“У нашій енергетичній стратегії ми дуже уважно відстежуємо події на міжнародних ринках. Ми також дивитимемось, що відбувається навколо комерційної угоди між “Газпромом” і “Сонатраком”.
Щодо газу з Росії, Єврокомісія зацікавлена тримати руку на пульсі з кількох причин. Окрім січневих газових проблем між Москвою та Києвом, європейці стривожені також іншою ситуацією, коли в квітні “Газпром” заявив, що шукатиме нові ринки збуту, якщо уряди країн ЄС не дозволятимуть перехід енергетичних компаній у руки російського газового монополіста. Між тим “Газпром” є дуже важливим бізнес-партнером для Європи: компанія задовольняє одну чверть європейських потреб у блакитному паливі.
У Брюсселі поки що вирішили зачекати з висновками щодо газової співпраці між Москвою та Алжиром. У Єврокомісії хочуть дізнатися більше подробиць. Говорить речник Де Рінк:
“Сьогодні ми не знаємо деталей цієї угоди. У нашій енергетичній політиці ми, звичайно, підтримуємо регулярні контакти зі владою Алжиру, а також зі владою Росії. Нині ми обговорюємо Меморандум про взаєморозуміння з Алжиром стосовно стратегічної співпраці в галузі енергетики. Єврокомісія також прагне поновити співпрацю з Росією щодо енергетики, ми попросили в Ради міністрів на це мандат. Тож завдяки нашим двостороннім відносинам з цією владою ми завжди можемо дбати про те, аби отримати більше деталей щодо угоди”.
Він вважає, що, оскільки подробиці газового альянсу між російською та алжирською компанією невідомі, Брюссель не може оцінювати угоду з точки зору конкуренції – тобто, Єврокомісія нині не спроможна сказати, чи створить проблеми на ринку союз між газовиками Росії та Алжиру.
Матеріали по темі: Італійці стурбовані газовими планами Росії та Алжиру.