто, треба цю проблему порушувати і формулювати вже таким чином. Ви згодні з ним, пане Онопенко?
Василь Онопенко: - Я згодний з ним. Не просто вже зараз загрожує, вже давно загрожує, більше, ніж півроку чи, можливо, й 9 місяців загрожує. Від цього Україна багато що втрачає. Я погоджуюся з Віктором Івановичем, що перш за все громадяни України втрачають своє право на конституційний захист.
Тому я вважаю, що з початком роботи ВР це питання буде вирішене одним із перших.
Марина Пирожук: - Віктор Ющенко сказав, що не подасть кандидатуру прем’єра, доки не будуть приведені до присяги судді Конституційного Суду. Це фактично ультиматум. Пане Онопенко, наскільки він коректний?
Василь Онопенко: - Це досить тонка проблема, тому що в Конституції з новими змінами немає терміну, в який повинен прем’єр бути поданий Президентом на затвердження ВР і за яких умов. Тобто, лише записано, що протягом 60 днів після відставки старого Кабміну повинен бути сформований персональний склад Кабміну новий.
Уявіть ситуацію, коли Президент не подає прем’єра, а всі інші фактично підібрані кандидатури міністрів. Як далі бути? Тоді потрібно розпускати парламент, бо це одна із підстав розпуску.
Марина Пирожук: - Чи прислухаються до Президента новообрані депутати? Василь Онопенко: - Це теж питання. Але якщо Президент не подає на затвердження, на призначення ВР прем’єр-міністра, то тут виникає велика дилема. Новий уряд несформований, тому, мені здається, це не зовсім правильний шлях, коли пов’язують одне з іншим.
Так, дійсно ВР повинна була виконати свої конституційні повноваження, принаймні прийняти присягу від тих суддів, які призначені Президентом і обрані ВС. Але й разом з тим і запропонувати свої кандидатури. Там десь 4 кандидатури на посади суддів КСУ. Президент це повинен зробити. Виникає питання: чому Президент діє саме в такий спосіб?
Марина Пирожук: - Якщо, припустімо, буде створена демократична коаліція на базі БЮТ, НУ та СПУ, чи є це гарантії того, що ця коаліція виконає побажання Президента?
Володимир Стретович: - Я із занепокоєнням ставлюся до такого моменту, оскільки там є соціалісти, які до вступу остаточно всіх нових положень Конституції в дію заперечували, навіть блокували трибуну.
Тепер я волів би, щоб це було записано в коаліційній угоді, що вважати своїм обов’язком приведення до присяги суддів КСУ.
Якщо цього не буде, то я буду особисто ініціювати зміни до закону про КСУ, де передбачена присяга. Тоді обранці народу будуть позбавлені права прийняти присягу тих слуг народу, вищих слуг в судовій системі влади, які за задумом наших і Віктора Івановича в 1996 році, коли ми писали закон про КСУ, що це присяга перед повноважними представниками, тому що вона здійснюється перед народом. Доведеться це робити в прямому ефірі, виписувати, чи на Майдані Незалежності, чи в інший спосіб, навіть на якомусь авторитетному зібранні, яке спеціально для цього скликати.
Ми випишемо і закон змінимо. Це буде ще до канікул. Як тільки запрацює коаліція, повірте, що змінити одну статтю в законі про КСУ і дати Президенту на підпис, я думаю, що достатньо 3 тижнів, коли вона буде ефективно діючою.
Марина Пирожук: - Панове, в Україні частіше переважало не верховенство права, а верховенство суддів, принаймні за часів Кучми. Всі пам’ятають специфічні дії КСУ щодо політреформи.
Пане Шишкін, а чи можуть бути розширені взагалі повноваження КСУ в перспективі? Як він поводитиметься в посткучмістський період, на Ваш погляд?
Віктор Шишкін: - З точки зору теоретичного підходу, то так. Повноваження КСУ викладені безпосередньо в Конституції. Але Конституція вже мала зміни, то чому не можуть бути внесені зміни в текст Конституції, особливо якщо цього потребує ситуація, пов’язана з захистом прав громадян в першу чергу?
Я хотів би нагадати вам, а також повідомити радіослухачам, що перший закон про КСУ на базі вже нової Конституції або під час прийняття нової Конституції писався у такий спосіб, що дозволяв громадянам безпосередньо реалізовувати своє право на звернення до КСУ зі скаргою, не з заявою про тлумачення, а зі скаргою на певні дії. Це називається “захист конституційних прав”.
Ми йшли за німецьким зразком, який є в німецькій конституції і в німецькому конституційному судочинстві, де в німецькій конституції безпосередньо викладені деякі конституційні статті, з приводу порушення яких громадяни можуть звертатися до КСУ.
Марина Пирожук: - Я, швидше за все, мала на увазі дещо інше. Це дуже добре, що в теоретичний спосіб можуть бути розширені повноваження в такий спосіб, по співпраці з громадянами. Але цей орган все ж буде коли-небудь сформований. А чи буде він гнучкий до Президента Ющенка, на Ваш погляд, пане Онопенко?
Василь Онопенко: - Ясна річ, що він буде сформований. Затягувати цей процес просто неприпустимо, адже є реакція Ради Європи, інших важливих інституцій на цю ситуацію в Україні. Просто соромно вже навіть перед журналістами, перед людьми пояснювати, чому це так сталося.
Тут дуже важливо знайти компроміс і вийти з цього тупика, а потім спокійно врегулювати це на законодавчому рівні, щоб не було таких питань, які виникли.
Марина Пирожук: - Окремим законом?
Василь Онопенко: - Чи внести зміни до законодавства, чи окремим законом. Але треба врегулювати, щоб такого не було.
Володимир Стретович: - Я думаю, що після того, як Й.Вінський сказав, що вони будуть прискорювати цей процес після формування коаліції, і коаліція визначиться зі своїми чотирма представниками до КСУ, проголосує їх і приведуть до присяги всі 12 чи 13, що сьогодні не вистачає до повного конституційного складу.
Зважте на ту обставину, що сьогодні 5 суддів, які є в КСУ, отримують щомісячну зарплату 7 місяців і фактично надані самі собі.
Марина Пирожук: - До речі, довкола величезних заробітків суддів багато блукало легенд. Чи справді у суддів вищого ешелону такі космічні зарплати?
Віктор Шишкін: - Я не знаю. Я знаю ту зарплату, яка була до 1 січня (я бачив в одного з колишніх суддів КСУ), але після цього відбулася сьогодні зміна постановою Кабміну.
Марина Пирожук: - Зрозуміло. Не хочете казати.
Віктор Шишкін: - Я просто не знаю.
Марина Пирожук: - В.Онопенко, В.Стретович, В.Шишкін були гостями “Вечірньої Свободи”, яку підготувала і провела Марина Пирожук.
Я дякую гостям і слухачам!
Говорить радіо “Свобода”!
