Алжир/Росія – Володимир Путін і
президент Алжиру Абдель Азіз Бутефліка.
10 березня 2006р.
Найболючіше цю новину сприйняла Італія, яка отримує більшість газу з обох країн. Італійські урядовці попереджають, що нова домовленість збільшить залежність Європи від поставок газу з обмеженої кількості джерел і може призвести до стрибка цін. Наразі Європейський Союз отримує чверть газу з Росії, а десяту частину - з Алжиру.
Оглядачі не виключають, що ці дві країни можуть створити газовий картель, за зразком ОПЕК, і таким чином справді диктувати ціну на ринку. Але інформації про суть угоди не так і багато, тому й багато припущень.
Тісніші контакти Росії та Алжиру стали очевидні навесні, коли президент Путін списав алжирцям майже 5-ти мільярдний борг, а ті у відповідь пообіцяли купити російські літаки і зброю на понад 7 мільярдів доларів. Після затяжного внутрішнього конфлікту нині Алжир запрошує іноземних інвесторів, передовсім в енергетику. Західні аналітики припускають, що Росія хоче використати цей шанс, щоб збільшити свій вплив на поставки газу до Європи. Нині "Ґазпром" постачає більшість газу на північ континенту, а алжирська компанія "Сонатрак" на південь. Об`єднавши зусилля, вони можуть мати потужний вплив. Щоправда, експерти звертають увагу і на те, що раніше Алжир вже підписував подібні меморандуми, які потім не вилилися у конкретні проекти. Втім, попередження споживачі газу отримали і тепер Європейська Комісія обіцяє "уважно стежити" за розвитком подій.
Матеріали по темі: Єврокомісія уважно стежить за угодою “Газпрому” з алжирською компанією “Сонатрак".